№ 333/3838/16-а (2-а/333/156/16) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

м. Київ

справа №333/3838/16-а (2-а/333/156/16)

адміністративне провадження №К/9901/16777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 333/3838/16-а (2-а/333/156/16)

за позовом ОСОБА_1 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Білак С.В., суддів: Юрко І.В. Шальєвої В.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому, з урахування уточнень, просив визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області по справі про адміністративне правопорушення № 88 від 15.07.2016 року та № 89 від 15.07.2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірку було призначено відповідачем за відсутності підстав для її призначення.

Позивач вважає, що відповідачем при перевірці було порушено принцип неупередженості, оскільки за аналогічних фактичних обставин відповідач встановлював відсутність порушень щодо інших замовників будівництва.

Посадова особа відповідача без повідомлення позивачеві його прав та обов`язків, без заслуховування заперечень позивача, без розгляду доказів та матеріалів, на початку розгляду справи про адміністративне правопорушення визнала позивача винним у його вчиненні. Оскаржувані постанови є незаконними та підлягають скасуванню у зв`язку із відсутністю складу та факту адміністративних правопорушень.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №88 від 15.07.2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №89 від 15.07.2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем була порушена процедура проведення позапланової перевірки та не дотримано вимог ст.ст. 279 283 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим прийняті постанови про адміністративне правопорушення № 88 від 15.07.2016 року та № 89 від 015.07.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року скасовано постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних постанов, якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про вчинення позивачем порушень містобудівного законодавства, оскільки для будівельних робіт, які проводив позивач, не вимагається отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та будівництва вказаного об`єкту.

Касатор також вказав, що суд апеляційної інстанції порушив принцип юридичної визначеності, оскільки апеляційний суд безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу відповідача після спливу 10 місяців з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. 13 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Гриціва М.І.

12. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 333/3838/16-а (2-а/333/156/16).

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

14. Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил щодо гр. ОСОБА_1 . За результатами перевірки складений акт від 02.07.2016 року.

16. Перевірка проводилась на підставі направлення від 06.06.2016 року № 315. В направленні на перевірку зазначено, що підставою перевірки є наказ (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 та звернення гр. ОСОБА_2 від 01.06.2016 року.

17. В ході перевірки було встановлено, що позивачем було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 11.11.2015 року за № ЗП083153092837. У вказаній декларації зазначено, що наявність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва об`єкту не потрібно згідно п.25 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року.

Проте в робочому проекті передбачено збільшення житлової площі квартири за рахунок перетворення веранди під літню кімнату, шляхом влаштування стін, монтажу стеклопакетів та перекриття легкою конструкцією з утеплювачем і покриттям шиферу. Вказане свідчить про зміну зовнішньої конфігурації, а тому отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та будівництва вказаного об`єкту є обов`язковим.

Цей факт свідчить про надання недостовірних даних ОСОБА_1 у декларації про початок виконання будівельних робіт, реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 11.11.2015 року за № ЗП083153092837 та є порушенням ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України, від 13.04.2011 року № 466.

На момент проведення перевірки проектна документація, подана замовником, не була погоджена головним архітектором міста, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність».

18. 04.07.2016 року відповідачем складені протоколи про адміністративні правопорушення, якими визначено відповідальність позивача за ч.1 та ч.7 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

19. 04.07.2016 року відповідачем складено приписи № 87 та № 88 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаним приписом позивача зобов`язано усунути виявлені порушення до 24.07.2016 року.

20. 05.07.2016 року відповідачем скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 11.11.2015 року за № ЗП083153092837 за заявою позивача від 08.06.2016 року.

21. 15.07.2016 року відповідачем прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 88, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн.

22. 15.07.2016 року відповідачем прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 89, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

25. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

26. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

27. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

28. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

29. Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №533), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п.5 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №533 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Положеннями п.п.16, 17 Порядку №533 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що позапланові перевірки можуть проводитись виключно за умови наявності підстав, встановлених Порядком №533, до яких, зокрема, належить звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.05.2016 року на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_2 про проведення перевірки додержання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт на об`єкті: «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 .

01.06.2016 року на адресу відповідача надійшло ще одне звернення гр. ОСОБА_2 з проханням провести перевірки даних, вказаних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2015 року №ЗП 083153092837 на відповідність містобудівного законодавства.

На виконання покладених на відповідача повноважень, з огляду на надані гр. ОСОБА_2 звернення, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №315 від 06.06.2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за вищезазначеною адресою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у відповідача були передбачені діючим законодавством повноваження та підстави для проведення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція квартири» за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що не зазначення відповідачем у направленні на проведення перевірки про звернення гр. ОСОБА_2 від 25.05.2016 року не може свідчити про неправомірність проведення такої перевірки та, як наслідок, скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнятих за її результатами, оскільки, як встановлено судом, у направленні на проведення перевірки №315 від 06.06.2016 року було зазначено про звернення гр. ОСОБА_2 від 01.06.2016 року.

30. Відповідно до пунктів 13, 19, 21 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Крім того, він має право на отримання припису про усунення порушень.

Судами встановлено, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил була проведена у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з актом перевірки їх ознайомлено, від його отримання та підпису відмовились. Також позивач відмовився від отримання протоколів про адміністративні правопорушення від 04.07.2016 року.(а.с.9-14)

Пунктом 21 Порядку встановлено, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на адресу позивача відповідачем були направлені рекомендованим листом з повідомленням наступні документи: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.07.2016 року; два протоколи про адміністративне правопорушення від 04.07.2016 року; приписи №87 та №88 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.07.2016 року.

Зазначені документи були отримані позивачем 14.07.2016 року (до розгляду справ про адміністративні правопорушення призначені на 15.07.2016 року), про що є відповідна відмітка поштового відділення на повідомленні до рекомендованого листа відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідачем було в повній мірі дотримано встановлений законом порядок фіксування правопорушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та належним чином повідомлено про такі правопорушення суб`єкта містобудування.

31. Відповідно до ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, відповідач, розглянувши матеріали справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами перевірки об`єкта будівництва: «Реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 », 15.07.2016 року прийняв постанову №88, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн. та постанову по справі про адміністративне правопорушення № 89, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн.

За змістом постанови № 88 від 15.07.2016 року позивача притягнуто до відповідальності за порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з п.11 Порядку №466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та господарства України від 07.07.2011 року №109 реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації містобудівні умови та обмеження не потрібні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що робочим проектом «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» передбачено збільшення житлової площі квартири за рахунок перетворення веранди під літню кімнату шляхом влаштування стін (матеріал - газобетон), монтажу склопакетів та перекриваються легкою конструкцією з утеплювачем і покриттям шиферу, що свідчить про зміну зовнішньої конфігурації.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що будівельні роботи, виконувані позивачем, передбачають зміну зовнішньої конфігурації об`єкту реконструкції, а тому отримання містобудівних умов та обмежень є обов`язковим.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем норм ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт від 13.04.2011 року № 466 щодо зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, є законними та обґрунтованими.

Відтак, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови № 88 від 15.07.2016 року.

32. Постановою № 89 від 15.07.2016 року позивача притягнуто до відповідальності за порушення ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до абз.6 ст.14 Закону України «Про архітектурну діяльність», головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.

Згідно наказу Міністерства культури України від 31.07.2012 року № 814 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» малоповерхова забудова по АДРЕСА_1 знаходиться в межах історичного ареалу міста Запоріжжя.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єкту, а саме - малоповерхової забудови по АДРЕСА_1, яке знаходиться в межах історичного ареалу міста Запоріжжя, підлягає погодженню головним архітектором міста.

Апеляційним судом встановлено, що листом від 05.04.2016 року, направленим на адресу позивача (а.с.68), Запорізька міська Рада повідомляла про факт знаходження оселі в історичному ареалі міста та необхідність погодження головним архітектором міста проектного рішення об`єктів, розташованих в історичному ареалі міста, відповідно до ст.14 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що позивачем допущено порушення ст.14 Закону України «Про архітектурну діяльність», а тому оскаржувана постанова №89 від 15.07.2016 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні.

33. Стосовно доводів касатора про те, що суд апеляційної інстанції порушив принцип юридичної визначеності, оскільки безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу відповідача після спливу 10 місяців з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року вона прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача.

При цьому, у судовому засіданні 11 листопада 2016 року оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Матеріали справи не містять відомостей про час надсилання копій повного тексту цієї постанови та доказів отримання їх сторонами по справі.

18.07.2017 року представник департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області отримав наручно, що підтверджується заявою відповідача про видачу копії постанови (а.с.176 т.1).

В подальшому, 24.07.2017 року представником відповідача через Комунарський районний суд м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року.

Згідно ч.2 статті 186 КАС України в редакції, чинній на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у справі та на момент звернення відповідача до апеляційного суду, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскільки у судовому засіданні 11 листопада 2016 було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя строки на її апеляційне оскарження слід відраховувати з моменту отримання відповідачем копії повного тексту цієї постанови, тобто, з 18 липня 2017 року.

З огляду на те, що відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 24 липня 2017 року, суд апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття провадження від 14 серпня 2017 року у справі правомірно зазначив, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений ст. 186 КАС України.

Відтак, доводи касатора щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження є безпідставними.

34. Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу рішення суду апеляційної інстанції, а тому у її задоволенні слід відмовити.

35. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

37. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

38. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі № 333/3838/16-а (2-а/333/156/16) - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій