Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 335/13062/17

провадження № 61-11621св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний нотаріус запорізького міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна, Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2019 року у складі судді Калюжної В. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня

2019 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Самчук Т. В. (далі - приватний нотаріус Самчук Т. В.), Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім») про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 21 грудня 2015 року приватним нотаріусом Самчук Т. В. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 156 договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила кв. АДРЕСА_1 . У подальшому 13 січня 2016 року приватним нотаріусом Якіб`юк Ю. А. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за

№ 44 договір купівлі-продажу цієї ж квартири, за яким ОСОБА_3 продала, а вона купила спірну квартиру за ціною 232 668,00 грн. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2017 року у справі № 337/1349/16-ц перший договір купівлі-продажу спірної квартири, оформлений 21 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом

Самчук Т. В., реєстраційний номер № 516 визнано недійсним та витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вказану квартиру. На її думку, вказані негативні наслідки для неї настали через недбале ставлення приватного нотаріуса Самчук Т. В. до своїх обов`язків і порушення нею вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, що виразилося у прийнятті для встановлення особи продавця паспортного документу, який не відповідав вимогам закону та інших документів у яких містилися певні неточності, зокрема: реєстраційне посвідчення від 17 червня 2000 року та договір купівлі-продажу спірної квартири від 16 червня 2000 року. Також вказувала, що за фактом скоєння шахрайських дій із спірною квартирою за заявою ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2016 року було внесено запис про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Постановою від 06 травня 2016 року позивач була залучена у кримінальному провадженні № 12015080070002072 як потерпіла. Також вказувала, що між приватним нотаріусом Самчук Т. В. та ПрАТ «Київський страховий дім» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса

№ 115/32-96038, згідно якого товариство взяло на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок недбалості нотаріуса.

У зв`язку з викладеним позивач просила визнати протиправними, такими, що не відповідають вимогам закону дії приватного нотаріуса Самчук Т. В. при оформленні та посвідченні 21 грудня 2015 року за № 516 договору купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила кв.

АДРЕСА_1 та стягнути з приватного нотаріуса Самчук Т. В. та ПрАТ «Київський страховий дім» на її користь відшкодування завданої їй майнової шкоди в розмірі 232 668,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня

2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від

14 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, подала недійсні та/або підроблені документи. Тому суди зважаючи на той факт, що позивачу шкоду було завдано з вини особи, яка шляхом подання нотаріусу підроблених документів, оформила продаж спірної квартири, а також особою, яка згодом продала спірну квартиру, приватний нотаріус Самчук Т.В. не має нести цивільно-правову відповідальність та відшкодовувати спричинену шкоду. Також судами було зазначено, що оскільки позивачеві шкоди завдано з вини особи, яка подала нотаріусу підроблені документи і щодо такої особи правоохоронними органами ведеться досудового розслідування, то позивач як потерпіла у відповідності до положень статті 128 КПК України, статті 1166 ЦК України має право на відшкодування шкоди, завданої злочином, за рахунок особи, яка її завдала.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами належним чином не були встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема зазначає, що однією з її позовних вимог було визнання дій нотаріуса щодо посвідчення договору купівлі-продажу від 21 грудня 2015 року на підставі підроблених документів протиправними, оскільки якби нотаріус відповідно до своїх повноважень встановила, що їй надані для посвідчення вказаного договору підроблені документи, то для неї б не настали негативні наслідки пов`язані з витребуванням квартири. На її думку, відповідачі повинні відшкодувати їй завдану шкоду, оскільки саме через недбале ставлення і неналежне виконання приватним нотаріусом Самчук Т. В. своїх посадових обов`язків стало першопричиною та обов`язковою умовою вчинення шахрайських дій із квартирою, яка в подальшому була витребувана із її незаконного володіння судовим рішенням. Вказувала, що службовою перевіркою, проведеною органами юстиції, були встановлені порушення приватним нотаріусом вимог статті 47 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій. Наголошує на тому, що шкода завдана їй не шахрайськими діями інших осіб, а саме через неналежне виконання приватним нотаріусом її посадових обов`язків, оскільки лише вона надала юридичної сили договору купівлі-продажу, який в подальшому було скасовано, а її позбавлено права власності на квартиру. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не мотивували свої судові рішення та не надали відповіді на всі її доводи щодо протиправності дій приватного нотаріуса.

Доводи інших учасників справи

У відзиві приватного нотаріуса Самчук Т. В., поданому адвокатом Чоп'яком В. М., на касаційну скаргу ОСОБА_4 вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги позивача зводяться до власного тлумачення норм матеріального та процесуального права та є надуманими і такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи. Наголошують на тому, що шкоду майну позивача було завдано внаслідок протиправних дій осіб, які пред`явили нотаріусу фальшиві документи, що у відповідності до статті 27 Закону України «Про нотаріат» звільняє нотаріуса від майнової відповідальності. Звертають увагу суду на те, що позивач визнана потерпілою за фактом вчинення шахрайських дій та вироком, який набрав законної сили було встановлено, що майнову шкоду, яка заявлена до стягнення в рамках цієї цивільної справи завдано не приватним нотаріусом, як це стверджує позивач, а шкоду завдано громадянкою ОСОБА_3 , яка шахрайським шляхом заволоділа квартирою та в подальшому отримала за її відчуження грошові кошти від позивача у справі, однак остання хоче вказану відповідальність за шахрайські дії перекласти з винних осіб, встановлених вироком суду, на відповідача у справі.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

У липні 2019 року справу № 335/13062/17 передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 13 січня

2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Якіб`юк Ю. А., купила у ОСОБА_3 за 232 668,00 грн квартиру

АДРЕСА_1 (а. с. 19-21 том 1).

Право власності на вказану квартиру у продавця ОСОБА_3 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2015 року, укладеного з ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Самчук Т. В. (а. с. 12-13 том 1).

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2017 року у справі № 337/1349/16-ц позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Самчук Т. В., приватний нотаріус Якіб`юк Ю. А., ПрАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 21 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 22-24 том 1).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що спірна квартира вибула із власності ОСОБА_2 поза її волею, оскільки договір купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2015 року остання не підписувала, правочин було вчинено на підставі підроблених документів.

02 липня 2015 року правоохоронними органами було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 146, частиною першою статті 115 та частиною третьою статті 190 КК України.

Також судами було встановлено, що в процесі проведення слідчих дій встановили, що 21 грудня 2015 року невідомі особи, використовуючи підроблені правовстановлюючі документи на квартиру, зокрема підроблений договір купівлі-продажу від 16 червня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Малишевою Л. Є. (реєстровий № 1865), та підроблене реєстраційне посвідчення ОП ЗМБТІ від 17 червня 2000 року про реєстрацію права власності на квартиру, а також підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та підроблений дублікат картки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 13 листопада 2012 року, здійснили без участі (за відсутності) ОСОБА_2 відчуження (продаж) належної останній на праві власності квартири на користь ОСОБА_3 , заволодівши в такий спосіб нерухомим майном.

Постановою старшого слідчого Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 06 травня 2016 року ОСОБА_1 залучено як потерпілу до участі у кримінальному провадженні № 12015080070002072 від 02 липня 2015 року (а. с. 27 том 1).

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що на час перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку особи, які здійснили шахрайські дії з квартирою, притягнуті до кримінальної відповідальності вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні будь-які відомості про вчинення приватним нотаріусом Самчук Т. В. кримінального правопорушення, де потерпілою є позивач.

Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області на запит Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 30 грудня

2016 року було здійснено перевірку діяльності приватних нотаріусів Якіб`юк Ю. А. та Самчук Т. В. щодо посвідчення останніми договорів купівлі-продажу спірної квартири, в ході якої було встановлено, що приватному нотаріусу Самчук Т. В., яка посвідчила договір купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2015 року за № 516, були надані всі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. В тексті документу, який був наданий продавцем ОСОБА_2 на підтвердження права власності на квартиру, містилися технічні помилки в прізвищі продавця та по батькові покупця. Вказаний документ був прийнятий приватним нотаріусом без внесення змін до нього в установленому законом порядку, що є порушенням вимог статті 47 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій, якими визначено вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій. В ході перевірки було встановлено, що приватному нотаріусу був наданий сфальсифікований правовстановлюючий документ на квартиру (а. с. 28-29 том 1).

На виконання статті 28 Закону України «Про нотаріат» 11 травня 2015 року відповідачі уклали Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса № 115/32-96038, згідно пункту 5 якого передбачено, що страховими ризиками є вчинення незаконних дій або недбалість страхувальника під час вчинення ним нотаріальних дій в період дії договору обов`язкового страхування, внаслідок яких третім особам може бути заподіяна майнова шкода (а. с. 40-45 том 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня

2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого

2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правила вчинення нотаріальних дій встановлені Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до положень статей 43, 44, 45 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі - Порядку), передбачають обов`язок нотаріуса встановити особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевірити його дієздатність та обсяг дієздатності. Встановлення особи та обсягу її цивільної дієздатності здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, і які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Судами було встановлено, що приватний нотаріус Самчук Т. В. встановила особи сторін договору, перевірила дієздатність, при перевірці наданих документів для посвідчення договору купівлі-продажу було встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства, не містять відомості, що принижують честь і гідність та ділову репутацію юридичних осіб, не мають підчисток або дописок, закреслених слів чи інших незастережних виправлень, тексти документів можливо прочитати, пошкоджень вони не мають та не написані олівцем - тобто відповідають пункту 1 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат», частиною другою глави 13 Порядку передбачені підстави для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, в тому числі, зазначено, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Для встановлення особи, як учасника цивільних відносин, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, нотаріусу було надано оригінал паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та інші оригінали документів.

Доводи позивача про те, що нотаріус повинен був відмовити у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного

21 грудня 2015 року, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, і судом таких не було встановлено, що при візуальному обстеженні паспорта продавця, договору купівлі-продажу спірної квартири від 16 червня 2000 року, реєстраційного посвідчення ОП ЗМБТІ від 17 червня 2000 року про реєстрацію права власності на квартир та дубліката картки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 13 листопада 2012 рокуможна було виявити суттєві недоліки, передбачені статтею 47 Закону України «Про нотаріат» (підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, пошкодження тощо).

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Диспозиція статті 27 Закону України «Про нотаріат», в якій передбачено можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дій, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії та/або підроблені документи.

Судами було встановлено, що шкода завдана позивачу стала наслідком неправомірних дій третіх осіб, які подали нотаріусу неправдиву інформацію (підроблені документи) та всупереч волі справжнього власника квартири відчужили її.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 723/235/17 (провадження № 61-45736св18), підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій, не встановивши допущених порушень чинного законодавства у вчиненні нотаріальних дій приватним нотаріусом Самчук Т. В., дійшли правильного висновку про відсутність підстав для покладення на нотаріуса відповідальності за спричинену шкоду позивачу. Оскільки винних дій приватного нотаріуса судами не було встановлено, тому безпідставними є й вимоги до ПрАТ «Київський страховий дім» зокрема з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса № 115/32-96038, укладеного між приватним нотаріусом Самчук Т. В. та ПрАТ «Київський страховий дім», сторонами цього договору було передбачено, що страховими ризиками є вчинення незаконних дій або недбалість страхувальника під час вчинення ним нотаріальних дій в період дії договору обов`язкового страхування, внаслідок яких третім особам може бути заподіяна майнова шкода.

Пунктом 6 вказаного Договору визначено, що страховим випадком є заподіяння третім особам майнової шкоди внаслідок вчинення незаконних дій або недбалості страхувальника під час вчинення ним нотаріальних дій, що мало місце в період дії договору обов`язкового страхування. Факт настання страхового випадку встановлюється на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи, що узгоджується із пунктом 6 Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса» від 19 серпня 2015 року №624.

При цьому, підпунктом 1.7 вказаного Договору, який узгоджується з пунктом 7 «Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 624 визначено, що не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема, подання особою, що звернулася до нотаріуса, неправдивої інформації щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії, недійсних та/або підроблених документів.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову зважаючи на той факт, що позивачу шкоду було завдано з вини особи, яка шляхом подання нотаріусу підроблених документів, оформила продаж спірної квартири, а також особою, яка згодом продала їй цю квартиру, а винних дій приватного нотаріуса Самчук Т. В. судами не було встановлено.

Доводи касаційної скарги про протиправність дій приватного нотаріуса при посвідченні договору з підробленими документами встановлена службовою перевіркою, не є підставою для покладення на неї цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, оскільки відповідно до рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2017 року у справі № 337/1349/16-ц квартира витребувана із чужого незаконного володіння не у зв`язку із наявністю граматичних помилок в тексті договору купівлі-продажу, який відповідач прийняла без застережень, а з підстав вибуття квартири поза волею власника.

Недотримання приватним нотаріусом вимог статті 47 Закону України «Про нотаріат», прийняття для вчинення нотаріальної дії документу із граматичними помилками, не є підставою для стягнення з неї майнової шкоди, оскільки вказані дії не вплинули на дійсність посвідченого нею правочину і не знаходяться у прямому причинному зв`язку зі завданою позивачу шкодою.

Крім того, вище вказані доводи заявника є аналогічними доводам, наведеним в позовній заяві та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, яким судами обох інстанцій була надана належна оцінка.

Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги стосовно того, що судами не було надано відповіді на всі її пояснення щодо заявленого нею позову та апеляційної скарги, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня

2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик