Постанова

Іменем України

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 335/7782/18

провадження № 61-130св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В., від 09 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2018 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство (далі - АТ) «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Позовна заява мотивована тим, що 11 грудня 2006 року акціонерно-комерційний банк соціального розвитку (далі - АКБСР) «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 уклали договір кредиту № 175/2562-КР2561 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 57 300 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 10 грудня 2012 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави № ЗТЗ-2561 (далі - договір застави) відповідно до умов якого останній передав кредитору в заставу: транспортний засіб марки INFINITI FX 35,

2006 року випуску, коричневого кольору, з об`ємом двигуна 3498, кузов НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - легковий джип, державний номерний знак НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 були порушені зобов`язання встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами та станом

на 19 червня 2018 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором становить 66 620, 77 доларів США.

До банку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , з якої стало відомо, що вказаний транспортний засіб, без згоди банку, було відчужено ОСОБА_1 .

Посилаючись на існування невиконаних ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб марки INFINITI FX 35, 2006 року випуску, коричневого кольору, з об`ємом двигуна 3498, кузов НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - легковий джип, державний номерний знак

НОМЕР_3 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у складі судді Крамаренко І. А., від 21 травня 2020 року позов АТ «Альфа-Банк» задоволено.

Звернуто стягнення на предмет застави, а саме: на транспортний засіб марки INFINITI FX 35, 2006 року випуску, коричневого кольору, з об`ємом двигуна 3498, кузов НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - легковий джип, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту

№175/2562-КР2561 від 11 грудня 2006 року, яка станом на 19 червня

2018 року становить загальний розмір - 66 620, 77 доларів США, що

складає - 1 770 780, 07 грн, в тому числі: сума заборгованості за кредитом -

31 692 доларів США, що складає - 842 373, 36 грн; сума заборгованості за відсотками - 34 928, 77 доларів США, що складає - 928 406, 71 грн.

Встановивши, що заборгованість за кредитним договором

ОСОБА_3 не погашена, предмет застави було реалізовано без згоди Банку, у відповідності до вимог статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги

Банку ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому позов є обґрунтованим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2020 року скасовано з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд виходив з того, що ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, який було задоволено рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2012 року, використав наявне у нього право на погашення заборгованості, що виникло у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, та звернув стягнення на заставлене майно.

Повторне звернення стягнення на одне й те саме майно з одних і тих самих підстав нормами чинного законодавства України не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Ременюк Т. О. подала касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду

від 09 грудня 2020 року в справі № 335/7782/18, в якій просить оскаржене судове рішення скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У травні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції, який, приймаючи оскаржену постанову, застосував норми матеріального права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 555/661/16-ц та постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі

№ 6-7цс13.

Заявник вважає, що апеляційний суд фактично позбавив позивача, як кредитора у зобов`язанні можливості захистити своє порушене право та повернути предмет застави, який був реалізований шахрайським способом.

АТ «Альфа-Банк» позбавлено можливості виконати рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2012 року, оскільки на сьогоднішній день власником спірного автомобіля є особа, відмінна від особи боржника за вказаним судовим рішенням та відбулася зміна правовстановлюючих документів на спірний транспортний засіб. Крім того, матеріали виконавчого провадження з виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2012 року знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Донецьку.

У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 грудня 2006 року АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 уклали договір кредиту № 175/2562-КР2561, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у в сумі 57 300 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10 грудня 2012 року.

Виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено заставою транспортного засобу марки INFINITI FX 35, 2006 року випуску, коричневого кольору, з об`ємом двигуна 3 498, кузов НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - легковий джип, державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі договору застави № ЗТЗ-2561 від 11 грудня

2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 .

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня

2012 року, яке набрало законної сили, у справі № 522/427/12 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, - звернено стягнення на предмет забезпечувального обтяження по договору застави № ЗТЗ-2561, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кайгородовою Л. А. та зареєстрованому в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2084, а саме, на транспортний засіб марки INFINITI FX 35, типу легковий джип, колір коричневий, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданий РЕВ 1-го МРВ м. Донецька 09 грудня 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_3 , з метою погашення заборгованості останнього перед ПАТ «Укрсоцбанк» по договору кредиту № 175/2562-кр2561 від 11 грудня 2006 року в загальному розмірі 39 954, 12 доларів США, що складає 319 205, 45 грн шляхом продажу ПАТ «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації, визначеною незалежним експертом на час продажу.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_3 у жовтні

2007 року провів заміну свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за яким було змінено реєстраційний номер на НОМЕР_5 , а заборгованість в розмірі 39 954, 12 доларів США складається із 31 692 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 6 910, 54 доларів США - прострочена заборгованість по процентам, 1 009, 15 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 342, 44 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 08 липня 2016 року серії НОМЕР_6 , власником автомобіля INFINITI FX35, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 24 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, у справі № 199/1596/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «Укрсоцбанк», державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про припинення приватного обтяження, - відмовлено у задоволенні позову про припинення приватного обтяження, - застави автомобіля марки INFINITI FX35, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_1 , коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . При цьому судом встановлено, що на день реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний автомобіль було чинним та зареєстрованим вищезазначене обтяження у виді застави.

Банк стверджував, що станом на 19 червня 2018 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором, а саме заборгованість за кредитом 31 692 доларів США, заборгованість за процентами 34 928, 77 доларів США.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

За змістом пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно статті 572 ЦК України та статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджуватися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу (стаття 27 Закону України «Про заставу»).

Суди встановили, що з метою захисту своїх прав ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого у спірних правовідносинах є АТ «Альфа-Банк», у 2012 році звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 з вимогами про звернення стягнення на предмет застави (справа № 522/427/12), за результатами розгляду якого Калінінським районним судом м. Донецька

11 жовтня 2012 року було ухвалено рішення про задоволення позову Банку, шляхом звернення стягнення на предмет застави - спірний автомобіль INFINITI FX 35 в рахунок погашення заборгованості

ОСОБА_3 по договору кредиту № 175/2562-кр2561 від 11 грудня

2006 року. Рішення суду набрало законної сили.

За таких обставин, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову АТ «Альфа-Банк», апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для повторного звернення стягнення на предмет застави, за наявності чинного рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2012 року. Повторне звернення стягнення на одне і те саме майно з одних і тих самих підстав нормами чинного законодавства України не передбачено.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 08 серпня 2018 року у справі № 711/4423/16-ц (провадження № 61-1509св18), від 08 серпня 2018 року у справі

№ 703/5083/15-ц (провадження № 61-1514св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 207/1271/15-ц (провадження № 61-8609св18), від 12 березня

2020 року у справі № 626/1706/16-ц (провадження № 61-6961св18)

від 03 червня 2020 року у справі № 459/2930/15-ц (провадження

№ 61-39823св18), підстав для відступу від яких колегією суддів не встановлено.

Збільшення банком розміру заборгованості за процентами після звернення до суду в справі № 522/427/12, не є підставою для пред`явлення повторного позову про звернення стягнення на цей же автомобіль.

Права АТ «Альфа-Банк», як кредитора за договором № 175/2562-кр2561

від 11 грудня 2006 року та заставодержателя транспортного засобу

INFINITI FX 35 підлягають захисту в межах процедури виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2012 року в справі № 522/427/12.

Враховуючи сутність застави зміна реєстраційного номера переданого в заставу транспортного засобу, на яке було звернуто стягнення за рішенням суду, та зміна його власника, на чинність рішення суду в справі № 522/427/12 не впливають, з огляду на те, що в разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Помилковими є посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі

№ 555/661/16-ц та Верховного Суду України у постанові від 03 квітня

2013 року у справі № 6-7цс13, оскільки судові рішення у цих справах ухвалені за інших фактичних обставин, а висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові вказаним висновкам касаційних судів

не суперечать.

Таким чином суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, а доводи касаційної скарги зводяться до неправильно тлумачення заявником норм матеріального права та не спростовують висновків апеляційного суду по суті вирішення справи.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 402 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович