ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 336/311/21 (2-а/336/32/2021)
адміністративне провадження № К/9901/33805/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби) на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 березня 2021 року (прийняте судом у складі судді Зарютіна П.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби про визнання протиправної та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 48 від 21.12.2020.
На обґрунтування позову зазначав, що 27.08.2020 позивачем було отримано лист № Т-955-2020 від 21.07.2020, що підтверджується копією конверту з трекінгом відправлення, в якому йшлося про те, що згідно наказу відповідача «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» від 24.07.2020 №3407-ОД, згідно з направленням (посвідченням) на проведення заходу від 24.07.2020 № 2679, згідно з положенням Держпродспоживслужби від 23.07.2020 №15.6-7/2/10861, спеціалістами відповідача 27.07.2020 здійснено виїзд, з метою розгляду питань викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 , але відповідач начебто не зміг реалізувати свій позаплановий захід, у зв`язку з відсутністю керівника позивача. Тому, позивача ФОП ОСОБА_1 або його уповноважену особу, вказаним листом, зобов`язано прибути до місця провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , 11.08.2020 на 11:00 годину. Відповідно, коли відповідач 11.08.2020 року з`явився для проведення позапланового заходу (контролю), позивач був відсутнім, на місці перевірки були відсутні будь-які уповноважені позивачем представники. У зв`язку з тим, що позивач та його уповноважені представники були відсутні під час проведення позапланового заходу, через несвоєчасне повідомлення відповідачем про проведення такого заходу, а тому посвідчення на проведення позапланового заходу (контролю) не надавалися уповноваженій позивачем особі або позивачу.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 березня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №48 від 21.12.2020.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 29 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закінчились, відповідач зобов`язаний був закрити провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 48 від 21.12.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 вересня 2021 року ГУ Держпродспоживслужби звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі, зокрема зазначає, що з огляду на вимоги статей 20 285 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) цей спір підлягає розгляду окружним адміністративним судом, що підтверджується судовою практикою, зокрема у справах №№ 804,3932/17, 815/5774/16, 808/150/17, 826/2287/16.
Судами помилково застосовано строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), тоді як відповідачем застосовано до позивача штраф відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України (далі - ГК).
Посилається на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано висновок Верховного Суду викладений у постанові у справі № 826/11539/13-а.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 18 жовтня 2021 року - відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
На підставі скарги ОСОБА_2 від 21.07.2020 №Вх.Т-955, погодження Держпроспоживслужби від 23.07.2020 №15.6-7/2/10861, направлення на проведення перевірки від 24.07.2020 року №2679, виданого згідно з наказом «Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)» від 24.07.2020 №3407-ОД спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_1 , місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ).
До перевірки посадові особи ГУ Держпродспоживслужби не були допущені, тому службовою запискою від 28.07.2020 №10-05.5/9807/20 перевірку було перенесено на 11.08.2020 та направлено повідомлення про забезпечення уповноваженої особи від 29.07.2020 №10-05.03/6199-20. Лист направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпоштою №0813300341340 отримано 21.08.2020 та №013300341358 повернуто.
21.12.2020 Головним управлінням було винесено постанову про накладання стягнення, передбачене статтею 23 Законом України «Про захист прав споживачів».
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили із того, що відповідачем при винесенні постанови не враховано приписи статті 38 КУпАП, якою встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. Оскільки правопорушення мало місце 12.08.2020, а оскаржувана постанова винесена 21.12.2020, то вимоги статті 38 КУпАП при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Так, у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 826/11539/13-а Верховний Суд, розглядаючи справу за позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначив:
«Відповідно до статті 238 ГК за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з частинами першою, другою статті 241 ГК адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
З огляду на викладене, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» є адміністративно-господарським.
Статтею 250 ГК встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що при прийнятті відповідачем спірного рішення ним не були враховані терміни застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, а саме: санкції застосовано поза межами граничного річного строку їх застосування від моменту вчинення порушення.
Застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу після спливу одного року з дня його вчинення є неправомірним.».
Отже, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» є адміністративно-господарським, тому при прийнятті відповідачем спірного рішення ним мають бути враховані терміни застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 ГК.
Оскільки, як встановили суди у цій справі, правопорушення мало місце 12.08.2020, а оскаржувана постанова винесена 21.12.2020, то в даному випадку адміністративно-господарські санкції застосовано в межах строку встановленого статтею 250 ГК.
Що стосується доводів касаційної скарги про те, що судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема статтею 20 КАС, слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною другої статті 20 КАС окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Разом із тим, як зазначено вище, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», є адміністративно-господарською санкцією, тобто дана справа не є справою з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому з урахуванням вимог статті 20 КАС дана справа підсудна окружному адміністративному суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням правил предметної юрисдикції, а також судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого не було досліджено зібрані у справі докази що стосуються правомірності спірного рішення відповідача, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС.
Керуючись статтями 242 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець