ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 340/2467/24
адміністративне провадження № К/990/25894/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Смоковича М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 (суддя-доповідач - Г.П. Казанчук)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 (суддя-доповідач - О.В. Головко, судді - А.В. Суховаров, Т.І. Ясенова)
у справі № 340/2467/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. 18.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, передбаченої підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України, та не доведення підстав поважності пропуску такого строку. Суд апеляційної інстанції такі висновки підтримав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судами не враховано положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, якими визначено, що працівник має право на звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Зауважує про неврахування судами того, що позивач звільнена із Збройних Сил України 06.01.2024. Також позивач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій положень спеціального законодавства, а саме: Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
11. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
12. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. За приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. Вказаними положеннями процесуального закону не врегулювано порядку звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
15. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
16. Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
17. За змістом частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
18. Відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
19. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оцінка Верховного Суду
20. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
22. Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
23. За висновком судів попередніх інстанцій позивач пропустила тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України, натомість не навела жодних обставин наявності істотних перешкод та труднощів, які б були підтверджені належними доказами та свідчили про неможливість своєчасного звернення до суду.
24. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
25. За встановлених обставин у цій справі, згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 249 від 01.09.2023 ОСОБА_1 з 02.09.2023 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
26. З урахуванням положень статті 233 Кодексу законів про працю України, строк звернення до суду з цим позовом сплинув 02.12.2023. Водночас з позовною заявою позивач звернулася до суду лише 18.04.2024.
27. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач послалася на положення пункту 14 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, яке на думку позивача, є спеціальною нормою щодо строку звернення до суду.
28. Так, відповідно до пункту 14 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
29. Суд зауважує, що вказана норма визначає період, протягом якого військовослужбовець має право на виплату грошового забезпечення, яке не виплачене своєчасно або виплачене в меншому розмірі. Разом з тим, вказаною нормою не регулюється питання щодо строку звернення до суду з вимогою про виплату належного грошового забезпечення.
30. Щодо посилань позивача на неврахування судами положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України та обставин того, що позивач звільнена із Збройних Сил України 06.01.2024 суд зазначає таке.
31. Позовні вимоги у цій справі заявлені позивачем саме до Військової частини НОМЕР_1 .
32. Як зазначалося вище, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 249 від 01.09.2023 ОСОБА_1 з 02.09.2023 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
33. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
34. Оскільки вимоги позивача заявлені саме до Військової частини НОМЕР_1 , а тому днем закінчення проходження військової служби позивачем є 02.09.2023 і саме з цією датою закон пов`язує обрахунок строку звернення позивача до суду з цим позовом.
35. За усталеною практикою Верховного Суду, строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
36. Матеріали справи не містять доказів, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
37. За приписами пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
38. Згідно із частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
39. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, що є підставою для повернення позову позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
40. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі № 340/2467/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
М.І. Смокович