ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 340/5660/22
адміністративне провадження № К/990/29843/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/5660/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні" до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Білак С.В., суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2022 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні" (далі - позивач, ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні") до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311762 від 22.11.2022.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що постанова від 22.11.2022 № 311762 винесена з порушеннями вимог чинного законодавства та без належного дослідження обставин події та матеріалів справи, оскільки відповідачем не враховано, що тахографи застосовуються лише на транспортних засобах, які використовуються для міжнародних перевезень пасажирів та/або вантажів. Вказує, що позивач зареєстрований на території України та перевезення вантажу здійснювалося в межах території України, без перетину державного кордону, а отже ним не здійснювалось міжнародне перевезення, тому вважає, що за таких обставин позивачем не було допущено порушень законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що рейдова перевірка проводилась на підставі чинного направлення та у строки зазначені у затвердженому в установленому порядку графіку рейдових перевірок.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки у період з 03.10.2022 по 09.10.2022 та на виконання окремого доручення Укртрансбезпеки від 05.05.2018 № 320/03/13-18, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 03.10.2022 № 013055, 07.10.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Н-10км 105+900, проведена рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 та встановлено перевезення вантажів без оформлення документів передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме під час здійснення перевірки перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 необхідними документами, а саме: протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу та особисту картку водія, що є порушенням статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385.
4. За результатами перевірки складено акт № 324858 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.10.2022.
5. Водій з актом ознайомлений та зазначив у ньому, що він не згоден з інспектором так як їх фірма їздить по книзі, яку узгодила їх фірма, продовжує рух по даній книзі.
6. Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підтвердження чого відповідачем надано докази направлення повідомлення про розгляд справи рекомендованим поштовим відправленням на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославські меблеві майстерні", яке він отримав 01.11.2022.
7. На розгляд справи 22.11.2022 представник позивача не з`явився. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.11.2022 № 311762, якою до ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
8. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 в задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рейдова перевірка проводилася на підставі чинного направлення та у строки зазначені у затвердженому в установленому порядку графіку рейдових перевірок, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які спростовують доводи позивача про порушення порядку її проведення.
10.1. Крім того, як зазначив суд цієї інстанції, водій із актом ознайомлений, позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте на розгляд справи 22.11.2022 представник позивача не з`явився, а оскаржувана постанова містить усі необхідні складові для застосування адміністративно-господарського штрафу.
10.2. Щодо виявлених під час перевірки порушень суд першої інстанції зазначив, що положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385) та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).
10.3. Своєю чергою, як зазначив суд, перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має наслідком застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, встановленого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
10.4. Тобто, за висновком цього суду, за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа та картки водія, на підставі якого виконуються вантажні перевезення (внутрішнього чи міжнародного) до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Водночас, як зауважив суд, будь-яких доказів ведення індивідуально-контрольної книжки водія, позивачем ні під час розгляду справи відповідачем, ні в ході судового розгляду справи, не надано.
10.5. Стосовно доводів позивача про те, що ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, суд зазначив, що для цілей застосування Закону № 2344-III не є визначальним такий вид економічної діяльності - здійснення вантажних перевезень, оскільки будь-яка особа, яка здійснює перевезення вантажів, є автомобільним перевізником. При цьому, з наданої позивачем товарно-транспортної накладної №ЛВ-1007 1 від 07.10.2022 автомобільним перевізником було ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні", яке здійснювало перевезення матраців для ТОВ "Юнігруп Рітейл" за договором поставки № 7045 від 21.11.2019.
10.6. У підсумку суд цієї інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
11. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 позов ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №311762 від 22.11.2022.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів. Іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією № 385.
12.1. Своєю чергою, судом цієї інстанції встановлено, що у позивача відсутній вид економічної діяльності - перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
12.2. При цьому, як зауважив суд апеляційної інстанції, законодавець, передбачивши наявність обов`язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, не визначив процедури дотримання цього обов`язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.
12.3. Отже, за висновком цього суду, приписи зазначеної Інструкції на позивача не поширюється, оскільки він не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, а штраф передбачено за відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа при наданні послуг з перевезення вантажів.
12.4. Посилання суду першої інстанції та відповідача на наявність у позивача ТТН, як на факт надання послуг з вантажного перевезення, суд апеляційної інстанції уважав помилковим, оскільки товарно-транспортна накладна засвідчує тільки факт перевезення вантажу, шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, але не є безумовним доказом того, що вантажовідправник чи водій надають (здійснюють) послуги з перевезення вантажів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
13. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Укртрансбезпека звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 340/5660/22 залишити в силі.
14. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.1. Так, касатор зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо процедури реалізації Уктрансбезпекою своїх повноважень відносно притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-III), при здійсненні перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III (протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу та особисту картку водія).
14.2. На обґрунтування доводів касаційної скарги касатор вказує, що за сукупним аналізом змісту міжнародних правил щодо гармонізації певного соціального законодавства, що стосується автомобільного транспорту, та національного законодавства, водії, які виконують перевезення вантажів або пасажирів, зобов`язані мати і надавати органу державного контролю на автомобільному транспорті для контролю документи щодо дотримання ними режимів праці та відпочинку водія. У разі ж відсутності таких документів настає відповідальність відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.
14.3. Уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції, що обов`язкову наявність тахографів при здійсненні перевезення вантажів визначає Інструкція № 385, положення якої розповсюджуються лише на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів, а тому її приписи не можуть бути застосовані у правовідносинах, що виникли у цій справі, оскільки позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався.
14.4. Як зауважує скаржник, обов`язкова наявність діючих та повірених тахографів при здійсненні перевезення вантажів встановлена Положенням № 340, яке поширює свою дію на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Виключенням відповідно до пункту 1.4 цього Положення є перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
14.5. Поруч із цим, акцентує увагу на тому, що водій позивача мав ТТН, в якій і було вказано ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" як перевізника, а наявність самої ТТН свідчить про те, що водій здійснював перевезення вантажу. Те, що водій позивача перевозив вантаж, якій виробляв сам позивач, не змінює суті такого перевезення на «для власних потреб».
14.6. Тобто, позивач є юридичною особою, яка здійснювала перевезення вантажу на замовлення іншої особи і не за власний рахунок або для власних потреб, використовуючи при цьому найману працю водія, а тому, на переконання касатора на нього поширюються норми Положення № 340, зокрема обов`язок обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
17. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2023 про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою отримано позивачем 26.09.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102938544244. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність на момент перевірки документів, передбачених положеннями статті 48 цього Закону - протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія, передбачених Інструкцією № 385.
23. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).
24. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
25. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
26. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
27. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
28. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
29. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
30. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
31. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).
32. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
33. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
34. Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
35. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
36. Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
37. Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі - Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.
38. На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.
38.1. Надалі Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).
38.2. За правилами пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
38.3. Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
38.4. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340). вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340).
38.5. За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
38.6. Водночас, пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 40, передбачено, що пункт 6.1. Положення № 340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.
39. Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.
40. Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції № 385 та Положення № 340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21.
41. Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визнаено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.
42. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
43. Своєю чергою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
44. Водночас спірним у цій справі є питання чи є ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону в частині наявності при перевезенні вантажу документів, передбачених Інструкцією № 385 (протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія).
45. Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.
46. В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
47. Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
48. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
49. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
50. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
51. Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.
52. Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
53. Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
54. Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.
55. Із обсягу встановлених судами обставин цієї справи слідує, що під час перевірки ТЗ IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу ТТН №ЛВ-1007 1 від 07.10.2022, де автомобільним перевізником було зазначено ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні", яке здійснювало перевезення матраців для ТОВ "Юнігруп Рітейл" за договором поставки від 21.11.2019 № 7045, за умовами якого доставка товара здійснюється продавцем до покупця.
56. Факт доставки ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" матраців для ТОВ "Юнігруп Рітейл" за договором поставки підтверджується і самим позивачем.
57. Вказані обставини свідчать, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу (матраців) на замовлення іншої особи (покупця) власним автомобільним транспортом із використанням найманої праці водія, тобто надавалася транспортна послуга.
58. Необхідно також зазначити, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.
59. У аспекті наведеного колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкових висновків щодо безпідставного врахування судом першої інстанції ТТН, що була надана під час перевірки водієм та позивачем під час розгляду справи, як документу яким підтверджено відомості щодо автомобільного перевізника.
60. Будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" було автомобільним перевізником згідно ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки позивачем не надано.
61. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на неправомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III з огляду на те, що у особи відсутній такий вид економічної діяльності як здійснення вантажних перевезень є помилковими, позаяк сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.
62. Суд повторно зауважує, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
63. Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи колегія суддів уважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність, визначену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
64. На підставі вищевикладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, ухваливши правильне по суті спору судове рішення.
65. За приписами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
66. Суд апеляційної інстанції, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, зокрема положень статей 1, 48, 60 Закону № 2344-ІІІ та Інструкцій № 385 та Положення № 340, та дійшов помилкового висновку щодо питання неправомірності накладення на позивача відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
67. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити, в порядку статті 352 КАС України скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
68. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 340/5660/22 скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 340/5660/22 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов О.А. Губська