Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 344/20949/18

провадження № 61-7437св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області Боберський Роман Петрович,

заінтересовані особи: Івано-Франківська міська рада, управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Пастернак І. А. від 24 січня

2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Пнівчук О. В., Томин О. О., від 06 березня

2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області Боберського Р. П. (далі - державний виконавець ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберський Р. Б., державний виконавець)

від 10 грудня 2018 року про відмову від виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду

від 20 листопада 2017 року про стягнення з Івано-Франківської міської ради на її користь 47 358 грн, та зобов`язати ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області виконати це рішення суду.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець неправомірно прийняв рішення про повернення їй виконавчого листа без виконання, посилаючись на те, що даний виконавчий лист не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби. На момент прийняття такого рішення державному виконавцю було відомо, що Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в Управлінні ДКСУ у

м. Івано-Франківську, а тому виконати рішення суду органом казначейства неможливо. Оскільки боржник не набув ознак бюджетної установи, то в даному випадку виконавче провадження повинно бути відкрите на загальних підставах.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 24 січня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберського Р. Б. щодо винесення 10 грудня 2018 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та скасовано це повідомлення.

Зобов`язано старшого державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберського Р. Б. чи іншу особу, яка виконує дані обов`язки, провести виконання дій щодо виконання виконавчого листа

№ 344/7932/2016, виданого 07 березня 2018 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період

з 21 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 47 358 грн.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що дії державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними, оскільки Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в Управлінні Держаної казначейської служби України у м. Івано-Франківську.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 січня 2019 року- без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Івано-Франківська міська рада просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обґрунтованість скарги, оскільки рішення про стягнення коштів з державного або місцевого бюджетів виконуються виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами ДВС України.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 08 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 березня 2018 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист № 344/7932/2016 про стягнення з Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 47 358 грн.

22 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до УДКСУ у

м. Івано-Франківську із заявою про виконання вказано вище виконавчого листа, однак казначейська служба відмовила у його прийнятті посилаючись на те, що Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в УДКСУ у м. Івано-Франківську (а. с. 14).

ОСОБА_1 звернулась із заявою про примусове виконання виконавчого листа до ВПВР ГТУЮ в Івано-Франківській області, однак 10 грудня 2018 року старший державний виконавець прийняв рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі, оскільки виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а. с. 15).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, є Державна казначейська служба України (Казначейство).

Відповідності до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Виконанню органами Казначейства підлягають виконавчі документи, боржниками по яких виступають боржники - державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Пунктом 24 вказаного Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Державної казначейської служби України, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Суди попередніх інстанцій, установивши, що боржник - Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, отже Казначейство не має можливості виконати рішення суду, дійшли обґрунтованого висновку про те, що повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу прийнято передчасно та не відповідає вимогам, встановленим пунктом 9 частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суди обґрунтовано визнали дії державного виконавця з повернення виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірними та скасували повідомлення від 10 грудня 2018 року, зобов`язавши державного виконавця провести виконавчі дії щодо виконання виконавчого листа.

Доводи касаційного скарги про те, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2017 року повинно виконуватись виключно органами казначейства є безпідставними, оскільки боржник не має відкритих рахунків в цьому органі.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 24 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович