№ 344/5255/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 344/5255/17

провадження № 61-21018св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Оріана»,

третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня

2021 року у складі судді Шамотайла О. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів:

Горейко М. Д., Максюти І. О., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Відкритого акціонерного товариства «Оріана» (далі - ВАТ «Оріана»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оріана» (далі - АТ «Оріана»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську) про зобов`язання здійснити нарахування та виплату заробітної плати, нарахування відрахувань у пенсійний та інші державні фонди, стягнення заробітної плати.

Позов обґрунтовано тим, що згідно з відповіддю УПФ України в м. Івано-Франківську, яку позивач отримав 13 березня 2017 року, у період з 01 лютого 2008 року до 31 серпня 2016 року (час перебування у трудових відносинах

з ВАТ «Оріана») йому не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата

у ВАТ «Оріана» та не відраховувались обов`язкові платежі у пенсійний та інші фонди. В обґрунтування правових підстав для нарахування відповідачем виплат, позивач вказав, що згідно з наказом Фонду державного майна України

від 26 листопада 2004 року його призначено на посаду голови правління

ВАТ «Оріана» та укладено контракт від 23 листопада 2004 року, відповідно

до якого йому призначено посадовий оклад в розмірі 2 945,79 грн. Додатковими угодами від 28 жовтня 2005 року та від 24 листопада 2006 року строк дії вказаного контракту продовжено відповідно до 23 листопада 2006 року

та до 23 листопада 2007 року.

Згідно з наказами Фонду державного майна України від 21 вересня 2007 року

та від 20 лютого 2008 року його призначено виконуючим обов`язки голови правління ВАТ «Оріана», а також 09 жовтня 2007 року та 26 лютого 2008 року укладено трудові договори, відповідно до яких позивачу призначено посадовий оклад у розмірі 2 945,79 грн.

Наказом Фонду державного майна України від 23 березня 2008 позивача відсторонено від виконання обов`язків голови правління ВАТ «Оріана»,

а 25 березня 2008 року призначено на посаду першого заступника голови правління ВАТ «Оріана» та встановлено проводити оплату праці наказом

від 28 квітня 2008 року в повному розмірі згідно зі штатним розкладом

та рішенням наглядової ради ВАТ «Оріана». 10 квітня 2009 року позивача призначено на посаду радника голови правління ВАТ «Оріана» та встановлено оплату праці у розмірі 4 418,69 грн.

26 вересня 2016 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком.

ОСОБА_1 також зазначив, що за вказаний ним період перебування

у трудових відносинах з відповідачем йому не нараховувалась

та не виплачувалась заробітна плата, крім того не проведений остаточний розрахунок та не здійснено розрахунку і відрахувань обов`язкових платежів

у пенсійний та інші фонди відповідно, у зв`язку з чим відповідач порушив його трудові права та право на отримання пенсії за весь трудовий стаж.

Тому просив зобов`язати ВАТ «Оріана» здійснити нарахування заробітної плати та обов`язкових відрахувань у пенсійний та інші державні фонди за період

з 01 лютого 2008 року до 25 вересня 2016 року в розмірі 529 550,64 грн

з врахуванням суми індексації заробітної плати; зобов`язати відповідача виплатити заробітну плату за період з 01 лютого 2008 року до 25 вересня

2016 року в розмірі 431 591,74 грн з врахуванням суми індексації заробітної плати; зобов`язати відповідача сплатити обов`язкові страхові внески та подати звітність про нараховану заробітну плату помісячно з 01 лютого 2008 року

до 25 вересня 2016 року до Управління Пенсійного фонду України та відповідні соціальні фонди згідно з довідкою-розрахунком ТОВ «Юрек-Аудит» у розмірі

97 958,89 грн, зокрема до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - 1 561,76 грн, до Фонду соціального страхування

на випадок безробіття - 891,08 грн, до Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України як за фізичну особу за місцем юридичної реєстрації

та підзвітності відповідача - 3 123,53 грн, податок на доходи фізичних осіб -

78 703,57 грн, єдиний соціальний внесок - 11 281,83 грн, військовий збір -

2 397,12 грн, стягнути з відповідача 2 000 грн витрат за надання юридичної допомоги та 1 200 грн за аудиторські послуги.

05 березня 2020 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої підтримав свої позовні вимоги та, крім того, просив відшкодувати витрати на загальну суму 130 394,28 грн, понесені ним за період

з 01 лютого 2008 року до 29 квітня 2014 року під час здійснення ним посадових обов`язків на посаді: виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана»

за період 01 лютого 2008 року до 23 березня 2008 року включно; першого заступника виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана» з 25 березня 2008 року до 09 квітня 2009 року включно; радника голови правління

ВАТ «Оріана» з 10 квітня 2009 року до 25 вересня 2016 року включно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Оріана» на користь ОСОБА_1 заборгованість

з невиплаченої заробітної плати за період з 01 до 18 лютого 2008 року, зобов`язавши ВАТ «Оріана» здійснити нарахування і виплату такої заробітної плати та обов`язкових відрахувань у пенсійний та інші державні фонди за період з 01 до 18 лютого 2008 року, сплатити обов`язкові страхові внески та подати звітність про нараховану заробітну плату з 01 до 18 лютого 2008 року

до Управління Пенсійного фонду України та відповідні соціальні фонди.

Вирішено питання судових витрат.

В решті вимог позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову мотивовано тим, що, зважаючи на відсутність доказів обліку робочого часу позивача, та з урахуванням того, що надані суду матеріали не забезпечені належними доказами про виконання посадових обов`язків позивачем

за дорученням роботодавця в період з 18 лютого 2008 року до 25 вересня

2016 року, вимоги ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не мають достатнього підґрунтя, а отже і законних очікувань на вказані виплати. Таким чином, в умовах відсутності підтвердження фактів про здійснення позивачем своїх функціональних, трудових обов`язків, у відповідача не було правових підстав для нарахування і виплати позивачу заробітної плати та обов`язкових страхових платежів. Тому суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні позову в частині нарахування заробітної плати та обов`язкових відрахувань

у пенсійний та інші державні фонди, зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату та зобов`язання відповідача сплатити обов`язкові страхові внески та подати звітність про нараховану заробітну плату за період з 18 лютого 2008 року до 25 вересня 2016 року.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи заборгованість з невиплаченої заробітної плати, зобов`язавши ВАТ «Оріана» здійснити нарахування і виплату заробітної плати та обов`язкових відрахувань

у пенсійний та інші державні фонди за період з 01 до 18 лютого 2008 року, сплатити обов`язкові страхові внески та подати звітність про нараховану заробітну плату з 01 до 18 лютого 2008 до Управління Пенсійного фонду України та відповідні соціальні фонди, суд виходив з того, що відповідачем не здійснено нарахування заробітної плати позивачу за весь лютий 2008 року, тобто з першого числа місяця, що підтверджено Індивідуальною відомістю про застраховану особу Пенсійного фонду України (довідка форми ОК-5) ОСОБА_1 нарахування та виплата заробітної плати для нарахування пенсії, де сума заробітку для нарахування пенсії за лютий становить 0,00 грн. Правомірність невиплати передбаченої заробітної плати позивачу за період з 01 до 18 лютого 2008 року не доведена стороною відповідача та документальними матеріалами судової справи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ «Оріана» на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої заробітної плати за період

з 01 до 18 лютого 2008 року, зобов`язання ВАТ «Оріана» здійснити нарахування

і виплату такої заробітної плати та обов`язкових відрахувань у пенсійний та інші державні фонди за період з 01 до 18 лютого 2008 року, сплатити обов`язкові страхові внески та подати звітність про нараховану заробітну плату

з 01 до 18 лютого 2008 року до УПФ України в м. Івано-Франківську та відповідні соціальні фонди, та в частині стягнення з ВАТ «Оріана» на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в сумі 2 400,00 грн, скасовано і прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог та в стягненні витрат

з оплати професійної правничої допомоги. В решті рішення суду залишено без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що стягуючи із відповідача на користь позивача заборгованості з невиплаченої заробітної плати за період

з 01 до 18 лютого 2008 року, зобов`язавши ВАТ «Оріана» здійснити нарахування

з 01 до 18 лютого 2008 року до Управління Пенсійного фонду України

та відповідні соціальні фонди, суд першої інстанції залишив поза увагою те,

що згідно з наказом від 10 вересня 2007 року № 10-к, виданого на підставі наказу Фонду державного майна України від 07 вересня 2007 року № 1465, ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно пунктів 1, 8 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін). Контракт від 23 листопада 2004 року № 622

з головою правління ВАТ «Оріана» вважати таким, що втратив чинність. Посаду голови правління ВАТ «Оріана» вважати вакантною.

Даний факт підтверджений також наказом ВАТ «Оріана» від 10 вересня

2007 року № 46 та записом № 28 у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що ним надано суду підтверджуючі документи підтверджуючих документів здійснення ним посадових обов`язків на посаді виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана» за період з 01 лютого 2008 року до 23 березня 2008 року, першого заступника голови правління

ВАТ «Оріана» з 25 березня 2008 року до 09 квітня 2009 року, радника голови правління ВАТ «Оріана» з 10 квітня 2009 року до 25 вересня 2016 року, члена правління ВАТ «Оріана». Суд не дослідили надані ним письмові докази (оригіналам доручень, відповідно до яких він, як член правління ВАТ «Оріана» виконував передбачені статутом підприємства трудові обов`язки). Залишили поза увагою, що протягом усього часу до моменту виходу на пенсію він був членом правління ВАТ «Оріана», що підтверджується статутом підприємства, протоколами Наглядової ради і Правління, тому мав отримувати заробітну плату.

Крім того, посилається на висновок Верховного Суду викладений у постанові

від 11 грудня 2019 року у справі № 344/5255/17.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/5255/17, витребувано її з Соснівського районного суду м. Черкаси.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23 листопаді 2004 року між Фондом державного майна України

та ОСОБА_1 укладено контракт № 622, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду керівника виконавчого органу

ВАТ «Оріана». Відповідно до пункту 1.2 контракту сторони погодили, що цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки з керівником виконавчого органу ВАТ «Оріана». Крім того, відповідно до пункту 3.1 даного контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику встановлений посадовий оклад на рівні 2 945,79 грн. Даний контракт укладений 23 листопада 2004 року та визначена сторонами його дія до 25 листопада 2005 року.

Наказом Фонду державного майна України від 26 листопада 2004 року № 2625 ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління ВАТ «Оріана».

Строк дії контракту від 23 листопада 2004 року № 622 продовжувався додатково укладеними угодами між сторонами, додаткова угода від 28 жовтня 2005 року № 1 - до 23 листопада 2006 року, додаткова угода від 24 листопада 2006 року № 1 - до 23 листопад 2007 року.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 21 вересня 2007 року № 1528 ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Оріана» від 14 вересня 2007 року, призначено виконуючим обов`язки голови правління ВАТ «Оріана».

Між Фондом державного майна України та позивачем 09 жовтня 2007 року укладено трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки голови правління ВАТ «Оріана». За даними цього договору сторони погодили розмір посадового окладу позивача в сумі

2 945,79 грн та строк дії договору - з 09 жовтня 2007 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Оріана», але не більше ніж три роки.

Згідно з наказом від 10 вересня 2007 року № 10-к, виданого на підставі наказу Фонду державного майна України від 07 вересня 2007 року № 1465, ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно з пунктами 1, 8 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін). Контракт від 23 листопада 2004 року № 622

Даний факт підтверджений також наказом ВАТ «Оріана» № 46 від 10 вересня 2007 року та записом № 28 у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Наказом Фонду державного майна України від 20 лютого 2008 року № 200 скасовано наказ Фонду державного майна України від 21 вересня 2007 року

№ 1528, виконання обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» покладено

на позивача з дати виходу відповідного наказу. Підставою видання цього наказу було рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня

2007 року в справі № 7/197 про визнання загальних зборів акціонерів

ВАТ «Оріана» від 14 вересня 2007 року недійсними.

В рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня

2007 року в справі № 7/197, суд дійшов висновку, що ні Законом України «Про господарські товариства», ні статутом ВАТ «Оріана» не передбачено правових повноважень загальних зборів акціонерного товариства обирати керівником виконавчого органу товариства виконуючого обов`язки голови правління. Виконуючим обов`язки голови правління АТ може призначатись на час відсутності голови правління самим головою правління або безпосередньо виконавчим органом правління товариства. Крім того, ніхто з акціонерів,

не залежно від його частини акцій, не наділений правом призначати виконуючого обов`язки голови правління, про що збори прийняли рішення, яким делегували Фонду державного майна України право на призначення виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана». Вказане рішення господарського суду залишено без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 23 червня 2009 року.

Наказом Фонду державного майна України від 24 березня 2008 року № 352 ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» на підставі постанови прокуратури м. Калуш Івано-Франківської області від 18 лютого 2008 року, у зв`язку з пред`явленням йому обвинувачення

у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 382 та частиною другою статті 367 КК України.

Відповідно до наказу ВАТ «Оріана» від 25 березня 2008 року № 5, відповідно

до якого ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника голови правління ВАТ «Оріана». Даним наказом передбачено, що повноваження Павликівського Б. М. на даній посаді мають бути обумовленні окремою довіреністю за підписом виконуючого обов`язки голови правління

Алєщенком В. В. При цьому сторонами у даній справі не забезпечено надання відповідних доказів, які б вказували на видання такої довіреності з чітким викладом повноважень ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови правління ВАТ «Оріана» з 25 березня 2008 року.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2009 року в справі № 1-8/09, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області

від 09 квітня 2009 року та ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 04 лютого 2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 367 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 2 роки зі сплатою штрафу в розмірі 2 000,00 грн. На підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Наказом ВАТ «Оріана» від 18 травня 2009 року ОСОБА_1 - виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана» звільнено з роботи

з 09 квітня 2009 року згідно з пунктом 7 статті 36 КЗпП України на підставі вироку від 20 січня 2009 року, який набув законної сили 09 квітня 2009 року.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що запис про його звільнення з роботи з 09 квітня 2009 року відсутній, натомість під № 33 мається запис, що 10 квітня 2009 року він переведений на посаду радника голови правління на підставі наказу від 10 квітня 2009 року № 9.

ОСОБА_1 трудову книжку забрав з відділу кадрів ВАТ «Оріана» в січні місяці 2008 року (з часу призначення виконуючого обов`язки голови правління - розпорядника майна ОСОБА_2 ) і з того часу зберігав її в себе.

Згідно з наказом ВАТ «Оріана» від 17 січня 2008 року № 1 розпорядника майна ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов`язки голови правління

з 10 вересня 2007 року.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня

2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 27 серпня 2010 року, за результатами перегляду рішення Калуського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1

до ВАТ «Оріана» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 лютого 2008 року в сумі 100 499,50 грн, 6 307,38 грн - компенсації втрати частини заробітку, 58 472,55 грн - підзвітних сум, 4 966,24 грн - страхових сум

по листках непрацездатності; стягнення з ОСОБА_2 20 000,00 грн моральної шкоди та визнання незаконним дій ОСОБА_2 щодо направлення йому листа від 28 травня 2009 року і видання наказу № 12 к ВАТ «Оріана» від 18 травня

2009 року про звільнення його з роботи відмовлено у задоволенні позову. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що, починаючи з 18 лютого

2008 року до вирішення даного спору судом першої інстанції, тобто до 22 грудня 2009 року ОСОБА_1 не виконував правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «Оріана» і на роботу не виходив. Даний факт, за висновками суду, підтверджується копіями табелю обліку використання робочого часу

та копіями актів про відсутність позивача на робочому місці.

Отже Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2010 року, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність дій відповідача -

ВАТ «Оріана» стосовно відсутності зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу з 18 лютого 2008 року. Крім того, судом відхилено доводи ОСОБА_1 стосовно призначення наказом від 25 березня 2008 року

за підписом ОСОБА_3 його виконуючим обов`язки голови правління, оскільки призначення на посаду ОСОБА_3 судом визнано незаконним,

а призначення на посаду позивача було неправомірним.

Наведена обставина підтверджується також постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року у справі

№ 2-а-4181/08, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2012 року, якою визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 24 березня 2008 року № 352 в частині покладення обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» на ОСОБА_3 , а, відповідно, є і незаконним наказ виконуючого обов`язки голови правління ОСОБА_3 від 10 квітня 2009 року № 9 про призначення позивача на вакантну посаду радника голови правління ВАТ «Оріана».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 02 червня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Щодо нарахування заробітної плати та обов`язкових відрахувань у пенсійний

та інші державні фонди:

за період з 01 лютого 2008 року до 24 березня 2008 року виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана»

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як частиною першою статті 94 КЗпП України, так і частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата -

це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або

за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу

і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)», за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.

Із матеріалів справи видно, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2007 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного Господарського суду у справі № Б-7-11/238 припинено повноваження голови правління ВАТ «Оріана» Павликівського Б. М. виконання обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» тимчасово покладено

на розпорядника майна ОСОБА_2 .

Постановою Вищого Господарського суду України від 16 січня 2008 року ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2007 року змінено усунуто голову правління ВАТ «Оріана» Павликівського Б. М. від займаної посади виконання обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» тимчасово покладено

на розпорядника майна ОСОБА_2 .

Отже, з урахуванням указаних рішень керівником ВАТ «Оріана» був ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не мав повноважень на виконання розпорядчо-виконавчих функцій з управління ВАТ «Оріана», отже і не мав права на отримання заробітної плати, премій, надбавок.

За період з 25 березня 2008 року до 09 квітня 2009 року виконуючого обов`язки першого заступника голови правління ВАТ «Оріана»

Постановою старшого слідчого прокуратури м. Калуша від 18 лютого 2008 року позивача відсторонено від займаної ним посади виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана», як обвинуваченого на час досудового та судового слідства. На підставі вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2009 року, наказом ВАТ «Оріана» від 18 травня 2009 року ОСОБА_1 - виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Оріана» звільнено з роботи з 09 квітня 2009 року.

Згідно з частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України (далі -

ЦК України) повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Установивши, що відсторонення позивача від роботи з подальшим звільненням було законним, суди дійшли обґрунтованого висновку, що у роботодавця були відсутні підстави нараховувати та сплачувати заробітну плату за час відсторонення працівника.

За період з 10 квітня 2009 року до 25 вересня 2016 року під час виконання обов`язків радника голови правління ВАТ «Оріана»

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 07 березня 2012 року у справі № 2-1003, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_1

до ВАТ «Оріана» про поновлення на роботі на посаді радника голови правління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про поновлення його на посаді радника голови правління ВАТ «Оріана».

Указаним рішенням встановлено, що наказом від 10 квітня 2009 року № 9 виконуючим обов`язки голови правління ВАТ «Оріана» ОСОБА_3 . ОСОБА_1 переведено з 09 квітня 2009 року на вакантну посаду радника голови правління за його згодою.

Разом з тим, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2012 року у справі

№ 2-а-4181/08 визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 24 березня 2008 року № 352 в частині покладення обов`язків голови правління ВАТ «Оріана» на ОСОБА_3 .

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що незаконний наказ не породжує правових наслідків, в тому числі

і рішення про призначення позивача на вакантну посаду радника голови правління ВАТ «Оріана» згідно наказу від 10 квітня 2009 року № 9.

Обставини, на які посилаються заявники у касаційній скарзі були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу

не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що висновок судів зроблено без належного з`ясування дійсних обставин справи, без надання оцінки доказам у справі,

є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц сформовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої

та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська