ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року
м. Київ
справа № 344/8249/24
провадження № 61-17290св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Стриганецький кар`єр»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Татарінової О. А. від 17 липня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Пнівчук О. В.,
Луганської В. М., від 12 листопада 2024 рокуі виходив з такого.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Стриганецький кар`єр» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
2. ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги тим, що він працював водієм автотранспортних засобів в ТОВ «Стриганецький кар`єр» з 21 серпня 2019 року по 29 березня 2024 року. Свої обов`язки виконував сумлінно, належним чином, зауважень та дисциплінарних стягнень за час роботи у нього не було.
3. Позивач зазначав, що наказом директора ТОВ «Стриганецький кар`єр»
від 25 березня 2024 року № 34 його було звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню роботи. З 30 березня 2024 року він не працює.
4. Вважав звільнення з роботи незаконним та безпідставним. Основною підставою для видання наказу № 34 був висновок комунального некомерційного підприємства «Тисменицька міська лікарня» Тисменицької міської ради, однак, у ньому відсутні дата та реєстраційний номер, назва та інші реквізити. Попередні медичні огляди (планові, а не позапланові) не встановили жодних погіршень в стані його здоров`я, які б перешкоджали роботі. Згідно з консультаційним висновком спеціаліста (сімейного лікаря ОСОБА_2 ) від 29 березня 2024 року на момент огляду патологій не виявлено. Незрозумілим є виданий директором
ТОВ «Стриганецький кар`єр» наказ від 01 березня 2024 року № 13 щодо проходження позачергового медичного огляду, в якому не вказано посадових обов`язків, режиму роботи (денні чи нічні зміни, повний чи неповний робочий день, тип транспортного засобу (вантажний чи легковий), норма інтенсивності експлуатації ТЗ (наприклад кількість та дальність рейсів за зміну), наявність/відсутність відряджень тощо, що дозволяло б об`єктивно та законно здійснити медичний огляд та прийняти належне рішення щодо його роботи.
5. Крім того, позивач вважав, що акт про відсутність вакансій, який складений представниками ТОВ «Стриганецький кар`єр» та затверджений його директором 25 березня 2024 року, є недостовірним, оскільки на момент звільнення могли бути приховані вакансії і до акту мало бути долучено завірену копію штатного розпису, бо не зрозуміло з чого комісія виходила та який документ брала до уваги при складанні цього акту.
6. В результаті незаконного звільнення не було нарахована заробітна плата, тому відповідач при його поновленні на раніше займаній посаді зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
7. З урахуванням зазначеного, позивач просив поновити його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Стриганецький кар`єр». Стягнути з ТОВ «Стриганецький кар`єр» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивача із займаної посади на підставі пункту частини 2 першої статті 40 КЗпП України роботодавець діяв в межах повноважень, в порядку та відповідно до вимог чинного трудового законодавства. Суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про поновлення його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Стриганецький кар`єр» та стягнення з ТОВ «Стриганецький кар`єр» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу визнані такими, що задоволенню не підлягають. Належними доказами підтверджено визнання непридатним позивача для роботи водієм автотранспортних засобів.
10. Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стриганецький кар`єр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада
2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2024 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стриганецький кар`єр» 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки при звільненні позивача згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України роботодавець діяв в межах повноважень, з дотриманням вимог чинного трудового законодавства. Об`єктивна неможливість ОСОБА_1 виконувати передбачені трудовим договором обов`язки водія автотранспортних засобів за станом здоров`я підтверджена належними та допустимими доказами. Підставою звільнення ОСОБА_1 по пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України став стан його здоров`я, що унеможливлював продовження цієї роботи.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 622/36/15-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 654/491/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Заявник вважає, що його звільнення було здійснено роботодавцем з грубим порушенням трудового законодавства. Судами не надано оцінки періоду проходження ним попереднього (періодичного) медичного огляду, заповнення даних відносно періодичного огляду у медичній картці. На момент заповнення картки (20 березня 2024 року) він ще проходив обстеження лікарів до 29 березня 2024 року, зокрема хірурга та кардіолога. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки консультативному висновку лікаря консультанта кардіолога
від 29 березня 2024 року, у якому зазначено на момент огляду не виявлено будь-яких патологій. Також не надано оцінки довідці сімейного лікаря від 10 грудня
2024 року, у якій йдеться про те, що він не звертався за допомогою до лікаря.
16. Згідно з доводами позивача, наказ ТОВ «Стриганецький кар`єр» № 13
від 01 березня 2024 року про проходження позачергового медичного огляду був виданий у період його перебування на лікарняному з 04 січня 2024 року по
08 березня 2024 року, про що свідчить листок непрацездатності.
17. Касаційна скарга містить доводи про те, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій взагалі не дослідили та не перевірили подані позивачем докази на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
18. У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Стриганецький кар`єр» посилається на те, що судами попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів зроблені правильні висновки про відмову у задоволені позовних вимог, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Доводи касаційної скарги вважає безпідставними і необґрунтованими. Твердження позивача про те, що наказ директора ТОВ «Стриганецький кар`єр» № 13 від 01 березня 2024 року «Про проходження ОСОБА_1 позачергового медичного огляду» виданий з порушенням законодавства є помилковим. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. У даному випадку позивача було звільнено з роботи за станом здоров`я, який підтверджений медичним висновком, а не через достатню кваліфікованість позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. ОСОБА_1 працював в ТОВ «Стриганецький кар`єр» на посаді водія автотранспортних засобів.
20. 13 жовтня 2021 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 видано наказ № 41 «Про накладення дисциплінарного стягнення», у зв`язку з порушенням трудового розпорядку дня водієм автотранспортних засобів ОСОБА_1 (самовільно залишив своє робоче місце, попередньо не попередивши майстра зміни).
21. 22 листопада 2023 року ОСОБА_3 подано директору
ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 службову записку, відповідно до якої водієм автомобіля SITRAK ОСОБА_1 22 листопада 2023 року 06 год. 50 хв. було обірвано кабелі, які підвішені на опорі біля охорони в напрямку офісу та повалено опору. Водій ОСОБА_1 , не отримавши завдання від майстра зміни та не пройшовши 5-хвилинний інструктаж, самовільно сів до автомашини, запустив двигун і не переконавшись, що може безпечно рухатись, почав рух автомобіля.
22. 22 листопада 2023 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 видано наказ № 22 «Про проведення службового розслідування стосовно водія ОСОБА_1 » на підставі службової записки начальника цеху ОСОБА_5 , правил внутрішнього трудового розпорядку.
23. 22 листопада 2023 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 видано наказ № 129 «Про відсторонення від роботи
ОСОБА_1 » згідно з яким, керуючись статтею 46 Кодексу законів про працю України та на підставі службової записки начальника цеху ОСОБА_5 від 22 листопада 2023 року, протоколу про порушення правил охорони праці від 22 листопада 2023 року, письмового пояснення ОСОБА_1 , відсторонено ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів, від виконання службових обов`язків з 22 листопада 2023 року, у зв`язку з грубим порушенням трудової дисципліни та правил безпеки на виробництві до закінчення службового розслідування та складення акту комісії, без збереження заробітної плати. З відмітки ОСОБА_1 на зазначеному наказі вбачається, що він не згідний із зазначеним наказом, тому що записка написана ОСОБА_5 з особистих домислів та припущень.
24. 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 написано пояснення про те, що під час початку руху транспортного засобу з технічних причини не спрацював клапан до повного опускання кузова, що і призвело до зачеплення проводів та підриву опори.
25. 22 листопада 2023 року складено протокол про порушення правил охорони праці водієм ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_1 .
26. 23 листопада 2023 року головним механіком ОСОБА_6 , водієм
АТЗ ОСОБА_7 , електромеханіком ОСОБА_8 складено протокол позачергового огляду автомобіля SITRAK АА07-02РТ, у зв`язку з порушенням правил охорони праці водієм ОСОБА_1 , яке сталося 22 листопада 2023 року.
27. Відповідно до рахунку № 67 ТОВ «Троя-ІФ» від 29 листопада 2023 року
ТзОВ «Стриганецький кар`єр» сплачено 20 000, 00 грн за ремонт та заміну кабельної траси відеоспостереження та інтернету за листопад 2023 року.
28. 01 грудня 2023 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр»
ОСОБА_4 видано наказ № 24 «Про продовження строку службового розслідування стосовно водія ОСОБА_1 ».
29. 04 грудня 2023 року головним бухгалтером ТзОВ «Стриганецький кар`єр» складено акт про розрахунок збитків, заподіяних водієм автотранспортного засобу ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_1 , з якого вбачається, що загальна сума збитків складає 20 550, 00 грн.
30. 05 грудня 2023 року комісією у складі інженера з охорони праці ОСОБА_9 , членами комісії: директором з управління персоналом ОСОБА_10 , головним енергетиком ОСОБА_11 , майстром зміни ОСОБА_12 , складено акт службового розслідування стосовно порушення, вчиненого водієм транспортного засобу ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_1 , на підставі наказу директора ТОВ «Стриганецький кар`єр» від 22 листопада 2023 року № 22.
31. 07 грудня 2023 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр»
ОСОБА_4 видано наказ № 126 «Про накладення дисциплінарного стягнення».
32. Відповідно до наказу № 13 від 01 березня 2024 року директора
ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 «Про проходження ОСОБА_1 позачергового медичного огляду», на виконання вимог статті 17 Закону України «Про охорону праці», з метою визначення професійної придатності, запобігання професійним захворюванням, забезпечення безпеки праці, виявлення професійних захворювань, розпізнавання професійних (непрофесійних) захворювань, при яких подальша робота в умовах професійної шкідливості може погіршити їх перебіг, згідно зі статтею 169 К3пП України та порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом
МОЗ від 21 травня 2007 року № 246, у зв`язку з довготривалою непрацездатністю ОСОБА_1 , що підтверджується листками непрацездатності, ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів направлено на проходження позачергового медичного огляду у комунальне некомерційне підприємство «Тисменицька міська лікарня» Тисменицької міської ради. Встановлено час проведення медогляду 4 календарні дні з дати підписання наказу ОСОБА_1 .
33. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений частково 11 березня 2024 року, про що свідчить його підпис.
34. Відповідно до штатного розпису ТОВ «Стриганецький кар`єр», затвердженого директором ТОВ «Стриганецький кар`єр», станом на 02 березня 2024 року відсутні вільні вакантні посади. Штатний розпис на час звільнення позивача не змінювався.
35. Наказом директора ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 № 19
від 13 березня 2024 року «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи на час проходження медичного огляду», згідно з наказом ТОВ «Стриганецький кар`єр» № 13 від 01 березня 2024 року увільнено ОСОБА_1 , водія автотранспортного засобу, від роботи з 14 березня 2024 року по 15 березня 2024 року та з 18 березня
2024 року по 19 березня 2024 року на час проходження медичного огляду із збереженням місця роботи та збереженням середньої заробітної плати.
36. Відповідно до картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непридатним для роботи водієм автотранспорту (НП 8322). Комісією лікарів рекомендовано за станом здоров`я перевести його на іншу посаду.
37. 25 березня 2024 року комісією у складі: директора з управління персоналом ОСОБА_10, начальника відділу кадрів ОСОБА_13 , інженера з охорони праці ОСОБА_14 , начальника цеху ОСОБА_5 , складено акт про відсутність вакансій, який затверджено директором ТОВ «Стриганецький кар`єр». Згідно з цим актом станом на 25 березня 2024 року у ТОВ «Стриганецький кар`єр» відсутні вакансії, які б могли бути запропоновані ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю продовжувати виконання обов`язків водія автотранспортних засобів через виявлену невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров`я.
38. Повідомленням директора ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4 від 25 березня 2024 року ОСОБА_1 попереджено, про те, що у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я, яка перешкоджає можливості виконання ним обов`язків водія автотранспортного засобу, беручи до уваги акт про відсутність вакансій від 25 березня 2024 року, а також згідно з висновком позачергового медичного огляду комунального некомерційного підприємства «Тисменицька міська лікарня» Тисменицької міської ради, адміністрацією було прийнято рішення щодо звільнення
ОСОБА_1 29 березня 2024 року на підставі пункту 2 частини першої
статті 40 К3пП України, з дотриманням вимог чинного законодавства України, наданням, зокрема, вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
39. 25 березня 2024 року директором ТОВ «Стриганецький кар`єр» видано наказ № 34 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів, з 29 березня 2024 року за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню роботи. Згідно з пунктом 2 наказу бухгалтерії доручено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України та грошову компенсацію у зв`язку зі звільненням: 20 календарних днів щорічної основної відпустки, право на яку виникло до 31 грудня 2023 року; 17 календарних днів додаткової відпустки за шкідливі умови праці, право на яку виникло до 31 грудня 2023 року; 31 календарний день додаткової відпустки за особливий характер праці, право на яку виникло до 31 грудня 2023 року; 6 календарних днів щорічної основної відпустки, право на яку виникло з 01 січня 2024 року до дати звільнення (29 березня 2024 року): 1 календарний день додаткової відпустки за шкідливі умови праці, право на яку виникло з 01 січня 2024 року до дати звільнення (29 березня 2024 року): 1 календарний день додаткової відпустки за особливий характер праці, право на яку виникло з 01 січня 2024 року до дати звільнення (29 березня 2024 року).
40. Наказ № 34 від 25 березня 2024 року видано на підставі висновку комунального некомерційного підприємства «Тисменицька міська лікарня» Тисменицької міської ради, акту про відсутність вакансій від 25 березня 2024 року; попередження про звільнення від 25 березня 2024 року.
41. 29 березня 2024 року комісією у складі начальника відділу кадрів, директора з управління персоналом та інженера з охорони праці
ТОВ «Стриганецький кар`єр» складено акт про відмову від підписання наказу
№ 34 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 березня 2024 року.
42. 28 березня 2024 року та 29 березня 2024 року складено акти про відсутність на робочому місці впродовж робочого дня без поважної причини ОСОБА_1 .
43. З висновку консультаційного спеціаліста КНП «ІФОККЦ ІФОР», сімейного лікаря ОСОБА_15 від 29 березня 2024 року встановлено, що на момент огляду ОСОБА_1 даних про серцево-судинну патологію не виявлено.
44. 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що у зв`язку зі звільненням необхідно отримати трудову книжку у відділу кадрів
ТОВ «Стриганецький кар`єр», повідомлено про можливість отримання поштою, за згодою ОСОБА_1 .
45. 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звертався до директора «Стриганецький кар`єр» із заявою щодо відміни наказу від 25 березня 2024 року № 34, в якій просив відмінити (скасувати) наказ від 25 березня 2024 року № 34, як такий, що суперечить трудовому законодавству та порушує його право на працю, виплатити йому з моменту його звільнення до моменту його поновлення на посаді водія автотранспортного засобу заробітну плату за вимушений прогул з не його вини.
46. Листом директора ТОВ «Стриганецький кар`єр» ОСОБА_4
від 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено, що наказом № 34
від 25 березня 2024 року його звільнено на підставі пункту 2 частини першої
статті 40 КЗпП України, у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню роботи (на посаді водія автотранспортного засобу). Наказ № 34 від 25 березня 2024 року відповідає вимогам чинного законодавства та жодним чином не порушує його конституційне право на працю. Підстави для скасування наказу та нарахування будь-яких виплат відсутні, адже ТОВ «Стриганецький кар`єр» у повному обсязі виплатило усі належні йому після звільнення грошові кошти відповідно до чинного законодавства. Трудова книжка, яку позивач відмовився отримувати, знаходиться у відділі кадрів ТОВ «Стриганецький кар`єр».
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
47. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
48. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
49. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
50. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
51. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
52. Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
53. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
54. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
55. Частинами першою та другою статті 235 КЗпП України встановлено, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
56. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
57. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови
від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
58. Згідно зі статтею 159 КЗпП України працівник зобов`язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу.
59. Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці». План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору (стаття 161 КЗпП України).
60. За змістом частини першої статті 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний, зокрема знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
61. Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до
21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
62. Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.
63. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
64. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
65. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи позивача та подані сторонами докази, дійшов достатньо обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відповідачем доведено, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, зокрема пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
66. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог
статті 17 Закону України «Про охорону праці» ТОВ «Стриганецький кар`єр» було видано наказ № 13 від 01 березня 2024 року «Про проходження
ОСОБА_1 позачергового медичного огляду» з метою визначення професійної придатності, запобігання професійним захворюванням, забезпечення безпеки праці, виявлення професійних захворювань, розпізнавання професійних (непрофесійних) захворювань, при яких подальша робота в умовах професійної шкідливості може погіршити їх перебіг, у зв`язку з довготривалою непрацездатністю ОСОБА_1 , що підтверджується листками непрацездатності. ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів, направлено на проходження позачергового медичного огляду до КНП «Тисменицька міська лікарня» Тисменицької міської ради.
67. Комісією лікарів КНП «Тисменицька міська лікарня» від 20 березня
2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непридатним за професією водій автотранспорту (НП 8322), рекомендовано за станом здоров`я перевести його на іншу посаду, що підтверджується карткою працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду.
68. На підставі висновків комісії лікарів, 25 березня 2024 року ТОВ «Стриганецький кар`єр» видано наказ № 34, яким звільнено ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів з 29 березня 2024 року на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню цієї роботи.
69. Під час вирішення спору суди надали належну оцінку висновку комісії лікарів та консультаційному висновку сімейного лікаря ОСОБА_2 від 29 березня 2024 року щодо стану здоров`я позивача. Висновок від 29 березня 2024 року складений сімейним лікарем, в той час, як висновок медичної комісії КНП «Тисменицька міська лікарня» від 20 березня 2024 року складено комісією лікарів, і він містить обґрунтовані висновки щодо стану здоров`я позивача.
70. Отже під час вирішення спору судами встановлено об`єктивну неможливість виконання ОСОБА_1 передбачених трудовим договором обов`язків водія автотранспортних засобів за станом здоров`я, що підтверджується належними і достовірними доказами, зокрема медичним висновком комісії лікарів, об`єктивність якого не спростована позивачем. Отже роботодавець дійшов правомірних висновків про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України. Також судами встановлено, що вакантних посад, які б могли бути запропоновані позивачу, на ТОВ «Стриганецький кар`єр» не було.
71. За встановлених обставин слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог. Такі висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
72. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
73. Доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
74. Висновки суду апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
75. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
76. Враховуючи наведене, встановивши у межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 17 липня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович