ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 345/3049/22
провадження № 61-11031св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 ,
відповідач - товариствоз додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Максюти І. О., Бойчука І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені якого та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом, який у подальшому було уточнено, до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі - ТДВ «СК «Гардіан») про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2021 року на автодорозі Т0902 між населеними пунктами - селами: Вільхівка та Дуба Калуського району Івано-Франківської області, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), під час якої водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ТДВ «СК «Гардіан» згідно з полісу № АР/1637085. 04 грудня 2021 року за фактом вказаного ДТП внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090000000611 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Вказували, що 19 січня 2022 року ними на адресу ТДВ «СК «Гардіан» було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування внаслідок загибелі чоловіка та батька - ОСОБА_6 .
Лише 21 вересня 2022 року ТДВ «СК «Гардіан» повідомило їх листом, що рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято страховою компанію після отримання відповідного судового рішення щодо результатів розгляду кримінального провадження за фактом вказаної ДТП.
Позивачі вважали, що зазначені дії відповідача є незаконними, оскільки вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для виплати страхового відшкодування, так як відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тому відмова ТДВ «СК «Гардіан» у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду є необґрунтованою та такою, що порушує їх права на отримання страхового відшкодування.
Зазначали, що загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування становить 260 тис. грн, з яких 39 тис. грн (моральна шкода) для ОСОБА_1 , 221 тис. грн для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких 39 тис. грн (моральна шкода), 182 тис. грн відшкодування на утримання у зв`язку з втратою годувальника (загальна сума зменшена з врахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування).
Крім того, зважаючи на те, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше 90 днів, а вони страхового відшкодування так і не отримали, страховик на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) зобов`язаний сплатити їм пеню за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ). При цьому, зі страховика підлягають стягненню суми, які передбачені положеннями частини другої статті 625 ЦК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені якого та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , просили суд стягнути з відповідача:
- на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування (моральна шкода) у розмірі 39 тис. грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 11 358,08 грн, три процента річних у розмірі 766,11 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 910,91 грн;
- на користь неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , страхове відшкодування у розмірі 221 тис. грн, з яких: 39 тис. грн - моральна шкода, 182 тис. грн - відшкодування на утримання у зв`язку із втратою годувальника, а також пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 64 362,47 грн, три процента річних у розмірі 4 341,29 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 828,46 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , задоволено.
Стягнуто з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування (моральна шкода) у розмірі 39 тис. грн.
Стягнуто з ТДВ «СК «Гардіан» на користь неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , страхове відшкодування у розмірі 221 тис. грн, з яких: 39 тис. грн - моральна шкода, 182 тис. грн - відшкодування на утримання у зв`язку із втратою годувальника.
Стягнуто з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 11 358,08 грн, три процента річних - 766,11 грн, інфляційні втрати - 4 910,91 грн, а всього 17 035,10 грн.
Стягнуто ТДВ «СК «Гардіан» на користь неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 64 362,47 грн, три процента річних - 4 341,29 грн, інфляційні втрати - 27 828,46 грн, а всього 96 532,22 грн.
Стягнуто з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 20 тис. грн.
Стягнуто з ТДВ «СК «Гардіан» на користь держави судовий збір у розмірі 5 603,51 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що пункт 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Проте ТДВ «СК «Гардіан» будь-якого рішення щодо виплати страхового відшкодування у визначений законом строк не прийняло, лише 21 вересня 2022 року на адвокатський запит представника позивачів листом повідомило, що виплату страхового відшкодування призупинено до дати набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні. Отже, право позивачів на отримання страхового відшкодування порушено, страхове відшкодування у визначений законом строк не виплачено, а тому наявне невиконання грошового зобов`язання зі сторони страховика (прострочення виплати), у зв`язку з чим позивачі мають право на стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, трьох процентів річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому судом було враховано клопотання відповідача про зменшення таких витрат.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ТДВ «СК «Гардіан» задоволено частково. Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року у частині стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, трьох процентів річних та інфляційних втрат скасовано.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 11 358,08 грн, три процента річних - 766,11 грн, інфляційних втрат - 4 910,91 грн, а всього 17 035,10 грн.
Відмовлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , у задоволенні позову до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 64 362,47 грн, три процента річних - 4 341,29 грн, інфляційних втрат - 27 828,46 грн, а всього 96 532,22 грн.
Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року у частині стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 тис. грн змінено, зменшено розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеного позову до 12 850 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що листом від 21 вересня 2022 року ТДВ «СК «Гардіан» повідомило позивачів, що строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування припинено до дати набрання рішенням у кримінальній справі/провадженні законної сили та повідомлення про цей факт страховика, як це передбачено абзацом 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Відомості щодо результату розгляду кримінальної справи за фактом ДТП у матеріалах справи відсутні, проте питання про виплату позивачам страхового відшкодування та визначення його розміру було прийнято рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року, ухваленого у цій справі. Зокрема, вказаним рішенням суду з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 стягнуто страхове відшкодування (моральна шкода) у розмірі 39 тис. грн, а на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхове відшкодування у розмірі 221 тис. грн, з яких 39 тис. грн - моральна шкода, 182 тис. - відшкодування на утримання у зв`язку із втратою годувальника. Тобто саме з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі про стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивачів страхового відшкодування, у страховика настане строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх задоволення з огляду на те, що на момент звернення позивачів до суду з позовом між ними та ТДВ «СК «Гардіан» не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України. Таким чином, заявлені в апеляційній скарзі підстави оскарження судового рішення є обґрунтованими, оскільки відсутність підстав щодо застосування абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV впливає на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в частині застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України (три процента річних, інфляційні втрати). Отже, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочався з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування.
При цьому, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що відсутність судового рішення у кримінальному провадженні є підставою для призупинення виплати страхового відшкодування заподіяного внаслідок ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоча і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.
З огляду на часткове задовлення позову, понесені ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 тис. грн підлягають перерозподілу між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме стягненню підлягають 12 850 грн.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Судду та Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано вимоги статті 36.2 Закону № 1961-IV, в якій передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його у передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто вказана норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та не надає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Отже, вказаною нормою прямо перебачено, що страховик за наявності документів, передбачених статтею 35 Закону № 1961-IV зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Положення статті 35 Закону № 1961-IV не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.
Однак, відповідачем всупереч вимог статті 36.2 Закону № 1961-IV не здійснено виплату страхового відшкодування позивачам у строк до 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, як і не здійснено виплату страхового відшкодування з моменту подання позивачами позовної заяви від 26 вересня 2022 року про стягнення страхового відшкодування. Відповідачем було виплачено таке відшкодування після апеляційного розгляду справи, лише 03 липня 2023 року, що є незаконним, оскільки порушує право позивачів на отримання страхового відшкодування у строки, передбачені Законом № 1961-IV, а тому на страховика покладено обов`язок сплатити штрафні санкції.
Зазначено про необхідність відступлення від правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20, провадження № 61-19906св21, які застосовано апеляційним судом у цій справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ТДВ «СК «Гардіан» на касаційну скаргу представника Конопкевич Я. М., яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 , в якому зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Положеннями Закону № 1961-IV, якими встановлено строки прийняття рішення щодо страхового відшкодування, передбачено зупинення такого строку, а в матеріалах справи відсутнє рішення по кримінальному провадженню за фактом вчинення ДТП, тому строк виконання відповідачем своїх зобов`язань настав з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі. Тобто на момент звернення позивачів до суду з позовною заявою у страховика не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх задоволення з огляду на те, що на момент звернення позивачів до суду з позовом між ними та ТДВ «СК «Гардіан» не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судове рішення апеляційного саду в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 03 грудня 2021 року на автодорозі Т0902 між населеними пунктами - селами: Вільхівка та Дуба Калуського району Івано-Франківської області, сталася ДТП, під час якої водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ТДВ «СК «Гардіан» згідно з полісу № АР/1637085.
ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - сином загиблого ОСОБА_6 , які мають право на страхове відшкодування.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 грудня 2021 року за фактом вищевказаної ДТП досудове розслідування триває.
19 січня 2022 року позивачі звернулися до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Листом від 21 вересня 2022 року ТДВ «СК «Гардіан»повідомило позивачів, що строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування призупинено до дати набрання рішенням у кримінальній справі законної сили.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15,провадження № 14-68цс18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, провадження № 12-14гс18, зазначила, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Уразі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (стаття 992 ЦК України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною першою статті613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Тобто відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV визначено підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
У справі, яка переглядається, встановлено, що листом від 21 вересня 2022 року ТДВ «СК «Гардіан» повідомило позивачів, що строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування призупинено до дати набрання рішенням у кримінальній справі законної сили та повідомлення про цей факт страховика, як це передбачено абзацом 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV.
Таким чином, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочався з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування.
Відомості щодо результату розгляду кримінальної справи за фактом ДТП у матеріалах справи відсутні, проте питання про виплату позивачам страхового відшкодування та визначення його розміру було прийнято рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року, ухваленого у цій справі. Зокрема, вказаним рішенням суду з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 стягнуто страхове відшкодування (моральна шкода) у розмірі 39 тис. грн, а на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхове відшкодування у розмірі 221 тис. грн, з яких 39 тис. грн - моральна шкода, 182 тис. - відшкодування на утримання у зв`язку із втратою годувальника.
Тобто саме з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі про стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивачів страхового відшкодування, у страховика настане строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, так як на момент звернення позивачів до суду з позовом між ними та ТДВ «СК «Гардіан» не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України.
Зазначені правові висновки узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постановах: від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20, провадження № 61-19906св21; від 15 серпня 2023 року у справі № 513/730/21, провадження № 61-8320св23, і підстав для відступу від цих висновків колегія суддів не вбачає.
У зв`язку з цим також є вірним висновок апеляційного суду щодо перерозподілу між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог судових витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, на які є посилання в касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного, значною мірою зводяться до трактування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на власний розсуд.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2023 року у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник