ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року

м. Київ

справа № 347/237/21

провадження № 61-5644св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., Червинської М. Є.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт фінанс», Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»,

треті особи: ОСОБА_2 , Косівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД», подану представником Шершенем Юрієм Сергійовичем, на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року у складі судді Кіцули Ю. С. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ТОВ «Беркут ЛТД»звернулось з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Депт фінанс»), Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк»), треті особи: ОСОБА_2 , Косівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.

Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього Івано-Франківська філія АТ «Брокбізнесбанк» (правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк») надала для ТОВ «Беркут ЛТД» кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 22 січня 2011 року. Сторони погодили суму ліміту в розмірі 1 500 000,00 грн для поповнення обігових коштів. Погашення основної суми кредиту ТОВ «Беркут ЛТД» зобов`язалось здійснювати згідно графіку. Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань укладений іпотечний договір № 37-Д від 02 лютого 2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Кочан М. В. з додатковими угодами до нього, за яким ТОВ «Беркут ЛТД» передало в іпотеку нерухомість, а також договір поруки № 1825/1 від 01 березня 2010 року, поручителем якого виступив ОСОБА_2 .

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2012 року кредитний договір № 1825 від 13 січня 2006 року розірвано та стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Беркут ЛТД» та ОСОБА_2 на користь АТ «Брокбізнесбанк» кредитну заборгованості на суму 1 677 802,76 грн, 1 700,00 грн держмита та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

15 квітня 2019 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги до ТОВ «Беркут ЛТД» з розміром заборгованості на суму 1 677 802,76 грн. Відповідно до пункту 4.1 ціна договору становить 14 481 737,45 грн. Загальна сума заборгованості без пені по 775 боржникам становить більше 22 млрд грн. 10 квітня 2019 року ТОВ «ФК «Депт фінанс» сплатила за пул активів відповідно до протоколу електронних торгів від 22 березня 2019 року.

14 травня 2019 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Апатенко М. А. за № 662.

06 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 01/03-20 за договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього.

11 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року, зареєстрований приватний нотаріусом Івановою О. П. під № 98.

20 березня 2020 року на адресу позивача надійшла вимога про погашення заборгованості в розмірі 1 677 802,76 грн та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості.

Позивач зазначив, що за своєю правовою природою договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 308 від 15 квітня 2019 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс»,є договором факторингу. Крім того, ТОВ «ФК «Депт фінанс» не має відповідної правоздатності (ліцензії на надання банківських послуг). Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 01/03-20 від 06 березня 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 , тобто з фізичною особою, що виключає можливість укладення ним договорів про надання фінансових послуг та порушує вимоги законодавства щодо форми, змісту і суб`єктного складу договору факторингу.

Позивач просив:

визнати недійсним договір № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 06 березня 2020 року, укладений між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 щодо передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього;

визнати недійсним договір № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 15 квітня 2019 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» в частині передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього (пункт № 398 в додатку № 1 до договору № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 15 квітня 2019 року).

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Протокольною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, позовну вимогу щодо визнання недійсним договору № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 15 квітня 2019 року, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» в частині передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією AT «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього (пункт № 398 в додатку № 1 до договору № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 15 квітня 2019 року) залишено без розгляду.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Беркут ЛТД» до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Депт фінанс», ПАТ «Брокбізнесбанк», треті особи - ОСОБА_2 , Косівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання недійсними правочинів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами не надано додатку 1 до договору № 01/03-20 від 06 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього, який містить умови, зміни, доповнення, а також суми, які відступалися за кредитними договорами. Таким чином, позивачем не доведений факт, що оспорюваний договір від 06 березня 2020 року № 01/03-20, укладений між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, є договором факторингу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Беркут ЛТД» залишено без задоволення. Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

договір відступлення прав вимоги, укладений 15 квітня 2019 року між АТ «Брокбізнесбанк» (який перебував в стані ліквідації) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» за результатами проведення 25 березня 2019 року електронних торгів з продажу активів банку, що ліквідується. Ліквідація ПАТ «Брокбізнесбанк» почалася ще в червні 2014 року. Національний банк України 10 червня 2014 року прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк». Наслідки початку процедури ліквідації банку й цілі цієї процедури, обмеження прав фізичних осіб на учать у торгах з продажу прав вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» законодавством не визначені. Оспорюваний договір не є договором факторингу, як про те, стверджує позивач, оскільки у вказаному договорі сторони договору визначили, що жодне з положень цього договору, а також будь які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням банку новим кредитором.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У червні 2022 року ТОВ «Беркут ЛТД» подало касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2022 року та рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 06 березня 2020 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, порушив норми матеріального та процесуального права, а саме:

суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позивачем була відкликана позовна вимога про визнання недійсним про відступлення прав вимоги від 15 квітня 2019 року між АТ «Брокбізнесбанк» (який перебував в стані ліквідації) з ТОВ «ФК «Депт фінанс». Натомість, відмовивши у задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 01/03-20 від 06 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції помилково вважав можливим відступ права вимоги за договором на користь фізичної особи, оскільки АТ «Брокбізнесбанк» перебувало в стані ліквідації. Вважав, що наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін, а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою;

судом апеляційної інстанції частково розглянуто клопотання ТОВ «Беркут ЛТД», яке було подано разом з уточненою позовною заявою, про витребування у ТОВ «ФК «Депт фінанс», ОСОБА_1 та з матеріалів судової справи № 347/712/20 доказів;

рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року надіслано судом до Державного реєстру судових рішень лише 28 грудня 2021 року, хоча в тексті рішення зазначено, що його повний текст складено 24 грудня 2021 року, що є порушенням Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанції справу № 347/237/21.

У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 347/237/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 347/237/21 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22).

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 347/237/21, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 15 квітня 2019 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги на умовах зазначених в додатку 1 до вказаного договору.

14 травня 2019 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. під № 662.

06 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги на умовах, що визначені цим договором з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку 1 до цього договору.

11 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки № 37-Д від 02 лютого 2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О. П. під № 98.

Позиція Верховного Суду

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що: «з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) зазначено, що:

«законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зазначено, що: «до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/8793/21-ц (провадження № 61-7797св23) зазначено, що: «у справі, яка переглядається, сторонами основного зобов`язання - кредитних договорів від 30 серпня 2006 року № 116/1013/В-06 та № 115/1013/В-06 є АТ «УкрСиббанк» та ТОВ ПМТЗ «Агро-комплект», а договір - господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки. Спір виник стосовно договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором, а тому такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами оспорюваних правочинів (договорів уступки права вимоги) є фізичні особи. Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 345/1537/21 (провадження № 14-41цс22)».

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при зверненні із позовом ТОВ «Беркут ЛТД» посилалось на те, що:

13 січня 2006 року між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» (правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк») та ТОВ «Беркут ЛТД» укладений договір № 1825 відповідно до якого банк надав ТОВ «Беркут ЛТД» кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 500 000,00 грн для поповнення обігових коштів;

для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між банком та ТОВ «Беркут ЛТД» укладений іпотечний договір № 37-Д від 02 лютого 2006 року;

15 квітня 2019 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір № 308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги до ТОВ «Беркут ЛТД». 14 травня 2019 року ТОВ «ФК «Депт фінанс» укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року;

06 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього. 11 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року;

спір виник щодо визнання недійсним договору № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 06 березня 2020 року, укладений ТОВ «ФК «Депт фінанс» з ОСОБА_1 щодо передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього. Тобто сторонами основного зобов`язання є юридичні особи - АТ «Брокбізнесбанк» (правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк») та ТОВ «Беркут ЛТД»;

ТОВ «Беркут ЛТД» звернулося з позовом у лютому 2021 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»;

судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/8793/21-ц (провадження № 61-7797св23), колегія суддів вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, провадження у справі закрити.

Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255 256 400 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД», подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2022 року скасувати.

Провадження у справі № 347/237/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Депт фінанс», Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Косівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги закрити.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД», що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення воно може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2022 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов

М. Є. Червинська