№ 350/1171/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 350/1171/18

провадження № 61-17322св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - Рівнянська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області;

представники відповідача: Шевчук Наталія Йосипівна, Родіков Ігор Степанович ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2019 року у складі судді Максиміва І. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання рішення сільської ради недійсним та його скасування.

Позовна заява мотивована тим, що вона користується частиною земельної ділянки площею 0,26 га у с. Рівня Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Її чоловікові за життя, відповідно до рішення Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 30 січня 1998 року «Про приватизацію земельних ділянок сіл Рівня та Слобода-Рівненська», належали земельні ділянки у с. Рівня, зокрема «біля хати» площею 0,40 га, біля кладовища - 0,08 га, добріна - 0,25 га, а всього 0,73 га. Частину земельної ділянки площею 0,1030 га із загальної площі 0,40 га «біля хати» успадкувала її дочка - ОСОБА_4 , а частиною земельної ділянки площею 0,26 га, користується вона. Після смерті чоловіка вона зверталась до Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,26 га.

Проте рішенням Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 17 вересня 2017 року № 15 їй було відмовлено до усунення недоліків на даній земельній ділянці (ями стічних вод) площею 0,0330 га.

Рішенням Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області затверджено акт обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року в межах населеного пункту с. Рівня по АДРЕСА_1 урочище «город», а також припинено та вилучено з її користування земельну ділянку, яка облікована та розміщена одним масивом орієнтовною площею 0,3000 га, та включає в себе самовільно захоплену ділянку ОСОБА_4 .

В кінці березня 2018 року вона отримала виписку з оспорюваного рішення Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року № 19/13-07 «Про затвердження акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року». Підставою для винесення оспорюваного рішення сільської ради стали акт обстеження № 4.4-13/22 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 4.4-12/28, складені за результатами обстеження державним інспектором 11 липня 2017 року земельної ділянки комунальної форми власності, яка розташована в с. Рівня Рожнятівського району Івано-Франківської області орієнтовною площею 0,0330 га, в результаті чого встановлено факт самовільного зайняття та використання цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням ОСОБА_4 шляхом викопання водойми та її огородження.

20 липня 2017 року державним інспектором у ОСОБА_4 було відібрано пояснення та складені припис № 4.4-15/04 та протокол про адміністративне правопорушення № 4.4-16/05, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 4.4.-17/03 на ОСОБА_4 за порушення вимог пункту «б» частини першої статті 211 ЗК України, статей 53 53-1 КУпАП. Посилалась на те, що порушень щодо користування земельної ділянкою вона не вчиняла та будь-яких заяв щодо вилучення в неї земельної ділянки не подавала, факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням було виявлено у її дочки - ОСОБА_4 , про що складено відповідні акти та протокол, та притягнуто останню до відповідальності, а не щодо неї.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним та скасувати рішення Рівненської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року № 19/13-07 про затвердження акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року № 19/13-07 про затвердження акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в діях ОСОБА_1 будь-яких порушень земельного законодавства при користуванні нею земельною ділянкою після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено, будь-яких актів чи приписів відносно неї не складалось та не виносилось, остання до відповідальності за порушення земельного законодавства не притягувалась, згоди на вилучення у неї як користувача земельної ділянки не надавала.

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року № 01.01.02.2018 земельною комісією Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області встановлено порушення земельного законодавства в діях ОСОБА_4 , відносно якої державним інспектором виносились приписи та складено відповідний протокол про накладення адміністративного стягнення. Відтак, у сільської ради підстав для вилучення у ОСОБА_5 земельної ділянки в межах населеного пункту по АДРЕСА_1 не було.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що ОСОБА_1 не порушувала вимог земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, використовує належну їй земельну ділянку за цільовим призначенням, щодо неї не складався протокол про порушення земельного законодавства відповідно статті 144 ЗК України, що підтвердила у судовому засіданні державний інспектор Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надієвська Р. В.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року Рівнянська сільська рада Рожнятівського Івано-Франківської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 350/1171/18 з Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,30 га, якою після смерті чоловіка користується ОСОБА_1 без оформлення правовстановлюючих документів, фактично використовується останньою не за цільовим призначенням, так як її дочка - ОСОБА_4 на частині даної земельної ділянки самовільно влаштувала ставок площею 0,0330 га, що не передбачено жодними картографічними матеріалами населеного пункту, у зв`язку з чим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надієвською Р. В. було складено відповідні приписи та протоколи про адміністративне правопорушення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням сесії Рівненської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 30 січня 1998 року чоловікові ОСОБА_1 - ОСОБА_5 безоплатно у приватну власність було передано земельні ділянки, а саме біля хати - 0,40 га, біля кладовища - 0,08 га, добріна - 0,25 га, всього 0,73 га, що підтверджується витягом з рішення від 14 липня 2015 (а.с. 18)

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,1030 га із загальної площі 0,40 га, яка знаходиться під домоволодінням по АДРЕСА_1 успадкувала дочка позивачки - ОСОБА_4 , а рештою користується ОСОБА_1 , що підтверджується і рішенням сесії Рівненської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 17 вересня 2017 року № 15.17.09.2017р. (а.с. 18, 19).

З акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року № 01.01.02.2018 вбачається, що земельною комісією в складі: голови Полицької Л. Ю. та члена Рудої Т. Б. , за участю сільського голови Шевчук Н. Й. та землевпорядника Бабич Г. М. було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в урочищі «город» по АДРЕСА_1 . Земельною комісією встановлено, що даною земельною ділянкою, орієнтовною площею 0,3000 га, після смерті чоловіка користується ОСОБА_1 . При обстеженні вказаної земельної ділянки, членами комісії також встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться водойма площею 0,0330 га, яка згідно до акту від 11 липня 2017 року № -13\22 та акту від 11 липня 2017 року № -12\2,8 складених державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівською Р. В., викопана ОСОБА_4 . Так, 20 липня 2017 року державним інспектором відносного гр. ОСОБА_4 було винесено припис № 44-15\04 щодо необхідності усунення порушення вимог земельного законодавства. Як вбачається із даного акту обстеження, земельною комісією встановлено той факт, що саме ОСОБА_4 самовільно зайняла та користується земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,0330 га, яку вона обгородила та на якій викопала водойму.

За наслідками обстеження вищевказаної земельної ділянки, земельна комісія запропонувала сесії Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області винести та розглянути питання щодо вилучення із користування гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки в межах населеного пункту АДРЕСА_1 урочище «город» площею 0,3000 га (а.с. 47-48 зворот).

Як вбачається з рішення Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року № 19\13-07 «Про затвердження акту обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року», сесія сільської ради заслухавши акт обстеження земельної ділянки вирішила затвердити акт обстеження земельної ділянки від 01 лютого 2018 року в межах населенного пункту с. Рівня по АДРЕСА_1 урочище «город», припинити користування та вилучити із користування земельну ділянку гр. ОСОБА_1 , яка облікована та розміщена одним масивом орієнтовною площею 0,3000 га та включає в себе самовільно захоплену земельну ділянку гр. ОСОБА_4 , в межах в населеного пункту АДРЕСА_1 » (а.с. 21).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

відповідності до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно із статтею 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 144 ЗК України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 будь-яких порушень земельного законодавства при користуванні нею земельною ділянкою після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено, будь-яких актів чи приписів відносно неї не складалось та не виносилось, остання до відповідальності за порушення земельного законодавства не притягувалась, згоди на вилучення у неї як користувача земельної ділянки вона не надавала.

Доводи касаційної скарги безпідставні, оскільки факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки не за цільовим призначенням не доведений (статті 12 81 ЦПК України).

Крім того, примусове припинення права користування земельної ділянки у зв`язку з її використанням не за цільовим призначенням допускається лише у судовому порядку (стаття 143 ЗК України), а не за рішенням органу місцевого самоврядування.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рівнянської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара