ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2020 року

Київ

справа №351/327/16-а

адміністративне провадження №К/9901/37143/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 (суддя Сегін І.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі №351/327/16-а за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Буковинської митниці про скасування постанови про порушення митних правил від 22.01.2016 №0006/40802/16, якою позивача визнано винною у порушенні митних правил, передбачених частиною другою статті 470 Митного кодексу України.

Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Буковинська митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №351/327/16-а.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №351/327/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 прийнято матеріали справи №351/327/16-а до провадження, попередній розгляд справи призначено на 04.02.2020.

Ухвалою суду від 03.02.2020 замінено відповідача його правонаступником.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

В обґрунтування касаційної скарги митний орган посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Відповідач вказує, що позивачем вчинено дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України, відносно позивача складено відповідний протокол. У ході здійснення провадження у справі про порушення митних правил встановлено, що позивач протягом року уже притягувалась до відповідальності за порушення митних правил. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ОСОБА_1 правомірно визнано винною у вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 470 Митного кодексу України

У свою чергу, позивач подала заперечення на касаційну скаргу, де зазначає, що на підставі протоколу від 02.01.2016 про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 470 Митного кодексу України, позивачем сплачено штраф, визначений цією статтею. Фактичних підстав для складання постанови про порушення митних правил за частиною другою статті 470 Митного кодексу України у відповідача не було.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.01.2016 під час здійснення митного контролю відповідачем виявлено перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки автомобіля марки "Форд Мондео" р.н. НОМЕР_1 до органу доходів і зборів для вивезення його за межі митної території. Зокрема 27.12.2015 громадянка України ОСОБА_1 ввезла на митну територію України автомобіль з метою транзиту через територію України та повинна була вивезти з митної території України у встановлений законодавством термін.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил від 02.01.2016 №0006/40802/16, у якому митним органом визначено, що остання перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, тобто не більше ніж на одну добу. Як вказав відповідач у протоколі, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 на місці оформлення протоколу сплатила штраф у сумі 170,00грн.

22.01.2016 постановою у справі про порушення митних правил №0006/40802/16 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 3400,00грн., саме з підстав вчинення повторного правопорушення передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України. Спірна постанова мотивована тим, що 05.01.2016 постановою Івано-Франківської митниці ДФС ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.

Не погодившись з прийнятою митним органом постановою від 22.01.2016, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 3400грн. З спірної постанови слідує, що ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення не більше, ніж на одну добу, що не відповідає вимогам частини другої статті 470 Митного кодексу України, а відповідає вимогам частини першої статті 470 Митного кодексу України. На час винесення 22.01.2016 відповідачем спірного рішення, постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил саме за частиною першою статті 470 Митного кодексу України - прийнято не було.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено пунктом 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно пункту 58 частини першої статті 4 МК України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до положень частини першої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу - тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою статті 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як визначено частиною третьою статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протоколом від 02.01.2016 митним органом зафіксовано перевищення громадянкою України ОСОБА_1 встановлений статтею 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, тобто не більше ніж на одну добу. Відповідач констатував, що зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 470 МК України.

Постановою від 22.01.2016 позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 470 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Як вказав відповідач, позивач перевищила встановлений статтею 95 МК України строк, не більше, ніж на одну добу.

Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що кваліфікаційною ознакою правопорушення, визначеного частиною другою статті 470 МК України є вчинення цього правопорушення особою, яка вже притягалася до відповідальності за частиною першою статті 470 МК України.

Як з'ясовано судами, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та накладено штраф, саме з підстав вчинення повторного правопорушення передбаченого частиною першою статті 470 МК України. Зі спірної постанови слідує, що 05.01.2016 постановою Івано-Франківської митниці ДФС ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суди дійшли правильного висновку, що на момент винесення спірної постанови про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 470 МК України, позивач не була особою, яка вже притягалась до відповідальності за частиною першою цієї статті, а також, не перевищила встановлений статтею 95 МК України строк доставки транспортного засобу до митного органу призначення більше, ніж на одну добу, як вбачається зі складених митним органом актів.

За таких обставин, судами попередніх при винесенні судових рішень виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Згідно частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду