№ 354/1019/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 354/1019/19

провадження № 61-14474 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про поновлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року її позбавили батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22 листопада 2016 року рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від № 128 опікуном над дітьми було призначено її матір - ОСОБА_4 .

Рішенням міської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 26 березня 2019 року № 28 її матір було звільнено від обов`язків опікуна та вирішено влаштувати дітей до Міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області.

16 жовтня 2019 року дітей було влаштовано у прийомну сім`ю. На даний час обставини, які були підставою для позбавлення її батьківських прав, відпали. 02 жовтня 2019 року вона уклала шлюб із ОСОБА_5 , влаштувалась на роботу, у будинковолодінні за місцем її проживання, що належить її матері, був зроблений ремонт та створені належні умови для проживання та виховання дітей. За час перебування синів у реабілітаційному центрі вона їх навідувала, між нею та дітьми склались доброзичливі стосунки, її чоловік має намір усиновити усіх її дітей, працює на посаді машиніста котельні та позитивно характеризується за місцем проживання.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд поновити її батьківські права стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позитивні зміни у житті позивача відбулись на протязі останнього року, вже після звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав, але у цей час позивач не вживала заходів щодо налагодження спілкування із дітьми, не відвідувала їх у обсязі, необхідному для встановлення та відновлення стосунків із дітьми. Після вилучення дітей із сім`ї мати лише один раз відвідала їх у Міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області і доказів протилежного судом не здобуто та один раз відбулась зустріч позивача із дітьми після їх поміщення до дитячого будинку сімейного типу.

Разом з тим, з досліджених судом психологічних характеристик та актів обстеження умов проживання дітей встановлено, що на даний час діти повністю адаптувались у сім`ї батьків-вихователів, де створені всі належні умови для їх повноцінного і гармонійного розвитку, на даний час їх життєвий уклад є стабільним, діти отримують належне матеріальне забезпечення, піклування, турботу і любов у прийомній родині, де відчувають себе захищеними, психоемоційний зв`язок із біологічною матір`ю є слабким, у дітей наявні спогади про те, що матір залишала їх самих вдома та не турбувалася про них, а тому суд не вважав за можливе нехтувати цими обставинами та не враховувати думку дітей, які виявляють бажання залишитись у прийомній сім`ї, яку асоціюють зі своєю родиною. При цьому суд врахував те, що представники Служби у справах дітей на даний момент заперечують щодо поновлення батьківських прав позивача, і недоцільність такого поновлення підтверджується наявними у матеріалах справи висновками психологів, а насильницьке передавання дітей без бажання останніх на виховання до біологічної матері може вкрай негативно вплинути на їх подальший розвиток та психологічний стан, зважаючи на те, що у такому малолітньому віці діти є вкрай вразливими.

Суд оцінив сам факт звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, як критичне ставлення позивача до своєї поведінки в минулому відносно дітей, наявні зміни у її матеріально-побутових умовах життя, однак позивач не використала весь передбачений законодавством механізм щодо можливості та її права на спілкування із дітьми, не виявила наполегливості у даному питанні. Тому суд вважав, що на даний час не у повній мірі змінились обставини, що слугували підставою для позбавлення її батьківських прав, так як вона до пред`явлення позову не вживала заходів щодо прийняття участі у вихованні дітей, піклуванні, прояву до них турботи, матеріальному забезпеченні, а тому звернення до суду із даним позовом суд вважав передчасним, враховуючи ставлення дітей до біологічної матері на день розгляду справи та вважав, що малолітнім синам позивача необхідно надати час для адаптації до біологічної мами та нових умов проживання (у разі, якщо таке бажання з`явиться), що може статися лише за умови постійного контакту біологічної мами з дітьми на нейтральній території, спочатку за участю батьків-вихователів, а в подальшому - наодинці.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 у батьківських правах щодо дітей, а саме: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка змінила поведінку щодо виконання батьківських обов`язків, працевлаштована, позитивно характеризується, одружилась, народила ІНФОРМАЦІЯ_4 доньку ОСОБА_6 , цікавився життям синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переживає за їх здоров`я, створила належні матеріальні умови для їх проживання та розвитку, намагається з ними зустрітись.

Ці обставини свідчать про невідворотні бажання позивачки на відновлення материнських прав, збереження сімейних зв`язків, які можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, зокрема у разі, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною.

Крім того, суд першої інстанції не врахував поведінку позивачки, її намагання та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і продовжувати виховувати своїх синів та турбуватися про них, про що також свідчить і поданий нею позов про поновлення батьківських прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року виконавчий комітет Яремчанської міської ради Івано-Франківської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15, від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15 та постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16, від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме суд прийняв рішення про права, свободи. Інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 354/1019/19 із Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що пріоритетності інтересів дитини апеляційним судом не були взяті до уваги, що призвело до ухвалення судового рішення, яке, порушує інтереси дітей.

Судом апеляційної інстанції не надано оцінку доказам, в яких відображена думка дитини, а в основу підстав для відхилення висновку органу опіки покладено характеристику позивачки з місця роботи, акти обстеження матеріально-побутових умов та довідки про доходи позивачки та членів її сім`ї, які не можуть лягти в основу твердження про врахування найкращих інтересів дитини без врахування думки самих дітей, які відображені, зокрема, у висновках психолога.

Судом апеляційної інстанцій думку дітей не враховано; в судових засіданнях неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заслухані не були; письмові матеріали, в яких відображена думка дітей з приводу їх повернення до біологічної матері, зокрема, результати спостережень під час роботи з психологом, апеляційним судом оцінені не були.

Тому вважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що позитивні зміни в поведінці позивачки відбулися вже після звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, а позивачка не використала весь передбачений законом механізм щодо можливості та її права на спілкування з дітьми, а тому попри наявні позитивні зміни в поведінці позивачки поновлення батьківських прав є передчасним.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 від 28 січня 2010 року та серії НОМЕР_2 від 09 січня 2014 року, що видані виконавчим комітетом Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (а.с. 5-7).

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з неї аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки її заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину (а.с. 11-12).

Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 22 листопада 2016 року № 128 «Про надання статусу дітям та встановлення опіки» опікуном над дітьми було призначено їх бабусю - ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення міської ради від 26 березня 2019 року № 28 «Про припинення опіки» ОСОБА_4 було звільнено від обов`язків опікуна над малолітніми онуками: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішено влаштувати дітей до Міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області.

16 жовтня 2019 року дітей було влаштовано у прийомну сім`ю (а.с. 11-12).

02 жовтня 2019 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

З довідки від 15 вересня 2020 року № 1114, виданої виконавчим комітетом Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею проживають: її мати - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та чоловік - ОСОБА_5 .

З характеристики, виданої Ворохтянською селищною радою Надвірнянського району Івано-Франківської області від 17 жовтня 2019 року № 02-18/332 вбачається, що ОСОБА_1 зарекомендувала себе з посередньої сторони, не користується авторитетом серед громадськості, офіційно не працює, проживає разом із матір`ю та чоловіком, троє її дітей перебувають у реабілітаційному центрі, відносно двох старших дітей позбавлена батьківських прав. Протягом 2019 року відсутні випадки вживання алкоголю, виявляє бажання повернутись до батьківських обов`язків.

Відповідно до характеристик, виданих комунальним підприємством «Селищне Комунальне Підприємство» від 15 жовтня 2020 року № 56/20 та від 15 березня 2021 року № 73/21, ОСОБА_1 працює у вказаному підприємстві з 01 липня 2020 року на посаді прибиральниці територій. За час роботи зарекомендувала себе позитивно, працює старанно, не допускає порушень правил внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з довідкою про доходи від 23 жовтня 2020 року № 58/20 та від 05 березня 2021 року № 72/21 заробітна плата ОСОБА_1 у комунальному підприємстві «Селищне Комунальне Підприємство» за період з липня 2020 року по лютий 2021 року становить 34 369 грн 48 коп.

Відповідно до довідки про доходи від 26 листопада 2019 року мати позивача - ОСОБА_4 працює на посаді мийника посуду у державному закладі санаторій «Гірське повітря» і її заробітна плата за період з липня по грудень 2018 року становить 15 858 грн.

З акту обстеження матеріально-побутових умов від 14 жовтня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 разом із чоловіком проживають у будинку батьків по АДРЕСА_1 , підсобне господарство не ведуть. Вказаний будинок потребує покращення житлових умов, опалення пічне, водовідведення та каналізація відсутні.

З висновку Служби у справах дітей Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23 грудня 2019 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 28 січня 2020 року № 3, вбачається, що при обстеженні 23 грудня 2019 року умов проживання сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що умови проживання сім`ї не покращились, в кімнатах антисанітарія, перебували сторонні особи, що розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 у період з 2016 року по 2020 рік офіційно не працювала, з приводу працевлаштування у центр зайнятості не зверталась. За час перебування її синів у Міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області у період з 11 березня 2019 року по 16 жовтня 2019 року відвідала їх лише один раз - 30 квітня 2019 року. В період з 2016 року по 2019 рік притягувалась до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та частинами першою, другою статті 184 КУпАП. На засіданні комісії з питань захисту прав дітей при міськвиконкомі 24 грудня 2019 року члени комісії одноголосно проголосували щодо недоцільності повернення дітей у сім`ю матері. Із врахуванням наведеного, Служба у справах дітей вважала недоцільним поновлення в батьківських правах ОСОБА_1 щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В акті обстеження матеріально-побутових умов від 16 січня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, проживає у будинку матері, з окремим входом по АДРЕСА_1 , який потребує покращення. На даний час проводиться ремонт даної частини будинку, утеплення, встановлюється гіпсокартон, виконуються внутрішні інтер`єрні роботи, встановлена нова підлога, у будинку є два розкладні дивани.

В акті обстеження матеріально-побутових умов від 16 вересня 2020 року вказано, що позивач працює у комунальному підприємстві «Селищне Комунальне Підприємство» на посаді прибиральник вулиць, проживає у будинку матері з окремим входом, веде підсобне господарство. У даному житлі проведений ремонт: є чотири дивани в двох кімнатах, є телевізор, опалення пічне, житло придатне для проживання.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 01 грудня 2020 року сім`я позивача займає житлову площу 32 кв. м у будинку по АДРЕСА_1 . Із наявних двох кімнат ОСОБА_1 спроектувала три кімнати і кухню, розділивши кімнати гіпсокартонними перегородками. ОСОБА_1 працює у комунальному підприємстві «Селищне Комунальне Підприємство» на посаді прибиральника вулиць та отримує дохід у розмірі 4 100 грн на місяць. На момент проведення обстеження малолітньої дочки ОСОБА_6 , 2017 року народження, не було вдома, не виявлено дитячих іграшок та речей побутового вжитку. ОСОБА_1 вказала, що дочка перебуває у родичів щодня зранку до вечора.

З долучених до вказаного акту фотоматеріалів вбачається, що на час проведення обстеження у будинку ОСОБА_1 помітні наявні покращення житлово-побутових умов, облаштовано окремі кімнати для проживання дочки та синів. У будинку наявні три дивани та шафа, помітно мінімум дитячих речей та іграшок, відсутнє належно обладнане місце для підготовки дітьми домашніх завдань та виконання уроків.

Згідно повідомлення Міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області від 10 січня 2020 року №14/01-17 неповнолітні: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у центрі в період з 11 березня 2019 року по 16 жовтня 2019 року, за цей час їх мати відвідала дітей один раз - 30 квітня 2019 року.

З повідомлення Служби у справах дітей Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 03 листопада 2020 року № 197/01-32/01 вбачається, що відповідно до розпорядження голови Верховинської районної державної адміністрації від 16 жовтня 2019 року «Про влаштування до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_12 на виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » дітей влаштовано до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_12 за адресою: смт Верховина Івано-Франківської області. У сім`ї ОСОБА_12 створені всі належні умови для повноцінного і гармонійного розвитку, діти зростають в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Хлопці звикли проживати в сім`ї і називають ОСОБА_12 своєю матір`ю. У жовтні 2020 року відбулась зустріч дітей з біологічною матір`ю ОСОБА_1 , молодшою сестрою, бабусею та тіткою, але малолітні діти не хотіли спілкуватись із матір`ю, згадуючи як вона залишала їх самих вдома та не турбувалася про них. В ході розмови з матір`ю та родичами хлопці уникали відповідей на запитання, тулились до прийомної матері. Враховуючи викладене та з метою захисту прав дітей Служба у справах дітей Верховинської районної державної адміністрації просила залишити дітей у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_12 , оскільки це є бажанням дітей. Вихователь не буде заперечувати щодо побачень та спілкування дітей із біологічною матір`ю.

У своєму висновку від 07 жовтня 2020 року, що затверджений рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 13 жовтня 2020 року № 91, Служба у справах дітей Яремчанської міської ради Івано-Франківської області вказала, що вважає недоцільним поновлення батьківських прав позивача щодо її малолітніх синів. Як зазначено у висновку, працівниками служби у справах дітей міськвиконкому спільно з органом опіки та піклування -виконавчим комітетом Ворохтянської селищної ради вивчалось питання щодо зміни способу життя ОСОБА_1 . При обстеженні умов проживання сім`ї встановлено, що умови проживання покращились: у двох кімнатах зроблено ремонти, мати дітей старається змінити добробут сім`ї. З 02 жовтня 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, працює по місцю проживання у комунальному підприємстві «Селищне комунальне підприємство».

Відповідно до розпорядження міського голови від 12 серпня 2020 року № 136-р «Про повернення дитини з державного закладу в сім`ю» молодшу дочку ОСОБА_1 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повернуто в сім`ю з ОСОБА_13 будинку дитини. Однак, на засіданні члени комісії одноголосно проголосували щодо недоцільності повернення в сім`ю матері двох старших синів, з причин нанесення дітям психологічної травми, оскільки хлопці адаптувалися у сім`ї батьків-вихователів, відвідують школу по місцю проживання. Комісія рекомендувала ОСОБА_1 покращити умови проживання сім`ї: підтримувати чистоту в житлових кімнатах, на подвір`ї, приділяти належну увагу щодо розвитку, навчання дитини.

З психологічних характеристик, наданих практичним психологом Верховинського ліцею на учнів: 1-В класу ОСОБА_3 та 5-В класу ОСОБА_2 вбачається, що діти виховуються у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_12 . Адаптаційний період у ОСОБА_3 проходить успішно відповідно до вікових норм. Дитина доброзичливо ставиться до однокласників, поводить себе спокійно та врівноважено, що свідчить про сприятливу психологічну атмосферу у прийомній сім`ї. ОСОБА_14 бере активну участь у житті класу, веселий, товариський та відкритий хлопець, сумлінно ставиться до виконання громадських доручень. У навчанні йому допомагають прийомна мати та прийомна сестра ОСОБА_15 , яка навчається із ним в одному класі. Відчувається, що у сім`ї приділяють увагу належному вихованню дітей, підвищенню їх успішності у навчанні. Їх прийомна мати значною мірою допомагає дітям у проходженні адаптаційного періоду та в навчанні, цікавиться успіхами дітей, часто спілкується з класним керівником, вихователями, практичним психологом та соціальним педагогом. Діти забезпечені усім необхідним, завжди чисто та акуратно одягнуті, мають усі необхідні речі для побуту та навчання. У ОСОБА_2 відсутні ознаки тривожної поведінки, що свідчить про сприятливу психологічну атмосферу у прийомній сім`ї.

За клопотанням позивача було проведено зустріч малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із дитячим психологом ОСОБА_16 .

З висновку про психологічний стан дитини ОСОБА_3 (в рамках сімейної системи), наданого дитячим психологом ОСОБА_16 , вбачається, що під час проведення обстеження 12 березня 2021 року встановлено, що дитина спілкування починає боязко, з обережністю, тримає за руку маму-виховательку. Під час гри «Ти намалюй свою сім`ю» зображує на малюнку великий дім, про сім`ю в ігровій формі розповідає із задоволенням та гордістю. До складу сім`ї включає себе, батьків-вихователів, рідного брата та інших дітей-вихованців дитячого будинку сімейного типу. Сім`ю відчуває як безпечне місце, відчуває турботливе ставлення до себе. З усіх членів сім`ї найтісніший емоційний контакт відчуває із мамою-вихователькою. Вказане свідчить про те, що у хлопчика склались міцні відносини психологічної прив`язаності до мами-виховательки, що є необхідними для здорового психологічного розвитку. Про біологічну матір дитина говорить боязко, з обережністю і тільки за умови прямих запитань, називає «мама перша», спогади про матір є, але емоційного зв`язку із нею на даний час немає. Психологом рекомендовано не перешкоджати зустрічам дитини із біологічною матір`ю за наявності бажання та згоди обох та за умови максимально бережного ставлення до дитини з боку усіх учасників зустрічі.

З висновку про психологічний стан дитини ОСОБА_2 (в рамках сімейної системи), наданого дитячим психологом ОСОБА_16 вбачається, що під час проведення обстеження 12 березня 2021 року встановлено, що дитина про сім`ю розказує вільно, називаючи мамо і татом батьків-вихователів. До складу сім`ї включає рідного брата, та інших вихованців дитячого будинку сімейного типу, яких називає братами та сестрами. Про членів сім' говорить із прихильністю, помітним є тісний емоційний зв`язок із іншою дитиною-вихованкою ОСОБА_17 , з якою ОСОБА_18 є однолітком та має хороші дружні стосунки. Аналіз виконаного дитиною малюнку сім`ї свідчить про збереження особистого простору кожного із членів сім`ї, а розповідь дитини дає можливість стверджувати про те, що взаємостосунки у сім`ї будуються з повагою до кожного. Дитина відчуває значимість в сім`ї, прихильне ставлення до себе з боку інших членів сім`ї, є відчуття безпеки, опори, добробуту. Про біологічну матір дитина говорить тільки за умови прямих запитань про неї, називає «мама перша». В цілому про біологічну матір говорить мало, говорить , що вона була, а потім їх забрали у притулок, де було погано, надалі розповідь продовжувати не бажає. На подальші запитання відповідав неохоче, вагався у формуванні своєї думки та ставлення до біологічної матері. В цілому спогади про матір є, але емоційного зв`язку із нею на даний час немає. Психологом рекомендовано не перешкоджати відновленню відносин та емоційного контакту дитини із біологічною матір`ю та не перешкоджати їх зустрічам за наявності бажання та згоди обох.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Судами встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з неї аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки її заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину.

Звертаючись до суду з позовом про поновлення батьківських прав, ОСОБА_1 , посилаючись на положення частин першої та четвертої статті 169 СК України вважала, що обставини, які були підставою для позбавлення її батьківських прав, змінилися, отже, її права повинні бути поновлені.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23 грудня 2019 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 28 січня 2020 року № 3, вбачається, що при обстеженні 23 грудня 2019 року умов проживання сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що умови проживання сім`ї не покращились, в кімнатах антисанітарія, перебували сторонні особи, що розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 у період з 2016 року по 2020 рік офіційно не працювала, з приводу працевлаштування у центр зайнятості не зверталась. За час перебування її синів у Міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області у період з 11 березня 2019 року по 16 жовтня 2019 року відвідала їх лише один раз - 30 квітня 2019 року. В період з 2016 року по 2019 рік притягувалась до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та частинами першою, другою статті 184 КУпАП. На засіданні комісії з питань захисту прав дітей при міськвиконкомі 24 грудня 2019 року члени комісії одноголосно проголосували щодо недоцільності повернення дітей у сім`ю матері. Із врахуванням наведеного, Служба у справах дітей вважала недоцільним поновлення в батьківських правах ОСОБА_1 щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду про поновлення її батьківських прав орган опіки надав висновок про те, що поведінка матері по відношенню до дітей не змінилась, як і умови проживання дітей.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції на вказані обставини справи не звернув та дійшов передчасного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зміст положення статті 171 СК України, відповідно до якого дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про поновлення батьківських прав.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Усупереч положенням статті 171 СК України та статті 12 Конвенції про права дитини суд апеляційної інстанції не надав можливість дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловити свої думки щодо поновлення батьківських прав матері.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду, на вищевказані норми права та практику ЄСПЛ уваги не звернув, інтересів дітей не врахував, формально підійшов до вирішення справи, пославшись лише на окремі довідки про працевлаштування матері, членів її родини та рівень їх доходів.

Так у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Також у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» зазначено, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Без надання належної правової оцінки у взаємозв`язку всіх вищевказаних фактів і обставин прийняття справедливого та обґрунтованого рішення у такій чутливій сфері правовідносин є неможливим, а відсутність у суду касаційної інстанції повноважень щодо оцінки доказів перешкоджає Верховному Суду ухвалити рішення по суті спору.

При новому розгляді справи суду слід також обговорити питання залучення до участі у справі батьків-вихователів, до сім`ї яких було влаштовано дітей.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, коли суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта