Постанова

Іменем України

07 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 354/754/16-ц

провадження № 61-45644св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Татарівська сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,

треті особи: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Томиної О. О., Мелінишиної Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, треті особи: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 0,0533 по АДРЕСА_2 та квартир № 2 , № 3 , № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 .

За життя ОСОБА_6 склала заповіт від 14 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2027, яким усе належне на дату смерті майно заповіла йому.

У встановлений законом строк він звернувся до Яремчанської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та 18 травня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0553 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2611091201:13:008:0082.

Постановами державного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу від 31 серпня 2016 року вих. № 517/02-31, № 518/02-31, № 519/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на квартири № 2, № 3, № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої Комунальним обласним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», унаслідок самочинної перебудови загальна площа квартири № 2 змінилася з 78,4 кв. м на 88 кв. м, квартири № 3 - з 24,8 кв. м. на 55,2 кв. м, квартири № 4 - з 28,1 кв. м, на 88,2 кв. м.

У подальшому на виконання приписів архітектурно-будівельної інспекції позивачем замовлено виготовлення проектів реконструкції квартир № 2 , № 3 , № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 , та проведення технічного обстеження зазначених об`єктів з метою встановлення їх відповідності вимогам надійності і можливості їх безпечної експлуатації.

Згідно зі звітами від 14 вересня 2016 року № 33/16, № 34/16, № 35/16, складеними експертом з технічного обстеження будівель і споруд ТОВ «Альянс-Консалтинг ІФ» встановлено, що будівництво квартир № 2, № 3, № 4, розташованих у будинку АДРЕСА_2 , проведене відповідно до державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, які діяли на час будівництва, і не порушує прав і законних інтересів третіх осіб.

Відповідно до довідки Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року № 734, з урахуванням колективної заяви власників квартири № 1 у будинку АДРЕСА_2 , про відсутність у них претензій до проведеної ОСОБА_6 реконструкції квартири № 2, № 3 та № 4 у цьому житловому будинку, виконавчий комітет Татарівської сільської ради зазначив про відсутність претензій до реконструкцій вказаних вище квартир.

Посилаючись на неможливість у позасудовому порядку реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у частині спадкового нерухомого майна, позивач просив у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ним право власності на: квартиру № 2 загальною площею 88,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 79 200,00 грн; квартиру № 3 загальною площею 55,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 49 680,00 грн; квартиру № 4 загальною площею 88,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 79 380,00 грн

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня

2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 2 загальною площею 88,0 кв. м , ринковою вартістю 79 200,00 грн ; на квартиру № 3 загальною площею 55,2 кв. м, ринковою вартістю 49 680,00 грн, на квартиру

№ 4 загальною площею 88,2 кв. м, ринковою вартістю 79 380,00 грн, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за заповітом після смерті дружини ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, у травні 2018 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_5 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року, посилаючись на те, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини правомірності приватизації його покійною сестрою ОСОБА_6 квартири № 2 у будинку АДРЕСА_2 , що належала їх матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої він прийняв, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом

від 16 лютого 1998 року.

Посилаючись на наведене, просив скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня

2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки

ОСОБА_5 не вирішувалося, що є підставою для закриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що він успадкував спірну квартиру після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заслуговують на увагу, оскільки така не перебувала у її власності, а була отримана у власність ОСОБА_6 у 2005 році у порядку приватизації, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29 вересня 2005 року, тоді як відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року, ОСОБА_5 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 грошову компенсацію у розмірі 560 німецьких марок, належних спадкодавцю на підставі довідки, виданої Івано-Франківським обласним представництвом Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» від 28 січня 1998 року.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_5 , у якій він просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що апеляційним судом не враховано, що згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР» сільськими, селищними, районними радами народних депутатів приймалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким належали вказані будинки, а тому набуття ОСОБА_7 у власність квартири № 2 у будинку АДРЕСА_2 , підтверджується відомостями з погосподарських книг. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_6 , до складу спадщини після смерті якої увійшла також зазначена вище квартира, не мала правових підстав для її приватизації, тим більше, що він не надавав згоди на приватизацію такої. У свою чергу, приховання ОСОБА_6 обставин набуття нею у власність у порядку приватизації спірного нерухомого майна, унеможливило оскарження ним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1

від 29 вересня 2005 року.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просив касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що перевіривши наведені ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Твердження

ОСОБА_5 про те, що після смерті матері ОСОБА_7 він успадкував квартиру № 2 у будинку АДРЕСА_2 є безпідставними, оскільки відповідно до виданого йому свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року, після смерті матері він успадкував грошові кошти, а не спірне нерухоме майно. На момент набуття ОСОБА_6 права власності на зазначене нерухоме майно, заявник ОСОБА_5 у ній не був зареєстрований, і не мав права на її приватизацію, а отже рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про його права на спадкове майно.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 0,0553 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та квартир № 2 , № 3, № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 .

14 серпня 2013 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2027, яким на випадок своєї смерті усе належне їй майно заповіла своєму чоловіку - ОСОБА_1

ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до державного нотаріуса Яремчанської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 18 травня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0553 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2611091201:13:008:0082.

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої Комунальним обласним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», унаслідок самочинної перебудови загальна площа квартири

№ 2 змінилася з 78,4 кв. м на 88 кв. м, квартири № 3 - з 24,8 кв. м. на 55,2 кв. м, квартири № 4 - з 28,1 кв. м, на 88,2 кв. м.

Згідно з актами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 березня 2016 року, складеними головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківську, встановлено, що реконструкція квартир № 2, № 3, № 4 у будинку АДРЕСА_2 , проведена з порушенням пункту 3 частини першої статті 25 Закону України «Про основи містобудування», за відсутності відповідного дозволу.

Постановами державного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу від 31 серпня 2016 року вих. № 517/02-31, № 518/02-31, № 519/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на квартири № 2, № 3, № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Приписами архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 березня 2016 року ОСОБА_1 рекомендовано узаконити реконструкцію та переобладнання квартир, шляхом направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, на виконання яких позивач замовив виготовлення проектів реконструкції квартир № 2 , № 3 , № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 , та проведення технічного обстеження зазначених об`єктів з метою встановлення їх відповідності вимогам надійності і можливості їх безпечної експлуатації.

Згідно зі звітами від 14 вересня 2016 року № 33/16, № 34/16, № 35/16, складеними експертом з технічного обстеження будівель і споруд ТОВ «Альянс-Консалтинг ІФ», встановлено, що будівництво квартир № 2, № 3, № 4, розташованих у будинку АДРЕСА_2 , проведене відповідно до державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, які діяли на час будівництва, і не порушує прав і законних інтересів третіх осіб.

З довідки Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року № 734 убачається, що виконавчий комітет Татарівської сільської ради, з урахуванням колективної заяви власників квартири № 1 у будинку АДРЕСА_2 про відсутність у них претензій до проведеної ОСОБА_6 реконструкції квартири № 2, № 3 та № 4 у житловому будинку, немає претензій щодо проведеної реконструкції вказаних квартир.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_5 правильність висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України)

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 посилався на неможливість у позасудовому порядку оформити право власності на нерухоме майно, що увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та яку він прийняв у встановленому законом порядку, з огляду на відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обгрунтовуючи незаконність рішення суду першої інстанції, ОСОБА_5 вказував на те, що квартира № 2 у будинку АДРЕСА_2 , незаконно ввійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 , оскільки на дату набуття зазначеної квартири спадкодавцем у власність в порядку приватизації, вона належала йому як спадкоємцю ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 унаслідок фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Належно перевіривши доводи ОСОБА_5 щодо вирішення судом питання про його права на квартиру № 2 у будинку АДРЕСА_2 та установивши, що після смерті матері заявника та померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом

від 16 лютого 1998 року, зареєстрованого у реєстрі за № 155, набув у власність грошову компенсацію, належну спадкодавцю на підставі довідки, виданої Івано-Франківським обласним представництвом Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» від 28 січня 1998 року, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року не вирішувалося питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, правильно закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.

Доводи касаційної скарги заявника про те, що суд апеляційної інстанції належно не перевірив його доводи про наявність у нього права на квартиру № 2 у будинку АДРЕСА_2 є неспроможними, оскільки суд правильно встановив, що зазначена квартира не входила до складу спадкового майна після смерті матері заявника - ОСОБА_7 , на час набуття її у власність ОСОБА_6 у порядку приватизації, ОСОБА_5 не був зареєстрований у спірному житловому приміщення і не мав права на її приватизацію, а тому оскаржуваним судовим рішенням ніяким чином не порушені його права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 400 401 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак