№ 355/559/15-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 355/559/15-ц

провадження № 61-47308св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року у складі судді Поліщук Н. В. та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі судді Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

Рішенням постійно діючого третейського суду при Київській товарній біржі від 05 липня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 142 000 дол США.

У серпні 2018 року надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення.

У вересні 2018 року надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення у справі за клопотанням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року заяву представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення, залишено без задоволення.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 вересня 2018 року відмовлено в ухвалені додаткового рішення за клопотанням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст оскаржених ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року повернуто без розгляду особі, яка її подає.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги підлягають поданню до відповідного апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Після отримання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Cуд апеляційної інстанції позбавлений можливості у строки, встановлені нормами ЦПК України, зробити висновок про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строків звернення із апеляційною скаргою та про відповідність апеляційної скарги вимогам статті 356 ЦПК України. Частиною 2 статті 359 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу. Подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а відтак, і відсутність можливості ознайомитися з матеріалами справи та судовим рішенням, позбавляє апеляційний суд можливості дотримуватися зазначених процесуальних строків. Відтак, повернення апеляційної скарги без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, з подачею заяви про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 вересня 2018 року повернуто без розгляду.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції засновані на помилковому тлумаченні підпункту 15-5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України. При поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. При винесені оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, зокрема зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17.

У грудні 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за заявою ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення та витребувано справу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за клопотанням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 355/559/15-ц (провадження 6/355/29/15) (у 2 томах) та матеріали справи № 355/559/15-ц та матеріали справи № 355/559/15-ц (провадження 2-во/355/14/18) надійшли до Верховного Суду.

У грудні 2018 року матеріали цивільної справи № 355/559/15-ц за заявою про роз`яснення судового рішення надійшли до Верховного Суду.

13 квітня 2020 року матеріали цивільної справи № 355/559/15-ц передані судді-доповідачу.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини вказує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19) зроблено висновок, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновки апеляційного суду засновані на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржені ухвали апеляційного суду постановлені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід задовольнити, оскаржені ухвали скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року скасувати.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року скасувати.

Передати справу № 355/559/15-ц до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року та ухвала Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 рокувтрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук