ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 357/11491/16-а
адміністративне провадження № К/9901/17893/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №357/11491/16-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Ярмоли О.Я., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Бєлової Л.В., суддів Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 23 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження №51650837 по виконанню виконавчого листа у справі №357/3311/15-а.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилавсь на те, що оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа є протиправною, оскільки її винесено в порушення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №357/3311/15-а від 30.05.2016 правомірні, державний виконавець діяв в спосіб і в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2016.
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року залишено без змін постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року.
6. Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов заявлено до неналежного відповідача, відповідачем у справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київській області.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки заява про примусове виконання рішення подана стягувачем з порушенням строку пред`явлення до примусового виконання. Також, виконавчий лист в справі №357/3311/15-а входить до переліку рішень, виконання яких гарантується державою і відбувається відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким не передбачено винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідачем подано до суду відзиву на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року.
11. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенка В.М. (головуючого судді), Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 28 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевської О.Р., Шевцової Н.В. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 28 квітня 2020 року №693/0/78-20.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року касаційну скаргу прийнято до провадження.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 липня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 30 липня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
15. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 02.04.2015, частково зміненою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано УПФУ у м. Біла Церква провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання території радіоактивного забруднення, в розмірі одної мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, зазначеної в Законі України «Про державний бюджет на 2014 рік», відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням раніше проведених виплат та виплату надбавки дітям війни згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
16. 23.08.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51650837 щодо примусового виконання виконавчого листа №357/3311/15-а, у вказаній справі.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
17. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Згідно з частиною першою статті 181 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
20. Відповідно до частини третьої статті 181 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
21. За статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
22. Згідно з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за №1302/29432), органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. З наведених приписів законодавства випливає, що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
24. Оскільки відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління, який є структурним підрозділом відповідного органу державної виконавчої служби, не є належним відповідачем в цій категорії справ і суд першої інстанції під час розгляду справи не вирішував питання заміни відповідача або залучення іншого, а суд апеляційної інстанції відповідно до процесуального закону позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, то Верховний Суд уважає, що відмовляючи в задоволенні позову з тих підстав, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області є неналежним відповідачем у цій справі, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.
25. При касаційному розгляді ураховано висновок Верховного Суду, викладений зокрема у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), 26 червня 2019 року у справі №303/3794/17, 09 серпня 2019 року у справі №821/2089/17 та 09 жовтня 2019 року у справі №456/2935/15-а.
26. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у цій справі.
27. Відмова у задоволенні позову, поданого до неналежного відповідача, не позбавляє права позивача на звернення до суду з тим самим позовом вже до належного відповідача.
28. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін
ІХ. Судові витрати
30. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.
2. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року в справі №357/11491/16-а залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
Н.В. Шевцова