ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 357/7634/17

адміністративне провадження № К/9901/46989/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року (головуючий суддя Кошель Л. М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (колегія суддів у складі: Трояна Н.М., Бужак Н.П., Твердохліба В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради Київської області, тимчасово виконуючого обов`язки начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань Володимира Леонідовича, головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчик Олександра Володимировича про визнання протиправними та скасування приписів і постанов у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом, в якому просили: визнати протиправними та скасувати приписи №С-0606/1, №С-0606/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 червня 2017 року; визнати протиправними та скасувати приписи № С-0606/1/1, №С-0606/2/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства від 06 червня 2017 року; скасувати постанову № А-1406/1, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. від 14.06.2017, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною дванадцятою ст.96 КУпАП; скасувати постанову № А-1406/2, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. від 14.06.2017, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною дванадцятою ст.96 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що в результаті позапланової перевірки відповідачем винесено приписи та постанови про притягнення позивачів до адміністративної відповідальності, які є протиправними та підлягають скасуванню, так як жодних інкримінованих їм порушень вони не вчиняли.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано постанову № А-1406/1, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. від 14.06.2017, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною дванадцятою ст.96 КУпАП, справу надіслано до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради на новий розгляд.

Скасовано постанову № А-1406/2, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. від 14.06.2017, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною дванадцятою ст.96 КУпАП, справу надіслано до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради на новий розгляд.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачі подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати в частині відмови в позові про скасування приписів суб`єкта владних повноважень та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суди при вирішенні спору дійшли помилкових висновків без урахування фактичних обставин даної справи та з безпідставним ігноруванням положень законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судами, 06.06.2017 головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Юрчиком О.В. складено Акти №1 та №2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за вказаною адресою належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на власній земельній ділянці за зазначеною адресою виконують будівельні роботи з будівництва індивідуального двоповерхового з горищем житлового будинку з відхиленням від будівельного паспорта (Будівельний паспорт №96 від 19 серпня 2016 року виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради), а саме: на вказаній земельній ділянці виконуються будівельні роботи з будівництва господарської будівлі розмірами 2,50х3,60м., яка не відображена в будівельному паспорті, чим порушено вимоги ст.27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, збудований індивідуальний двоповерховий житловий будинок експлуатується без введення його в експлуатацію, чим порушено вимоги частини восьмої ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Того ж дня, головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. винесено приписи від 06.06.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за №С-0606/1, №С-0606/2, згідно з якими вимагалось усунути допущені правопорушення до 30.12.2017.

Крім того, головним спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. винесено приписи за №С-0606/1/1 та №С-0606/2/2 від 06.06.2017, згідно яких від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимагалось зупинити виконання будівельних робіт з моменту вручення припису.

Постановою т.в.о. начальника Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. № А-1406/1 від 14.06.2017 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Постановою т.в.о. начальника Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. №А-1406/2 від 14.06.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Вважаючи такі дії відповідача порушенням своїх прав позивачі звернулись за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що факт порушення позивачами ст.ст. 27,34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Разом з тим, при винесенні оскаржуваних постанов №А-1406/1 та №1406/2 по справі про адміністративне правопорушення від 14.06.2017, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі кожному по 6800 грн., відповідачем не враховано, що редакція ст.96 КУпАП на час винесення оскаржуваних постанов була викладена законодавцем у новій редакції, тому відповідачем протиправно застосовано правову норму, яка втратила чинність.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за № 3038-VI від 17.02.2011 ( далі - Закон № 3038-VI )державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533).

Пунктом 1 указаного Порядку закріплено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 3 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 6 Порядку №553 ).

При цьому державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п. 9 Порядку №553).

Пунктами 13 та 14 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.п.16-21 Порядку №553).

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17.

Так, згідно положень статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Статтею 34 указаного Закону визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Як установлено судами, в ході проведення перевірки виявлено, що позивачами виконуються будівельні роботи з будівництва господарської будівлі розмірами 2,50х3,60м., яка не відображена в будівельному паспорті, чим порушено вимоги статей 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому належних документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі розмірами 2,50х3,60м., позивачами до суду не надано.

Щодо правопорушення, яке полягає у експлуатації житлового приміщення без введення його в експлуатацію, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, статтею 39 Закону №3038-VI передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об`єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Однак, як установлено судами, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 експлуатують збудований індивідуальний двоповерховий житловий будинок без введення його в експлуатацію.

Разом з цим посилання скаржників на той факт, що здати в експлуатацію будівлю 2007 року вони не мали можливості у зв`язку з постійними змінами в законодавстві, не може бути взято до уваги з огляду на отримання ними будівельного паспорту від 19.08.2016, який саме і передбачав будівництво індивідуального будинку.

При цьому механізм введення об`єктів будівництва у експлуатацію чітко урегульований законодавцем і жодних виключень не передбачає.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в діях позивачів наявні порушення вимог статей 27, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому оскаржувані приписи є правомірними та скасуванню не підлягають.

Не дають підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до положень статті 350 КАС України, Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій