Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 357/8781/21

провадження № 61-12104св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідач - Білоцерківська міська рада Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидорчука Віталія Анатолійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року у складі судді Кошель Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У липні 2021 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 26 вересня 2017 року № 359 її як опікуна зобов`язано зберегти за підопічною неповнолітньою ОСОБА_2 право користування трикімнатною квартирою АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована. Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 09 березня 2021 року № 180 їй як опікуну, котра діє в інтересах підопічної ОСОБА_2 , дозволено приватизувати за малолітньою дитиною вищезгадану квартиру. Вона намагалася подати до служби приватизації Білоцерківської міської ради необхідний пакет документів для приватизації житла на ім`я підопічної, однак їй відмовили у прийнятті документів, так як в їх переліку була відсутня копія ордера на житлове приміщення. Вважає бездіяльність (відмову) відповідача у приватизації квартири незаконною, оскільки відсутність ордера не може слугувати достатньою для цього підставою. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , просила: визнати незаконною бездіяльність Служби приватизації Білоцерківської міської ради щодо проведення приватизації та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати Службу приватизації Білоцерківської міської ради винести рішення щодо передачі права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням і способом захисту. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту, який би вичерпував себе. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до органу приватизації з відповідною заявою та пакетом необхідних документів, як це передбачено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 не надала доказів бездіяльності відповідача щодо проведення приватизації та оформлення права власності, оскільки сам факт бездіяльності відсутній. Позивач не подала належний пакет документів для розгляду питання приватизації, а тому це питання взагалі не розглядалося і не могло бути розглянутим, так як позивач фактично не звернулася у встановленому порядку до відділу приватизації для вирішення цього питання. Отже, звернення до суду з цим позовом є передчасним.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук В. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника вказав, що місцевий суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

09 січня 2023 року справа № 357/8781/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Згідно зі статтею 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 196 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. від 03 серпня 2021 року відкрито провадження в цій справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. від 22 вересня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У справі, яка переглядається, заявлено вимоги про визнання незаконною бездіяльності Служби приватизації Білоцерківської міської ради щодо проведення приватизації та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також - про зобов`язання відповідача винести рішення щодо передачі права власності на згадану квартиру.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 3 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо приватизації державного житлового фонду.

Отже, всупереч вищенаведеним нормам процесуального права суд першої інстанції розглянув і вирішив справу у спорі щодо приватизації державного житлового фонду в порядку спрощеного позовного провадження, а не за правилами загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 569/3757/20 (провадження № 61-14023св20) зазначено, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження, не надав оцінки відповідним доводам апеляційної скарги, не врахував, що зазначена підстава є обов`язковою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Оскільки встановлено підстави для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, то інші підстави відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

У справі, яка переглядається,залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою те, що в даному випадку спір виник щодо приватизації державного житлового фонду, а тому ця справа не могла розглядатися судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, як і не врахував, що згідно з пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України вказана обставина є обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 692/563/21 (провадження № 61-168св22), в якій суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду і передав справу на новий апеляційний розгляд з огляду на те, що в порушення вимог пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення місцевого суду за обставин розгляду цим судом спору за правилами спрощеного провадження, хоча справа мала розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись статтями 400, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидорчука Віталія Анатолійовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук