№ 359/6355/16-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

справа № 359/6355/16-ц

провадження № 61-9367св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Бориспільське лісове господарство»,

відповідачі: Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, в складі судді

Борця Є. О., від 04 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І., Таргоній Д. О.,

від 27 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2016 року перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

ДП «Бориспільське лісове господарство» звернувся із позовом до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V були затверджені проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 ,

ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування відповідачам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 851461 та № 851466. У такий спосіб ОСОБА_3 , ОСОБА_3 набули право власності на земельні ділянки площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих в

АДРЕСА_1 . Рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 червня 2010 року

№1660-45-V був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №313724. У такий спосіб ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в

АДРЕСА_2 . 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 уклав з

ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в

с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. від 08 жовтня 2015 року № 25141444 за

ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

5. 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. від 08 жовтня 2015 року №25142428 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

6. 03 червня 2016 року ОСОБА_3 уклав з

ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в

с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. від 03 березня 2016 року № 28579113 за

ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

7. Прокурор посилається на те, що земельні ділянки, придбані відповідачем у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», належать до земель лісогосподарських потреб та не могли бути приватизованими фізичними особами для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Вишеньківська сільська рада не мала повноважень на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок та вилучення їх з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп». У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приватизували земельні ділянки з порушенням лісового та земельного законодавства, вони не мали права розпоряджатись цими об`єктами нерухомого майна.

8. З огляду на викладене, остаточно сформулювавши позовні вимоги, прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

ДП «Бориспільське лісове господарство», просив суд:

визнати недійсними рішення Вишеньківської сільської ради №1515-39-V від 24 грудня 2009 року та №1660-45-V від 24 червня 2010 року;

скасувати рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю.В. №25141444 та №25142428 від 08 жовтня 2015 року, №28579113 від 03 березня 2016 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

9. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 15 грудня 2016 рокув задоволенні позову відмовлено.

10. Рішення суду мотивоване тим, що прокурором не надано допустимих та належних доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності та постійного користування ДП «Бориспільське лісове господарство» незаконно, а також, що до моменту прийняття оскаржуваних рішень Вишеньківської сільської ради від 24 грудня 2009 року та 24 червня 2010 року спірні ділянки були землями лісогосподарського призначення і цими рішеннями було протиправно змінено їх цільове призначення. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позов пред`явлено прокурором поза межами строку позовної давності.

11. Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 15 грудня 2016 року змінено, виключено з його мотивувальної частини висновки суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності. В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 15 грудня 2016 року залишено без змін.

12. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів належності спірних земельних ділянок, до прийняття оспорюваних рішень сільської ради, до земель лісогосподарського призначення та перебування їх на праві постійного користування у

ДП «Бориспільське лісове господарство». Позивач не обґрунтував пріоритет суспільного інтересу щодо необхідності витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь держави порівняно з його правом на володіння своїм майном. Позов пред`явлено прокурором поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, проте позовна давність застосовується лише у разі обґрунтованості позову.

13. Постановою Верховного Суду від 26 червня 2019 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство» задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області

від 11 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

відмовляючи у задоволенні позову, суди взяли за основу листи Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року та 17 листопада 2016 року і вважали їх належними та допустимими доказами відсутності накладення спірних земельних ділянок із землями лісогосподарського призначення, що належать ДП «Бориспільське лісове господарство». Водночас цей доказ суперечить іншим матеріалам справи, якими позивач обґрунтовував накладення земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , на землі лісового фонду. Зокрема суди не дали правової оцінки листу КДП «Київгеоінформатика», відповідно до якого, а також доданої до нього схеми розташування спірних земельних ділянок, ці ділянки накладаються на землі лісового фонду. Усунути вказані суперечності сторони просили суд шляхом призначення земельно-технічної експертизи. Однак суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні цього клопотання ухвалою

від 15 грудня 2016 року, дійшов помилкового висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин накладення (ненакладення) спірних земельних ділянок. Ухвалою від 11 квітня 2017 року суд апеляційної інстанції також відмовив у призначенні експертизи. Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення (ненакладення) земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , на землі лісового фонду, поклали в основу своїх висновків докази, надані відповідачем, не обґрунтувавши при цьому мотивів, з яких вони не узяли до уваги докази подані прокурором. Суди не встановили фактичні обставини у справі, зокрема не з`ясували чи належать земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_1 , до земель лісового призначення, чи перебували вони у користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» до їх відчуження третім особам, та чи були вилучені у встановленому законом порядку та дійшли передчасного висновку про те, що спірні земельні ділянки передані у власність третіх осіб без порушення лісового законодавства;

з огляду на характер спірних правовідносин, суди не в повному обсязі встановили обставини справи, а саме: належність (неналежність) земельних ділянок ОСОБА_1 до земель лісового призначення, перебування цих ділянок у користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» та правомірність їх вилучення, дотримання лісового законодавства при передачі спірних земельних ділянок третім особам, а тому дійшли передчасного висновку щодо невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ;

суди попередніх інстанції не врахували, що позовна давність обчислюється з моменту коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідалися або могли довідатись особи, в інтересах яких подано позов: Кабінет Міністрів України та ДП «Бориспільське лісове господарство», а не прокурор, та не перевірили коли саме про порушення прав стало відомо цим особам. За відсутності у матеріалах справи об`єктивних даних про обізнаність державних органів, в інтересах яких прокурором пред`явлено позов, суди обґрунтували свій висновок про пропуск прокурором строку позовної давності на припущеннях, що є порушенням вимог частини четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року.

15. Рішенням Бориспільський міськрайонний суд Київської області

від 04 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

16. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

зі змісту листа в.о. директора КДП «Київгеоінформатика» від 14 червня 2016 року та схеми накладення земельних ділянок вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 та 3220881300:04:004:0869, що були приватизовані ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , накладаються на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». У зв`язку з тим, що перевірка накладення меж земельних ділянок потребує спеціальних знань, на підставі частини другої статті 102 ЦПК України ця обставина може бути доведена виключно висновком експерта, а не письмовими доказами. Тому лист в.о. директора КДП «Київгеоінформатика» від 14 червня 2016 року № 01-01/790 і схема накладення земельних ділянок є недопустимими доказами згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України. Крім того, достовірність цих письмових доказів спростована висновком експерта від 05 лютого 2021 року № 4-21 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Крім того, ця обставина додатково підтверджена актом винесення меж земельної ділянки, складеним 09 листопада 2021 року заступником директора ДП «Бориспільський лісгосп» та старшим майстром лісу Вишеньківського лісництва, а також схемою перенесення меж земельної ділянки, складеною сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_5

аналіз наявних доказів свідчить, що спірні земельні ділянки не накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та не використовуються для потреб лісового господарства. Крім того, ні перший заступник прокурора Київської області, ні представники КМУ та ДП «Бориспільський лісгосп» не надали доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю. Суд вважав, що спірні об`єкти нерухомого майна не належать до земель лісогосподарського призначення, а право ДП «Бориспільський лісгосп» на постійне користування земельною ділянкою не порушено. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 була здійснена з дотриманням лісового та земельного законодавства, зокрема з дотриманням умов, передбачених частиною п`ятою статті 116 ЗК України;

підстави для визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V та від 24 червня 2010 року № 1660-45-V відсутні. Тому в задоволенні позову в частині цих вимог належить відмовити. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у встановленому порядку набули право власності на земельні ділянки, на підставі частини першої статті 319 ЦК України вони законно відчужили приватизовані земельні ділянки у власність ОСОБА_1 . Укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок не є нікчемними та не визнані судом недійсними. Тому ОСОБА_1 мав право об`єднувати та роз`єднувати придбані ним земельні ділянки. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В.

від 08 жовтня 2015 року №25141444 та №25142428, від 03 березня 2016 року

№ 28579113, а також для повернення у власність держави в особі КМУ та у постійне користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельних ділянок площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019: 0082, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0084, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301: 01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), розташованих в с. Вишеньки Бориспільського району.

17. Постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах

ДП «Бориспільське лісове господарство», до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Позов першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 ,

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог прокурора відмовлено.

18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» на запит Прокуратури Київської області від 04 червня 2016 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладаються на землі лісового фонду, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні

ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211. Водночас, згідно з відповіддю Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року вбачається, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею

ДП «Бориспільський лісгосп» серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2016 року та даних Національної кадастрової системи, відсутній перетин меж зазначених земельних ділянок. Крім того, з листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області на адвокатський запит вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839 та 3220881300:04:004:0869 не мають перетинів (накладань) меж з іншими земельними ділянками згідно даних Державного земельного кадастру;

у суді першої інстанції адвокат Власенко С. П., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , надав суду копію висновку експерта від 05 лютого 2021 року

№ 4-21, складеного за результатами проведеної за його заявою земельно-технічної експертизи, зі змісту якого вбачається, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, що належали ОСОБА_3 ,

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». Для проведення дослідження разом із заявою експерту було надано матеріали на 2-х аркушах, а саме каталоги координат земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004 площею 43,4926 га, 3220881300:04:004:0869 площею 0,1500 га, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0839, що знаходяться в Бориспільському районі Київської області. Разом із тим, зазначений висновок експерта не може бути належним доказом відсутності накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840, 3220881300:04:004:0869, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, оскільки експертом використано дані Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі та визначено об`єктом дослідження земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 загальною площею 43,4926 га, що не відповідає державному акту від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, відповідно до якого ДП «Бориспільський лісгосп» є постійним користувачем земельних ділянок державної власності загальною площею 2308,1000 га для ведення лісового господарства, в тому числі ділянки № НОМЕР_1 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004. При цьому, площа земель, які перебувають у постійному користуванні підприємства на підставі вказаного державного акта, з моменту його отримання не змінювалась;

скасовуючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій, не перевірено і не спростовано доводів позивача щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 та 3220881300:04:004:0869 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, що перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп». При цьому Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не вирішили питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межах наданих процесуальним законом суду повноважень. Враховуючи вказівки Верховного Суду, та те, що вирішення питань накладення переданих ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельних ділянок на межі земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні

ДП «Бориспільський лісгосп» потребують спеціальних знань, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року задоволено клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи. 21 квітня 2023 року експертом відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Штерндок А. В. складений висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2463. Відповідно до вказаного висновку експерта земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0839, 3220881300:04:004:0840 (та утворені за рахунок їх поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0881, 3220881301:01:019:0882, 3220881301:01:019:0883, 3220881301:01:019:0884, 3220881301:01:019:0885) та 3220881300:04:004:0869, накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, відповідно до координат встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, виданого Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання «Київліс» (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Перетин земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0880, 3220881301:01:019:0886 з земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 не встановлено. Площа накладання земельних ділянок становить: 3220881301:01:019:0885 - 0,0060 га, 3220881301:01:019:0084 - 0,0242 га, 3220881301:01:019:0883 - 0,0292 га, 3220881301:01:019:0882 - 0,0295 га, 3220881301:01:019:0881 - 0,0329 га, 3220881300:04:004:0869 - 0,0732 га, 3220881300:04:004:0840 - 0,0413 га, 3220881300:04:004:0839 - 0,0807 га. При складанні вказаного висновку експертом проведений аналіз наданої судом документації, а у суду відсутні сумніви у правильності висновків, викладених у висновку експерта

від 21 квітня 2023 року № 2463 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи;

аналіз наведених доказів свідчить про те, що спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», та використовуються для потреб лісового господарства. Відтак, вказані об`єкти нерухомого майна належать до земель лісогосподарського призначення. Приватизація земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була здійснена з порушенням лісового та земельного законодавства, зокрема без дотримання умов, передбачених частиною п`ятою статті 116 ЗК України. ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким були відчужені земельні ділянки рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 грудня 2009 року

№ 1515-39-V та рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 червня

2010 року № 1660-45-V, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, які були заліснені. Тому ці особи не можуть вважатися такими, що покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Таким чином, оскільки з наданих суду доказів вбачається незаконність передачі ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, які в подальшому були відчужені на користь ОСОБА_1 та дві з них поділені останнім на декілька самостійних земельних ділянок, вимоги прокурора в інтересах держави про зобов`язання

ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, підлягають задоволенню;

у Київської обласної прокуратури були відсутні підстави для звернення із цим позовом в інтересах ДП «Бориспільське лісове господарство» в силу заборони, визначеної в статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства. Тому відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «Бориспільське лісове господарство». Таким чином, позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 та від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц. З цих підстав рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року підлягає скасуванню в частині розгляду по суті позову прокурора, поданого в інтересах ДП «Бориспільський лісгосп» із залишенням позову без розгляду в цій частині;

колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсними рішень Вишеньківської сільської ради

від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V та від 24 червня 2010 року № 1660-45-V в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , скасування рішень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. від 08 жовтня 2015 року № 25141444 та від 03 березня 2016 року № 25142428, № 28579113, оскільки права та інтереси держави в даному випадку підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі КМ України та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельних ділянок площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області. Власник може заявляти вимогу про зобов`язання повернути належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому для цього оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вважається ефективним способом захисту права власника, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Задоволення вимог прокуратури у визначений спосіб відповідає змісту порушеного права держави на землі лісового фонду та в повному обсязі відновлює його. Тому в іншій частині позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задоволенню не підлягають.

19. Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, скасовано і передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні;

поза увагою апеляційного суду залишилось те, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються на стадії апеляційного перегляду лише у виняткових випадках, якщо учасник справи довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього;

при вирішенні клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи апеляційний суд не мотивував свій висновок про прийняття нових доказів на стадії апеляційного перегляду, не досліджував поважності причин незаявлення прокурором такого клопотання у суд першої інстанції;

апеляційний суд зобов`язав ОСОБА_1 повернути спірні земельні ділянки у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство», залишивши поза увагою те, що позов прокурора, в інтересах

ДП «Бориспільське лісове господарство», залишено без розгляду.

21. Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 рокуапеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року в частині позовних вимог про зобов`язання

ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі КМУ та у постійне користування ДП «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880, площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881, площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882, площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883, площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884, площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0885, площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886 та площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, відхилено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року у вказаній частині залишено без змін.

22. Суд апеляційної інстанції врахував вказівки викладені у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року та із посиланням на приписи пункту 6 частини другої статті 356, частини другої, третьої статті 367 та пункту 1 частини першої статті 376 ЦПК, відхилив нові докази надані прокурором на стадії апеляційного перегляду справи, зокрема, лист ДП «Бориспільське лісове господарство» від 12 вересня 2022 року № 407 із план-схемою земельної ділянки Вишеньківського лісництва; координати меж спірних земельних ділянок; висновок експерта від 21 квітня 2023 року № 2463 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

23. Переглядаючи рішення міськрайонного суду за доказами, що були предметом оцінки в суді першої інстанції, апеляційний суд вказав, що суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність беззаперечних доказів накладення спірних земельних ділянок на ділянку ДП «Бориспільське лісове господарство».

24. Крім того апеляційний суд зазначив, що наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення (ненакладення) земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , на землі лісового фонду, яка не може бути усунута на стадії апеляційного розгляду, не дає підстав встановити обґрунтованість позовних вимог, а отже, судом першої інстанції прийняте правильне рішення про відмову в позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26. У липні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подавкасаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року.

27. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 рокузадоволено заяву судді про самовідвід та відведено суддю Білоконь О. В. від участі у розгляді справи.

28. Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у вересні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

29. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30. Ухвалою Верховного Суду від 23липня 2025 рокузадоволено заяву судді про самовідвід та відведено суддю Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31. Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 18 січня 2023 року

у справі № 488/2807/17, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року

у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 рокуу справі №917/1307/18,

від 13 листопада 2019 року у справі №361/6826/16-ц, від 18 листопада

2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 рокуу справі

№917/2101/17, від 06 грудня 2022 року у справі № 904/738/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

32. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

33. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки експерта про відсутність накладень спірних земельних ділянок зроблені виключно на підставі даних Державного земельного кадастру, у якому за ДП «Бориспільський лісгосп» з невідомих причин зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 площею 43,4926 га, що не відповідає правовстановлюючому документу, наявному у вказаного підприємства, та відповідній землевпорядній документації.

34. Це, на думку прокурора, свідчить, що експерт, досліджуючи ймовірне накладення спірних земельних ділянок при встановленні фактичного місця розташування земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», взяв до уваги дані каталогу координат земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області з листом

від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16, який не співпадає із дійсним каталогом координат при їх формуванні, наявними у технічній документації із землеустрою по складанню державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211.

35. Також прокурор звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у справі № 359/6359/16-ц щодо накладення земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп».

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

36. Згідно із копією державного акта на право постійного користування землею від 04 червня 2004 року серії І-КВ № 001211, ДП «Бориспільський лісгосп» є користувачем земельного масиву загальною площею 2308,1000 га для ведення лісогосподарського виробництва. До складу цього земельного масиву входить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 44,5000 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004.

37. Рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 грудня 2009 року

№ 1515-39-V затверджені проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в

АДРЕСА_1 . Зі змісту роздруківки з Національної кадастрової системи від 22 червня 2016 року № 10-1006-99.2-848/2-16 встановлено, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 851461 та № 851466. У такий спосіб ОСОБА_3 , ОСОБА_3 набули право власності на земельні ділянки площею 0,23 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,245 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в

АДРЕСА_1 . Рішенням Вишеньківської сільської ради від 24 червня 2010 року

№ 1660-45-V затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району. Зі змісту листа начальника управління Держземагентства у Бориспільському районі від 23 червня 2016 року

№ 10-1006-99.2-866/2-16 встановлено, що на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №313724. У такий спосіб

ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в

АДРЕСА_2 . 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 уклав з

41. 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 відчужив у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0869 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району. На підставі цього правочину рішенням приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Сидоренко Ю. В. від 08 жовтня 2015 року

№ 25142428 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку.

42. 03 червня 2016 року ОСОБА_3 уклав з

ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на придбану ним земельну ділянку. Ці обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 64640071,

№ 64639906, № 64639359 від 29 липня 2016 року.

43. На підставі заяви ОСОБА_1 від 20 листопада 2019 року земельні ділянки площею 0,2300 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0839 та площею 0,2450 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0840 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, були об`єднані в одну земельну ділянку. Утвореній земельній ділянці площею

0,4750 га був присвоєний кадастровий номер 3220881301:01:019:1639. Ці обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру

від 26 листопада 2019 року № НВ-3217189822019 та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 208216892,

№ 208209968, № 208210244 від 05 травня 2020 року.

44. На підставі заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року земельна ділянка площею 0,4750 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:1639 була поділена на земельні ділянки:

площею 0,0595 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0880;

площею 0,07 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0881;

площею 0,0665 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0882;

площею 0,0755 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0883;

площею 0,0764 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0884;

площею 0,0699 га з кадастровим номером 3220881301:01:019: 0885;

площею 0,0572 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0886

з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району. Ці обставини підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру № НВ-3219512082020,

№ НВ-3219512092020, № НВ-3219512102020, № НВ-3219512112020,

№ НВ-3219512122020, № НВ-3219512132020, № НВ-3219512072020

від 12 червня 2020 року та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 215872657, № 215870649, № 215870818,

№ 215869990, № 215872000, № 215872214, № 215872396 від 10 липня 2020 року.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

45. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

46. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

47. Верховний Суд постановою від 30 листопада 2023 року направив на новий розгляду до апеляційного суду справу в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» земельні ділянки.

48. З огляду на викладене, в іншій частині справа Верховним Судом у цьому касаційному провадженні не переглядається.

49. Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в частині другій статті 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

50. Стаття 19 Земельного кодексу України визначає категорії земель України за їх цільовим призначенням, серед яких встановлена категорія землі лісогосподарського призначення.

51. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

52. Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи

53. Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

54. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України).

55. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (стаття 57 ЗК України, частина перша статті 17 ЛК України).

56. Відповідно до вимог частини другої статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

57. Відповідно до частини четвертої статті 17 ЛК України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

58. Згідно із вимогами частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

59. Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади і місцевого самоврядування про надання земельних ділянок; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

60. Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

61. Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор вказував, що спірні земельні ділянки належать до земель для лісогосподарських потреб та накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп».

62. Відповідно до статей 12 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

63. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

64. Відповідно до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

65. Частиною першою статті 417 ЦПК України передбачено, що вказівки, які містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

66. У постанові від 30 листопада 2023 року Верховний Суд у цій справі вказав на помилковість висновків апеляційного суду про задоволення позову, з огляду на необґрунтоване прийняття апеляційним судом нових доказів на стадії апеляційного перегляду.

67. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

68. Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

69. В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (пункт

6 частини другої статті 356 ЦПК України).

70. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

71. У постанові від 07 липня 2021 року у справі № 509/4286/16-ц Верховний Суд зокрема зазначив, що:

«тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Враховуючи те, що мотивувальна частина постанови апеляційного суду мотивів про прийняття додаткових доказів, наданих позивачем не містить, колегія суддів погоджується з аналогічними за змістом доводами касаційної скарги та констатує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

…така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 367 ЦПК України незалежно від причин неподання позивачем цих доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів».

72. У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі

№ 752/1839/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц вказано, що:

«відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».

73. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

74. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

75. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду: прави судом першої інстанції (див., зокрема, висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц.

76. У розглядуваній справі встановлено, що:

09 вересня 2022 року у суді апеляційної інстанції прокурор заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. У клопотанні прокурор не просив поновити строк для подання доказів;

13 вересня 2022 року у суді апеляційної інстанції прокурор звернувся із клопотанням про долучення в якості доказу листа ДП «Бориспільське лісове господарство» від 12 вересня 2022 року № 407 із план-схемою земельної ділянки Вишеньківського лісництва;

ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи.;

висновок експерта від 21 квітня 2023 року № 2463 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, покладено апеляційним судом в основу судового рішення про задоволення позову.

77. Врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові

від 30 листопада 2023 року, апеляційний суд вирішив справу на підставі доказів наданих сторонами у встановленому процесуальним законом порядку та відхилив, як подані з порушенням вимог ЦПК України надані стороною позивача нові докази, зокрема лист ДП «Бориспільське лісове господарство» від 12 вересня 2022 року № 407 із план-схемою земельної ділянки Вишеньківського лісництва; координати меж спірних земельних ділянок; висновок експерта від 21 квітня 2023 року № 2463 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

78. Переглядаючи справу за доказами наданими сторонами у встановленому процесуальним законом порядку (зокрема листи Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року та 17 листопада 2016 року, висновок експерта від 05 лютого

2021 року № 4-21 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи), апеляційний суд, з огляду на вказівки Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних доказів накладення спірних земельних ділянок на ділянку

ДП «Бориспільське лісове господарство».

79. При цьому апеляційний суд правильно вказав, що наявність у справі суперечливих доказів щодо накладення спірних земельних ділянок на землі лісового фонду, яка не може бути усунута на стадії апеляційного розгляду, не дає підстав встановити обґрунтованість позовних вимог, а отже, судом першої інстанції прийняте правильне рішення про відмову в позові.

80. Висновки судів, в частині яка є предметом перегляду у цьому касаційному провадженні, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 рокуу справі

№ 129/1033/13-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17,

від 23 жовтня 2019 рокуу справі №917/1307/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 361/6826/16-ц, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18,

від 04 грудня 2019 рокуу справі №917/2101/17, від 06 грудня 2022 року у справі № 904/738/22, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

81. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

82. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

83. Доводи касаційної скарги з посилання на те, що у справі

№ 359/6359/16-ц Верховний Суд вказав на накладення земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні

ДП «Бориспільський лісгосп», не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки позивач, звертаючись до суду, несе обов`язок подати докази, що підтверджують його вимоги, і невиконання цього обов`язку може мати наслідком відмову в позові.

Крім того остаточним судовим рішенням у справі № 359/6359/16-ц (постанова Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року) у задоволенні позовних вимог прокурора про витребування земельних ділянок відмовлено.

84. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суд першої інстанції та апеляційний суд в частині яка є предметом перегляду у цьому касаційному провадженні, ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

85. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргузаступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 04 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання повернути земельні ділянки залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. В. Шипович І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць О. М. Осіян Н. Ю. Сакара