ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 359/7125/23

провадження № 61-5680 св 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Лазоренко Лідія Євгенівна,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Людмили Григорівни, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бориспільської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Лазоренко Л. Є., в якому просив суд визнати за ним право власності на

1/2 частку у домоволодінні по АДРЕСА_1 , як обов`язкова частка у спадщині, яка належала його померлому батьку.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_4 , якій належало домоволодіння по АДРЕСА_1 . За час свого життя спадкодавиця не склала заповіт, тому після її смерті спадкування здійснювалось за законом.

Вказував, що спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 , 1966 року народження та мав бути інший її син - ОСОБА_5 , 1968 року народження, але який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він, позивач, є сином ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_4 .

Він набув право на спадкування за правом представлення після смерті його

батька - ОСОБА_5 .

Позивач зазначав, що вони своєчасно подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини, у такий спосіб кожний спадкоємець у встановленому порядку прийняв спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , та він набув право власності на 1/2 частку в спадковому домоволодінні. У зв`язку з тим, що за спадкоємицею не було зареєстровано право власності на цей об`єкт нерухомого майна, він позбавлений можливості отримати в позасудовому порядку свідоцтво про право на спадщину за законом.

Ураховуючи викладене, уточнивши у листопаді 2023 року позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частку в домоволодінні

по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , про заміну первісного відповідача належним відповідачем задоволено. Замінено Бориспільську міську раду на ОСОБА_2 та залучено його до участі у розгляді цивільної справи в якості належного відповідача.

Судове рішення мотивовано тим, що міська рада не є суб`єктом відумерлої спадщини, так як і позивач, і належний відповідач ОСОБА_2 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня

2024 року у складі судді Борця Є. О. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано

за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у домоволодінні

по АДРЕСА_1 .

Рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що кожен зі спадкоємців ОСОБА_4 , як її син ОСОБА_2 , так і онук ОСОБА_1 за правом представлення, своєчасно і у встановленому порядку прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , та набули право власності на 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 . Право власності на вказане домоволодіння не було зареєстроване ні за ОСОБА_7 , ні за його дружиною ОСОБА_4 . Ця обставина об`єктивно унеможливили отримання спадкоємцями, зокрема ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом. Тому суд захистив його спадкові права.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат Шелудько Л. Г.

в інтересах ОСОБА_3 , як особи, яка не брала участі у справі, проте суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року клопотання задоволено, поновлено особі, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Л. Г., на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року у справі закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року не містить будь-яких висновків про права та/чи обов`язки ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_2 , який успадкував після смерті матері право на 1/2 частину спадкового майна. Доказів на підтвердження факту успадкування ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , частки у праві власності на спадкове майно, суду не надано. Відповідно відсутні підстави вважати, що частка ОСОБА_2 у праві власності на спадкове майно є більшою, ніж 1/2. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням суду вирішені питання про права та обов`язки ОСОБА_3 не надано. Отже, права заявника у цій справі жодним чином не порушуються.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шелудько Л. Г., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й закрити провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Л. Г., у частині оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 03 квітня 2024 року відмовлено, так як воно не було переглянуто апеляційним судом, а у частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.Витребувано цивільну справу № 359/7125/23 з Бориспільського міськрайонного суду Київської областіта надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

30 травня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2025року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Л. Г. мотивована тим, що висновки апеляційного суду про те, що рішенням міськрайонного суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося та закриття апеляційного провадження, є помилковими, оскільки суд не застосував частину першу статті 55 ЦПК України щодо процесуального правонаступництва.

При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом в 2023 році та його клопотанням про залучення належного відповідача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому ОСОБА_1 повинен був пред`явити позов до ОСОБА_3 як правонаступника померлого ОСОБА_2 , а не пред`являти позов до померлої особи. Тобто як районний суд, так і апеляційний суд розглянули справу щодо відповідача, який був задовго до цього померлим, не мав цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Також посилається на відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду щодо питання процесуального правонаступництва.

Крім того, просить вирішити питання про стягнення із ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн, надаючи відповідні докази.

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

0 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 травня 2004 року (а.с. 193).

З копії будинкової книги вбачається, що на день смерті ОСОБА_7 належало домоволодіння по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 31 травня 1972 року (а. с.7-13, 67-70).

У подальшому АДРЕСА_2 була перейменована

на АДРЕСА_1 .

У матеріалах спадкової справи № 406/2004, заведеної після смерті ОСОБА_7 , відсутня інформація про те, що за час свого життя спадкодавець склав заповіт.

Ця обставина свідчить про те, що після смерті ОСОБА_7 спадкування здійснювалось за законом. До спадкоємців першої черги за законом належала ОСОБА_4 , яка була дружиною спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 02 березня 1966 року.

27 жовтня 2004 року, тобто до закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, ОСОБА_4 подала до Бориспільської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини й набула право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а. с. 191-195).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06 грудня 2013 року (а. с. 113).

Зі змісту інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 36168273 від 20 грудня

2013 року вбачається, що за час свого життя ОСОБА_4 не склала заповіт.

Ця обставина свідчить про те, що після її смерті спадкування здійснювалось за законом. До спадкоємців першої черги за законом належав ОСОБА_2 , який був сином спадкодавиці. Ще одним сином ОСОБА_4 був ОСОБА_5 , який помер

ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії

НОМЕР_4 від 13 грудня 2013 року. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 21 жовтня 2003 року вбачається, що ОСОБА_1 був сином ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_4 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 помер ще до смерті матері

ОСОБА_4 , позивач також набув право на спадкування після її смерті за правом представлення (а. с. 118, 122, 123).

20 грудня 2013 року, тобто до закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, ОСОБА_2 подав приватному нотаріусу Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л. Є. заяву про прийняття спадщини (а. с. 112).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1, а. с. 216). ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а. с. 218).

12 березня 2014 року, тобто до закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, ОСОБА_1 також подав приватному нотаріусу Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л. Є. заяву про прийняття спадщини (а. с. 120).

Зі змісту довідки директора КП «Бориспільське БТІ» від 05 липня 2023 року № 763 вбачається, що право власності на домоволодіння по

АДРЕСА_1 не було зареєстровано ні за ОСОБА_7 , ні за ОСОБА_4 , що об`єктивно унеможливлює отримання спадкоємцями, зокрема ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за законом (а. с. 22).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Л. Г., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Верховним Судом установлено, що районний суд розглянув справу за участю відповідача ОСОБА_2 , тобто особи, яка задовго до цього померла. Апеляційний суд, відкривши апеляційне провадження за скаргою спадкоємця померлої особи,

ОСОБА_3 , у подальшому закрив апеляційне провадження, вказавши, що рішенням районного суду її права та обов`язки не вирішувалися.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Суд першої інстанції ухвалою від 08 листопада 2023 року замінив первісного відповідача - Бориспільську міську раду, на належного відповідача - ОСОБА_2 , вказавши, що міська рада не є суб`єктом відумерлої спадщини, так як і позивач,

і належний відповідач ОСОБА_2 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Проте районний суд, залучаючи до участі у справі належного, на його думку, відповідача, не вчинив обов`язкових процесуальних дій, передбачених

статтею 187 ЦПК України, а саме не отримав дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 , не надіслав йому копію позовної заяви, ухвали про залучення до участі у справі тощо. Учинивши такі дії, районний суд би установив, що ОСОБА_2 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його спадкоємцем є його дружина - ОСОБА_3 , яка і подала апеляційну скаргу і яка мала би бути залученою районним судом до участі у справі.

Згідно із частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі

№ 473/1433/18, провадження № 14-35цс20, зазначила, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку

статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція, яка є чітким відображенням норм цивільного та процесуального права, є сталою й незмінною (див.: постанови Верховного Суду

від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц, від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд вдався до процесуальний дій, які не передбачені при такому вирішенні справи, а саме надав оцінку доказам спадкування ОСОБА_3 , вказавши, на яку спадщину і після смерті кого вона має право і на що вона не має права тощо.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої

статті 389 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта

статті 411 ЦПК України).

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції,

то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Шелудько Людмили Григорівни, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець