ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м.Київ
справа №360/1331/17
провадження №К/9901/2161/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Шарапи В.М., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 11.10.2017 (суддя Унятицький Д.Є.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді Ганечко О.М., Коротких А.Ю.)
у справі №360/371/17
за позовом ОСОБА_1
до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Шоми Артема Геннадійовича,
третя особа - Бородянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,
про визнання незаконною постанови у справі про адміністративне правопорушення.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Бородянського районного суду Київської області з позовною заявою до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Шоми А.Г. за участі третьої особи Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якій просила суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2017 № А-1003/1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
2. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 11.10.2017 у справі №360/371/17 позовні вимоги задоволено повністю, скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми А.Г. від 10.03.2017 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн., а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, 5 ст.96 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №360/371/17 скасовано постанову Бородянського районного суду Київської області від 11.10.2017 скасовано в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення і в цій прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
4. Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №360/371/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в липні 2017 року ОСОБА_1 отримала поштою повідомлення Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження ВП №54011691 за постановою А-1003/1, виданою 10.03.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в Київській області про стягнення з неї штрафу в розмірі 11900 грн.
6. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 дізналась, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2017 № А-1003/1 її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 950 грн.
7. Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовну вимогу про скасування постанови про накладення штрафу на позивача, керувалися тим, що матеріалами справи підтверджується відсутність складу правопорушення.
9. Суд першої інстанцій закрив справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 з огляду на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції з таким висновком не погодився і зазначив, що суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.
10. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що суди помилково не врахували виявленого грубого порушення позивачем протипожежних відстаней та порушень містобудівного законодавства, за що й було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також позивачем зазначено недостовірні дані в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
12. Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
13. Відповідно до ст. 280 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 7 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 9 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 5 ст. 96 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні. Вчинення такого адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами ст. 244-6 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 96-1 (крім ч. 2 - 5), ч. 1 та 2 ст. 188-42).
У відповідності до ст. 251 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою від 10.03.2017 № А-1003/1, винесеною головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ройко С.І. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5950 гривень за будівництво сараю, гаражу на відстані менше ніж 5 м до дерев`яного житлового будинку, що розташований на сусідній земельній ділянці, а вбиральню літер «Р» побудовано самовільно, що підтверджується копією вказаної постанови
15. Спірне питання, яке вирішували суди у цій справі, зводилося до дотримання позивачем протипожежних відстаней між новозбудованим сараєм-гаражем літ. П і дерев`яним житловим будинком, що розташований на сусідній земельній ділянці.
За посиланням відповідача, така відстань повинна становити не менше 6 м, тоді як фактично становить 4,8 м.
16. Відповідно до п. 3.13 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92", затвердженого наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 за №44 (далі - ДБН 360-92*) відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог, крім того, і від гаражів. Пунктом 3.25* ДБН 360-92* встановлено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими спорудами (будівлями) відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1 ДБН 360-92*). Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Додатком 3.1 ДБН 360-92* протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими, сільськогосподарськими будинками, спорудами - відповідно до вимог чинних норм.
Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, багатоповерхових гаражів до виробничих, сільськогосподарських будинків і споруд треба приймати згідно з таблицею 1 (знаменник).
У таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92* визначено мінімальні протипожежні відстані між об`єктами будівництва, при цьому встановлено, що мінімальні відстані між об`єктами І та II категорії складності потрібно приймати не менше 6 м.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з будівельним паспортом, виданим сектором містобудування та архітектури Бородянської РДА від 09.12.2015 за № 234 реконструкцію житлового будинку літ «А» запроектовано на відстані 0.5 до межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а будівництво сараю-гаражу літ. «П» запроектовано на відстані 2.95 м. від існуючого дерев`яного житлового будинку, який розташовано на суміжній земельній ділянці з кадастровим № 3221055100:01:015:0006.
Відповідно до листа Архітектурно проектно-планувального бюро Бородянської районної ради житлові будинки, які розташовані по сусідству з ОСОБА_1 : з лівої сторони дерев`яний житловий будинок за АДРЕСА_2 знаходиться на відстані від межі 11,0 м, а з правої сторони хліва гр. ОСОБА_1 до дерев`яного житлового будинку за № 310 - 9,5 м.
18. Отже, правомірність побудови спірних приміщень і протипожежних відстаней між приміщеннями і сусіднім житловим будинком передбачено будівельним паспортом і було погоджено з сектором містобудування та архітектури Бородянської РДА.
19. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставинами, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,5 ст. 96 КУпАП.
20. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій, були ретельно перевірені та відхилені апеляційним адміністративним судом та не спростовують вірних висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
21. Враховуючи зазначене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.
22. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
23. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 343 349 350 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №360/371/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Шарапа
Суддя О.П. Стародуб