Постанова

Іменем України

14лютого 2020 року

м. Київ

справа № 360/2219/17

провадження № 61-14036св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи: Здвижівська сільська рада Бородянського району Київської області, Бородянський районний виробничий відділ центру державного земельного кадастру,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану ОСОБА_4 , на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2019 року в складі судді Міланіч А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року в складі колегії суддів Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Здвижівська сільська рада Бородянського району Київської області, Бородянський районний виробничий відділ центру державного земельного кадастру, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221082501:01:017:0018, площею 0,2502 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що у позивачів є підстави вважати, що відповідач має намір відчужити спірну земельну ділянку, яка є предметом позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2502 га кадастровий номер 3221082501:01:017:0018, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 . У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановляючи ухвалу про часткове забезпечення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому є всі підстави для накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що частково задовольняючи заяву про забезпечення позову суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, з`ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення заявленим позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не обмежують права власника земельної ділянки ОСОБА_3 на володіння та користування нею, а спрямовані лише на унеможливлення її відчуження, що могло б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу наухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що представник позивача як на підставу звернення з заявою про застосування забезпечення позову посилається начебто на розмову, що мала між позивачем та відповідачем щодо відмови останньої від мирного врегулювання спору, проте вказане посилання є безпідставним, оскільки вона та її представник неодноразово намагалися врегулювати спір мирно. Позивачі мають переважне право на викуп спірної земельної ділянки, а тому вона не зможе вчинити будь-яких дій щодо неї без повідомлення про позивачів. Під час апеляційного розгляду справи судді не перевірили повноважень представника ОСОБА_5 та формально підійшли до вирішення цього питання. Крім того, суди, незважаючи на ризики, які несе відповідач, пов`язані з можливим настанням негативних наслідків, не застосували зустрічне забезпечення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2019 року ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення- без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Здвижівська сільська рада Бородянського району Київської області, Бородянський районний виробничий відділ центру державного земельного кадастру, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, посилаючись на те, що остання є недобросовісним володільцем земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221082501:01:017:0018, площею 0,2502 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір, невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, суди зробили обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що в заяві про забезпечення позову не зазначена пропозиція щодо зустрічного забезпечення не відповідають вимогам закону, оскільки відсутні підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення у розумінні статті 154 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову не перевірив повноважень особи, яка в інтересах позивача подала відповідну заяву, не заслуговують на увагу, оскільки до клопотання про вжиття заходів забезпечення позову доданий ордер адвоката ОСОБА_5, виданий на підставі укладеного між ним та ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська