ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 360/3109/21

адміністративне провадження № К/990/29925/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В.)

у справі № 360/3109/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивачка) звернулася до суду із позовом до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Біловодське ОУ ПФ України Луганської області). У позові просила:

- визнати протиправними дії Біловодського ОУ ПФ України Луганської області щодо відмови в призначенні (переході) її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );

- зобов`язати Біловодське ОУ ПФ України Луганської області перевести її з 09.12.2020 із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 без обмеження пенсії максимальним розміром, розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.12.2020 № 2876/20-вх, виданої ТУ ДСА України в Луганській області, з урахуванням фактично сплачених сум.

2. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2021 замінив Біловодське ОУ ПФ України Луганської області правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФ України в Луганській області; Пенсійний фонд).

3. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2021 задовольнив позов частково:

- визнав протиправним та скасував рішення Пенсійного фонду від 18.12.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язав Пенсійний фонд перевести ОСОБА_3 із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 09.12.2020 у розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.12.2020 № 2876/20-вх, виданої ТУ ДСА України в Луганській області, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично сплачених сум;

- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування судового збору у розмірі 908,00 грн.

4. 29.07.2022 ОСОБА_1 подала заяву у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Просила:

- визнати протиправним рішення Пенсійного фонду № 909200120723, прийняте 04.07.2022 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021;

- направити Пенсійному фонду окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону,

- зобов`язати Пенсійний фонд у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання окремої ухвали повідомити Луганський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

5. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.09.2022 залишив без задоволення заяву про встановлення заходів судового контролю.

6. Позивачка оскаржила таке рішення в апеляційному порядку. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2022 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України із тієї підстави, що ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. 31.10.2022 позивачка подала касаційну скаргу. Просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно інтерпретував висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 11.07.2019 у справі № 821/11/18, помилково повернув апеляційну скаргу. Питання судового контролю вирішується у порядку ст. 383 КАС України після закінчення розгляду справи, тому заперечення на ухвалу суду першої інстанції не можуть бути викладені в апеляційній скарзі відповідно до ч. 3 ст. 239 КАС України.

9. Верховний Суд ухвалою від 18.11.2022 відкрив касаційне провадження; витребував з Центральної бази даних Автоматизованої системи документообігу суду матеріали справи № 360/3109/21 в електронному вигляді.

10. На час відкриття касаційного провадження та наразі відповідач у справі - ГУ ПФ України в Луганській області, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має місце реєстрації: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9. Доставлення поштової кореспонденції за зазначеною адресою не здійснюється у зв`язку з тимчасовою окупацією російською федерацією міста Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується актом Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2022 № 152.

11. Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

12. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи належить до основних засад судочинства. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Основного закону норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

13. Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.

14. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження умов примирення сторін; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження (ч. 1 ст. 294 КАС України).

15. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України: «особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву ». З цього слідує, що така ухвала постановляється вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

16. Тому висновок суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 може скористатися правом включити заперечення на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 до апеляційної скарги на рішення суду є помилковим; доводи касаційної скарги позивачки щодо цього є слушними.

17. Таким чином, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої порядком ч. 1 ст. 383 КАС України, не може бути повернута відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України.

18. Порядок апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, постановлених відповідно до ст. 383 КАС, регулюється ч. 6 цієї статті Кодексу, що передбачає: «За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу».

19. Приписи ч. 6 ст. 383 КАС України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком ст. 383 цього Кодексу, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 2-р(II)/2023.

20. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2023 у справі №440/2582/20 відступив від висновку щодо відсутності права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 814/1171/17, від 11.07.2019 у справі № 821/11/18, від 17.06.2020 у справі № 420/4480/19, від 03.09.2021 у справі № 554/8244/17, від 16.09.2021 у справі № 520/5390/20, від 28.10.2021 у справі № 260/852/19 та ін.; дійшов аналогічного висновку про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої порядком ст. 383 КАС України.

21. Окрема ухвала суду, постановлена в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України, за результатом розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, оскаржується відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 294 КАС України.

22. Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 з посиланням на ч. 3 ст. 293 КАС України.

23. Зазначене є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України.

24. Касаційна скарга подавалася до Суду на судове рішення, яким вирішено питання, передбачене ст. 383 КАС України, без сплати судового збору, тому судові витрати відповідно ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 360/3109/21 задовольнити.

2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 360/3109/21 скасувати.

3. Справу № 360/3109/21 направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко