№ 360/340/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 360/340/23

адміністративне провадження № К/990/30957/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 360/340/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 (далі - третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ), з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.10.2022 по 28.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.10.2022 по 28.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_3 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_2 ), у якому він виконував бойові завдання на кордоні з республікою білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником НОМЕР_3 прикордонного загону. У зв`язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Майстер-сержант ОСОБА_1 проходить службу в лавах Держприкордонслужби України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - НОМЕР_4 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_1 ) від 15.09.2022 №2902-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2.

4. Відповідно до бойових наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 (гриф) позивача направлено в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, що не заперечується сторонами.

5. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за вх. № 1477, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_3 щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022.

6. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) від 03.11.2022 №3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього позивач за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (за 31 день) отримав додаткову винагороду в сумі 30 000,00 грн.

7. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за вх. № 1474, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 32) за 31 день, який листом від 01.11.2022 № 1475 адресований начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону. Підстава: бойове розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.

8. Листом № 22/4227-22-Вих від 02.11.2022 начальник НОМЕР_3 прикордонного загону направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.11.2022 № 1474.

9. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.12.2022 за вх. № 1884, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн за період з 01.11.2022 до 30.11.2022.

10. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) від 03.12.2022 № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01.11.2022 до 30.11.2022 (за 30 днів) отримав додаткову винагороду в сумі 30 000,00 грн.

11. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.12.2022 за вх. № 1883, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01.11.2022 до 30.11.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 33) за 30 днів, який листом від 01.12.2022 № 1885 адресований начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону. Підстава: бойове розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 13-20, 62-67.

12. Листом № 22/4933-22-Вих від 04.12.2022 начальник НОМЕР_3 прикордонного загону направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.12.2022 № 1883.

13. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) від 26.12.2022 № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього позивач за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 (за 31 день) отримав додаткову винагороду в сумі 30 000,00 грн.

14. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 (за 31 день) отримав додаткову винагороду в сумі 30 000,00 грн.

15. Витягом з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) від 08.02.2023 №64-ОС підтверджено, що позивачу (номер за порядком 743) за період з 01.01.2023 по 30.01.2023 виплачено додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн пропорційно дням безпосередньої участі за 6 днів (26-31.01.2023) в сумі 13 548,39 грн. Підстава: бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 25.01.2023 № 344 (гриф), бойове розпорядження командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади від 26.01.2023 № 73 (гриф), бойове розпорядження начальника 3 прикз від 26.01.2023 № БР188(гриф), журнал СБД впе № 2 від 12.01.2023 № 38 (гриф), журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31.12.2022 № 133 (гриф), рапорт від 01.02.2023 № ВХ1733Р.

16. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4386 позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 28.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023.

17. З матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача надходили донесення від НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ), в яких зазначено, що підтверджувальна інформація, відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», відсутня.

18. Позивач через представника звернувся із заявою до відповідача з проханням про виплату щомісячної доплати у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою №168, за його безпосередню участь у бойових діях і забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди з 01.10.2022 по 28.12.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023.

19. Листом від 31.03.2023 за № 25/2277-23-вих відповідач повідомив, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалася у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях. Виплата збільшеної додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 позивачу не передбачена, оскільки відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.223 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 не входила до районів ведення (бойових) дій. Відповідно до наказів НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) «Про виплату додаткової винагороди», додаткова грошова винагорода у розмірі 30000 грн за період з вересня 2022 року по січень 2023 року позивачу нарахована та виплачена у розмірах передбачених наказами Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ).

20. Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за періоди з 01.10.2022 по 28.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023 збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

21. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, за період з 01.10.2022 по 28.12.2022. Стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 203 225 (двісті три тисячі двісті двадцять п`ять) грн 80 коп із відрахуванням податків, зборів, внесків у порядку, визначеному законодавством, як для грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, адже не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Оцінка правомірності дій відповідача має бути надана, виходячи з аналізу пункту 1 Постанови № 168.

23. Так, аналіз змісту пункту 1 Постанови № 168 свідчить про те, що до обов`язкових умов для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України у розмірі до 100 000,00 грн відноситься: період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

24. Період дії воєнного стану не потребує доказування через свій правовий характер.

25. Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України у період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівську область визначено районом введення воєнних (бойових) дій. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 Чернігівська область не включена до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

26. Позивачем заявлені позовні вимоги, зокрема, за січень 2023 року (з 01.01.2023 по 20.01.2023) саме під час перебування та несення служби в Чернігівській області. Оскільки Чернігівська область у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 вже не включена до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, то суд першої інстанцій дійшов висновку, що підстави для виплати позивачу відповідно до вимог пункту 1 Постанови № 168 збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн за цей період відсутні. Як наслідок,у цій частині позовних вимог відмовив.

27. Щодо періоду з жовтня по грудень 2022 року, то суд першої інстанції указав, що визнає: рапорти начальника відділу прикордонної служби № 2 зареєстровані 01.11.2022 за вх. № 1474, 01.12.2022 за вх. № 1883, та довідку ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4386. Указаними документами підтверджується, що позивач у період з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 28.12.2022 брав безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Оскільки позивач у період з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 28.12.2022 брав безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, то суд першої інстанцій дійшов висновку, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови №168 позивач має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн за цей період.

28. З наданої особистої картки грошового забезпечення за 2022-2023 роки та архівної відомості за період з січня 2022 року по квітень 2023 року вбачається, що позивачу виплачувалася у спірний період додаткова винагорода, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у сумі до 30 000,00 грн з жовтня 2022 року по січень 2023 року. Як наслідок, судом першої інстанції встановлено, що відповідач не в повному обсязі здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн у період з 01.10.2022 по 28.12.2022, тим самим допустив протиправну бездіяльність.

29. Відновленням порушених прав позивача, на думку суду першої інстанції, є стягнення на користь з відповідача за 89 дні додаткову винагороду у розмірі 203 225,80 грн [(за 31 день жовтня - 70 000,00 грн) + (за 30 днів листопада - 70 000,00 грн) + (за 28 днів грудня - 63 225,80 грн)], з відрахуванням податків, зборів, внесків у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

30. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 скасувано в частині визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, за період з 01.10.2022 по 28.12.2022, та стягнення з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 203 225 (двісті три тисячі двісті двадцять п`ять) 80 коп, з відрахуванням податків, зборів, внесків у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 залишено без змін.

31. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ потребували державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. На основі цього суд апеляційної інстанції вважав застосовною до правовідносин, пов`язаних з виплатою спірної додаткової винагороди, Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618; далі - Інструкція № 188).

32. Суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з республікою білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

33. Суд апеляційної інстанції не прийняв як доказ довідку ВЧ 2253 від 20.01.2023 № 4386, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 (гриф), за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ). Наведена довідка не містить жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

34. Суд апеляційної інстанції додатково додав, що підрозділи НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/). Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій «можливих бойових дій».

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

35. 11.09.2023 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023.

36. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

37. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

38. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: щодо застосування положень пунктів 1, 2-1 Постанови №168, у взаємозв`язку з пунктами 1, 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, пунктами 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції №188 та пунктами 2, 3, 4, 11 наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

39. Скаржник указує, що для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн не є обов`язковою лише безпосередня участь позивача у бойових діях, адже положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів як підставу для такої виплати.

40. Скаржник зазначає, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, «території можливих бойових дій» та «території активних бойових дій» відносяться до спільної категорії - «територій, на яких ведуться (велися) бойові дії».

41. Скаржник наполягає, що ним надано довідку ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4386, відповідно до якої позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 28.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023. Водночас відповідачем на спростування твердження позивача жодних доказів не надано.

42. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Загороднюку А.Г., Соколову В.М.

43. Суд ухвалою від 20.09.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

44. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

45. Супровідним листом Луганського окружного адміністративного суду повідомлено Суд, що у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, робота суду за його місцезнаходженням є неможливою. На цей час Луганський окружний адміністративний суд працює в умовах воєнного стану з урахуванням рекомендацій Верховного Суду та Ради суддів України. Справа № 360/340/23 надійшла до суду через підсистему «Електронний суд», паперова справа за вказаним номером не формувалася. Усі документи у адміністративній справі № 360/340/23, які надійшли до суду в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту, відскановано та експортовано до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

46. Суд витребував електронні матеріали справи № 360/340/23 з Центральної бази даних.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

47. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

48. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

49. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

50. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

51. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

52. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

53. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

54. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

55. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

56. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

57. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

58. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

59. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

60. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

61. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.

62. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 21 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.

63. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

64. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

65. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

66. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

67. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

68. Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01.12.2022 уведено в дію наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.

VI. Позиція Верховного Суду

69. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за періоди з 01.10.2022 по 28.12.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023.

70. Суд у контексті спірних правовідносин, уважає за необхідне зазначити таке.

71. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

72. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

73. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

74. З наведеного Суд дійшов висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

75. У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ). Зокрема, у період з 01.10.2022 по 20.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ).

76. За період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн.

77. Позивач наполягав, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, також за періоди з 01.10.2022 по 28.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_3 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

78. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідач посилався на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що НОМЕР_3 прикордонним загоном не надано підтверджувальних документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях і заходах.

79. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача за період з 01.10.2022 по 28.12.2022, указав на те, що безпосередня участь останнього у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01.10.2022 по 28.12.2022 підтверджена довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4386 і рапортами про виплату додаткової винагороди від 01.11.2022 за вх. № 1474, 01.12.2022 за вх. № 1883.

80. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні цих позовних вимог, дійшов висновку про недостатність наданих документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період (з 01.10.2022 по 28.12.2022). Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги як доказ довідку ВЧ 2253 від 20.01.2023 №4386, видану лише на підставі бойового наказу Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 (гриф).

81. Також суд апеляційної інстанції враховав те, що позивач у спірний період виконував обов`язки щодо охорони ділянки державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області, що віднесена до територій «можливих бойових дій».

82. Суди попередніх інстанцій уважали незастосовними до спірних правовідносин накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ. Суд апеляційної інстанцій застосував під час вирішення цього спору приписи Інструкції № 188.

83. З приводу цього Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 розглядав питання застосовності наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Інструкції №188, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168.

84. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це, Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства під час прийняття зазначених наказів.

85. Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є подібним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

86. Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

87. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

88. У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

89. Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до делегування відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

90. Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

91. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

92. Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України шляхом видання наказів від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

93. Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно з цього Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.

94. Таким чином, позиція суду апеляційної інстанції про застосування Інструкції № 188 при вирішенні спору щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та судів попередніх інстанцій про незастосовність до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ є помилковою.

95. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що з мотивувальної частини судових рішень можна зрозуміти, що суди попередніх інстанцій побудували свої висновки за наслідками оцінювання доказів, які є у справі.

96. Суд критично оцінює посилання суду апеляційної інстанції на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовуючи приписи якого, суд апеляційної інстанції указав, що Чернігівська область, у межах якої НОМЕР_3 прикордонним загоном здійснювалася охорона ділянки державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь, віднесена до територій «можливих бойових дій».

97. З цього приводу слід звернути увагу на те, що у період з 01.10.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 200/551/23.

98. Також Суд зауважує, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у діях або заходів, що дають право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168, ґрунтується на відхиленні довідки ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4386 з мотивів неповноти зафіксованих у ній відомостей про підтверджувальні документи.

99. Однак цей висновок суду апеляційної інстанції не враховує того, що згідно з пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

100. Як зазначено у постанові від 28.06.2024 у справі № 360/435/23, відповідно до наказів Держприкордонслужби України від 04.10.2022 №72/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06.11.2022 №83/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06.12.2022 №96/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 04.01.2023 №105/0/8-23-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій» НОМЕР_3 прикордонний загін та НОМЕР_4 прикордонний загін включені до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій у період з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022.

101. Як убачається з обставин справи, на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 (гриф) позивач у складі НОМЕР_4 прикордонного загону у спірний період направлений в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону.

102. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за вх. № 1474, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_6 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 32) за 31 день, який листом від 01.11.2022 № 1475 адресований начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону. Підстава: бойове розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.

103. Листом № 22/4227-22-Вих від 02.11.2022 начальник НОМЕР_3 прикордонного загону направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.11.2022 № 1474.

104. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.12.2022 за вх. № 1883, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.11.2022 до 30.11.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 33) за 30 днів, який листом від 01.12.2022 № 1885 адресований начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону. Підстава: бойове розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 13-20, 62-67.

105. Листом № 22/4933-22-Вих від 04.12.2022 начальник НОМЕР_3 прикордонного загону направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.12.2022 № 1883.

106. У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що за наявності бойового розпорядження, рапортів про виплату додаткової винагороди за жовтень, листопад 2022 року від 01.11.2022 за вх. № 1474, 01.12.2022 за вх. № 1883 та довідки ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4386 є підтвердженою безпосередня участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 01.10.2022 по 30.11.2022.

107. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

108. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

109. Водночас, попри той факт, що період участі позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 01.12.2022 по 28.12.2022 також стосується предмету спору та був задоволений судом першої інстанції, суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин складання (нескладання) подібного рапорту про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн (з підставами його складання) щодо позивача під час його перебування у відрядженні в НОМЕР_3 прикордонному загоні протягом грудня 2022 року. Оцінка такого рапорту мала істотне значення для правильного вирішення цього спору в частині позовних вимог за період з 01.12.2022 по 28.12.2022.

110. Ураховуючи викладене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції скасував законне рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 01.10.2022 по 30.11.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі. Водночас суд першої інстанції помилково не врахував, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, передбаченої Постановою №168, у цей спірний період підлягають саме накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ. Також суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині періоду з 01.12.2022 по 28.12.2022. Зокрема, суд першої інстанції не перевірив чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах вказаною довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4386 за період з 01.12.2022 по 28.12.2022 у сукупності з іншими доказами у справі.

111. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

112. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

113. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

114. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

115. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

116. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

117. За таких обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

118. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

119. Рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позову за період з 01.10.2022 по 30.11.2022 підлягає зміні, а саме: в мотивувальній частині щодо питання застосування норм матеріального права (зокрема, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ), шляхом викладання її в редакції цієї постанови.

120. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.12.2022 по 28.12.2022 підлягає скасуванню з направленням справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

121. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини за грудень 2022 року з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

122. Щодо позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено (стосовно періоду правовідносин за період з 01.01.2023 по 20.01.2023), то в цій частині рішення суду першої інстанції, ураховуючи положення частини першої статті 341 КАС України, Судом не переглядається.

123. Керуючись статтями 3 341 345 349 351 352 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

124. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

125. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року скасувати.

126. Змінити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.10.2022 по 30.11.2022 та стягнення відповідних коштів в частині мотивів задоволення позову, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

127. Скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.12.2022 по 28.12.2022 та стягнення відповідних коштів, а справу № 360/340/23 в цій частині направити на новий судовий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

128. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року залишити без змін.

129. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов