№ 360/3545/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №360/3545/18

адміністративне провадження №К/9901/10678/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Соколов В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 360/3545/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа - Сватівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя - Басова Н.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Шишова О.О., Ястребової Л.В.)

І РУХ СПРАВИ

1. В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сватівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року та № 471 о/с від 05.10.2018 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції;

- поновити позивача на службі у поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків, починаючи з 06.10.2018 року по день фактичного поновлення на службі з розрахунку 592,24 грн за один робочий день;

- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області та в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного невиконання службових обов`язків у межах суми стягнення за один місяць (а.с. 3-7).

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» та № 471 о/с від 05.10.2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 05 жовтня 2018 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.10.2018 по 17.12.2018 у розмірі 15 788,12 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення на його користь грошового забезпечення за один місяць у розмірі 6614,07грн. допущено до негайного виконання.

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

4. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2019 року визначено колегію суддів у складі: Шарапа В.М. - головуючий суддя, Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

5. Ухвалою Верховного суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року.

6. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 360/3545/18 (провадження К/9901/10678/19).

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 16.04.2019 року касаційну скаргу у справі № 360/3545/18 (провадження К/9901/10678/19) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. - головуючий суддя, Білак М.В., Соколов В.М.

8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як вбачається з записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , з 26.11.2007 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ наказом УПППМ № 272 о/с від 26.11.2007 року. Наказом ГУМВС України у Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 року звільнений з органів внутрішніх справ. З 07.11.2015 року прийнятий в Національну поліцію України наказом ГУНП №11 о/с від 07.11.2015 року. 05.10.2018 року звільнений зі служби в Національній поліції України згідно наказу ГУНП № 471 о/с від 05.10.2018 року (а.с.11).

10. На час звільнення перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області від 24.10.2018 року. За результатами атестування від 15.12.2016 року відповідає займаній посаді (а.с.14, 137-138).

11. За весь час проходження служби мав позитивні характеристики, був нагороджений відзнакою УМВС України в Луганській області «За заслуги в боротьби зі злочинністю» ІІІ ступеня та ювілейною медаллю « 20 років ПАП ОВС України» (а.с.18,19,68,133,136,140).

12. 15.09.2018 року приблизно о 06:20 - 06:30 по вулиці Просіна в м.Сватове Луганської області сталася ДТП без постраждалих, учасниками якої були громадяни ОСОБА_2 та позивач по справі - ОСОБА_1 . Відносно обох водіїв були складені протоколи про адміністративне правопорушення. Відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.16,54).

13. Обидва водія визнані винуватими у вчиненні адміністративних правопорушень згідно судових рішень Сватівського районного суду Луганської області від 31.10.2018 (справа № 426/20082/18 відносно ОСОБА_1 ) та від 04.12.2018 року (справа №426/20802/18 відносно ОСОБА_2 ) (а.с.100-101, 102-109).

14. Матеріалами справи також підтверджено, що 15.09.2018 року о 6:40 надійшло повідомлення зі служби 102 про скоєну ДТП, заявником був ОСОБА_2 , вказане повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення Сватівського ВП ГУНП за № 3970 від 15.09.2018 року (а.с.51).

15. В ході розгляду матеріалів за вказаним повідомленням ОСОБА_2 висновком від 19.09.2018 року, затвердженим начальником Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, встановлено, що дорожньо-транспортна подія трапилась за участю ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Great Wall Voleex C 30» д.н.з. НОМЕР_2 , та начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Opel vectra» д.н.з. НОМЕР_3 . При опитуванні учасників події, кожен наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що ДТП трапилась з вини іншої сторони. При ДТП ніхто із учасників події не постраждав та тілесні ушкодження нікому не заподіяні, що не дає підстав внести даний факт до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Також вказаним висновком зазначено про те, що факту можливого порушення службової дисципліни з боку начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 при скоєнні ДТП на той час не встановлено (а.с.56-57).

16. Рапортом від 17.09.2018 року начальник Сватівського ВП ГУНП в Луганській області полковник поліції Волков Р. Р. доповів начальнику ГУНП в Луганській області полковнику поліції Колеснику С.П. про те, що 15.09.2018 року за участю начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області трапилась дорожньо-транспортна подія без постраждалих. В ході збору матеріалу перевірки відносно ОСОБА_1 працівниками БПОП ГУНП в Луганській області було складено протокол по ст.130 КУпАП. З метою з`ясування всіх обставин щодо можливого порушення начальником СРПП капітаном поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, необхідно за даним фактом провести службове розслідування (а.с.57).

17. Наказом ГУНП в Луганській області від 19.09.2018 року за № 3466 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за вище вказаним фактом; Сватівському ВП ГУНП ( Волков Р.Р. ) наказано організувати проведення службового розслідування, визначити посадову особу (комісію), якій доручити його проведення і до 15.10.2018 року надати на затвердження у встановленому порядку висновок службового розслідування (а.с.58).

18. 01.10.2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо обставин події (а.с.59).

19. Рапортом від 01.10.2018 позивач доповів начальнику Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про те, що з 01.10.2018 він перебуває на лікарняному в Сватівському РТМО з діагнозом розтягнення зв`язок правого г/ступневого суглобу (а.с.81).

20. За результатами проведення службового розслідування 03.10.2018 посадові особи Сватівського ВП ГУНП в Луганській області склали Висновок про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 . Вказаний висновок 03.10.3018 року погоджено начальником та заступниками начальника Сватівського ВП ГУНП в Луганській області та того ж дня затверджено начальником ГУНП в Луганській області (а.с.72-78).

21. У вказаному Висновку встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. За особисту недисциплінованість, неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, грубе порушення вимог ст.ст.1,7,8 Дисциплінарного статуту ОВС України, дискредитацію звання працівника поліції, ігнорування вимог п. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, вимог керівництва Національної поліції України та ГУНП в Луганській області щодо суворого дотримання службової дисципліни, підтримання іміджу працівника поліції, гідного поводження на службі та побуті, начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з лав Національної поліції України.

22. Наказом ГУНП в Луганській області від 03.10.2018 року за № 3617 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» ОСОБА_1 звільнено з лав Національної поліції України (а.с.79).

23. Наказом ГУНП в Луганській області від 05.10.2018 року за № 471 о/с по особовому складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 05.10.2018 року (а.с.80).

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що наявність лише одного суспільного резонансу, на яке посилається відповідач, не може слугувати підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції України, оскільки при визначенні порушення дисципліни поліцейськими необхідно з`ясовувати характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

25. Суди встановили, що позивача було звільнено під час його перебування на лікарняному, що є порушенням статті 18 Дисциплінарного статут ОВС України.

26. При цьому, в ході судового розгляду справи суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 15.09.2018 року протиправних, винних діянь, які здійсненні поліцейським у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне Національної поліції України в цілому, а тому твердження відповідача про те, що позивачем вчинені поступки, що дискредитують звання працівника поліції є безпідставними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. У касаційній скарзі касатор виклав аргументи, які по суті аналогічні тим, що уже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції.

28. Вказав, що згідно своїх функціональних обов`язків позивач повинен організувати роботу та сам прийняти участь в виявлені порушень в сфері дорожнього руху, в тому числі щодо керування транспортними засобами без відповідних документів та виявлення осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Як керівник, ОСОБА_1 повинен бути взірцем для підлеглих та дотримуватися норм професійної та службової етики, бездоганно виконувати вимоги присяги поліцейського, бути ввічливим, дотримуватися правил носіння встановленої форми одягу, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учинять. Вважає, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і вільний час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики, проте позивач сам скоїв порушення. Також зазначає, що матеріалами службового розслідування та відео матеріалами які містяться у мережі інтернет на сайті «facebook» належним чином було доведено порушення ОСОБА_1 , після скоєння ДТП, «Правил Дорожнього руху», а саме - залишення місця пригоди та спотворення обстановки події ДТП.

29. Касатор вважає, що позивач своїми діями не тільки порушив службову дисципліну, а дискредитував звання поліцейського тому, що події за участю ОСОБА_1 набули широкого суспільного резонансу та здобули негативну критику в суспільстві, що негативно впливає на формування іміджу поліції та знижує рівень довіри до Національної поліції України як до правоохоронного органу.

30. Стосовно пропорційності дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції фактичним обставинам скоєного проступку, відповідач зазначив, що імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності нормативно-правовими приписами не встановлено, визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, який вільний у виборі останнього.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

33. Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) закріплено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

34. Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

35. Приписами частини першої статті 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

36. Відповідно до пункту 6 частини першої частини шостої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

37. Пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

38. Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» набув чинності лише 07.10.2018, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут ОВС України).

39. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

40. Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

41. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, аналіз зазначених вище статей дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

42. Відповідно до ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, обов`язки начальника полягають в тому, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов`язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

43. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту ОВС України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

44. Згідно статті 5 Дисциплінарного статуту ОВС України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

45. Статтею 12 Дисциплінарний статуту ОВС України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту ОВС України).

46. Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

47. Згідно статті 14 Дисциплінарного статут ОВС України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

48. Статтею 18 Дисциплінарного статут ОВС України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

49. Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230 (далі - Інструкція).

50. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

51. Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначив, що капітан поліції ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений про необхідність дотримання вимог чинного законодавства, що регламентує діяльність Національної поліції, дотримання дисципліни і законності, дотримання службової та транспортної дисципліни і недопущення порушень правил дорожнього руху, гідної поведінки на службі та в побуті. Також до відома ОСОБА_1 було доведено, що в разі участі в будь-якій надзвичайній події, необхідно негайно доповідати до чергової частини відділу поліції. Однак, даними вимогами ОСОБА_1 знехтував, до чергової частини в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» про подію за своєю участю не доповів, а замість цього після скоєння ДТП, залишив місце події, переставивши автомобіль в інше місце та пішов додому перевдягатися. Крім того, в порушення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 зобов`язаний був при зверненні до нього назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити службове посвідчення, однак він цього не зробив.

Таким чином, під час проведення даного службового розслідування, враховуючи зібрані матеріали перевірки, встановлені порушення службової діяльності з боку начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , який проігнорував Правила етичної поведінки поліцейських затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, щодо бездоганного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України бути ввічливим, дотримуватися правил носіння встановленої форми одягу, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, оскільки як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. А також, в порушення ч. 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» при зверненні до нього ОСОБА_2 , оскільки перебував в форменому однострої працівника поліції, зобов`язаний був назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на його вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Крім цього, в порушення ч. 3 статті 20 Закону України «Про Національну поліцію» зняв з однострою нагрудний знак, таким чином перешкоджаючи прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів, що поліцейському робити забороняється. Після скоєння дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 в порушення ч. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до чергової частини не повідомив, та до приїзду групи залишив місце скоєння ДТП. Вказані події за участю ОСОБА_1 набули широкого суспільного резонансу та здобули негативну критику в суспільстві, що негативно впливає на формування іміджу поліції та знижує рівень довіри громадян (а.с.76-77).

53. В наказі ГУНП в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» підставами для звільнення позивача стали: особиста недисциплінованість, неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, грубе порушення вимог ст. ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, дискредитація звання працівника поліції, ігнорування вимог п.1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, вимог керівництва Національної поліції України та ГУНП в Луганській області щодо суворого дотримання службової дисципліни, підтримання іміджу працівника поліції, гідного поводження на службі та побуті (а.с.79).

54. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість визначення відповідачем дисциплінарного проступку позивача, зазначеного у висновку та наказі № 3617 від 03.10.2018 року, а також обраним видом дисциплінарного стягнення з огляду на наступне.

55. Як встановлено судами, 15.09.2018 року приблизно о 06:20 - 06:30 по вулиці Просіна в м. Сватове Луганської області сталася ДТП без постраждалих, учасниками якої були громадяни ОСОБА_2 та позивач по справі - ОСОБА_1 .

56. Позивач дійсно не заперечував той факт, що він не подзвонив до чергової частини та не повідомив про те, що за його участю сталася ДТП, оскільки це вже зробив інший учасник пригоди.

57. Даний факт відповідач кваліфікував як порушення позивачем обов`язку поліцейського, передбаченого частиною другою статті 18 Закону № 580-VIII.

Разом з тим вказаною нормою передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

58. Таким чином, як правильно зазначено судами, дана норма передбачає обов`язок поліцейського повідомити найближчий орган поліції лише у випадку, якщо події загрожують особистій чи публічній безпеці людей.

Зважаючи на те, що зазначена вище ДТП за участю позивача та ОСОБА_2 не призвела до травм чи будь-яких інших тілесних ушкоджень її учасників, а також враховуючи, що ОСОБА_2 уже повідомив чергову частину про вказану подію, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у діях позивача порушень частини 2 статті 18 Закону № 580-VIII.

59. Стосовно доводів касатора про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII колегія суддів погоджується з висновками судів про їх безпідставність з огляду на таке.

60. Приписи ч. 3 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачають, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Частина 3 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачає, що на однострої поліцейського розміщується нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

61. Касатор анголошує, що при зверненні ОСОБА_2 до позивача, останній перебував в форменому однострої працівника поліції, зобов`язаний був назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на його вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. А також те, що ОСОБА_1 зняв з однострою нагрудний знак, таким чином, перешкоджаючи прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів, що поліцейському робити забороняється.

62. Такі висновки, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач зробив на підставі інформації, що знаходиться в мережі «Інтернет» на сайті «Facebook» користувача «ОСОБА_3», який виклав на своїй сторінці 2 світлини та частину відео даної події, а також на сайті «Youtube» маються 4 відеоролики.

63. Як вбачається з висновку службового розслідування, співробітниками Сватівського ВП ГУНП в Луганській області були взяті до уваги лише письмові пояснення надані ОСОБА_2 15.09.2018 року під час розгляду його повідомлення, яке зареєстровано в ЖЕО Сватівського ВП ГУНП за № 3970 від 15.09.2018 року (а.с.52).

64. Жодних опитувань вказаної особи, або інших свідків цієї ДТП посадовими особами під час проведення службового розслідування зроблено не було, не було вжито заходів і для отримання повного відеоматеріалу, що суперечить вимогам п. 6.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

65. Оскільки вказані вище висновки відповідача зроблені лише на підставі відеоматеріалу, що розміщений в мережі «Інтернет», без з`ясування його повноти та достовірності, а жодних інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 допустив ігнорування вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII, виконавцями службового розслідування досліджено не було та на огляд судів не надано, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII.

66. Щодо кваліфікації вчинення позивачем дискредитації звання працівника поліції колегія суддів зазначає наступне.

67. Визначаючи підстави для застосування даного пункту, необхідно виходити з того, що поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.

68. Дана правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року №21-2440а15 та №21-2103а15.

69. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що із встановлених по справі обставин вбачається лише, що позивач 15.09.2018 року був учасником ДТП. При цьому, відповідно до постанови Луганського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у справі № 426/20082/18 апеляційна скарга адвоката Овчаренко С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволена. Постанова Сватівського районного суду Луганської області від 31.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП - скасована, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , закрите у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

70. Факт розміщення в мережі «Інтернет» окремих частин відео за участі позивача без з`ясування їх достовірності не може слугувати підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з лав Національної поліції України.

71. Судами також встановлено, що позивача було звільнено під час його перебування на лікарняному, що суперечить вимогам частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

72. Крім того, відповідно до статті 18 Дисциплінарного статут ОВС України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

73. Зважаючи но викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

74. Доводи, викладені у касаційній скарзі, у переважній більшості спрямовані на переоцінку доказів та встановлених по справі обставин, а тому, в силу вимог статті 341 КАС України, не можуть бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

75. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

76. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

77. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

78. Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року по справі № 360/3545/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду