Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 360/395/19
провадження № 61-13835св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_4 , Департамент реєстраційних послуг Блиставицького старостинського округу Бучанської міської ради Київської області,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації, Бородянський районний відділ Державної міграційної служби у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись з позовом до ОСОБА_4 , Департаменту реєстраційних послуг Блиставицького старостинського округу Бучанської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації, Бородянський районний відділ Державної міграційної служби у Київській області, про визнання рішень про скасування реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації незаконними.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.
ОСОБА_4 , вважаючи, що ухвала про відкриття провадження у цій справі постановлена з порушенням правил підсудності, оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2019 року скасовано. Справу направлено на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Блиставицьку сільську територіальну громаду с. Блиставиця Бородянського району Київської області добровільно приєднано до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області, тому ця справа підсудна Ірпінському міському суду Київської області.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року скасувати та залишити в силі ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до меж адміністративно-територіального устрою Бородянського району Київської області с. Блиставиця територіально відноситься до Бородянського району Київської області, а тому спір у цій справі має розглядатись Бородянським районним судом Київської області.
У серпні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_4 просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційну скаргу у цій справі подано у липні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Предметом спору у цій справі є визнання незаконними рішень про скасування реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, суди дійшли правильного висновку про те, що при визначенні підсудності до спірних правовідносин необхідно застосовувати правила виключної підсудності.
Встановлено, що згідно з рішенням 45-ої позачергової сесії сьомого скликання Бучанської міської ради Київської області від 25 вересня 2018 року № 2398-45VII на виконання вимог Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (рішення № 2398-45VII) Блиставицьку сільську територіальну громаду с. Блиставиця Бородянського району Київської області добровільно приєднано до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд врахував вказане рішення та зазначив, що з 25 вересня 2018 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відійшов за територіальною підпорядкованістю до Бучанської міської ради, що у порядку виключної підсудності робить позовну заяву ОСОБА_1 підсудною Ірпінському міському суду Київської області.
Проте такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частиною третьою статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
За чинним адміністративно-територіальним поділом с. Блиставиця віднесене до Бородянського району Київської області.
Відповідно до відповіді Бородянської районної ради VII скликання Київської області від 05 липня 2019 року № 01-19-273 на час розгляду справи межі адміністративно-територіального устрою Бородянського району не змінювались, рішення про зміну меж Бородянського району у зв`язку з приєднанням с. Блиставиця до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади районною радою не приймалось.
Тому позовна заява ОСОБА_1 за правилами статті 30 ЦПК України підсудна Бородянському районному суду Київської області, оскільки спір виник з приводу реєстрації у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Бородянського району Київської області.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно із статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про визначення підсудності справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу позивача задоволено, то з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 384,20 грн.
Керуючись статтями 400 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року скасувати.
Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2019 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) - витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко