ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 360/765/21
адміністративне провадження № К/9901/42409/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (суддя Захарова О. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (головуючий суддя Компанієць І. Д., судді: Казначеєв Е. Г., Сіваченко І. В.)
І. Суть спору
У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу керівника Луганської обласної прокуратури Прибіги М. С. від 23 листопада 2020 року № 1903к у частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу виконуючого обов`язки керівника Луганської обласної прокуратури Карамана К. В. від 24 грудня 2020 року № 2052к у частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за листопад 2020 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову премію в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці за грудень 2020 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувані накази у частині, що стосується порушення його прав на оплату праці у вигляді премії, як складової частини заробітної плати, гарантованого статтею 43 Конституції України та статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», прийняті з порушенням статті 19 Конституції України, та не відповідають критеріям, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 працює на посаді прокурора Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури.
Позивач є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52017000000000620 від 14 вересня 2017 року (обвинувальний акт затверджено 26 травня 2020 року) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 328 Кримінального кодексу України (розголошення відомостей, що становлять державну таємницю). Обвинувальний акт перебуває на розгляді в Сватівському районному суді Луганської області (станом на час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Наказом Луганської обласної прокуратури від 23 листопада 2020 року № 1903к за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків та з нагоди свята - Дня працівника прокуратури премійовано у листопаді 2020 року працівників Луганської обласної прокуратури, прокурорів місцевих прокуратур Луганської області (крім прокурорів обласної прокуратури та державних службовців) у розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії).
Згідно з пунктом 2 згаданого наказу зазначено, що така премія не виплачується працівникам органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків чи накладене адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язане з корупцією, а також працівникам, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_1 - прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури (обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення).
У подальшому, наказом Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2052к за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, з метою заохочення працівників за ініціативність у роботі та з нагоди новорічних державних свят, прийнято рішення про виплату в грудні 2020 року працівникам Луганської обласної прокуратури, прокурорам місцевих прокуратур Луганської області (крім прокурорів обласної прокуратури та державних службовців) грошову премію, зокрема усім прокурорам місцевих прокуратур - 325 % до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії).
Водночас, пунктом 2 цього наказу передбачено, що премія не виплачується працівникам органів прокуратури, які мають незняті дисциплінарні стягнення, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків чи накладене адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язане з корупцією, а також працівникам, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_1 - прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури (обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення).
Уважаючи такі накази протиправними у частині позбавлення позивача премії за листопад 2020 року та грудень 2020 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 23 листопада 2020 року № 1903к у частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2052к у частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Зобов`язано Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 75 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за листопад 2020 року. Зобов`язано Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію в розмірі 325 відсотків до встановленого місячного фонду оплати праці (без премії) за грудень 2020 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що премія прокурору місцевої прокуратури виплачується в меншому розмірі або не виплачується повністю за вмотивованою пропозицією керівника місцевої прокуратури, оформленою рапортом, погодженим з керівником регіональної прокуратури. На підставі узгоджених пропозицій кадровими підрозділами чи кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів формуються накази щодо виплати премії у меншому розмірі або невиплати премії взагалі, з якими в обов`язковому порядку ознайомлюють працівників. У порушення пункту 3 розділу ІІ Положення № 234 керівником місцевої прокуратури не складався рапорт із обґрунтуванням підстав невиплати позивачу грошової премії у листопаді 2020 року та у грудні 2020 року та, відповідно, відсутнє погодження рапорту про невиплату премії з керівником регіональної прокуратури.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позбавлення ОСОБА_1 одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року було здійснено відповідачем без визначених законом підстав і в порушення встановленого порядку преміювання працівників органів прокуратури, а тому накази керівника Луганської обласної прокуратури від 23 листопада 2020 року № 1903к та від 24 грудня 2020 року № 2052к у частині пункту 2, якими позбавлено ОСОБА_1 одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року є протиправними.
За відсутності підстав для позбавлення позивача одноразової премії, наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію у визначеному наказами розмірі, оскільки для вчинення таких дій виконано всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
19 листопада 2021 року Луганська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі Луганська обласна прокуратура просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 2-5, 8, 9 розділу II Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 09 серпня 2017 року № 234.
Відповідач зазначає, що одноразове преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків, дотримання трудової та виконавчої дисципліни, а також інших чинників.
Луганська обласна прокуратура стверджує, що притягнення працівника прокуратури до кримінальної відповідальності, повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення унеможливлює позитивну оцінку роботи працівника, як підставу для заохочення, що обумовило рішення керівника обласної прокуратури про невиплату одноразової премії ОСОБА_1 .
На думку відповідача, зобов`язання останнього нарахувати та виплатити позивачу грошову премію за листопад 2020 року та грудень 2020 року суперечить приписам пунктів 8, 9 розділу І Положення № 234.
Позивачем відзив на касаційну скаргу не подавався, що не перешкоджає перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою-другою статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року
№ 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні підстави і порядок преміювання прокурорів, слідчих, працівників, що виконують функції з обслуговування, службовців, робітників органів прокуратури, працівників Національної академії прокуратури України (далі - працівники), а також членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначаються Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 09 серпня 2017 року № 234 (далі - Положення № 234).
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення № 234 преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.
Згідно з пунктом 4 розділу І Положення № 234 розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії.
У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі (пункт 6 розділу І Положення № 234).
Також підстави для невиплати премії встановлені і в пункті 7 розділу І Положення № 234, відповідно до якого, премія не виплачується працівникам: за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення; за час відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи з розміру середньої заробітної плати; на час відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154-158 Кримінального процесуального кодексу України; на час відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції»; при звільненні з роботи в місяці, за який здійснюється преміювання, за винятком виходу на пенсію, звільнення за станом здоров`я, відрядження для роботи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Національній академії прокуратури України чи в інших органах у визначених законом випадках, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, у порядку переведення на інше місце роботи, а також у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Згідно з пунктом 8 розділу І Положення № 234 з метою заохочення працівників за ініціативність у роботі, сумлінне виконання службових обов`язків та з нагоди державних, професійних свят і ювілейних дат може виплачуватися одноразова премія, розмір якої визначається Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України в кожному конкретному випадку, у межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисах, та економії фонду оплати праці.
На підставі пункту 9 розділу І Положення № 234 виплата премій, передбачених пунктом 8 цього розділу, не проводиться працівникам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, протягом строку дії дисциплінарного стягнення.
Загальні критерії оцінки роботи працівників визначені пунктом 10 розділу І Положення № 234. До таких критеріїв належать: сумлінне виконання службових обов`язків; своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; дотримання трудової дисципліни.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Положення № 234 визначено, що бухгалтерські служби обраховують середньовизначений розмір премії у відсотках і не пізніше 17 числа кожного місяця доводять його до відома кадрових підрозділів відповідних органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Щомісяця, до 17 числа, перший заступник або заступник Генерального прокурора, перші заступники або заступники керівників регіональних прокуратур, перший проректор чи проректор Національної академії прокуратури України, які згідно з розподілом обов`язків відповідають за організацію бухгалтерських служб, погоджують відповідно з Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України середньовизначений розмір виплати, який спрямовується на преміювання працівників.
За приписами пункту 3 розділу ІІ Положення № 234 визначено, що у разі неналежного виконання працівниками, членами Комісії службових обов`язків, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, перший заступник та заступники Генерального прокурора, керівники самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, Національної академії прокуратури України, а також голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, керівники місцевих прокуратур складають рапорти з обґрунтуванням підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії.
Рапорт про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі погоджується з відповідними заступниками Генерального прокурора, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України і до 18 числа кожного місяця передається до кадрового підрозділу.
Мотивовані пропозиції про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі доводяться до відома працівників відповідної прокуратури, Національної академії прокуратури України, членів Комісії.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Положення № 234 на підставі цих пропозицій кадровими підрозділами, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів готуються проекти відповідних наказів про виплату середньовизначеного розміру премії із зазначенням працівників, членів Комісії, яким премія виплачується в меншому розмірі чи не виплачується взагалі.
Відповідні накази доводяться до відома працівників, членів Комісії, яким премія виплачується в меншому розмірі чи не виплачується взагалі (пункт 5 розділу ІІ Положення № 234).
VІІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Предметом спору у цій справі є питання правомірності наказів Луганської обласної прокуратури від 23 листопада 2020 року № 1903к та від 24 грудня 2020 року № 2052к у частині невиплати премії прокурору Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у листопаді 2020 року та грудні 2020 року.
Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем спірних наказів про невиплату позивачу премії за листопад 2020 року та грудень 2020 року слугувала наявність обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 (обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 328 Кримінального кодексу України).
На обґрунтування позиції Луганська обласна прокуратура посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 2-5 розділу ІІ, пунктів 8, 9 розділу І Положення № 234. Водночас скаржник вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права.
З цього приводу колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства вбачається, що премія є частиною заробітної плати прокурора і підлягає виплаті щомісяця у встановленому розмірі та порядку, з урахуванням критеріїв оцінки роботи. Одноразова премія, як складова заробітної плати прокурора, не є обов`язковою, беззастережною виплатою, яка підлягає нарахуванню і виплаті кожному прокурору за підсумками місяця.
При цьому, преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків та дотримання виконавчої дисципліни.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 825/1568/17 та від 10 лютого 2022 року у справі № 480/3477/20.
Водночас, колегія судів звертає увагу, що якщо за наслідками оцінки з`ясовується несвоєчасне/неякісне виконання завдань, зокрема, несумлінне виконання службових обов`язків, а також погіршення ефективності роботи або порушення трудової дисципліни, уповноважена особа може зменшити розмір премії чи прийняти рішення про її невиплату взагалі.
При цьому, законодавством установлено, що премія прокурору місцевої прокуратури виплачується в меншому розмірі або не виплачується повністю за вмотивованою пропозицією керівника місцевої прокуратури, оформленою рапортом, погодженим з керівником регіональної прокуратури. На підставі узгоджених пропозицій кадровими підрозділами формуються накази щодо виплати премії у меншому розмірі або невиплати премії взагалі, і в обов`язковому доводять до відома працівників.
Однак, як убачається з матеріалів справи, керівником місцевої прокуратури не складався рапорт із обґрунтуванням підстав невиплати ОСОБА_1 грошової премії у листопаді 2020 року та у грудні 2020 року та, відповідно, відсутнє погодження рапорту про невиплату премії з керівником регіональної прокуратури, що, в свою чергу, є порушенням пункту 3 розділу ІІ Положення № 234.
При цьому, розділ ІІ «Порядок преміювання працівників та членів комісії» Положення № 234 (зокрема, пункти 2-5) застосовується при преміюванні прокурорів, незалежно від виду премії, оскільки іншого Положення № 234 не містить.
Також, з аналізу пункту 9 розділу І Положення № 234 убачається, що виплата премій, передбачених пунктом 8 цього розділу, не проводиться працівникам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, протягом строку дії дисциплінарного стягнення.
Поряд з цим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової премії за листопад 2020 року та грудень 2020 року була наявність обвинувачення позивача у скоєнні кримінального правопорушення. Проте, ані Положенням № 234, ані іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання преміювання працівників прокуратури, така підстава не передбачена.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позбавлення позивача одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року було здійснено відповідачем без визначених законом підстав і в порушення встановленого порядку преміювання працівників органів прокуратури, а тому накази Луганської обласної прокуратури від 23 листопада 2020 року № 1903к та від 24 грудня 2020 року № 2052к у частині пункту 2, якими позбавлено ОСОБА_1 одноразової премії у листопаді 2020 року та грудні 2020 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищенаведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію у визначеному наказами розмірі за листопад 2020 року та грудень 2020 року, з огляду на те, що для вчинення таких дій виконано всі умови, передбачені законодавством, і їх вчинення не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341 343 349 350 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року залишити без змін.
Судовий збір розподілу не підлягає.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
Н. В. Шевцова