ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 360/815/23

адміністративне провадження № К/990/42180/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у складі судді Чернявська Т.І. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г. (головуючий), суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В. у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області, який в розрахунку пенсії позивачці та в розрахунку боргу за період з 7 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року:

- не врахував понаднормову пенсію ОСОБА_1 за 11 років понаднормового стажу з суми мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV; у редакції, чинній на момент нарахування);

- не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до статей 27, 28, частин другої, третьої статті 42 та пунктів 4-1, 4-3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - постанова КМУ №251), постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - постанова КМУ №124; у редакції, чинній на момент фактичної виплати пенсії ОСОБА_1 );

- не включив ОСОБА_1 до кола осіб, яким ГУ ПФУ в Луганській області зобов`язано проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, та протиправно нарахував пенсію з 7 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року в розмірі 544,00 грн.

Зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області:

- здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням понаднормового стажу за 11 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування/фактичної виплати, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV;

- здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 7 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до статей 27, 28, частин другої, третьої статті 42 та пунктів 4-1, 4-3 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV та відповідно до постанови КМУ № 251, постанови КМУ № 124, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, за винятком сплачених сум.

2. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, повернув позивачу позовну заяву через неподання нею заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалюючи рішення, суди виходили із того, що 21 жовтня 2021 року після отримання пенсії за період з 7 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року у розмірі 40431,48 грн позивач мала можливість звернутися до відповідача з заявою про надання інформації про розмір призначеної та виплаченої спірної пенсії з наведенням розрахунку основного розміру пенсії за віком, а отже і мала можливість у 2021 році дізнатися про порушення своїх прав на належний розмір пенсії. Проте до суду звернулася лише 24 липня 2023 року.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що саме з моменту отримання нею повідомлення відповідача від 24 січня 2023 року, вона могла дізнатися та дізналась, у чому саме полягає порушення її права та звернулась до суду в рамках шестимісячного строку. Уважає, що не пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав.

3.2 Крім того, позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року (справа №815/1226/18) уважає, що у цій справі строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягає застосуванню.

4. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. Ухвала про відкриття касаційного провадження від 25 січня 2024 року доставлена до електронного кабінету відповідача 25 січня 2024 року о 20.57, згідно довідки про доставку електронного листа.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

6. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

7. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

8. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

10. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

12. Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

13. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

14. Суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

15. Суд звертає увагу, що спірні виплати, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мала бути обізнана на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

16. У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

17. Отже, отримання позивачем листа відповідача від 24 січня 2023 року на її звернення не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.

18. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення її прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду вона повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

19. Разом із тим, з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розрахунку пенсії за період з 7 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року позивач звернулася лише 24 липня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.

20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Спірні пенсійні виплати не були нараховані пенсійним органом, а тому строк звернення до суду підлягає застосуванню.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

21. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

До того ж, Верховний Суд уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

22. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

23. Покликання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №815/1226/18 в частині необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії є безпідставним, оскільки у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням пенсійними органами рішення Конституційного Суду України, відтак такі правовідносини є відмінними від правовідносин у справі яка розглядається.

24. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 139 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк В.М. Кравчук