Постанова

Іменем України

31 січня 2020 року

м. Київ

справа № 361/5873/16-ц

провадження № 61-34492св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки»,

третя особа - Броварська центральна районна лікарня,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року в складі судді Сердинського В. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року в складі колегії суддів:Верланова С. М.,

Приходька К. П., Таргоній Д. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» (далі - ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки»), третя особа - Броварська центральна районна лікарня, про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що 06 січня 2004 року між нею та ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого вона прийнята на роботу до відповідача на посаду звукооператора до закінчення театрального сезону 2003/2004 років. 16 липня 2004 року за взаємною згодою сторін дія трудового договору продовжена на невизначений строк зі збереженням посади.

З 02 до 22 червня 2010 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні

у Броварській центральній районній лікарні, їй видано листок непрацездатності № 010782. Під час амбулаторного лікування вона тимчасово виїжджала за кордон України, про що попередньо повідомила лікаря.

29 червня 2010 року відповідач перерахував на її картковий рахунок заробітну плату за першу половину червня 2010 року у розмірі 2 700,00 грн, а 30 червня 2010 року - заробітну плату за другу половину червня 2010 року

у розмірі 2 584,53 грн. До цих виплат включено також допомогу з тимчасової непрацездатності.

02 липня 2010 року керівництво ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» повідомило, що з 17 до 22 червня 2010 року вона була відсутня на робочому місці без поважних причин, оскільки виданий їй листок непрацездатності визнано таким, що продовжений за вказаний період

з порушенням закону.

Наказом відповідача від 05 липня 2010 року № 106-к її звільнено з роботи за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та зобов`язано фінансово-економічну, облікову службу на підставі листа міськрайонної поліклініки м. Броварів від 30 червня 2010 року при здійсненні остаточного розрахунку при звільненні утримати з неї грошові кошти за 6 днів, виплачені їй з 16 до 22 червня 2010 року згідно з наданим лікарняним листком № 010782.

При звільненні відповідач перерахував на її банківську картку грошові кошти

у сумі 2 162,28 грн у рахунок компенсації за невикористану відпустку з 06 січня 2010 року та заробітну плату за липень 2010 року, з яких утримано заробітну плату за п`ять днів липня 2010 року та за один день за невикористану відпуску, у загальному розмірі 1 458,24 грн.

Вважаючи, що утримання відповідачем із її заробітної плати грошових коштів

у вказаному розмірі проведено незаконно, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 1 458,24 грн та понесені витрати на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 1 458,24 грн та понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн. Стягнуто з ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на користь держави судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. Рішення в частині стягнення заробітної плати не більше, ніж за один місяць, допущено до негайного виконання.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що утримання відповідачем із заробітної плати позивача грошових коштів у розмірі 1 458,24 грн у зв`язку із визнанням листка непрацездатності необґрунтованим, є незаконним.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2017 року ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надала заяву (міститься

у матеріалах справи), за якою доручила утримати частину заробітної плати, нарахованої згідно з лікарняним листком за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 16 до 22 червня 2010 року, обґрунтувавши тим, що нею порушено амбулаторний режим та визнано лікарняний листок незаконно продовженим, отже, на таке утримання обмеження відрахувань із заробітної плати у розмірі 20 %, встановлене статтею 128 КЗпП України, не поширюється. Суди застосували норми законів про працю, які не регулюють дані правовідносини, а мають цивільно-правову природу.

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження

в цій справі, зупинено виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з наказом відповідача від 06 січня 2004 року № 02-к ОСОБА_1 з 06 січня 2004 року прийнято на роботу на посаду звукооператора служби звукозапису та відтворення на умовах строкового трудового договору до закінчення театрального сезону 2003/2004 років. Наказом відповідача від 01 липня

2004 року № 109-к ОСОБА_1 продовжено дію трудового договору з 16 липня 2004 року на невизначений строк зі збереженням посади та умов оплати праці.

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_1 з 03 до 22 червня 2010 року перебувала на амбулаторному лікуванні у Броварській поліклініці, їй видано листок непрацездатності № 010782.

23 червня 2010 року позивач надала відповідачу листок непрацездатності № 010782 та приступила до роботи.

29 червня 2010 року ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 заробітну плату за першу половину червня 2010 року в розмірі 2 700,00 грн, а 30 червня 2010 року - заробітну плату за другу половину червня 2010 року у розмірі 2 584,53 грн. До цих виплат включено також допомогу з тимчасової непрацездатності.

Відповідно до листа Броварської центральної районної лікарні від 30 червня 2010 року № 1263, комісією Броварської центральної районної лікарні проведено службове розслідування щодо надання ОСОБА_1 листка непрацездатності

з 03 до 22 червня 2010 року, за результатами якого встановлено, що лікар продовжила листок непрацездатності № 010782 з 18 до 22 червня 2010 року наперед, без огляду хворої, що є порушенням пункту 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 13 листопада

2001 року № 455. Згідно з висновком комісії ОСОБА_1 з 16 червня 2010 року порушила режим лікування, а листок непрацездатності з 16 до 22 червня

2010 року виданий необґрунтовано.

Згідно з письмовою заявою ОСОБА_1 від 03 червня 2010 року на ім`я генерального директора - художнього керівника ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» вона просить утримати грошові кошти, отримані за лікарняні, із її заробітної плати, у зв`язку з порушенням амбулаторного режиму та визнанням лікарняного листка з 16 до 22 червня

2010 року незаконно продовженим у її відсутність.

Наказом ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» від 05 липня 2010 року № 106-к ОСОБА_1 звільнено з посади звукооператора служби звукозапису та відтворення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з порушенням трудової дисципліни та відсутністю на роботі з 17 до 22 червня 2010 року без поважних причин. Цим же наказом зобов`язано фінансово-економічну, облікову службу на підставі листа міськрайонної поліклініки м. Броварів від 30 червня 2010 року № 1263 при здійсненні остаточного розрахунку при звільненні утримати грошові кошти за

6 днів, виплачені ОСОБА_1 з 16 до 22 червня 2010 року згідно з наданим лікарняним листком № 010782.

Відповідачем при звільненні ОСОБА_1 на підставі її заяви утримано із її заробітної плати грошові кошти у розмірі 1 458,24 грн, які виплачені їй у червні 2010 року згідно з лікарняним листком за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з частинами першою, другою статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених

в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про оплату праці» відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення(стаття 129 КЗпП України).

Судами встановлено, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 утримано із її заробітної плати грошові кошти у розмірі 1 458,24 грн, які виплачені їй у червні 2010 року згідно з лікарняним листком за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. При цьому, відраховано більше 40 % від суми, яка нарахована їй при звільненні.

Проте відрахування із заробітної плати працівника виплаченої йому допомоги

у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності не передбачено статтями 127 128 КЗпП України.

За таких обставин суди обґрунтовано задовольнили позов ОСОБА_1

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку

з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення ? без змін.

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження, виконання цих судових рішень слід поновити.

Керуючись статтями 400 401 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат