Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 361/8787/15

провадження № 61-6254св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області в складі судді Петришин Н. М. від 30 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М. від 01 червня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 100 000 дол. США. Указував, що позичальник зобов`язалася повернути кредитні кошти у повному обсязі не пізніше 07 травня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 14% річних. Позивач зазначав, що свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. При цьому, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Станом на 02 грудня 2015 року заборгованість відповідачки з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 36 633,29 дол. США та пеня у розмірі 69 689,36 грн. Тому, позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість та виплати по сплаті судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 633,29 дол. США, пеню в розмірі 69 689,36 грн та судовий збір в розмірі 15 219,13 грн.

Суд першої інстанції, встановивши, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці вказану суму кредиту, проте відповідачка неналежним чином здійснювала свої зобов`язання за кредитним договором, своєчасно кошти не повернула, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором станом на 02 грудня 2015 року в розмірі 39 633,29 дол. США, та пеню в розмірі 69 689,36 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції заначив про те, що рішення місцевого суду відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 638/13683/15-ц, від 13 березня 2019 року в справі № 916/3245/17, від 20 березня 2019 року в справі № 910/2987/18, від 18 грудня 2019 року в справі № 200/22329/14-ц, від 27 січня 2021 року в справі № 908/1688/20, постановах Верховного Суду від 31 травня 2022 року в справі № 194/329/15-ц, від 06 травня 2020 року в справі № 372/223/17, від 29 січня 2020 року в справі № 755/18920/18, від 25 квітня 2018 року в справі № 295/5011/15-ц, від 23 грудня 2021 року в справі № 484/37/20, від 22 квітня 2021 року в справі № 904/1583/20 та постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також, заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме, справу було розглянуто за її відсутності, про час і місце слухання справи належним чином не повідомлялась.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2022 року АТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 361/8787/15 з Броварського міськрайонного суду Київської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду

від 08 листопада 2022 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 07 травня 2008 року між АТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є - ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 113434449000, за умовами договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 100 000 дол. США на строк до 07 травня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи з 14% річних.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що строк надання кредиту здійснюється в термін 07 травня 2008 року, а позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти не пізніше 07 травня 2018 року.

За користування кредитними коштами протягом перший 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних. Строк сплати процентів від 01 до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

За порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті; пеня нараховується на кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

07 травня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір і ціну предмета іпотеки встановлено у розмірі 697 025 грн. Даний іпотечний договір укладений для забезпечення виконання зобов`язання кредитного договору № 11343449000 від 07 травня 2008 року.

Як убачається з меморіального ордеру № 0606081027 від 07 травня 2008 року, АТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 100 000 дол. США, згідно угоди № 11343449000 від 07 травня 2008 року.

Відповідно до заяв на видачу готівки 07 травня 2008 року ОСОБА_1 отримала 50 000 дол. США, 12 травня 2008 року отримала 41 000 дол. США та 13 травня 2008 року отримала 9 000 дол. США.

20 серпня 2015 року банк надсилав на адресу позичальника письмову вимогу про усунення порушень за договором про надання споживчого кредиту № 113434490000 від 07 травня 2008 року, а саме, погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення, яка складає суму 37 650,61 дол. США - кредитної заборгованості, в тому числі простроченої заборгованості по кредиту - 6 666,54 дол. США та 3 483,78 дол. США - простроченої заборгованості за процентами, але вказана вимога залишена без належного реагування з боку позичальника.

Із наведеного позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 02 грудня 2015 року заборгованість відповідача перед банком становить 69 689,36 дол. США та 69 689,36 грн, яка складається із: 34 166,83 дол. США - заборгованість за простроченим кредитом; 5 466,46 дол. США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 46 024,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 23 664,89 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до речення другого частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою від 07 лютого 2022 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі.

Ухвалою від 23 лютого 2022 року Київський апеляційний суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 30 березня 2022 року на 12 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.

Згідно довідки суду від 30 березня 2022 року зазначену справу знято з розгляду у зв`язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року.

Доказів направлення ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку судової повістки-повідомлення про призначення апеляційним судом розгляду справи на 01 червня 2022 року та її отримання нею матеріали справи не містять, як не містять і доказів її електронного направлення на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі.

Наявна у матеріалах справи повістка-повідомлення, яка була направлена на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не свідчить про її належне повідомлення про час, дату і місце розгляду справи, адже апеляційна скарга ОСОБА_1 не містять її прохання надсилати всі судові документи у справі № 361/8787/15-ц (повістки, ухвали рішення тощо) на вказану електронну адресу.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що спрямування судової повістки-повідомлення про розгляд справи 01 червня 2022 року на електронну адресу ОСОБА_1 відбулось не у спосіб та порядку, що встановлені процесуальним законодавством.

Отже, справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 01 червня 2022 року за відсутності ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням статей 128 130 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип.

Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун