ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 362/1562/15

провадження № 61-7893 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.., Краснощоков Є. В.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач - Мар`янівськасільська рада Васильківського району Київської області,

відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач, третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року в складі колегії суддів Суханової Є. М., Данілова О. М., Мережко М. С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мар`янівськоїсільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив визнати недійсною заяву його батька ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року про скасування заповіту та вчинити відповідні передбачені законом дії щодо відновлення заповіту.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що його батько ОСОБА_4 своєю заявою від 25 червня 2013 року скасував заповіт від 14 грудня 2011 року, яким заповів позивачу земельну ділянку (пай) площею 4,9400 га, розташовану натериторії Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Вказує, що посадовими особами сільської ради при прийнятті та реєстрації вказаної заяви не було дотримано вимог статті 37 Закону України «Про нотаріат», пунктів 5, 6 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, а також при складанні цієї заяви та її посвідченні було відсутнє волевиявлення ОСОБА_4 , заява не відповідала його внутрішній волі.

У липні 2015 року його рідна сестра ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила визнати дійсною заяву батька ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року про скасування заповіту на ім`я ОСОБА_1 , посилаючись на те, що батько вчинив усі належні дії щодо вираження своєї волі про скасування заповіту від 14 грудня 2011 року шляхом подачі до сільської ради заяви від 25 червня 2013 року, яка була ним підписана особисто в присутності голови сільської ради, а посвідчуваний напис про справжність його підпису на заяві не вчинений з незалежних від нього причин.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено; визнано недійсним односторонній правочин, а саме: заяву ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року про скасування заповіту на ім`я ОСОБА_1 від 14 грудня 2011 року; зобов`язано Мар`янівську сільську раду Васильківського району Київської області внести відомості до Спадкового реєстру про відновлення чинності заповіту ОСОБА_4 від 14 грудня 2011 року, складеного та посвідченого секретарем виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області Крамаренко Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 178; у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті і реєстрації вказаної заяви посадовими особами Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області не було дотримано вимог чинного законодавства щодо вчинення нотаріальних дії, що стало результатом порушення ними належного і правильного нотаріального посвідчення одностороннього правочину особи, а тому в порядку статті 215 ЦК України визнав її недійсною та зобов`язав Мар`янівську сільську раду Васильківського району Київської області внести відомості до Спадкового реєстру про відновлення чинності заповіту.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що при складенні заяви про скасування заповіту не було дотримано вимог щодо його форми та посвідчення, тому позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними.

Короткий зміст рішення апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання заяви про скасування заповіту недійсною скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що під час складання заяви було порушено вимоги щодо її реєстрації, а тому такий правочин є нікчемним відповідно до статті 1257 ЦК України, і визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.

Короткий зміст ухвали касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 залишено без змін.

Касаційний суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив із того, що під час складання ОСОБА_4 заяви про скасування заповіту було порушено вимоги щодо її реєстрації, а саме пункти 1.9, 2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, оскільки усі нотаріальні дії, які вчиняються посадовою особою органу місцевого самоврядування, реєструються в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про нотаріат» та Правилами ведення нотаріального діловодства, а тому такий правочин є нікчемним і визнання його недійсним у судовому порядку не вимагається.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 (рідного брата ОСОБА_1 ) задоволено частково, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви, зобов`язання вчинити дії відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що під час складання заяви про скасування заповіту було порушено вимоги щодо її реєстрації, а тому вона є нікчемною і визнання її недійсною судом не вимагається.

Аргументи учасників справи

01 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року в частині його позовних вимог як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вказує, що апеляційний суд безпідставно та без будь-яких обґрунтувань скасував рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області про зобов`язання внести відомості до спадкового реєстру про відновлення чинності заповіту.

10 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року без змін. Вказує, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року, яким залишено без змін рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , у касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.

Рух справи

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 14 грудня 2011 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів своєму сину ОСОБА_1 державний акт серії ЯА № 225512, виданий на підставі розпорядження Васильківської райдержадміністрації від 24 грудня 2004 року № 779 на земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради розміром 4,9400 га.

25 червня 2013 року ОСОБА_4 склав і подав до Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області заяву про скасування заповіту від 14 грудня 2011 року.

25 червня 2013 року посадовими особами Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області не засвідчено справжність підпису ОСОБА_4 на заяві, не вчинено на ній посвідчувального напису після підпису ОСОБА_4 , чим не дотримано вимог пункту 5 частини першої 1 статті 37 Закону України «Про нотаріат», пункту 9 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419. Порушено вимоги підпункту 2.11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, оскільки заяву ОСОБА_4 не зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, а записано в журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян с. Мар`янівка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за законом після його смерті є його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині з таких підстав.

Відповідно до частини сьомої статті 1254 ЦК України скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 57 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом, посадова особа органу місцевого самоврядування при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається в державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві чи у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і забезпечують державну реєстрацію нового заповіту, змін до заповіту, скасування заповіту у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

Суди встановили, що 25 червня 2013 рокудо Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області надійшла заява ОСОБА_4 про скасування складеного ним 14 грудня 2011 року на ім`я ОСОБА_1 заповіту, зареєстрованого за № 178.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 550/243/19 (провадження № 61-20525св19), міститься висновок, що «відповідно до статті 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Подібні за змістом положення містить Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року. Відповідно до статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Водночас якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Таким чином, установивши, що заява про скасування заповіту складена ОСОБА_2 особисто, про що позивач не заперечує, посадовою особою органу місцевого самоврядування зроблено відмітку про скасування заповіту на його примірнику, а також здійснено державну реєстрацію скасування заповіту, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахувавши волю спадкодавця, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання заяви недійсною. При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відсутність нотаріального засвідчення справжності підпису заповідача на заяві про скасування заповіту є формальними порушеннями, допущеними посадовою особою органу місцевого самоврядування, які не впливають на зміст і достовірність оспорюваної заяви, є помилкою, від якої не залежить волевиявлення заповідача. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що посилання судів попередніх інстанцій на те, щозаява про скасування заповіту не є правочином і тому не може визнаватися недійсною є помилковим, однак наведене не вплинуло на правильність висновків судів про відмову в задоволенні позову в даній справі.»

У справі наявна копія заяви про скасування заповіту від 26 червня 2013 року, яка містить відмітку «заповіт скасовано» від 25 червня 2013 року, підпис, скріплений гербовою печаткою; копія Витягу від 12 липня 2013 року № 3455709 про реєстрацію в Спадковому реєстрі 25 червня 2013 року скасування заповіту на підставі заяви ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року.

За таких обставин підстав уважати, що під час складення заяви про скасування заповіту не було дотримано вимог щодо її форми та посвідчення, немає, тому висновок апеляційного суду про те, що такий правочин є нікчемним відповідно до статті 1257 ЦК України, і визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається, безпідставний. Узадоволенні позовних вимог про визнання недійсною заяви про скасування заповіту та вчинення реєстраційних дій з його відновлення необхідно відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для нікчемності (недійсності) заяви.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною заяви про скасування заповіту та вчинення реєстраційних дій з його відновлення підлягає зміні в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання недійсною заяви про скасування заповіту та вчинення реєстраційних дій з його відновлення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права, що відповідно до

статті 412 ЦПК України є підставою для зміни мотивувальної частини рішення.

За таких обставин та відповідно до частини 3 статті 405 ЦПК України рішення апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання заяви про скасування заповіту недійсною та вчинення реєстраційних дій з його відновлення підлягають зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 405 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заяви про скасування заповіту та вчинення відповідних дій щодо відновлення заповіту змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

Є. В. Краснощоков