Постанова
Іменем України
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 363/1258/18
провадження № 61-18115св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вортекс»,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником -адвокатом Находом Андрієм Володимировичем, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року у складі судді Рудюка О. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» (далі - ТОВ «Вортекс») про стягнення розміру належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю.
На обґрунтування позовних вимог зазначили, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємцями є позивачі та його мати похилого віку.
Позивачі вказують, що ОСОБА_5 був засновником ТОВ «Вортекс», розмір його внеску складав 301 685,00 грн, що відповідає частці 14,285 % у статутному капіталі зазначеного товариства.
22 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, якими засвідчено перехід права власності на майно від спадкодавця ОСОБА_5 до його чотирьох спадкоємців, спадщина розподілена наступним чином: Ѕ частки в статутному капіталі ТОВ «Вортекс», яка в грошовому виразі становить 150 842,50 грн, набуває ОСОБА_1 як дружина померлого; Ѕ частки в статутному капіталі ТОВ «Вортекс», яка в грошовому виразі становить 150 842,50 грн, розподіляється між чотирма спадкоємцями. Також було видане свідоцтво про право власності від 22 липня 2016 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 належить Ѕ частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Таким чином, спадкове майно (частка 14,285 % у статутному капіталі ТОВ «Вортекс», розмір внеску 301 685,00 грн) фактично розподіляється серед спадкоємців наступним чином: дружині спадкодавця ОСОБА_1 - частка у розмірі 5/8, іншим спадкоємцям - по 1/8 від 14,285 % у статутному капіталі відповідача.
02 серпня 2016 року позивачі листом через представника звернулись до ТОВ «Вортекс» з повідомленням про отримання свідоцтв про право на спадщину та проханням надати копію статуту, однак жодної відповіді не отримали.
18 жовтня 2016 року позивачі звернулися до ТОВ «Вортекс» з листом з проханням розглянути на загальних зборах учасників товариства питання про включення до учасників ТОВ «Вортекс» спадкоємців ОСОБА_5 . Проте, жодної відповіді вони не отримали.
11 січня 2017 року позивачі повторно звернулися до ТОВ «Вортекс» з проханням повідомити чи скликалися загальні збори товариства для розгляду питання вступу спадкоємців ОСОБА_5 в число учасників ТОВ «Вортекс» та чи прийнято рішення за заявою спадкоємців.
19 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримано лист від ТОВ «Вортекс» про прийняття загальними зборами учасників ще 07 вересня 2017 року рішення про відмову у прийнятті правонаступників учасника товариства, який помер, ОСОБА_5 , до складу учасників товариства та виплату їм спадкових частин частки в майні в загальній сумі 109 721,50 грн, а саме ОСОБА_1 - 8,928 % статутного капіталу, що становить 78 367,50 грн, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - належні їм спадкові частки 1,785 % статутного капіталу, що становить по 15 677,00 грн.
Позивачі зазначають, що не згодні з оцінкою частки статутного капіталу, який став втричі меншим, ніж розмір початкового внеску, оскільки спадкоємці мають право вимагати проведення розрахунків з ними на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства.
На підставі вищевикладеного, збільшивши в подальшому позовні вимоги, просили визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» від 07 вересня 2017 року в частині визначення грошового розміру спадкової частини частки ОСОБА_5 в майні товариства, що належить до виплати спадкоємцям; стягнути з ТОВ «Вортекс»: на користь ОСОБА_1 належну спадкоємиці до передачі у грошовій формі частку в майні товариства, яка належала спадкодавцю, в розмірі 6 369 825,14 грн, інфляційне збільшення боргу в розмірі 2 493 832,33 грн та 3 % річних в розмірі 661 522,00 грн; на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку в майні товариства, яка належала спадкодавцю, в розмірі 1 274 393,16 грн, інфляційне збільшення боргу 498 934,08 грн, 3 % річних в розмірі 132 348,86 грн кожному.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» від 07 вересня 2017 року в частині визначення грошового розміру спадкової частини частки ОСОБА_5 в майні товариства, що належить до виплати спадкоємцям.
Стягнуто з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_1 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, у розмірі 2 191 078,24 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 863 920,68 грн та 3 % річних у розмірі 227 548,86 грн.
Стягнуто з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кожного належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, у розмірі 438 313,82 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 172 822,85 грн та 3 % річних у розмірі 45 519,97 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що смерть ОСОБА_5 , учасника товариства з обмеженою відповідальністю, дає спадкоємцям право у визначений статутом та законодавством строк одержати вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у статутному капіталі товариства, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ «Вортекс».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Находа А. В. оскаржили його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником - адвокатом Находом А. В., залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , через свого представника - адвоката Находа А. В. подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року в переглянутій апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, у якій просять рішення судів попередніх інстанцій у вказаній частині скасувати, та направити справу в цій частині на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
25 листопада 2021 року ТОВ «Вортекс» подало Верховному Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Находа А. В., в якому просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 листопада 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був засновником ТОВ «Вортекс», із розміром внеску 301 685,00 грн, що відповідає частці 14,285% у статутному капіталі товариства.
Відповідно до пункту 5.8 статуту ТОВ «Вортекс» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у випадку смерті учасника товариство не припиняє діяльність. В такій ситуації спадкоємці мають право розпорядження часткою учасника, що помер (спадкодавця), та переважне право вступу до товариства. При відмові спадкоємців від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємців їм видається у грошовій або натуральній формі частка в майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.
Згідно пункту 5.6. статуту ТОВ «Вортекс», виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
22 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поручник А. Ю. спадкоємцям ОСОБА_5 , які прийняли спадщину, видані свідоцтва про право на спадщину за законом, якими засвідчено перехід права власності на майно від спадкодавця ОСОБА_5 до його спадкоємців ОСОБА_1 (дружини), ОСОБА_2 (сина), ОСОБА_3 (доньки), ОСОБА_4 (матері).
Відповідно до виданих свідоцтв частка померлого ОСОБА_5 розподілилась між спадкоємцями наступним чином:
- дружині ОСОБА_1 - частка у розмірі 5/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 8,928% статутного капіталу;
сину ОСОБА_2 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;
доньці ОСОБА_3 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталі ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;
матері ОСОБА_4 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу.
18 жовтня 2016 року позивачами надіслано лист на адресу ТОВ «Вортекс» щодо питання про включення до учасників ТОВ «Вортекс» спадкоємців померлого ОСОБА_5
07 вересня 2017 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» відмовлено у прийнятті правонаступників учасника товариства, який помер, до складу учасників товариства та прийнято рішення про виплату спадкоємцям спадкових частин частки в майні в загальній сумі 109 721,50 грн.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Вортекс» є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
За умовами договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2002 року, ТОВ «Вортекс» як орендар прийняло у тимчасове довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 16,6118 га для розміщення бази відпочинку за рахунок земель запасу Глибівської сільської ради, термін дії договору 50 років.
Відповідно до складеного 20 січня 2021 року ТОВ «Бюро полекс» звіту про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Вортекс», розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, Глибівська с/рада, урочище «Зелений бір», 10, дата оцінки - 13 серпня 2015 року, вид вартості - ринкова вартість, ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінки 13 серпня 2015 року становить 24 541 647,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ «Вортекс» від 07 вересня 2017 року не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, а тому, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України, не переглядається в цій частині і судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтями 1216 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами ЦК України Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про господарські товариства» та положеннями статуту відповідного товариства.
За змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що у разі смерті (ліквідації) учасника товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у цьому товаристві, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справу № 392/1213/17 (провадження № 14-292цс19).
Так, частиною п`ятою статті 147 ЦК України (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України (що діяла на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємець, як і учасник, який вийшов із товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Згідно із статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.
Таким чином, після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства», проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві.
Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ у такому праві.
У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню (пункти 31- 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справу № 392/1213/17 (провадження № 14-292цс19).
Встановлено, що 07 вересня 2017 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» відмовлено у прийнятті правонаступників учасника товариства - ОСОБА_5 , який помер, до складу учасників товариства та прийнято рішення про виплату спадкоємцям спадкових частин частки в майні в загальній сумі 109 721,50 грн.
При таких обставинах позивачі набули право на отримання у грошовій формі частки у майні, яка належала спадкодавцю як учаснику товариства, вартість якої визначається на день смерті останнього.
При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
Відповідно до пункту 5.8 статуту ТОВ «Вортекс» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у випадку смерті учасника товариство не припиняє діяльність. В такій ситуації спадкоємці мають право розпорядження часткою учасника, що помер (спадкодавця), та переважне право вступу до товариства. При відмові спадкоємців від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємців їм видається у грошовій або натуральній формі частка в майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.
Згідно пункту 5.6. Статуту ТОВ «Вортекс», виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вартість майна ТОВ «Вортекс» (станом на день смерті учасника товариства ОСОБА_5 ) складає 24 541 647,00 грн. При цьому судами взято до уваги складений 20 січня 2021 року ТОВ «Бюро полекс» звіт про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Вортекс» (станом на 13 серпня 2015 року).
З урахуванням зазначеного, частка у майні товариства в розмірі 14,285 %, яка належала спадкодавцю станом на день його смерті та підлягає виплаті його спадкодавцям, у грошовому виразі складає 3 505 774,27 грн.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
22 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поручник А. Ю. спадкоємцям ОСОБА_5 , які прийняли спадщину, видані свідоцтва про право на спадщину за законом, якими засвідчено перехід права власності на майно від спадкодавця ОСОБА_5 до його спадкоємців ОСОБА_1 (дружини), ОСОБА_2 (сина), ОСОБА_3 (доньки), ОСОБА_4 (матері).
Відповідно до виданих свідоцтв частка померлого ОСОБА_5 розподілилась між спадкоємцями наступним чином:
- дружині ОСОБА_1 - частка у розмірі 5/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 8,928% статутного капіталу;
сину ОСОБА_2 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;
доньці ОСОБА_3 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталі ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;
матері ОСОБА_4 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір частки ОСОБА_1 (8,928 %статутного капіталу) що підлягала виплаті відповідачем, складає 2 191 078,24 грн; розмір частки ОСОБА_2 (1,786 % статутного капіталу) - 438 313,82 грн; розмір частки ОСОБА_3 (1,786 % статутного капіталу) - 438 313,82 грн.
У відповідності до пункту 5.6. статуту ТОВ «Вортекс» вказані грошові кошти підлягали сплаті позивачам в строк до 12 місяців з дня смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При таких обставинах, на думку колегії суддів Верховного Суду, правильним також є висновок судів попередніх інстанцій про стягнення на підставі частини другої статті 625 ЦК України з ТОВ «Вортекс» на користь позивачів суми інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, яке підлягало виконанню в строк до 13 серпня 2016 року. При цьому судами обґрунтовано взято до уваги розмір грошових зобов`язань, зазначених вище.
Посилання у касаційній скарзі на необхідність застосування положень статті 109 ЦПК України є безпідставними, оскільки апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови досліджено матеріали справи, надано оцінку діям сторони відповідача та зроблено обґрунтований та вмотивований висновок про те, що докази ухилення відповідача від проведення судової експертизи відсутні.
Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Верховний Суд встановив, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником - адвокатом Находом Андрієм Володимировичем, залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року в оскаржуваній частині та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов