Постанова

Іменем України

16 червня 2022 року

м. Київ

справа № 367/6081/21

провадження № 61-202св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Національна поліція України,

третя особа - Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

13 серпня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг» (далі - ТОВ «Стандарт Білдінг») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Національної поліції України, третя

особа - державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», про визнання недійсними правочинів, скасування записів та витребування майна із незаконного володіння.

Згідно позовних вимог, ТОВ «Стандарт Білдінг» просило:

- визнати недійсними: додаткову угоду № 118 від 16 серпня 2019 року до договору про спільну діяльність по будівництву багатоквартирних будинків від 07 червня 2017 року, укладену між ТОВ «Стандарт Білдінг» та ОСОБА_1 та договір про відступлення права вимоги боргу в сумі 282 100,00 грн від 16 серпня 2019 року, укладений між ТОВ «Стандарт Білдінг», ОСОБА_1 та

ОСОБА_2

- скасувати в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень реєстраційний запис № 34290241 від 21 листопада 2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру

АДРЕСА_1 та запис № 34637505 від 13 грудня 2019 року про державну реєстрацію права власності Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» на квартиру АДРЕСА_1 .

- витребувати з незаконного володіння Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

26 серпня 2021 року ТОВ «Стандарт Білдінг» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заявлених вимог зазначало, що станом на день подання заяви спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ДУ «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України». З огляду на те, що спірний нерухомий об`єкт було відчужено без відома та будь-якої волі позивача існують ризики, що відповідач - Національна поліція України, маючи змогу розпорядитись майном, здійснить відчуження спірного майна на користь третіх осіб. На думку заявника невжиття заходів забезпечення позову унеможливить в подальшому виконання рішення суду та позивач буде позбавлений права користування майном. Зазначало, що заходи забезпечення позову відповідають предмету позову та є тимчасовим обмеженням на випадок, якщо відповідач буде діяти недобросовісно.

ТОВ «Стандарт білдінг» просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь- які дії щодо відчуження квартири

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Стандарт Білдінг» про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що заявником не надано доказів та не наведено обставини за яких невжиття заходів забезпечення позову у

2021 році може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Стандарт Білдінг» - адвоката Данилової К. А. задоволено частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ТОВ «Стандарт Білдінг» про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру

АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за Національною поліцією України.

В задоволені заяви про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь- які дії щодо відчуження квартири

АДРЕСА_1 відмовлено.

Накладаючи арешт на квартиру

АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за Національною поліцією України, апеляційний суд виходив із того, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на спірну квартиру, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у даній справі. Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

31 грудня 2021 року Національна поліція України через засоби поштового з?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року і передати справу на розгляд до Київського апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що жодне рішення суду першої та апеляційної інстанцій, в тому числі і ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до судового розгляду апеляційним судом, будь-які повістки на адресу Національної поліції України не надходили. Справу апеляційним судом було розглянуто за відсутності Національної поліції України, яка не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Доводи інших учасників справи

13 квітня 2022 року представник ДУ «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» - Конепуд Д. В. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду письмові пояснення, у яких просить касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ірпінського міського суду Київської області.

31 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у письмових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За правилами частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до речення другого частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову (пункт 3 частина перша стаття 353 ЦПК України) у вказаній частині не зазначена.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня

2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ухвалою від 16 листопада 2021 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі.

Ухвалою від 16 листопада 2021 року Київський апеляційний суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 02 грудня 2021 року о 10 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.

02 грудня 2021 року Київським апеляційним судом було прийнято постанову.

02 грудня 2021 року у судовому засідання були присутні: представник позивача - Іорданов К. І., відповідач - ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Матеріали справи не містять доказів про повідомлення Національну поліцію України про судове засідання, призначене на 02 грудня 2021 року.

Наявна у матеріалах справи повістка повідомлення (а. с. 93), яка була направлена електронною адресою на електрону адресу Національної поліції України (police@kyiv.npu.gov.ua) не свідчить про належне повідомлення останнього про час, дату та місце розгляду справи.

Згідно з пунктами 1, 2 та 6 розділу 2 Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСУ) від 07 листопада 2016 року № 227 (далі - Тимчасовий регламент), документи можуть буди надіслані користувачеві судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі. Реєстрація користувача відбувається шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми, із зазначенням певних відомостей для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства, після реєстрації в Системі і генерації адреси електронної пошти користувач повинен подати до суду заявку, згідно з шаблоном, розміщеним на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, кримінального провадження, якщо такий учасник зареєстрований у Системі як користувач (пункт 1 розділу 4 Тимчасового регламенту).

Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу 1 Тимчасового регламенту електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua».

За таких обставин суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення та судову повістку-повідомлення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було. Докази вручення судової повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, із матеріалів справи вбачається, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 02 грудня 2021 року за відсутності Національної поліції України, яка не була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128 130 ЦПК України.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності сторони у справі, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки Національна поліція України обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська