Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 367/7003/16

провадження № 61-20705св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «КБ «ПриватБанк») на свою користь:

- за договором банківського вкладу від 18 липня 2013 року № 8АМ01М25000736612463 грошові кошти в сумі 557 518,87 гривень, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 200 000,0 гривень, залишок відсотків на рахунку 2 761,65 гривень, сума нарахованих відсотків - 114 000,0 гривень, 3 % річних від простроченої суми після закінчення строку договору - 19 364,00 гривень та інфляційне збільшення суми заборгованості - 221 393,22 гривень;

- за договором банківського вкладу від 21 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070080928800 грошові кошти в сумі 21 187,22 доларів США та 513 225,11 гривень, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 16 400 доларів США, сума нарахованих відсотків - 4 674 долари США, залишок відсотків на рахунку - 113,22 доларів США, 3 % річних від простроченої суми після закінчення строку договору - 41 214,77 гривень та інфляційне збільшення суми заборгованості - 472 010,34 гривень;

- за договором банківського вкладу від 24 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070081772600 грошові кошти в сумі 50 437,35 доларів США та 1 222 195,44 гривень, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 39 063,00 долари США, сума нарахованих відсотків - 11 132,95 долари США, залишок відсотків на рахунку - 291,40 долар США, 3 % річних від простроченої суми після закінчення строку договору - 97 918,63 гривень та інфляційне збільшення суми заборгованості - 1 124 276,81 гривень;

- за договором банківського вкладу від 27 лютого 2014 року № SAMDNWFD00700836334900 грошові кошти в сумі 33 780,59 доларів США та 817 578,88 гривень, з яких: сума неповернутого банківського вкладу - 26 136,29 доларів США, сума нарахованих відсотків - 7 448,76 доларів США, залишок на рахунку - 195,54 доларів США, 3 % річних від простроченої суми після закінчення строку договору - 65 347,83 гривень та інфляційне збільшення суми заборгованості - 752 231,05 гривень, а всього 3 110 518,30 гривень та 105 405,16 доларів США.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у липні 2013 року та у лютому 2014 року він уклав з АТ «КБ «ПриватБанк», відділення у місті Севастополі, 4 договори депозитного вкладу, за умовами яких має право на поповнення свого вкладу, вимагати повернення частини вкладу та зняття після закінчення терміну, на який укладався договір, усієї суми вкладу з відсотками, які нарахував банк.

Звернувшись у відділення АТ «КБ «ПриватБанк», яке знаходиться у місті Севастополі, з вимогою про повернення вкладів, отримав відмову банку з посиланням на те, що банківська установа не має доступу до свого майна та договорів з клієнтами на паперових носіях на території Автономної Республіки Крим АТ «КБ «ПриватБанк» та не веде свою діяльність згідно з постановою Правління Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260.

З огляду на зазначене, змушений був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 травня 2019 року у складі судді Пархоменко О. В. відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем, що за вищезазначеними договорами банківського вкладу, які були укладені між ним та АТ «КБ «ПриватБанк», відділення у місті Севастополі, наявні суми неповернутого вкладу та залишок відсотків на рахунках, відкритих на його ім`я.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 травня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :

- за договором від 18 липня 2013 року № SAMDN25000736612463 суму неповернутого банківського вкладу 200 000, 00 грн, залишок відсотків на рахунку у розмірі 2 761,65 грн, суму нарахованих відсотків 90 000,00 грн;

- за договором від 21 лютого 2014 року № SAMDNWFD 0070080928800 суму неповернутого банківського вкладу 16 400,00 доларів США, нараховані відсотки - 3 690 доларів США, залишок відсотків на рахунку - 113,22 доларів США 22 центи;

- за договором від 24 лютого 2014 року № SАМDNWFD0070081772600 суму неповернутого банківського вкладу - 39 063,00 доларів США, нараховані відсотки - 8 789,18 доларів США 18 центів, залишок відсотків на рахунку - 291,40 доларів США 40 центів;

- за договором від 27 лютого 2014 року № SAMDNWFD00700836334900 суму неповернутого банківського вкладу - 26 136,29 доларів США 50 центів, нараховані відсотки - 5 880,67 доларів США 67 центів, залишок відсотків на рахунку - 195,54 доларів США 54 центів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що відповідач на порушення умов договору про банківський вклад не повернув позивачеві вклади, внесення коштів за якими відбувалось в іноземній та в національній валюті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення банківських вкладів та відсотків договорами, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Суд не врахував відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_1 і АТ «КБ «ПриватБанк», а також факту зарахування коштів на рахунки, неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини щодо банківського вкладу та карткового рахунку.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до - акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.

Витребувано з Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу № 367/7003/16.

У задоволенні клопотання АТ «КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 вищезазначену справу призначено до судового розгляду упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Обставини справи

Апеляційний суд установив, між ОСОБА_1 та АТ «КБ «ПриватБанк» протягом 2013-2014 років укладено договори банківського вкладу за місцем знаходження філії - Кримського регіонального управління АТ «КБ «ПриватБанк», у м. Севастополь:

-18 липня 2013 року № SAMDN25000736612463 (вклад «Стандарт» на 12 місяців), сума вкладу - 200 000,0 гривень, валюта вкладу - гривня, терміном на 366 днів до 18 липня 2014 року включно, процентна ставка - 18 % річних, нарахування яких буде проводитись на карту/рахунок НОМЕР_1 ;

- 21 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070080928800 (вклад «Стандарт» на 6 місяців), сума вкладу - 16 400 доларів США, валюта вкладу - долари США, терміном на 366 днів до 21 серпня 2014 року включно, процентна ставка - 9 % річних, нарахування яких буде проводитись на карту/рахунок НОМЕР_2 ;

- 24 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070081772600 ( вклад «Стандарт» на 6 місяців), сума вкладу - 16 100,0 доларів США, валюта вкладу - долари США, терміном на 6 місяців до 24 серпня 2014 року включно, процентна ставка - 9 %, нарахування яких буде проводитись на карту/рахунок НОМЕР_3 ;

- 27 лютого 2014 року № SAMDNWFD00700836334900 (вклад «Стандарт» на 6 місяців), сума вкладу -14 285,0 доларів США, терміном на 6 місяців до 27 серпня 2014 року включно, процентна ставка - 9 % річних, нарахування яких буде проводитись на карту/рахунок НОМЕР_4 .

У подальшому позивач вносив ще кошти на депозитні рахунки, які знаходяться у АТ «КБ «Приватбанк», та на які банком нараховувались відсотки.

Пунктом 7 вказаних договорів передбачена автоматична їх пролонгація на той самий термін в разі, якщо після закінчення терміну договору вкладником не виявлено бажання забрати вклад.

Згідно з наданими банківською установою виписками на рахунках позивача обліковуються такі суми:

- за договором від 18 липня 2013 року № SAMDN25000736612463 (вклад «Стандарт» на 12 місяців)- 202 761,65 грн;

- за договором від 21 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070080928800 (вклад «Стандарт» на 6 місяців) - 16 513,22 дол. США;

- за договором від 24 лютого 2014 року № SAMDNWFD0070081772600 (вклад «Стандарт» на 6 місяців) - 39 354,40 дол. США;

- за договором від 27 лютого 2014 року № SAMDNWFD00700836334900 (вклад «Стандарт» на 6 місяців)- 26 331,83 дол. США, на загальну суму 202 761,65 гривень та 82 199,45 доларів США.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «КБ «ПриватБанк» з вимогою про виплату всієї суми коштів, яка залишилась без реагування.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався, що вказані кошти банк йому не повертає, чим порушує вимоги частини другої статті 1060 ЦК України та умови договорів банківського вкладу, у зв`язку з чим просив стягнути на свою користь неповернуті вклади, нараховані на них відсотки, індекс інфляції та 3 % річних.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною першою статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно з частиною другою статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Діяльність відокремленого підрозділу відповідача на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було припинено постановою Правління Національного банку України «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 06 травня 2014 року № 260.

Згідно із пунктом 5 цієї постанови банкам, серед яких зазначено й АТ «КБ «ПриватБанк», визначено припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Таким чином, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1074 ЦК України). Договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина перша статті 1075 ЦК України).

Верховний Суд у своїй постанові від 17 липня 2019 року у справі № 316/265/17 (провадження № 61-4981св19) зазначив, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотримано, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України: від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

На підтвердження факту укладення договорів банківського вкладу позивачем надані касові чеки про внесення коштів, довідки з АТ «КБ «ПриватБанк», згідно з якими на виконання умов договорів ним передано готівкові кошти, а також виписки по рахунках щодо залишкових коштів. Цей факт у встановленому законом порядку відповідачем не спростовано.

У відзиві на позов банк вказував, що у зв`язку з окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у АТ КБ «Приватбанк» існують складнощі в обслуговуванні клієнтів, з якими були укладені договори на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Водночас, банк не спростував укладення з позивачем договорів, а не погоджувався, зокрема, зі здійсненими ним розрахунками відсотків за цими договорами.

Зважаючи на вищевикладене та, установивши, що належними доказами позивач підтвердив факт укладення ним з АТ «КБ «ПриватБанк» договорів банківських вкладів та наявність на них грошових коштів в іноземній валюті та національній валюті, які банківська установа відмовилася повернути, а також, враховуючи, що відповідач є функціонуючим загальнонаціональним банком і закриття його відділення не може вплинути на обов`язок банку щодо виплати вкладів клієнтам банку, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність правових підстав для стягнення з банку неповернутих вкладів на користь позивача.

Такого ж висновку в аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 712/13783/15-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 761/46145/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 201/10374/14-ц, від 26 грудня 2018 року у справі №522/5246/16-ц, від 20 грудня 2019 року у справі № 757/70995/17-ц,

Апеляційний суд правильно зазначив, що договір банківського вкладу був укладений безпосередньо з АТ «КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, а не з його Кримською філією, а тому підлягають відхиленню доводи банку про те, що в нього відсутня інформація про укладення спірних договорів і внесення коштів на відкриті за цими договорами рахунки.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком апеляційного суду в частині стягнення процентів за цими договорами.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, окрім суми неповернутих вкладів за договорами, стягнув на користь позивача нараховані відсотки за користування коштами, внесеними ним на депозит, та залишок відсотків на рахунках.

При цьому, розрахунки цих відсотків, а також за який період вони стягуються та з яких відсоткових ставок вони розраховані, судове рішення апеляційного суду не містить.

Суд також належним чином не перевірив правильність наданого позивачем розрахунку відсотків за користування коштами та чи відповідають вони умовам договорів, не надав оцінки доводам банку з приводу того, що ці розрахунки ОСОБА_1 проведені неправильно, зокрема, не врахована відсоткова ставка по вкладам «На вимогу», розмір якої становить 1 % річних, та відсоткова ставка «До запитання».

Не з`ясував суд і правову природу походження відсотків, які позивач просив стягнути, як залишок на рахунках.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема, перевірити доводи касаційної скарги щодо невірного обрахування цих сум, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду в оскарженій частині частково постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про стягнення відсотків скасувати з направленням справи в цій частині на новий апеляційний розгляд. В частині вирішення позову про стягнення суми депозитних вкладів постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків за договорами скасувати? справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення банківських вкладів залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук