ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 367/8026/19
провадження № 61-2925св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи:приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук Інна Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Наталія Володимирівна
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, прийняту у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Н. В., в якому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , від 27 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В., реєстровий номер 1987.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від19 грудня 2019 рокувідкрито провадження у цивільній справі № 367/8026/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Н. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 листопада 2022 року зупинено провадження у справі № 367/8026/19 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 367/6134/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання частково недійсним у частині покупця договору купівлі-продажу, укладеного 17 липня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В.; визнання частково недійсним у частині покупця договору купівлі-продажу, укладеного 17 липня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210800000:01:029:0204, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В., реєстровий номер: 708.
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 подала до Ірпінського міського суду Київської області клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 367/8026/19 задоволено.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Н. В., про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки недійсними.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 367/6134/19, яке набрало законної сили 29 серпня 2024 року, поновлено права позивача ОСОБА_1 , вимоги позову у справі № 367/8026/19 є похідними від позовних вимог у справі № 367/6134/19, що є підставою для закриття провадження у справі № 367/8026/19 з підстав наявності судового рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що предмети позову у справі № 367/6134/19 та у справі № 367/8026/19 не є тотожними, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, щопредметом позову у справі № 367/6134/19 та предметом позову у справі № 367/8026/19 є визнання за нею права на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , і це право вирішено рішенням Ірпінського міського суду Київської області 01 квітня 2024 року у справі № 367/6134/19, яке набрало законної сили, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У квітні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 зазначено, що «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що «необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 20 травня 2020 року у справі № 753/11592/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 757/39474/19, від 05 жовтня 2023 року у справі № 522/8873/22, від 18 жовтня 2023 року у справі № 404/6883/18 тощо.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що у вересні 2024 року позивачка подала до суду першої інстанції клопотання закриття провадження у справі № 367/8026/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки є рішення суду у справі, стосовно того ж самого предмету спору між тими ж самими сторонами, яке набрало законної сили.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області 01 квітня 2024 року у справі № 367/6134/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І. В., про визнання недійсним договору в частині покупця, витребування майна задоволено частково.
Визнано частково недійсним у частині покупця укладений 17 липня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І. В., реєстровий номер: 707, перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_1 .
Визнано частково недійсним у частині покупця укладений 17 липня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3210800000:01:029:0204, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І. В., реєстровий номер: 708, перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_1 .
Витребувано житловий будинок та земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 3210800000:01:029:0204, що розташовані на АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У іншій частині позову відмовлено.
У справі № 367/6134/19 ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І. В., про визнання недійсним в частині покупця договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 17 липня 2017 року, та витребування майна.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Н. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 27 вересня 2019 року.
Установивши, що предмет позову у справі, яка переглядається, та предмет позову у справі № 367/6134/19 не тотожні, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Різні предмети позову зумовлюють й різні підстави (обґрунтування) позову.
Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що предметом позову у справі № 367/6134/19 та у справі № 367/8026/19 є визнання за нею права на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , і це право вирішено рішенням Ірпінського міського суду Київської області 01 квітня 2024 року у справі № 367/6134/19, яке набрало законної сили, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про нетотожність предмету позову у вказаних справах, оскільки у справі № 367/6134/19 ОСОБА_1 пред`явила позов про визнання недійсним в частині покупця договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 17 липня 2017 року, та витребування майна, а у справі, яка переглядається, - про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 27 вересня 2019 року.
Крім того, слід зазначити, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 367/6134/19рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-12301св24).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник