Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 368/353/19
провадження № 61-4930св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Переселенське-К»,
представник відповідача - Максименко Ярослав Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К»
на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» (далі - ПСП «Переселенське-К») про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 19 березня 2018 року між ним та
ПСП «Переселенське-К» укладений договір оренди 2/3 частини земельної ділянки площею 3,6772 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить йому на праві власності.
Зазначав, що відповідно до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить
9 667 грн без вирахування всіх податків та зборів. Згідно з пунктом 4.7 цього договору орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання урожаю.
Вказував, що відповідач виплатив йому неповну суму орендної плати за
2018 рік, а саме - 4 863,00 грн, у зв`язку із чим він двічі направляв листи на адресу відповідача з проханням виплатити залишок орендної плати -
4 804,00 грн, проте відповіді на свої вимоги не отримав.
Зазначав, що відповідно до спірного договору орендна плата сплачується орендарем лише за періоди користування, які починаються з весняно-польовими роботами та закінчуються збиранням урожаю, й відповідно до прибуткового касового ордеру ПСП «Переселенське-К» виплатило йому орендну плату за 2019 рік в сумі 4 863,00 грн, оскільки весняно-польові роботи вже розпочались та закінчаться збиранням урожаю, відповідач має доплатити оренду плату за користування земельною ділянкою у 2019 році
в сумі 4 804,00 грн.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 19 березня 2018 року, укладений між ним та
ПСП «Переселенське-К», на 2/3 частини земельної ділянки площею
3,6772 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009
та стягнути з ПСП «Переселенське-К» на його користь орендну плату в сумі
9 608 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня
2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди від 19 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Переселенське-К», на 2/3 частини земельної ділянки площею 3,6772 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить ОСОБА_1 на праві власності, скасовано реєстрацію права оренди, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з рішенням державного реєстратора Бартко Т. М., індексний номер 40555968 від 10 квітня
2018 року.
Стягнуто з ПСП «Переселенське-К» на користь ОСОБА_1 орендну плату
у сумі 9 608,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПСП «Переселенське-К» систематично не сплачує визначену договором орендну плату за користування земельною ділянкою позивача, тим самим порушує умови договору оренди землі, що є підставою для його розірвання та стягнення
з відповідача на користь позивача орендної плати у сумі 9 608, 00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу ПСП «Переселенське-К», в інтересах якого діє адвокат Максименко Я. О., задоволено частково.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 19 березня 2018 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Переселенське-К» на 2/3 частини земельної ділянки площею 3,6772 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Горохуватської сільської
ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та скасування реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки, що зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з рішенням державного реєстратора Бартко Т. М., індексний номер 40555968 від 10 квітня 2018 року, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПСП «Переселенське-К» систематично не сплачує орендну плату відповідно до умов укладеного договору оренди земельної ділянки, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Орендна плата за користування ПСП «Переселенське-К» земельною ділянкою позивача у 2018 році сплачена не була. При цьому орендар вважав, що вказана плата підлягає зарахуванню раніше виплаченої ним орендної плати за договором оренди землі від 2015 року, а орендодавець заперечував вказані обставини та наполягав на тому, щоб вказані кошти були сплачені саме відповідно до умов пунктів 4.6, 4.7 договору та в розмірі, визначеному у пункту 4.1 договору, укладеному 19 березня 2018 року, тому апеляційний суд вважав, що висновок суду першої інстанції про стягнення із відповідача на користь позивача орендної плати за 2018 рік є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду,
ПСП «Переселенське-К», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду
в частині стягнення з ПСП «Переселенське-К» на користь ОСОБА_1 орендної плати у сумі 9 608 грн, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині судове рішення апеляційного суду не оскаржується, а тому
в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
належним чином не встановив фактичних обставин справи та зробив помилковий висновок про те, що припинення прав та зобов`язань за договором оренди припинило обов`язок повернення наперед сплачених касатором коштів за весь період дії договору оренди (до 2019 року).
Вважає, що відповідно до статті 1212 ЦК України позивач мав повернути відповідачу наперед сплачені кошти за договором оренди за користування земельною ділянкою за 2018 та 2019 роки, оскільки правові підстави для отримання цього майна відпали у зв`язку із розірванням договору оренди земельної ділянки від 29 січня 2015 року.
Зазначає, що позивач не повернув кошти, які йому було сплачено наперед за оренду земельної ділянки відповідно до договору від 29 січня 2015 року, а між позивачем та ПСП «Переселенське-К» укладений новий договір оренди від 19 березня 2018 року, відповідно до якого у відповідача виникло зобов`язання по щорічній оплаті за користування земельною ділянкою
у розмірі 9 667 грн, тому відповідач згідно із статтею 601 ЦК України усно домовився із позивачем зарахувати ці кошти в рахунок майбутніх виплат за новим договором, а отже, заборгованість зі сплати орендної плати відсутня.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПСП «Переселенське-К», в якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 січня 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) з однієї сторони та ПСП «Переселенське-К» (орендар) з другої укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно умов якого ОСОБА_1 передав,
а ПСП «Переселенське-К» прийняло в оплатне строкове користування (оренду) земельну ділянку розміром 2,4500 га, яка розміщена на території Горохуватської сільської рада Кагарлицького району Київської області
(а.с. 31-34).
01 квітня 2015 року ПСП «Переселенське-К» виплатило заохочення
ОСОБА_1 у розмірі 1 332,00 грн за укладення вказаного договору оренди (а.с. 42).
Згідно із пунктами 4.1 та 4.4 вказаного договору щорічну орендну плату за користування земельною ділянку встановлено у розмірі 3 454,00 грн. Орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання врожаю,
а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання врожаю. Орендна плата сплачується орендарем лише за періоди користування, які починаються
з весняно-польовими роботами та закінчуються збиранням врожаю орендарем.
Розділом 10 договору передбачено відповідальність сторін за невиконання умов договору.
Згідно із копіями видаткових касових ордерів від 09 жовтня 2015 року
ПСП «Переселенське-К» сплатило 4 863,00 грн орендної плати за земельний пай за 2015-2019 роки (а.с. 37-39).
19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ПСП «Переселенське-К» укладений договір оренди земельної ділянки. Об`єктом оренди за цим договором є 2/3 частин земельної ділянки площею 3,6772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222282000:05:002:0009, та належить позивачу на праві власності.
Відповідно до копії видаткового касового ордеру від 19 березня 2018 року ПСП «Переселенське-К» виплатило ОСОБА_1 заохочення за укладення договору оренди у розмірі 10 019,00 грн (а.с. 40, 41).
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ПСП «Переселенське-К» підписали угоду про розірвання договору оренди землі від 29 січня 2015 року (а.с. 43-44).
Умовами вказаної угоди передбачено, що орендар повертає,
а орендодавець приймає 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 3,6772 га, що розташована на території Горохуватської сільської рада Кагарлицького району Київської області.
Відповідно до пункту 6 цієї угоди договір оренди земельної ділянки
від 29 січня 2015 року та права і обов`язки, що виникли у сторін за цим договором втрачають чинність з моменту проведення державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Право оренди земельної ділянки згідно із вказаним договором оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора Бартко Т. М., індексний номер 40555968 від 10 квітня 2018 року.
Відповідно до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 9 667,00 грн без вирахування всіх податків та зборів.
Згідно з пунктом 4.7 цього договору орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання урожаю.
Відповідно до прибуткового касового ордера ПСП «Переселенське-К» виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік у сумі 4 863,00 грн.
ОСОБА_1 на адресу ПСП «Переселенське-К» надсилав листи з проханням виплатити орендну плату, проте відповіді не отримав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі
№ 923/1233/15, та у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року
у справі № 334/2517/16-ц (провадження №61-29056св18).
Касаційна скарга ПСП «Переселенське-К» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умовта
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,
а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Таким чином, обов`язок з виплати орендної плати покладається на орендаря (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до частини першої статті 24Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.
Судом встановлено, що відповідно до пунктів 4.1 та 4.7 договору оренди земельної ділянки від 19 березня 2018 року щорічна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 9 667,00 грн без вирахування всіх податків та зборів. Орендар виплачує орендну плату один раз на рік після збирання врожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня в рік збирання врожаю. Орендна плата сплачується орендарем лише за періоди користування, які починаються з весняними польовими роботами та закінчуються збиранням врожаю орендарем.
ПСП «Переселенське-К» за попереднім договором оренди земельної ділянки
від 29 січня 2015 року сплатило орендну плату на перед, в тому числі і за 2018 та 2019 роки.
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ПСП «Переселенське-К» підписали угоду про розірвання договору оренди землі від 29 січня 2015 року (а.с. 43-44).
Відповідно до пункту 6 цієї угоди права і обов`язки, що виникли у сторін за договором оренди земельної ділянки від 29 січня 2015 року втрачають чинність з моменту проведення державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Враховуючи зазначене, правильним є висновок апеляційного суду про те, що сплачені за договором оренди земельної ділянки від 29 січня 2015 року кошти не можуть бути зараховані в якості орендної плати за новим договором, який укладений 19 березня 2018 року.
Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановивши, що відповідач у порушення вказаних положень договору не виплатив ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік за договором оренди землі від 19 березня 2018 року, правильного вважав, що висновок суду першої інстанції про стягнення із відповідача на користь позивача орендної плати за 2018 рік є обґрунтованим.
Посилання ПСП «Переселенське-К» як на підставу касаційного оскарження судового рішення апеляційного суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 923/1233/15 та у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі
№ 334/2517/16-ц (провадження № 61-29056св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у зазначених справах встановлено різні фактичні обставини.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 89 263-264 382 ЦПК Україниповно та всебічно з`ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 410 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк