Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 368/720/19

провадження № 61-19401св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Петрова Є. В.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Штелик С. П.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Київобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2019 року у складі судді Іванюти Т. Є. та на постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2019 року ПрАТ «Київобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач вказав, що подав дану заяву до Кагарлицького районного суду Київської області на підставі частини восьмої статті 28 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час вивчення матеріалів справи встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 175 177 ЦПК України, справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження у справі встановлених ЦПК України немає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2019 року залишена без змін.

Судове рішення мотивовано тим, що оскільки даний спір виник з приводу нерухомого майна (користування нерухомим майном), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому позов підлягає розгляду Кагарлицькому районному суді Київської області на підставі статті 30 ЦПК України, що визначає виключну підсудність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у вказаній вище справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

05 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано цивільну справу.

У грудні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди дійшли неправильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень пункту 8 статті 28 ЦПК України, оскільки договорів між сторонами не існує, а місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_2 , тому суд дійшов неправильного висновку про підсудність справи Кагарлицькому районному суду Київської області.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Зі змісту заявлених позивачем вимог ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_1 являється споживачем електроенергії, яка постачається на вказаний об`єкт споживача.

Через несплату за спожиту електричну енергію, яка постачається на об`єкт відповідача, виникла заборгованість.

Тобто предмет позову у даній справі є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна відповідно до договору, який можна виконувати через його особливість тільки в певному місці.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Через несплату за спожиту електричну енергію, яка постачається на об`єкт відповідача, виникла заборгованість, тому спір виник з приводу нерухомого майна (користування нерухомим майном), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, постановляючи ухвалу про відкриття провадження, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ця справа підсудна Кагарлицькому районі Київської області.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку з огляду на те, що у позові ставиться питання щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, яка постачається на належний відповідачу житловий будинок, який знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , тому необхідно застосовувати положення частини першої статті 30 ЦПК України, що визначає виключну підсудність.

Верховний Суд не в повній мірі погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до частини восьмої статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Подаючи позовну заяву, ПрАТ «Київобленерго» послався на вказані норми процесуального права із одночасним зазначенням про те, що місцем виконання спірних договорів є АДРЕСА_1 . Позивач є суб`єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність з розподілення електричної енергії на території Київської області. Відповідачу за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок (а.с.2).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку про застосування виключної підсудності до вказаної справи на підставі частини першої статті 30 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, змінивши оскаржене судове рішення шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про застосування виключної підсудності до вказаної справи на підставі частини першої статті 30 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки судові рішення по суті залишені без змін, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 400 401 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року змінити шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку про застосування виключної підсудності до вказаної справи на підставі частини першої статті 30 ЦПК України.

В іншій частині ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 10 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Петров

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк

С. П. Штелик