Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 369/10223/19

провадження № 61-10601св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Київобленерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Медведського М. Д., від 17 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., від 08 липня 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - ПАТ «Київобленерго») про визнання недійсним та скасування акту про порушення № К040596 від 24 вересня 2018 року, визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» по розгляду акту № К040596 від 24 вересня 2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 004 від 27 березня 2019 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго» про визнання недійсним та скасування акту про порушення та рішення комісії про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії - закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Цивільний кодекс України не встановлює такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним та скасування актів та протоколів енергопостачальника, Правилами роздрібного ринку електричної енергії також не встановлено можливості оскарження споживачем актів та протоколів комісії енергопостачальника.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним та скасування акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» по розгляду акту, самі по собі не сприяють ефективному відновленню порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу для скасування оскаржених судових рішень заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Плати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.

Заявник стверджує, що судами неправильно застосовано положення статей 55 124 Конституції України, обмежено доступ позивача до правосуддя. Правові висновки Великої Плати Верховного Суду, викладені у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, на які посилалися суди попередніх інстанцій, відносяться до застосування Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, дія яких поширювалася на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) і які втратили чинність 11 червня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго» про визнання недійсним та скасування акту про порушення та рішення комісії про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ПАТ «Київобленерго» про визнання недійсним та скасування акту про порушення № К040596 від 24 вересня 2018 року, про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду акту № К040596 від 24 вересня 2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 004 від 27 березня 2019 року.

Представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами будь-якого судочинства відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до змісту статей 11 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками енергопостачальної організації акт про порушення № К040596 від 24 вересня 2018 рокуПравил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, є фіксацією порушення на об`єкті споживача цих Правил та є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт належить використовувати у справі як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору, зокрема щодо наявності підстав для відшкодування збитків.

Подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18).

При вирішенні цього спору судами попередніх інстанцій зроблено правильні висновки про те, що заявлені позивачем вимоги в частині визнання недійсним та скасування акту про порушення № К040596 від 24 вересня 2018 рокуне спрямовані на захист порушеного права, а тому вказана вимога не підлягає розгляду в судовому порядку, отже провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

Щодо розгляду вимог позивача в частині визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду акта № К040596 від 24 вересня 2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 004 від 27 березня 2019 року, слід зазначити наступне.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» (який був чинним на час винесення спірного рішення), а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

За змістом пункту 1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (пункт 8.2.6 Правил).

У відповідності до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Отже вимога про скасування рішення комісії енергопостачальника про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта пропорушення Правил, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта в контексті його правовідносин з енергопостачальником, встановлює обсяг і вартість необлікованої електроенергії та може бути підставою для припинення електропостачання відповідного споживача.

Подібний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/19855/17 (провадження № 12-137гс19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі в частині оскарження позивачем рішення комісії енергопостачальної організації, оформленого відповідним протоколом, суперечать нормам процесуального права.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення в частині закриття провадження щодо вимог про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Київобленерго» з розгляду акту № К040596 від 24 вересня 2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 004 від 27 березня 2019 року, винесені без додержання норм процесуального права і підлягають скасуванню.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в зазначеній частині підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення комісії публічного акціонерного товариства «Київобленерго» з розгляду акта № К040596 від 24 вересня 2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 004 від 27 березня 2019 року, - скасувати. Справу у вказаній частині передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович