Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 369/2315/16-ц

провадження № 61-9853 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Гурневич Наталія Валеріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гурневич Наталії Валеріївни, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року у складі судді Усатова Д. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заочного рішення суду першої інстанції

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 5446. Прізвища сторін після шлюбу залишено без змін.

Короткий зміст заяви про перегляд заочного судового рішення

за нововиявленими обставинами

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року

за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що позивачем при розгляді даної справи не було повідомлено суд про те, що рішенням Народного суду Залізничного району м. Києва від 17 січня 1979 року шлюб між сторонами у справі вже було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу

за актовим записом від 25 жовтня 1979 року № 812, виданим повторно

18 листопада 2014 року.

Вважав, що вказана обставина має важливе значення для правильного вирішення справи про розірвання шлюбу, є істотною обставиною,

яка не була відома суду на момент розгляду справи, тому наявні підстави для перегляду заочного судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Крім того, посилався

на факт недобросовісності дій ОСОБА_1 , якій було відомо про те,

що шлюб між сторонами у справі уже розірвано, про що він, як і суд

на момент розгляду справи не знав та не міг знати.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 04 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд

за нововиявленими обставинами заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини,

на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні статті 423

ЦПК України.

Крім того, районний суд указав, що зазначені заявником обставини можуть бути підставою для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 24 червня 2016 року у порядку, передбаченому ЦПК України,

а не за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гурневич Н. В., задоволено частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 04 березня 2021 року скасовано.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року залишено без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що пунктом 1

частини другої статті 424 ЦПК України встановлений трирічний строк

для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу. Наслідком пропущення вказаного строку у даній справі

є залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду, так як документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду (частина друга стаття 126 ЦПК України).

Апеляційний суд уважав, що, відмовивши у задоволенні поданої заяви по суті, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга від представника ОСОБА_2 - адвоката Гурневич Н. В., на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року представник

ОСОБА_2 - адвокат Гурневич Н. В., зазначає те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки всім доводам і запереченням заявника, а також зібраним у справі доказам, невірно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

У серпні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду власні пояснення до касаційної скарги, поданої його представником, в яких підтримав доводи поданої представником касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу

№ 369/2315/16-ц із Києво-Святошинського районного суду Київської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги

та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2022 року справу призначено

до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними

у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду судом першої інстанції справи про розірвання шлюбу між сторонами рішенням Народного суду Залізничного району м. Києва від 17 січня 1979 року шлюб між сторонами вже було розірвано. З настанням указаного юридичного факту припиняються правовідносини, що виникають між подружжям

з юридичного факту держаної реєстрації шлюбу.

Крім того, ОСОБА_2 не брав участь у судових засіданнях у зв'язку з тим, що не може самостійно пересуватися, потребує стороннього догляду

та допомоги, так як він є інвалідом ІІ групи безстроково. Після ухвалення заочного судового рішення перебував на стаціонарному лікуванні.

Про порушення своїх прав дізнався після отримання ухвали суду першої інстанції від 30 вересня 2020 року у справі № 369/12173/20 за позовом ОСОБА_1 до нього, ОСОБА_3 , державного нотаріуса Вишневської міської нотаріальної контори Київської області Білінець О. П. про визнання договору дарування недійсним, поділ майна та стягнення грошової компенсації. Предметом розгляду цієї справи є по суті поділ майна, придбаного ним у 2002 році, тобто після розірвання шлюбу.

Указується про те, що факт недобросовісності дій ОСОБА_1 , про які він, як і суд на момент розгляду справи, не знав та не міг знати,

є нововиявленою обставиною, що суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, безпідставно

не врахував. Районний суд не надав правової оцінки доказам, наданим заявником.

Крім того, хоча суд апеляційної інстанції ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року скасував, проте заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного заочного рішення залишив без розгляду. Разом із цим, ухвала районного суду про відкриття провадження у справі від 10 листопада

2020 року набрала законної сили. При цьому ухвалою суду першої інстанції від 03 березня 2021 року відмовлено представнику позивача про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду й вона також набрала законної сили. Зазначені ухвали не переглядалися в апеляційному порядку,

що унеможливлює залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд

за нововиявленими обставинами заочного судового рішення без розгляду. Апеляційний суд не навів обґрунтувань на спростування висновків суду першої інстанції, вийшов за межі апеляційного перегляду, чим порушив норми процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гурневич Н. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої

або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання

про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,

які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи

чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної

в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно

до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства,

що регулює спірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова

або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 424

ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими

або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1

частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Установлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним

і поновленню не підлягає.

Встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 5446. Прізвища сторін після шлюбу залишено без змін.

Крім того, у резолютивній частині вказаного заочного рішення зазначено, що воно може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання рішення.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, залишивши

без розгляду заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення районного суду, формально виходив лише з того, що заочне рішення постановлено судом першої інстанції 24 червня 2016 року, а із заявою

про його перегляд за нововиявленими обставинами заявник звернувся

у листопаді 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку, передбаченого статтею 424 ЦПК України.

Разом із цим, указані висновки апеляційного суду не узгоджуються

з вищенаведеними нормами процесуального права.

Суд апеляційної інстанції виходив із дати ухвалення заочного судового рішення, проте, з урахуванням положень частини першої статті 424

ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими

або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Проте апеляційний суд не встановив, чи набрало заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року законної сили, а у разі набрання таким судовим рішенням законної сили,

з якої дати.

Відмінністю заочного рішення від звичайного рішення є можливість спрощеного порядку його перегляду самим судом, що ухвалив таке рішення за заявою відповідача.

Відповідно до статті 228 ЦПК України 2004 року заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Це процесуальний строк, тому десять днів вираховується з наступного дня після отримання відповідачем копії заочного рішення.

Статтею 233 ЦПК України 2004 року визначено порядок набрання законної сили заочного рішення, за якою заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до статті 223 ЦПК України 2004 року рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні

у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (частина перша статті 294 ЦПК України 2004 року).

Подібні положення закріплені й у чинному ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі

за результатами апеляційного розгляду справи (стаття 289 ЦПК України).

Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву

про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів

з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Строк на апеляційне оскарження визначено статтею 354 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд мав установити дату набрання заочним судовим рішенням законної сили й після цього вирішувати питання

про пропуск заявником трирічного строку про перегляд заочного рішення

за нововиявленими обставинами, а не виходити помилково із дати його ухвалення.

Указане свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та передчасність зроблених апеляційним судом висновків.

Крім того, до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених

статтею 374 ЦПК України, а саме пунктом 6 частини першої вказаної статті,

не віднесено скасування ухвали районного суду, якою по суті вирішено питання, та залишення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами заочного судового рішення без розгляду. Це є виключним повноваженням районного суду.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг

на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою

для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції

(частина четверта статті 411 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення процесуального закону

та порушив порядок вирішення питання про перегляд заочного рішення,

а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 141 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гурневич Наталії Валеріївни, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк