Постанова

Іменем України

17 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 369/2914/17-ц

провадження № 61-40666св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України в інтересах профспілкового комітету центральної районної лікарні Києво-Святошинського району,

відповідачі: начальник відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Лява Роман Борисович, головний лікар центральної лікарні Києво-Святошинського району Завадецький Олександр Тарасович,

третя особа - Києво-Святошинська районна державна адміністрація,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2018 року в складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Іванової І. В., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я Українив інтересах профспілкового комітету центральної районної лікарні Києво-Святошинського району звернулася до суду з позовом до начальника відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ляви Р. Б., головного лікаря центральної районної лікарні Києво-Святошинського району Завадецького О. Т., третя особа - Києво-Святошинська районна державна адміністрація, про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання усунути порушення умов колективного договору.

Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2016 року конференцією трудового колективу Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району (далі - ЦРЛ) було прийнято колективний договір ЦРЛ на

2016-2019 роки, який 18 липня 2016 року № 45 його було зареєстровано в управлінні соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Відповідно до умов вказаного колективного договору адміністрація ЦРЛ зобов`язалася перераховувати профспілкові внески через бухгалтерію на розрахунковий рахунок профкому з утриманням їх із заробітної плати працівників ЦРЛ. Разом з тим, у колективному договорі зазначено, що його положення будуть поширюватися на всіх працівників ЦРЛ і будуть обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників.

Проте, у грудні 2016 року під час виплати працівникам ЦРЛ заробітної плати за листопад 2016 року централізованою бухгалтерією відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації не були утримані та перераховані на рахунок Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України членські профспілкові внески, що було порушенням положень пунктів 1.2., 9.2. колективного договору.

Формальною підставою неутримання та неперерахування членських внесків була відсутність у бухгалтерії відділу охорони здоров`я відповідних заяв членів профспілки.

07 грудня 2016 року головою профспілкового комітету подані до канцелярії ЦРЛ повторно зібрані заяви про утримання членських внесків членів профспілки, згідно опису (усього 673 заяви), проте утримання членських внесків на підставі поданих заяв не було поновлено.

З урахуванням викладеного, Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України в інтересах профспілкового комітету ЦРЛ просила суд визнати незаконною бездіяльність головного лікаря ЦРЛ Завадецького О. Т., начальника відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної адміністрації Ляви Р. Б., яка полягала у невиконанні пунктів 1.2, 9.2 колективного договору

на 2016-2019 роки та зобов`язати відповідачів усунути порушення

пунктів 1.2, 9.2 колективного договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 20 лютого 2018 року в задоволенні позову Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України в інтересах профспілкового комітету ЦРЛ відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні для підтвердження заявлених позовних вимог докази.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого

2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку та обґрунтовано вважав, що Києво-Святошинською районною організацією профспілки працівників охорони здоров`я України в інтересах профспілкового комітету ЦРЛ не доведено обставин, на які вона посилалась як на обґрунтування своїх вимог, які б давали підстави вважати, що відповідачами порушені вимоги колективного договору

від 19 травня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 31 серпня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Києво-Святошинського районного суду Київської області зазначену цивільну справу.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності. Не звернуто уваги на те, що матеріали справи не містять жодного документа, яким би документально підтверджувався факт виявлення відсутності у центральній бухгалтерії письмових заяв працівників ЦРЛ щодо утримання профспілкових внесків на розрахунковий рахунок профкому (доповідні, службові записки, акти тощо).

Заявник вважав, що судом першої інстанції не з`ясовано правомірності дій відповідачів щодо односторонньої відмови від виконання умов колективного договору від 19 травня 2017 року, а згодом, ініціювання призупинення його дії, без відкликання попереднього листа. Крім того, заявник посилався на те, що ані чинним законодавством України, ані положеннями колективного договору не передбачено можливості його призупинення.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції не звернув уваги на відсутність у цьому рішенні правової оцінки порушення відповідачами норм матеріального права, а саме частини третьої статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Вважав, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 липня 2016 року в Управлінні праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації зареєстровано колективний договір, сторонами якого є: адміністрація - головний лікар Завадецький О. Т. та працівники лікарні в особі профспілкового комітету медичних працівників Києво-Святошинської ЦРЛ - голова профспілкового комітету Хмельницький О. В.

Згідно із пунктом 1.4. вказаного колективного договору адміністрація визнає профспілковий комітет єдиним і повноважним представником трудового колективу в колективних переговорах.

Відповідно до пункту 1.6. вказаного договору колективний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до укладення нового договору чи його перегляду.

Згідно із пунктом 9.1. колективного договору громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів (стаття 36 Конституції України).

Відповідно до пункту 9.2. колективного договору адміністрація зобов`язується перерахувати профспілкові внески через бухгалтерію на розрахунковий рахунок профкому з утриманням їх з заробітної плати.

Згідно із зверненням голови Києво-Святошинської районної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України Сєрої Г. І. від 16 грудня 2016 року голові відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ляві Р. Б. станом на 15 грудня 2016 року на рахунок районної організації професійної спілки працівників охорони здоров`я України не надійшли членські профспілкові внески за листопад 2016 року від централізованої бухгалтерії відділу охорони здоров`я.

Відповідно до подання, поданого головою первинної профспілкової організації ЦРЛ Хмельницьким О. В. на ім`я голови Києво-Святошинської районної ради, голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації, начальника відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ляви Р. Б., головного лікаря ЦРЛ Завадецького О. Т. від 28 грудня 2016 року зазначено, що у грудні 2016 року централізованою бухгалтерією, підпорядкованою відділу охорони здоров`я, одночасно з виплатою заробітної плати, не були утримані та перераховані на розрахунковий рахунок профспілкового комітету членські профспілкові внески працівників лікарні-членів профспілки за листопада 2016 року.

Також, встановлено, що виконуючий обов`язки головного лікаря ЦРЛ

Зубко О. Г. надсилав лист голові профспілкового комітету

Хмельницькому О. В. , яким повідомляв про те, що при розгляді колективного договору, який зареєстровано 18 липня 2016 року № 45, було виявлено ряд порушень норм трудового законодавства, яке унеможливлювало його виконання та адміністрація ЦРЛ відкликала свій підпис та печатку з колективного договору між ЦРЛ та профкомом Боярської районної лікарні та розривала колективний договір.

Відповідно до витягу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЦРЛ Києво-Святошинського району від 12 квітня 2017 року № 03 постановлено надіслати відповідь на звернення головного лікаря про згоду на призупинення дії колективного договору від 19 травня 2016 року на період перемовин до внесення змін.

Рішенням профспілкового комітету працівників ЦРЛ від 12 квітня 2017 року дію колективного договору від 19 травня 2016 року призупинено на період обговорення питань щодо внесення змін до цього договору, що підтверджується інформаційною довідкою голови профспілкового комітету ЦРЛ Хмельницького О. В.

16 травня 2017 року головою профспілкового комітету ЦРЛ

Хмельницьким О. В. було повідомлено про те, що профспілковий комітет ЦРЛ на своєму засіданні № 5, обговоривши приводи та підстави для ухвалення рішення профспілкового комітету від 16 лютого 2017 року щодо ініціювання звернення до суду на бездіяльність головного лікаря ЦРЛ

Завадецького О. Т. вирішило скасувати це рішення як передчасне, що підтверджується витягом засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЦРЛ від 16 травня 2017 року № 05.

Згідно довідки ЦРЛ Києво-Святошинсько району від 14 лютого 2018 року

№ 140, підписаної головним лікарем ЦРЛ Завадецьким О. Т. і головою профкому профспілкового комітету ЦРЛ Король Г. П. , 19 січня 2018 року було зареєстровано «Профспілку працівників центральної районної лікарні Києво-Святошинського району», яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Соборна, 51, ідентифікаційний код 41878331, і станом на 14 лютого 2018 року членами профспілки працівників ЦРЛ є

241 працівник.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною сьомою статті 20 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об`єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об`єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Статтею 19 КЗпП України встановлено, що контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

Статтею 4 Закону встановлено, що право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.

За наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об`єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.

У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймають найбільш прийнятний проект колективного договору і доручають профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з роботодавцем.

У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об`єднань, до яких входить більшість найманих працівників держави, галузі, території.

Згідно з частиною другою статті 12 КЗпП України, якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді.

Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою.

Статтею 11 Закону України «Про колективні договори і угоди», статтями 2, 6, 7 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» встановлено, що для врегулювання розбіжностей під час ведення колективних переговорів сторони використовують примирні процедури.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12 81 89 ЦПК України.

При цьому, правильного виходив з того, що оскільки при внесенні змін до спірного колективного договору виникли розбіжності, у зв`язку із чим за згодою профспілкового комітету було призупинено дію колективного договору на період перемовин та до внесення відповідних змін, а тому обґрунтовано вважав, що у період з листопада 2016 року по січень

2017 року були відсутні правові підстави для відрахування та перерахування профспілкових внесків із заробітної плати медичних працівників ЦРЛ.

Разом з тим, ураховуючи те, що рішення засідання профспілкового комітету щодо ініціювання звернення до суду на бездіяльність головного лікаря ЦРЛ щодо усунення порушень умов колективного договору в частині відрахування та перерахування профспілкових внесків із заробітної плати медичних працівників ЦРЛ протягом трьох місяців, а саме: листопада, грудня 2016 року та січня 2017 року, було скасовано, як передчасне, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я України залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович