Постанова

Іменем України

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 369/2915/17-ц

провадження № 61-20895св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України в інтересах Профспілкового комітету Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги»

відповідачі: начальник відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ляви Романа Борисовича, головний лікар Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ткаченко Олег Андрійович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Києво-Святошинська районна державна адміністрація,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Києво-Святошинської районної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників охорони здоров`я України (далі - Організація профспілки) в інтересах Профспілкового комітету Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» звернулась до суду із позовом до начальника відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ляви Р. Б., головного лікаря Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ткаченка О. А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Києво-Святошинська районна державна адміністрація, про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що 23 липня 2015 року конференцією трудового колективу Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» прийнято Колективний договір (далі - Колективний договір), зареєстрований 18 серпня 2015 року № 42 в Управлінні соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - Києво-Святошинська РДА).

Профспілковий комітет Центру не має власного рахунку, перерахування членських внесків працівників Центру - членів профспілки до грудня 2016 року здійснювалося з рахунків відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА на рахунок позивача у день виплати заробітної плати працівникам центру. Про належне добровільне виконання обов`язку з перерахування профспілкових внесків до грудня 2016 року свідчить відповідний акт звірки. Проте у грудні 2016 року централізованою бухгалтерією відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА не були утримані та перераховані на рахунок позивача профспілкові внески, що є порушенням положень колективного договору.

16 грудня 2016 року у зв`язку із порушенням вимог законодавства та умов Колективного договору головою Організації профспілки направлено лист начальнику відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА з пропозицією провести звірку розрахунків шляхом складення та підписання акта звірки щодо рахунків за жовтень-листопад 2016 року або надати свої заперечення. Листом від 27 січня 2017 року відділ охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА надав відповідь про відсутність законно обґрунтованої заборгованості відділу перед позивачем. Вказані обставини свідчать про незаконну бездіяльність відповідачів, що полягає у неутриманні та неперерахуванні на рахунки позивача членських профспілкових внесків працівників центру - членів Професійної спілки працівників охорони здоров`я України, а також про незаконну бездіяльність відповідачів щодо усунення порушень умов колективного договору та законодавства в частині створення умов діяльності профспілок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі за відсутності письмових заяв працівників центру не мали правових підстав для утримання членських внесків із їхньої заробітної плати, а також для перерахування таких внесків саме на рахунок позивача.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 9.3. Колективного договору сторона власника зобов`язується за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, щомісячно і безоплатно утримувати із заробітної плати і перераховувати у безготівкову порядку протягом 3- х банківських днів після виплати заробітної плати у будь-якій формі на рахунок організації членські внески. Тобто, правовою підставою для утримання членських внесків із заробітної плати членів профспілки, а також для перерахування таких внесків, є їхні письмові заяви. Однак на обґрунтування позову позивач не надав суду будь-яких доказів про те, що працівники центру, які є членами профспілки, зверталися до роботодавця із письмовими заявами про щомісячне утримання із їхньої заробітної плати профспілкових внесків та перераховування їх на рахунок позивача. Будь-яких відомостей про наявність таких заяв матеріали справи не містять. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив, що законодавцем і Колективним договором чітко визначені порядок, підстави утримання і сплати членських внесків членами профспілки, а саме наявність письмових заяв працівників і наступне перерахування коштів на користь первинної профспілкової організації, а відтак доводи апеляційної скарги про те, що достатньою підставою для утримання із заробітної плати членів профспілки членських внесків є Колективний договір, є безпідставними. Також не заслуговують на увагу посилання скаржника на акт звірки надходження членських профспілкових внесків з 01 січня 2015 року по 01 жовтня 2016 року, оскільки сам факт періодичного перерахування особою коштів на рахунок іншої особи (Києво-Святошинської РДА) протягом певного проміжку часу за відсутності правових підстав, у цьому випадку письмових заяв, не може бути підставою для накладення на цю особу обов`язку здійснювати такі перерахування і надалі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року Організація профспілки працівників охорони здоров`я України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, просила скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особа, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що всупереч нормам процесуального закону суд першої інстанції допустив неправильну оцінку доказів, зокрема не надано оцінки факту порушення умов Колективного договору у грудні 2016 року, що було предметом позову та не з`ясовано, за яких обставин на підставі усної вказівки відповідача централізованою бухгалтерією відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА було припинено утримання та перерахування профспілкових внесків на розрахунковий рахунок позивача, а також не з`ясовано причини ненадання відповідачами відповіді на подання про усунення порушень умов колективного договору та законодавства про працю та змісту відповіді на лист позивача щодо проведення звірки розрахунків у зв`язку з неперерахуванням профспілкових внесків. Крім того, у матеріалах справи відсутній документ, яким можна підтвердити факт відсутності у бухгалтерії заяв членів профспілки, на підставі яких здійснювалися будь-які утримання з заробітної плати працівників або факт виявлення їх відсутності. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не з`ясовано, на яких підставах протягом 2015-2016 років відповідач здійснював вчасне та у повному обсязі перерахування членських внесків на рахунок позивача.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23травня 2015 року конференцією трудового колективу Комунального закладу «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» прийнято Колективний договір, зареєстрований 18 серпня 2015 року № 42 в Управлінні соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА.

Звертаючись до суду з позовом, Організація профспілки посилалася на те, що у грудні 2016 року під час виплати працівникам Центру заробітної плати за листопад 2016 року централізованою бухгалтерією відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської РДА не були утримані та перераховані на рахунок позивача профспілкові внески, що є порушенням пунктів 1.4., 9.3. Колективного договору.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, який діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно із статтею 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності-представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції (стаття 13 КЗпП України).

Згідно із статтею 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Відповідно до статті 19 КЗпП України контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором. Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Статтею 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що профспілки, їх об`єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди, профспілки, їх об`єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

18 серпня 2015 року Комунальний заклад «Києво-Святошинський центр первинної медико-санітарної допомоги» в особі головного лікаря Ткаченка О. А. та первина профспілкова організація центру в особі голови профспілкового комітету Головіної О. Є. уклали Колективний договір.

Відповідно до умов 1.4 Колективного договору положення договору поширюються на всіх найманих працівників закладу охорони здоров`я, незалежно від того, чи є вони членами профспілки (стаття 9 Закону України «Про колективні договори і угоди»), і є обов`язковими для сторін, що його уклали.

Колективний договір укладено на 3 роки, набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до прийняття нового. Зміни і доповнення вносяться тільки за взаємною згодою сторін, і в обов`язковому порядку, в зв`язку із змінами чинного законодавства, угод вищого рівня. (пункт 1.11 Колективного договору)

Відповідно до пункту 9.3. Колективного договору сторона власника зобов`язується за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, щомісячно і безоплатно утримувати із заробітної плати і перераховувати у безготівкову порядку протягом 3-х банківських днів після виплати заробітної плати у будь-якій формі на рахунок організації членські внески.

Статтею 7 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачений розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, яка складається із представників сторін та утворюється за ініціативою однієї із сторін - на виробничому рівні - у триденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін. У разі потреби примирна комісія: залучає до свого складу незалежного посередника; консультується із сторонами колективного трудового спору (конфлікту), центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п`ятиденний, з моменту утворення комісій строк. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п`ята статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Належним чином оцінивши докази та встановивши, що законодавством і статутом центру чітко визначені порядок, підстави утримання і сплати членських внесків шляхом перерахування коштів на користь первинної профспілкової організації за наявності письмових заяв працівників, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що підстав для зобов`язання відповідачів у справі утримання членських внесків та їх перерахування на рахунок позивача немає.

Наявність письмових заяв працівників (членів профспілки) про перерахування коштів з їх заробітної плати на користь первинної профспілкової організації позивач не довів.

Крім того, сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник щодо виконання колективного договору в частині утримання із заробітної плати працівників профспілкових внесків на рахунок профспілки.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 19 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції розглядаються справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. Тому, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Таким чином, спір між профспілковою організацією та роботодавцем щодо виконання Колективного договору в частині утримання із заробітної плати працівників профспілкових внесків на рахунок профспілки має вирішуватися примирною комісією, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, вимоги профспілкової організації щодо покладення в судовому порядку на відповідача обов`язку перерахування профспілкових внесків із заробітної плати працівників, які є її членами, а також посилання на неперерахування цих внесків роботодавцем, у спірному випадку є неналежним та неефективним способом захисту. Ці вимоги можуть бути обґрунтуванням іншої - належної вимоги, а саме про стягнення конкретних грошових сум за відповідний період.

Вимоги позивача фактично зводяться до спонукання відповідача до виконання умов Колективного договору й перерахування профспілкових внесків, проте законом визначені способи забезпечення виконання такого договору, зокрема шляхом ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства у вигляді штрафу аж до звільнення з посади (стаття 18 Закону України «Про колективні договори і угоди», стаття 41-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також шляхом вирішення колективного трудового спору примирною комісією, яка утворюється та діє відповідно до статті 8 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 червня 2020 року у справі №210/2097/16 (провадження №61-16081св19), 25 листопада 2019 року у справі № 369/2910/17 (провадження № 61-16806св19), 19 травня 2021 року у справі №591/6937/19 (провадження № 61-8818св20), у яких вирішувались близькі за змістом правовідносини.

Відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний суд не встановлює обставини та не надає оцінку доказам у справі, а перевіряє законність судових рішень у межах касаційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги, що суд помилково відніс цю справу до малозначних, то Верховний Суд зазначає, що справа розглядалася у загальному позовному провадженні згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року. Із матеріалів справи не випливає, що суд відніс справу до малозначних, а вказівка судом апеляційної інстанції про те, що постанова не підлягає у касаційному порядку не вплинуло на доступ позивача до суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а зводяться до незгоди з судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської районної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко