№ 369/3441/16-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 369/3441/16-ц

провадження № 61-12336св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року в складі судді: Дубас Т. В., та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року в складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Лівінського С. В., Суханової Є. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 вересня 2012 між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №50005950, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 231 399,95 грн, що є еквівалентом 28 532,67 дол. США на день укладання договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки Audi, модель А6, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1984 куб. см., рік випуску 2012, а відповідач - зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачеві кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору та згідно із графіком погашення кредиту, що становить невід`ємну частину договору. Відповідно до договору про внесення змін/додаткової угоди № 1 від 18 2014 до кредитного договору №50005950 від 12 вересня 2012 року позивачем надано відповідачеві додатковий кредит у сумі в еквіваленті 7 111,23 дол. США в українських гривнях, що на дату укладення додаткового кредиту становило 96 001,61 грн. Цільове призначення додаткового кредиту: сплата страхових платежів за договором рахування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

Згідно з пунктом 1.6. Умов кредитування виконання зобов`язання відповідача за цим договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50005950 від 18 вересня 2012 року, за яким з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором, відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки Audi, модель А6, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 984 куб.см., рік випуску 2012, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заставною вартістю 355 999,97 грн.

Позивач вказував, що починаючи з жовтня 2014 року відповідач почав порушувати свої зобов`язання за договором щодо оплати щомісячних платежів, сплачуючи їх з порушенням строків, погоджених в графіку погашення кредиту, а з вересня 2015 року взагалі перестав сплачувати щомісячні платежі. Станом на 30 березня 2016 року відповідач має заборгованість щодо сплати таких щомісячних платежів: часткова несплата щомісячного платежу за вересень 2015 року у розмірі 4 625,83 грн відповідно до рахунку №00282382 від 02 вересня 2015 року. Строк виконання зобов`язання не пізніше 15 вересня 2015 року; несплата щомісячного платежу за жовтень 2015 року у розмірі 12 782,48 грн, відповідно до рахунку № 00287430 від 05 жовтня 2015. Строк виконання зобов`язання не пізніше 15 жовтня 2015 року; несплата щомісячного платежу за листопад 2015 року у розмірі 13 917,14 грн, відповідно до рахунку №00292854 від 02 листопада 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 листопада 2015 року. Таким чином, станом на 30 березня 2016 (дату складання цієї позовної заяви) у відповідача існує заборгованість перед позивачем за несплаченими щомісячними платежами за договором на загальну суму 31 325,45 грн.

У зв`язку з систематичним невиконанням умов договору 20 листопада 2015 року позивачем було направлено вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50005950 від 16 листопада 2015 року з вимогою повернути суму кредиту. Вимога не була отримана відповідачем, про що свідчить конверт до рекомендованого повідомлення № 0430600735955 з відміткою про повернення «у зв`язку із закінченням терміну зберігання». Таким чином, враховуючи те, що відповідачем вимога не була отримана, останнім днем повернення кредиту та сплати заборгованості відповідно було 20 грудня 2015 року. Однак, відповідач у вказані строки кредит не повернув, заборгованість за договором не сплатив.

ТОВ «Порше Мобіліті», з урахуванням збільшених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 733 139,25 грн, що включає:

основну заборгованість за кредитним договором № 50005950 від 12 вересня 2012 року в розмірі 313 216,34 грн;

заборгованість за додатковим кредитом у розмірі 121 441,07 грн;

збитки у розмірі 15 900,00 грн;

штраф у розмірі 48 093,20 грн;

пеню за договором у розмірі 3 149,71 грн;

пеню за додатковим кредитом у розмірі 12 183,74 грн;

3% річних за договором у розмірі 31 194,26 грн;

3% річних за додатковим кредитом у розмірі 9 202,31 грн;

інфляційні втрати за договором у розмірі 139 356,61 грн;

інфляційні втрати за додатковим кредитом у розмірі 39 402,01 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» основну заборгованість зі сплати кредиту за кредитним договором № 50005950 від 12 вересня 2012 року у розмірі 313 216,34 грн, заборгованість за додатковим кредитом у розмірі 121 441,07 грн, штраф у розмірі 48 093,20 грн, пеню за договором у розмірі 3 149,71 грн, пеню за додатковим кредитом у розмірі 12 183,74 грн, 3 % річних за договором у розмірі 31 194,26 грн, 3 % річних за додатковим кредитом у розмірі 9 202,31 грн, а всього 538 480,63 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні інших вимог позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що12 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір №50005950, відповідно до умов якого сума кредиту склала 231 399,95 грн, еквівалент суми кредиту становить 28532,67 дол. США, строк кредиту 60 місяців, процентна ставка 9,90 % річних змінна ставка відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування. Згідно умов кредитного договору усі платежі за цим договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування. Пунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування передбачено, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту визначено в гривні на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент встановлення рахунка обмінного курсу банку. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни або обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунка та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Суд першої інстанції зазначив, що в порушення умов кредитного договору та додаткової угоди відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином передбачених договорами обов`язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права ТОВ «Порше Мобіліті». Станом на 18 квітня 2019 року у відповідача існує заборгованість: за основним договором перед позивачем за несплаченими щомісячними платежами за договором на загальну суму 31 325,45 грн; залишок неповернутої суми кредиту за договором, становить еквівалент в гривні 12 123,16 дол. США і відповідно до обмінного курсу АТ «Креді Агріколь Банк» - 23,062 грн за 1 дол. США станом на дату складання вимоги становить 279 584,32 грн; згідно кредитного договору ОСОБА_1 має обов`язок щодо сплати процентів 9,90 %, що становить 2 306,57 грн, і станом на 18 квітня 2019 року існує заборгованість за несплаченими платежами за Додатковим кредитом на загальну суму 121 441,07 грн. За порушення пункту 3.3. договору з відповідача також підлягає стягненню штраф в розмірі 46 279,99 грн, а за порушення пункту 8.3. Умов кредитування, за порушення своїх зобов`язань відповідач був зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 813,21 грн, що разом становить 48 093,20 грн. Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором складає 3 149,71 грн. Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов`язань за Додатковим кредитом, складає 12 183,74 грн. Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором складає 31 194,26 грн. За порушення терміну оплати чергового платежу з повернення Додаткового кредиту Відповідач зобов`язаний сплатити 9 202,31 грн.

Суд першої інстанції вказав, що слід відмовити у вимогах про стягнення збитків у розмірі 15 900 грн, оскільки позивач поніс витрати у зв`язку із вчиненням виконавчого напису, на суму 3 900 грн. Але рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маринець О. С. вчинений 27 січня 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 63, про звернення стягнення на транспортний засіб марки АUDІ, модель А6, рік виробництва 2012, що належить на праві власності ОСОБА_1 , рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року. І з урахуванням неправомірності відповідного виконавчого напису, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми оплати за його вчинення. Позивачем віднесено до збитків витрати у зв`язку з представництвом інтересів позивача в суді та підготовкою процесуальних документів, які були необхідні для захисту інтересів позивача у зв`язку з порушенням умов договору на суму 12 000 грн. Проте правова природа витрат на правову допомогу регламентуються відповідними статтями ЦПК України. Також відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат за основним та додатковим договором тому, що усі платежі повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування. Тому положення частини другої статті 625 ЦК України в частині інфляційних втрат не можуть бути застосовані.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» штрафу в розмірі 48 093,20 грн скасовано та ухвалено у цій частині вимог нове судове рішення про залишення їх без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року в частині стягнення судового збору змінено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судовий збір у розмірі 4 903,87 грн.

В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що починаючи з вересня 2014 року, відповідач не виконує свої зобов`язання за договорами, унаслідок чого станом на 30 березня 2016 відповідач мав заборгованість щодо сплати щомісячного платежу за вересень 2015 року у розмірі 4 625,83 грн, відповідно до рахунку № 00282382 від 02 вересня 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 вересня 2015 року; за жовтень 2015 року - 12 782,48 грн, відповідно до рахунку №00287430 від 05 жовтня 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 жовтня 2015; за листопад 2015 року 13 917,14 грн, відповідно до рахунку №00292854 від 02 листопада 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 листопада 2015 року. У зв`язку з невиконанням умов договору, 20 листопада 2015 позивачем направлено ОСОБА_1 вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50005950 від 16 листопада 2015 року з вимогою повернути суму кредиту та заборгованість за правочином. Оскільки вимога кредитора не була виконана відповідачем, то 07 квітня 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, які уточнив 18 квітня 2019 року. Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за правочином підтверджується наданими доказами, дослідженими судом та які відносить до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх згідно положень 77-80 ЦПК України. Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять і відповідач їх не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору від 12 вересня 2012 року відмовлено. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування визначеної судом першої інстанції заборгованості щодо суми кредиту за вказаним правочином і таких не надав відповідач до суду апеляційної інстанції. А тому, за положеннями правочину відповідач має відповідати за невиконання умов правочинів щодо вказаних складових, за винятком штрафу.

При відмові в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу апеляційний суд зазначив, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, як вказано в заявлених позовних вимогах, що підтвердив і представник позивача у судовому засіданні, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Відтак, рішення місцевого суду в частині стягнення із відповідача штрафу в розмірі 48 093,20 грн не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення у цій частині про відмову в задоволенні таких вимог.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення в частині стягнення заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором та за додатковим кредитом, пені, 3 % річних. А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення справи норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, статей 213 509 533 637 ЦК України, статті 93 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що кредитний договір підписаний неуповноваженою особою, відсутні у справі докази отримання грошових коштів за правочинами, невірно проведений розрахунок заборгованості, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не відповідають дійсності та не спростовують висновків місцевого суду та не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог з цього приводу.

Аргументи учасників справи

У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення та передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання позичальника за кредитним договором є зустрічним щодо зобов`язання кредитодавця щодо розміру наданого кредиту, з врахуванням положень статей 1054 1046 1049 533 ЦК України кредит має бути повернуто в тому самому розмірі (якщо сума кредиту визначена і надається в еквіваленті іноземної валюти за курсом на момент його надання, то і повертатися має в еквіваленті на момент повернення, якщо ж кредит надається в сумі визначеній в національній валюті, то і повертатися він має в такій же сумі) в якому він був наданий.

Зазначає, що перший рівень тлумачення правочину надавав можливість встановити, що зобов`язання сторін щодо суми кредиту визначені у розмірі 231 399,95 грн, еквівалентній 28 532,57 дол. США за курсом, зафіксованим у договорі 8,11 грн/дол. США. Як встановлено судами попередніх інстанцій, еквівалент суми кредиту в розмірі 28 532, 67 дол. США визначено не на момент його надання, а на момент укладення кредитного договору. Положення кредитного договору і фактичні розрахунки сторін свідчать на користь того висновку, що сума кредиту підлягала наданню і розраховувалась Позивачем в рахунках-фактурах на його повернення виходячи з курсу дол. США, визначеному в кредитному договорі на момент його укладання, а саме 8,1100 грн. Відповідно розрахунок заборгованості має бути здійснено за курсом на момент укладання кредитного договору. Рахунки-фактури на повернення кредитних коштів, сформовані Позивачем, які підтверджували доводи відповідача щодо того, що позивач суму на повернення кредитних коштів розраховував за курсом долара США визначеному Сторонами на момент укладення Кредитного договору - 8,1100 грн/дол. США. Наведена обставина є істотною, оскільки з її врахуванням сума заборгованості за кредитом має визначатись не за курсом 23,062 грн дол. США, а за визначеним сторонами курсом. Відповідно, замість 279 584,45 грн, стягнутих судами розмір заборгованості мав становити 98 318.83 грн.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до з ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором № 50005950 від 12 вересня 2012 року у розмірі 313 216,34 грн, заборгованості за додатковим кредитом у розмірі 121 441,07 грн, пені за договором у розмірі 3 149,71 грн, пені за додатковим кредитом у розмірі 12 183,74 грн, 3 % річних за договором у розмірі 31 194,26 грн, 3 % річних за додатковим кредитом у розмірі 9 202,31 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 09 листопада 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі провадження № 6-2134цс15; Верховного Суду: від 13 лютого 2019 року у справі № 757/21343/15-ц; від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 12 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір № 50005950, відповідно до умов якого сума кредиту склала 231 399,95 грн, еквівалент суми кредиту становить 28 532,67 дол. США, строк кредиту 60 місяців, процентна ставка 9,90% річних змінна ставка відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування. Цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки Audі, модель А6, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1984 куб. см, рік випуску 2012.

Відповідно пункту 1.6. Загальних умов кредитування, виконання зобов`язання відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50005950 від 18 вересня 2012 року за яким, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором, відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки Audi, модель А6, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 984 куб. см., рік випуску 2012, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заставною вартістю 355 999,97 грн.

Згідно умов кредитного договору усі платежі за цим договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування.

Відповідно до пункту 1.1. Загальних умов кредитування, що є додатком до Кредитного договору № 50005950 від 12 вересня 2012 року, компанія зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін.

У пункті 1.3.1 Загальних умов кредитування передбачено, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту визначено в гривні на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент встановлення рахунка обмінного курсу банку. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни або обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунка та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Згідно пункту 2.4 Загальних умов кредитування нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360», відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту

Графіком погашення кредиту до кредитного договору встановлена сума щомісячного платежу в дол. США, що складає 604,83 дол. США.

18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено договір про внесення змін/Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 50005950 від 12 вересня 2012 року, відповідно до умов якого ТОВ «Порше Мобіліті» зобов`язалось надати ОСОБА_1 додаткову суму кредиту у сумі еквіваленту 7111,23 доларів США в українських гривнях, еквівалент суми додаткового кредиту у іноземній валюті дорівнює 96 001,61 грн, цільове призначення кредиту - сплата страхових платежів відповідно до договору страхування №245002/4098/0000737 від 18 вересня 2014 року, укладеного між позичальником з ПАТ «Страхова компанія «Уніка», на виконання умов кредитного договору.

Згідно пункту 1.6 Договору про внесення змін/додаткова угода № 1 до кредитного договору № 50005950 від 12 вересня 2012 року, проценти за додатковим кредитом нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за процентною ставкою, що вказана у кредитному договорі та відповідно до графіку погашення кредиту. На будь який день фактична заборгованість позичальника за додатковим кредитом складає суму, перераховану страховику компанією відповідно до цієї додаткової угоди і не погашену позичальником.

Відповідно до пункту. 3.2.1. Умов кредитування, у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування Кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Відповідач не виконує свої зобов`язання за договорами, унаслідок чого станом на 30 березня 2016 року існує заборгованість щодо сплати щомісячного платежу за вересень 2015 року у розмірі 4 625,83 грн, відповідно до рахунку № 00282382 від 02 вересня 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 вересня 2015 року; за жовтень 2015 року - 12 782,48 грн, відповідно до рахунку № 00287430 від 05 жовтня 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 жовтня 2015 року; за листопад 2015 року 13 917,14 грн відповідно до рахунку №00292854 від 02 листопада 2015 року, строк виконання зобов`язання не пізніше 15 листопада 2015 року.

27 січня 2016 року приватним нотаріуом Київського міського нотаріального округу Маринець О. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 63, про звернення стягнення на транспортний засіб марки АUDІ, модель А6, рік виробництва 2012, державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року в справі № 755/13563/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маринець О. С., вчинений 27 січня 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 63, про звернення стягнення на транспортний засіб марки АUDІ, модель А6, рік виробництва 2012, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

У справі № 755/13563/16-ц встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази реєстрації ТОВ «Порше Мобіліті» у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та направлення на адресу боржника письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року в справі № 755/7682/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору № 50005950 від 12 вересня 2012 року з усіма додатками до нього та Договору про внесення змін/додаткову угоду № 1 від 18 вересня 2014 року до кредитного договору № 50005950 від 12 вересня 2012 року з усіма додатками до неї відмовлено.

У справі № 755/7682/16-ц встановлено, що в укладеному між сторонами кредитному договорі, який складається із договору, загальних умов кредитування та графіка погашення кредиту, чітко визначені умови кредитування, зокрема, розмір наданого кредиту, строк, на який він наданий, порядок його надання та повернення, розмір плати за користування кредитними коштами, права та обов`язки позикодавця і позичальника, відповідальність сторін тощо. Кредитним договором передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування. Підстави для визнання оспорюваних правочинів відсутні.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

У частині другій статті 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення частини другої статті 524 та частини другої статті 533 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Таким чином ЦК України надає сторонам договору можливість встановити «валютне застереження» у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті при укладенні договору. При цьому грошовий еквівалент в іноземній валюті буде виступати складовим елементом ціни в договорі.

За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша статті 81 ЦПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина четверта статті 82 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 2-431/11 (провадження № 61-3764св19) зазначено, що: «вчиненням виконавчого напису нотаріуса позивач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, тобто, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання» .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 759/16659/15-ц (провадження № 61-4106св20) вказано, що «14 січня 2014 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50011592, за яким ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 123 844 грн 35 коп., на строк 60 місяців, із змінною процентною ставкою, із цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1 598 куб. см. Також відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав додатковий кредит в сумі 36 424 грн 80 коп., строком на 60 місяців, на тих же умовах для оплати страхових платежів згідно договору страхування, укладеного на виконання умов договору. Відповідно до положень пункту 1.3.1 Загальних умов кредитування, що становлять невід`ємну частину договору ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати щомісячні платежі відповідно до Графіку погашення. Розмір платежів, що підлягають сплаті, визначено відповідно до виставлених Компанією рахунків у гривнях, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в договорі. ОСОБА_1 після отримання вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором у травні 2015 року продовжував вносити платежі на погашення заборгованості, що підтверджується копіями квитанцій від 15 травня 2015 року у розмірі 1 234 грн 20 коп., від 10 червня 2015 року у розмірі 1 500 грн, від 16 липня 2015 року у розмірі 1 012 грн, від 25 вересня 2015 року у розмірі 108 грн 31 коп., від 25 вересня 2015 року у розмірі 695 грн 69 коп., від 13 листопада 2015 року у розмірі 1 000 грн та від 24 листопада 2015 року у розмірі 924 грн 62 коп., тобто позичальником було сплачено 6 474 грн 62 коп. За таких обставин судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» не може вважатись законним й обґрунтованим. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, судові рішення підлягають зміні в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Порше Мобіліті». Відтак, сума заборгованості на момент пред`явлення вимоги 05 травня 2015 року складала 296 441 грн 15 коп., з яких: дострокове повернення невиплаченої суми кредиту у розмірі 286 029 грн 18 коп., несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) у розмірі 8 644 грн 22 коп., штрафні санкції відповідно до статті 8.3 договору у розмірі 1 704 грн 75 коп. Доводи касаційної скарги щодо того, що при розрахунку заборгованості за кредитним договором має застосовуватись курс долара 8, 3100 доларів США за одну гривню, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до графіку погашення кредиту усі платежі з кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування, згідно з якою позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі № 755/6962/19 (провадження № 61-3541св20) зазначено, що «02 серпня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір № 50009762, за умовами якого позивач отримав кредит у сумі 257 421,18 грн, що еквівалентно 31 600,93 доларам США, строком на 60 місяців зі сплатою процентної ставки у розмірі 9,90 %, яка є змінною відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування, для придбання автомобіля. Договір складається із кредитного договору, Загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту, які підписані сторонами. Відповідно до умов кредитного договору усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування. Згідно з підпунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей. Підписуючи кредитний договір, графік погашення і Загальні умови кредитування, ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи застережень надав свою згоду на вираження еквіваленту свого грошового зобов`язання в іноземній валюті (доларах США), складання графіку погашення кредиту в іноземній валюті та на застосування формули визначення кінцевого розміру належного до сплати платежу з урахуванням відповідного обмінного курсу, встановленого на дату виставлення відповідачем рахунку про сплату чергового щомісячного платежу. Тобто на етапі підписання договору заявник знав про те, що вказані у графіку погашення заборгованості суми у доларах США при їх обрахунку за обмінним курсом національної валюти можуть змінюватися, що обумовлено погодженим при підписанні договору характером розрахунків. В цій частині доводи касаційної скарги не знайшли своє підтвердження».

Суди встановили, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати кредиту за кредитним договором № 50005950 від 12 вересня 2012 року у розмірі 313 216,34 грн, заборгованість за Додатковим кредитом у розмірі 121 441,07 грн, пеню за Договором у розмірі 3 149,71 грн, пеню за Додатковим кредитом у розмірі 12 183,74 грн, 3 % річних за Договором у розмірі 31 194,26 грн, 3 % річних за Додатковим кредитом у розмірі 9 202,31 грн. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування визначеної судом першої інстанції заборгованості.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про стягнення на користь позивача основної заборгованості, пені та 3 % річних.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 2-431/11 (провадження № 61-3764св19), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 759/16659/15-ц (провадження № 61-4106св20) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі № 755/6962/19 (провадження № 61-3541св20), не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором № 50005950 від 12 вересня 2012 року у розмірі 313 216,34 грн, заборгованості за додатковим кредитом у розмірі 121 441,07 грн, пені за договором у розмірі 3 149,71 грн, пені за додатковим кредитом у розмірі 12 183,74 грн, 3 % річних за договором у розмірі 31 194,26 грн, 3 % річних за додатковим кредитом у розмірі 9 202,31 грн, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук