№ 369/8103/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 369/8103/19

провадження № 61-2241св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Оілтекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ», ОСОБА_4 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 ,

відповідач (за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_6 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілтекс» (далі - ТОВ «Оілтекс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ» (далі - ТОВ «ЛІК ОМ»), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він з 1986 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

17 серпня 2007 року ОСОБА_2 набула право власності на такі земельні ділянки, що розташовані на території земель Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області:

площею 2,0401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0020;

площею 2,0139 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0021;

площею 2.0046 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0024;

площею 1,7043 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0025;

площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0026;

площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0027;

площею 1,5400 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0028;

площею 1,5400 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0043;

площею 1,5400 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0029;

площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0030;

площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0039;

площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0040;

площею 1,4899 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5122.

Наведене підтверджується відповідними державними актами на право приватної власності на землю, які видані Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З розмови з ОСОБА_3 (директором та учасником ТОВ «ЛІК ОМ) позивачу стало відомо, що вказані земельні ділянки дружині вже не належать, оскільки їх передано до ТОВ «ЛІК ОМ», але наразі їх актуальним власником є ТОВ «Оілтекс».

Вважає, що земельні ділянки відчужені ОСОБА_2 незаконно, тому відповідні правочини підлягають визнанню недійсними, а за позивачем повинно бути визнано право власності на 1/2 частину земельних ділянок.

Враховуючи, що спірні земельні ділянки були набуті ОСОБА_2 за період шлюбу, вони є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак підлягають поділу між ним та ОСОБА_2 .

На підтвердження того, що земельні ділянки передані ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛІК ОМ», ОСОБА_3 надав позивачу копію акта приймання-передачі майна, яке вносить учасник до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ», від 17 жовтня 2016 року.

З цього акту вбачається, що ОСОБА_2 , як учасник ТОВ «ЛІК ОМ», передала, а ОСОБА_3 , як директор цього товариства, прийняв до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ» майновий внесок у вигляді земельних ділянок на загальну суму 1 300 000,00 грн. У подальшому за ТОВ «ЛІК ОМ» зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки.

Вказаний акт приймання-передачі підписаний між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛІК ОМ» без його нотаріально посвідченої згоди, як співвласника земельних ділянок.

За наявною у позивача інформацією після реєстрації права власності на земельні ділянки за ТОВ «ЛІК ОМ» (в подальшому назву цього товариства змінено на ТОВ «Пледон Райз») спірне нерухоме майно перейшло у власність ТОВ «Оілтекс».

16 червня 2017 року між ТОВ «ЛІК ОМ» та ОСОБА_4 , як учасником ТОВ «Оілтекс», укладено акт приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс», відповідно до якого ТОВ «ЛІК ОМ» передало до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс» належні йому земельні ділянки.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

1) визнати таким, що належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, наступне нерухоме майно:

земельну ділянку площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0039, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68503332224);

земельну ділянку площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0040, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68511032224);

земельну ділянку площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0043, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 67813832224);

земельну ділянку площею 2,0401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0020, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 67856732224);

земельну ділянку площею 1,5400 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0029, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68502232224);

земельну ділянку площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0030, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68503732224);

земельну ділянку площею 2,0139 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0021, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68307832224);

земельну ділянку площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0028, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68479332224);

земельну ділянку площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0027, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68456932224);

земельну ділянку площею 1,7043 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0025, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68409532224);

земельну ділянку площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0026, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68437332224);

земельну ділянку площею 2,0046 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0024, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68372732224);

земельну ділянку площею 1,4899 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5122, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1036702932224);

2) визнати недійсним акт приймання-передачі прийому-передачі майна, яке вносить учасник до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ», від 17 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛІК ОМ»;

3) визнати недійсним акт приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс», укладений 16 червня 2017 року між ТОВ «ЛІК ОМ» та ТОВ «Оілтекс».

4) у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину такого нерухомого майна:

У жовтні 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

18 жовтня 2019 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ТОВ «ЛІК ОМ», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., він придбав у ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 2,0046 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:005:0024, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Зазначив, що з моменту укладення вказаного договору право власності на цю земельну ділянку у попереднього власника ОСОБА_2 припинилося.

Цей договір купівлі-продажу земельної ділянки у встановленому порядку не був розірваний, недійсним не визнавався.

У 2018 році ОСОБА_5 звернувся до ФОП ОСОБА_7 щодо виконання робіт із землеустрою по встановленню (відновленню) меж вказаної земельної ділянки в натурі.

У процесі виконання робіт із землеустрою ОСОБА_5 стало відомо про те, що вказана земельна ділянка належить на праві власності ТОВ «Оілтекс».

ОСОБА_5 не є та ніколи не був учасником зазначеного товариства, а також не укладав із цією юридичною особою будь-яких правочинів, предметом яких є перехід права власності на придбану ним земельну ділянку.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, ОСОБА_5 стало відомо, що станом на 15 жовтня 2019 року власником спірної земельної ділянки є ТОВ «ЛІК ОМ».

Підставою набуття у власність ТОВ «ЛІК ОМ» спірної земельної ділянки зазначено акт приймання-передачі майна, яке вносить учасник до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ», серія та номер б/н, виданий 17 жовтня 2016 року, видавник: ТОВ «ЛІК ОМ», протокол загальних зборів учасників, серія та номер: 17/10/2016, виданий 17 жовтня 2016 року, видавник ТОВ «ЛІК ОМ».

У той же час ОСОБА_5 не є та ніколи не був учасником ТОВ «ЛІК ОМ» і також не укладав із зазначеною юридичною особою будь-яких правочинів, предметом яких є перехід права власності на придбану ним земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:005:0024.

Вказані обставини свідчать про вибуття спірної земельної ділянки з володіння позивача проти його волі.

Станом на дату подання позову ОСОБА_5 не отримав державного акту на право власності на придбану земельну ділянку та не зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, однак відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення прав користування та володіння земельною ділянкою.

З огляду на наведене ОСОБА_5 просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ЛІК ОМ» на свою користь земельну ділянку площею 2,0046 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:005:0024, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року у складі судді Янченка А. В. відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «ЛІК ОМ» про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ЛІК ОМ», ОСОБА_4 .

Позовну вимогу про визнання недійсним акта приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс», укладеного 16 червня 2017 року між ТОВ «ЛІК ОМ» та ТОВ «Оілтекс», залишено без розгляду.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Оілтекс», ТОВ «ЛІК ОМ», ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя задоволено повністю.

Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

земельну ділянку площею 2,0139 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0021, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68307832224);

Здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину такого нерухомого майна:

земельної ділянки площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0039, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68503332224);

земельної ділянки площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0040, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68511032224);

земельної ділянки площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0043, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 67813832224);

земельної ділянки площею 2,0401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0020, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 67856732224);

земельної ділянки площею 1,5400 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0029, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68502232224);

земельної ділянки площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0030, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68503732224);

земельної ділянки площею 2,0139 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0021, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68307832224);

земельної ділянки площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0028, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68479332224);

земельної ділянки площею 1,5399 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0027, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68456932224);

земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0025, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68409532224);

земельної ділянки площею 1,5401 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0026, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68437332224);

земельної ділянки площею 2,0046 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0024, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68372732224);

земельної ділянки площею 1,4899 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5122, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Петрівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1036702932224).

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину такого нерухомого майна:

Визнано недійсним акт приймання-передачі майна, яке вносить учасник до Статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ» від 17 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛІК ОМ».

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 до ТОВ «ЛІК ОМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Залишаючи без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсним акта приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс», укладеного 16 червня 2017 року між ТОВ «ЛІК ОМ» та ТОВ «Оілтекс», суд першої інстанції врахував подану ОСОБА_1 заяву про залишення без розгляду цієї позовної вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя, місцевий суд вказав про те, що спірні земельні ділянки, які набуті ОСОБА_2 , є об`єктом права спільної сумісної власності з ОСОБА_1 , оскільки набуті подружжям за час шлюбу. Вказані земельні ділянки були відчужені до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ» без письмової згоди ОСОБА_1 .

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_5 як особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, місцевий суд вказав про відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки задоволення позову ОСОБА_1 виключає задоволення позовних вимог вказаної третьої особи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ТОВ «ЛІК ОМ» та ОСОБА_5 .

Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 17 жовтня 2016 року, про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та про визнання права власності у порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя скасовано.

Закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 17 жовтня 2016 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя відмовлено.

В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Роз`яснено позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним постанови апеляційного суду звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Суд апеляційної інстанції вказав про те, що місцевий суд дійшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акта приймання-передачі майна, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися господарським судом.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що після передачі спірного майна ОСОБА_2 до статутного капіталу господарського товариства, воно втратило властивості спільної сумісної власності подружжя та стало власністю товариства, а позивач, у свою чергу, набув права вимоги компенсації вартості 1/2 частини спільного майна, однак у справі, що розглядається, такі вимоги позивачем заявлені не були.

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції вказав про те, що останній у встановленому законом порядку не зареєстрував спірну земельну ділянку, а тому згідно з нормами ЗК України у ОСОБА_5 не виникло право власності на неї.

За таких обставин у ОСОБА_5 відсутнє право на витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 , а справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.

Судове рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 та у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 367/4613/18.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що згідно із пунктом «а» частини другої статті 126 ЗК України (в редакції від 01 травня 2009 року) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеної в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. Тобто, починаючи з 01 травня 2009 року, законодавець розширив перелік документів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку, віднісши до цього переліку угоди, предметом яких є відчуження земельної ділянки, а момент виникнення права власності пов`язувався з датою державної реєстрації права власності, а не з датою отримання державного акта.

За підпунктом «а» пункту 2) пункту 5 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року статтю 126 ЗК України викладено у новій редакції, згідно з якою право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 07 серпня 2011 року. Отже, починаючи з 07 серпня 2011 року, за законодавством вимагається реєстраційне підтвердження володіння земельними ділянками.

На думку заявника, відсутність факту державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:005:0024 за ОСОБА_5 не позбавляє його правомочностей власника. Зазначену земельну ділянку заявник набув на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, укладеному з попереднім власником ОСОБА_2 , який на час розгляду справи є чинним.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Зокрема, апеляційний суд залишив поза увагою та не дослідив пояснення ОСОБА_2 від 25 червня 2020 року, які містяться в матеріалах справи, згідно з якими договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладений від її імені її чоловіком ОСОБА_1 , який діяв за довіреністю від 03 травня 2007 року. ОСОБА_2 також повідомила суду, що їй не було відомо про факт укладення вказаного договору, однак з урахуванням положень статей 239 241 ЦК України вона схвалила договір купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, укладений від її імені між її представником та ОСОБА_5 , предметом якого є земельна ділянка площею 2,0046 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0024.

Провадження у суді касаційної інстанції

18 липня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

11 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_6 , про забезпечення позову у справі.

22 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2022 року ТОВ «ЛІК ОМ» подало відзив на касаційну ОСОБА_5 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін з тих підстав, що судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення дотримано норми матеріального та процесуального права.

Інші учасники справи правом подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 червня 1986 року відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 510, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 21).

Під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, останньою на підставі відповідних договорів купівлі-продажу набуто у власність таке нерухоме майно:

земельна ділянка площею 1,5401 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0039 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 червня 2006 року № 2179, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5399 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0040 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2006 року № 2034, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5400 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0043 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 червня 2006 року № 1-1928, посвідчений Дудкіною Н. В., державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори);

земельна ділянка площею 2,0401 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки -3222485800:03:005:0020 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 травня 2006 року № 1561, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5400 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки -3222485800:03:005:0029 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2006 року № 2046, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5399 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки -3222485800:03:005:0030 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22 червня 2006 року № 2055, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 2,0139 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки -3222485800:03:005:0021 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 червня 2006 року № 1852, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5400 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0028 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2006 року № 2038, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5399 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0027 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 червня 2006 року № 1848, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,7043 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0025 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2006 року № 1957, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 1,5401 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0026 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2006 року № 2042, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області);

земельна ділянка площею 2,0046 га, розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:005:0024 (підстава набуття договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2006 року № 1961, посвідчений Михальченко М. М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯД № 695718, виданого 20 квітня 2007 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку площею 1,4899 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5122, яка розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

10 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О. В. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстровим № 6995, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 придбав земельну ділянку площею 2,0046 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:0024.

Відповідно до акта приймання-передачі майна, яке вносить учасник до статутного капіталу ТОВ «ЛІК ОМ», від 17 жовтня 2016 року учасник товариства ОСОБА_2 та директор ТОВ «ЛІК ОМ» Тарасенко О. Ю., що діє згідно із статутом товариства від 20 грудня 2012 року, склали цей акт відповідно до протоколу № 17/10/2016 загальних зборів учасників ТОВ «ЛІК ОМ» від 17 жовтня 2016 року, за яким учасник товариства ОСОБА_2 передала, а директор ТОВ «ЛІК ОМ» ОСОБА_3 прийняв до статутного капіталу товариства майновий внесок на загальну суму 1 300 000,00 грн, що складається із зазначених вище тринадцяти земельних ділянок (т. 1, а.с. 22-25).

На підставі наведеного відбулася реєстрація права власності на земельні ділянки за ТОВ «ЛІК ОМ» (т. 1, а.с. 26-39).

У подальшому за актом приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс» від 16 червня 2017 року, учасник ТОВ «Оілтекс» - ТОВ «ЛІК ОМ» передало до статутного капіталу ТОВ «Оілтекс» майно, що складається із зазначених вище тринадцяти земельних ділянок (т. 1, а.с. 40-41).

На підставі наведеного відбулася реєстрація права власності на ці земельні ділянки за ТОВ «Оілтекс» (т. 1, а.с. 42-77).

У жовтні 2019 року ОСОБА_5 через представника ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Оілтекс», ТОВ «Пледон Райз», ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя (т. 1, а.с. 164-165).

18 жовтня 2019 року ОСОБА_5 , як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся з позовом до ТОВ «ЛІК ОМ», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (т. 1, а.с. 175-182).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2019 року клопотання ОСОБА_5 про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Оілтекс», ТОВ «Пледон Райз», ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя задоволено, залучено ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (т. 2, а.с. 2-4).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року у справі № 758/2659/20, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (т. 5, а.с. 120).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Постанова суду апеляційної інстанції у касаційному порядку переглядається лише в частині вирішення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 .

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_5 зазначав про те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., є власником земельної ділянки площею 2,0046 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:005:0024, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки у встановленому порядку не був розірваний, недійсним не визнаний, а тому він має право на витребування спірної земельної ділянки, яка вибула з його володіння поза його волею.

На час укладання договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року моментом набуття права власності на нерухоме майно на підставі договору був визначений момент державної реєстрації правочину у Державному реєстрі правочинів.

За положеннями частини третьої та четвертої статті 334 ЦК України (у редакції станом на 10 вересня 2007 року) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції станом на 10 вересня 2007 року) передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції станом на 10 вересня 2007 року) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту першого статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від16 травня 2018 року у справі № 554/904/16-ц (провадження № 61-5515св18).

Під час перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції вказав на те, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не зареєстрував спірну земельну ділянку, а отже згідно з нормами ЗК України у заявника не виникло право власності на неї.

Разом із тим, такі висновки апеляційного суду є передчасними.

Суд апеляційної інстанції не врахував положення чинного законодавства на момент укладення правочину купівлі-продажу, тобто станом на 10 вересня 2007 року.

Так, відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України (в редакції станом до 11 лютого 2010 року), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У свою чергу, згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК (в редакції станом після 11 лютого 2010 року) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, оскільки вказана норма була викладена у частині четвертій статті 334 ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, який набрав чинності 16 березня 2010 року, а спірний договір купівлі-продажу укладений між його сторонами, посвідчений нотаріусом та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій 10 вересня 2007 року, тобто до набрання чинності зазначеною нормою Закону.

Як уже зазначалося, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 918/410/18).

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (стаття 19 Закону у редакції станом на 10 вересня 2007 року).

У свою чергу статтею 182 ЦК передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Так, відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі - Прикінцеві та перехідні положення Закону) до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За таких умов договір купівлі-продажу нерухомого майна, який нотаріально посвідчений та державну реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, є підставою для проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не вчинення власником нерухомого майна дії щодо його реєстрації не є підставою для припинення права власності на таке майно відповідно до статті 346 ЦК України. Закон не визначає строки реєстрації права власності на нерухоме майно.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15-ц (провадження № 61-12309св19).

За таких обставин суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , належним чином не дослідив зібрані у справі докази, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що відповідно до законодавства, яке було чинним на момент укладення договору купівлі-продажу, моментом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна був визначений момент проведення державної реєстрації правочину, а також те, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки пройшов державну реєстрацію, недійсним у судовому порядку не визнавався.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами положень статті 400 ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що недоліки, допущені судом апеляційної інстанції під час перегляду справи у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 , не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, постанова апеляційного суду у цій частині підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, зокрема момент виникнення права власності на спірну земельну ділянку на підставі чинного станом на день укладення правочину купівлі-продажу законодавства.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог і заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо, та надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін.

Керуючись статтями 402 409 410 411 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_6 , задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у частині вирішення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК ОМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіС. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук