Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 369/9441/19-ц
провадження № 61-15345св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - адвокат Письменна Наталія Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Письменної Наталії Володимирівни, на постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Іванової І. В., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення ним позовної заяви до суду до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування безпідставно отриманих коштів у розмірі 1 612 186,00 грн та 159 900 дол. США.
Заява мотивована тим, що в період з 2009 року до 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від заявника значну суму грошових коштів, які вони привласнили та витратили на приватизацію земельних ділянок на своє ім`я та членів їхніх сімей. На день подачі заяви всі земельні ділянки, які є у власності відповідачів, виставлені на продаж, тому ненакладення арешту на земельні ділянки призведе до того, що земельні ділянки будуть знову відчужені, а оскільки відповідачі не мають у власності іншого рухомого та нерухомого майна, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 4,3659 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0076, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5056, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5057, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2092 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5058, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5052, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5051, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,4827 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5048, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5045, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5046, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5047, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,111 га, кадастровий номер 3222482401:01:010:0151, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,1119 га, кадастровий номер -3222482401:01:001:5061, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,9063 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0083, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 1,4877 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0080, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 2,1150 га, кадастровий номер -3222482400:03:008:0077, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,3974 га кадастровий номер 3222482400:03:008:0086, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 2,1247 кадастровий номер 3222482400:03:008:0079, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 2,2496 га кадастровий номер 3222482400:03:008:0081, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 2,1992 га кадастровий номер 3222482400:03:008:0078, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 23 липня 2019 року у складі судді Дубас Т. В. заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Накладено арешт на земельні ділянки:
- площею 4,3659 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0076, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5056, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5057, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2092 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5058, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5052, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5051, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,4827 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5048, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5045, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5046, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5047, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,111 га, кадастровий номер 3222482401:01:010:0151, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,1119 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5061, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,9063 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0083, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 1,4877 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0080, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 2,1150 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0077, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 0,3974 га кадастровий номер 3222482400:03:008:0086, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка;
- площею 2,1247 кадастровий номер 3222482400:03:008:0079, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
При цьому суд врахував, що доказів на підтвердження того, що земельна ділянка площею 2,2496 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0081, та земельна ділянка площею 2,1992 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0078, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, на теперішній час належать відповідачам на праві власності до матеріалів заяви не надано, тому відсутні підстави для зазначення в ухвалі вказівки на арешт зазначених земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5
13 вересня2020 року подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року скасовано в частині накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено
у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір щодо майна існує між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому вжиті заходи забезпечення позову щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Письменна Н. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Заявник зазначає підставами касаційного оскарження судового рішення те, що: судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та без належного з`ясування всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 19 січня 2019 року у справі № 495/7384/18, від 20 травня 2019 року у справі № 274/1371/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 314/2023/19, від 29 січня 2020 року у справі № 753/3170/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 201/17165/17, від 09 квітня 2020 року у справі № 442/3250/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/16715/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20.
Вважає, що між сторонами досі триває спір і обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову не зникли.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 369/9441/19-ц з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Письменної Н. В., про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову, пред`явленого ОСОБА_1 до суду (справа № 369/10052/19-ц), є солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 612 186,00 грн та 159 900 дол. США. Отже, ОСОБА_5 також є відповідачем у справі.
На даний час розгляд справи № 369/10052/19-ц триває і обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, не зникли та існує реальна загроза невиконання рішення суду в майбутньому.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем були надані до суду беззаперечні докази того, що відповідачі мають намір відчуження майна, яке їм належить на праві власності, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому дії відповідачів спрямовані на ухилення від виконання рішень суду шляхом продажу майна, яке належить їм на праві власності.
Станом на сьогоднішній день земельні ділянки, на які оскаржуваною ухвалою накладено арешт, виставлені на продаж, докази чого надавались, у тому числі, до суду апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції, визнавши доводи та докази позивача обгрунтованими, виніс ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, яка оскаржена ОСОБА_5 до апеляційного суду з пропуском строку. При цьому апеляційний суд, поновивши ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову та відкривши апеляційне провадження, не обгрунтував поважності причин значного (більше року) пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження ухвали, яка набрала законної сили.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Письменної Н. В., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на належні відповідачам земельні ділянки, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від нього значну суму грошових коштів, які вони привласнили та витратили на приватизацію земельних ділянок на своє ім`я та членів їхніх сім`ї, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Судом установлено, що у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування безпідставно отриманих коштів у розмірі 1 612 186,00 грн та 159 900 дол. США (справа № 369/10052/19-ц).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Таким чином, встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження, зокрема земельної ділянки площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, що належить на праві власності відповідачу у справі № 369/10052/19-ц - ОСОБА_5 , щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, та, врахувавши, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову.
Натомість, апеляційний суд скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, не спростувавши висновок районного суду і належним чином не мотивувавши свій висновок.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Ураховуючи задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, беручи до уваги вимоги статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 141 400 402 409 413 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Письменної Наталії Володимирівни, задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасувати, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2019 рокузалишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець