ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2025 року
м. Київ
справа № 372/1162/24
провадження № 61-15054св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Забальським Юрієм Петровичем, на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Кафідової О.В., Оніщук М. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (далі - ТОВ «ФК «Гефест»).
Вимоги обґрунтовувала тим, що 13 грудня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 49.32/98/П1/07-НВз для придбання нерухомості, за яким остання отримала кредит у розмірі 999 999,00 грн.
На забезпечення виконання зобов`язань в іпотеку банку позичальник передала три належні їй земельні ділянки, розташовані на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Крім того, виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором забезпечено договором поруки № 49.32/98/П1/07-НВз, укладеним 13 грудня 2007 року між нею (позивачкою) та ВАТ «Кредитпромбанк».
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за договором від 13 грудня 2007 року в сумі 1 148 032,53 грн, 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн на відшкодуванні витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.
На виконання рішення суду з неї фактично було стягнуто 32 710,88 грн.
26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за зобов`язанням, а 24 травня 2019 року - між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» договір купівлі-продажу майнових прав № 1436/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» передав ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги за договорами кредитів, у тому числі й за договором від 13 грудня 2007 року № 49.32/98/07-НВз.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Станом на 19 червня 2023 року інформація про відкриття спадкової справи у Спадковому реєстрі відсутня.
Вважає, що наявні підстави для визнання спадщини щодо майна померлої ОСОБА_2 відумерлою, оскільки з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк і спадкоємці відсутні, а належні ОСОБА_2 земельні ділянки, які знаходяться на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, мають бути передані у власність територіальної громади.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано відумерлою спадщиною земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:07:020:0107, 3223186800:07:020:0108, 3223186800:07:020:0109, загальною площею 0,30 га, що розташовані на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, садове товариство «Захист», які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передано земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:07:020:0107, 3223186800:07:020:0108, 3223186800:07:020:0109, загальною площею 0,30 га, що розташовані на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Садове товариство «Захист», як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади смт. Козин в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 частково виконала рішення суду про солідарне стягнення з неї та ОСОБА_2 , яка померла, заборгованості за кредитним договором, а тому, фактично, стала кредитором ОСОБА_2 . Суд урахував, що у встановлений законодавством строк спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не прийняв, відсутні докази про наявність спадкоємців за законом та заповітом у померлої, а також докази про прийняття спадкоємцями спадщини шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року за наслідками розгляду апеляційних скарг ТОВ «ФК «Гефест» та Козинської селищної ради Обухівського району Київської області рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду аргументована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 набула прав кредитора за кредитним договором від 13 грудня 2007 року, укладеним із померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Суд зазначив, що права кредитора за вказаним кредитним договором належать ТОВ «ФК «Гефест», якому було передано право вимоги. ОСОБА_1 , у свою чергу, виступає боржником перед ТОВ «ФК «Гефест».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Забальський Ю. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішення заяви.
Заявник зазначає, що суд не врахував, що ОСОБА_1 має право на звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Доводи інших учасників справи
Представник ТОВ «ФК Гефест» - адвокат Шкільняк Я. С. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/2885/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Тетяна Василівна, ОСОБА_6 , про визнання договору удаваним, визнання договору укладеним і визнання права власності.
Матеріали справи № 363/2885/21 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 13 грудня 2007 року ОСОБА_2 уклала з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір, за умовами якого отримала кредит у розмірі 999 999,00 грн, зобов`язалась його повернути банку та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
13 грудня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за яким остання передала в іпотеку банку належне їй на праві власності нерухоме майно, - три земельні ділянки, загальною площею 0,30 га. з кадастровими номерами 3223186800:07:020:0107, 3223186800:07:020:0108, 3223186800:07:020:0109, які знаходяться та території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с/т «Захист».
Також 13 грудня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 49.32/98/П1/07-НВз, згідно якого ОСОБА_1 поручилась за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов`язань.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі № 2-88/11 частково задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за договором від 13 грудня 2007 року № 49.32/98/07-НВз у розмірі 1 148 032,53 грн, судовий збір у розмірі 17 00,00 грн та 120,00 грн на відшкодуванні витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.
На виконання вказаного судового рішення з ОСОБА_1 фактично стягнуті грошові кошти в сумі 32 710,88 грн.
26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за зобов`язаннями, а 24 травня 2019 року - між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» договір купівлі-продажу майнових прав №1436/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» передало ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги за договорами кредитів, у тому числі й за договором від 13 грудня 2007 року № 49.32/98/07-НВз.
Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № № 353652232, 353652617, 353652628 від 09 листопада 2023 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. наклав заборону на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223186800:07:020:0107, 3223186800:07:020:0108, 3223186800:07:020:0109. Додаткові дані: відомості про суб`єкта: ТОВ «ФК «Гефест», боржник: ОСОБА_2 ..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 січня 2016 року відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 19 червня 2023 року № 72873166, наданою Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою, інформація щодо заведення спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутня.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження оскарженого судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 712/14171/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( частина перша статті 1268 ЦК України).
За змістом статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них ( частина четверта статті 1277 ЦК України).
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Обґрунтовуючи підстави заяви, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є кредитором померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за зобов`язаннями, які виникли на підставі кредитного договору від 13 грудня 2007 року, оскільки заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі № 2-88/11 з ОСОБА_2 та неї, як поручителя, стягнуто солідарно заборгованість за цим договором.
Відповідно до частин першої-другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 поручилась за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов`язань на підставі укладеного 13 грудня 2007 року з ВАТ «Кредитпромбанк» договору поруки № 49.32/98/П1/07-НВз.
Пунктом 2.4. вказаного договору поруки визначено, що після перерахування поручителем усієї сум заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, до поручителя переходять всі права вимоги банку до позичальника.
На виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі № 2-88/11з ОСОБА_1 стягнуто лише 32 710,88 грн.
Також суд установив, що права кредитора за укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» кредитним договором від 13 грудня 2007 року належать ТОВ «ФК «Гефест» на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 24 травня 2019 року, яким останньому передано право вимоги за договорами кредитів, у тому числі й за договором кредиту від 13 грудня 2007 року та забезпечувальними договорами.
Встановивши, що ОСОБА_1 не наділена правом кредитора до померлого боржника ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що не виконала зобов`язання за кредитним договором, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання спадщини відумерлою за її позовом.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому аргументи касаційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судом висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної вийшов за межі предмету судового розгляду, є безпідставними, оскільки апеляційний суд установив в межах вимог апеляційної скарги, ще заявниця не наділена правами кредитора до померлого боржника, що, у свою чергу, не надає підстав для задоволення її позовної заяви відповідно до статті 1277 ЦК України.
Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Забальським Юрієм Петровичем, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун