Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 372/1997/15

провадження № 61-13609св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,

відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_14 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 серпня 2020 року у складі судді Семенюк Т. А.

у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування землі.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Обухівська РДА), Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування землі.

Позов мотивований тим, що за наслідками проведеної прокуратурою Київської області перевірки виявлено порушення земельного законодавства при наданні Обухівською РДА земельних ділянок загальною площею 21,6751 га у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради.

Розпорядженням Обухівської РДА від 21 грудня 2009 року № 1686 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Козинської селищної ради, вилучено земельні ділянки загальною площею 21,6751 га з користування ТОВ «Лотос», ТОВ «Альфа-плюс», ТОВ «Затишне», ТОВ «Дана», ТОВ «ОК-Інвест», ЗАТ «ТІЗ-Топаз» та передано єдиним масивом безоплатно у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного розпорядження відповідачам видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Середня вартість 1 га сільськогосподарських угідь (сіножаття) становить 9 572,29 грн, а нормативна грошова оцінка 21,6751 га - 207 480,34 грн.

В подальшому ОСОБА_7 продав земельну ділянку ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - ОСОБА_6 .

На час звернення до суду з цим позовом нові власники не зареєстрували своє право на вказані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, не оформили державних актів на право власності на земельні ділянки та не провели реєстрацію в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна.

Відведення земельних ділянок проведено безпідставно, державні акти на право власності на земельні ділянки 11-ти громадянам складено та видано Управлінням Держкомзему в Обухівському районі незаконно, оскільки роботи із землеустрою та геодезичні роботи не проводилися.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель відповідно до статті 21 ЗК України є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Земельні ділянки вибули з комунальної власності всупереч законодавству та волі територіальної громади в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для пред`явлення вимог про витребування їх із чужого незаконного володіння у комунальну власність.

Враховуючи викладене, прокурор просив:

- визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- визнати недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської РДА від 21 грудня 2009 року № 1686 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради»;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477277, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0011 площею 2,0000 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477280, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0014 площею 2,0000 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477282, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0016 площею 2,0000 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477274, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0008 площею 2,0000 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477273, виданий ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040 площею 1,6751 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_15 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477281, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0015 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477276, виданий ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0010 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477275, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0009 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477279, виданий ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0013 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477278, виданий ОСОБА_12 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0012 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477283, виданий ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:009:0017 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3223155400:03:009:0011, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3223155400:03:009:0014, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3223155400:03:009:0016, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3223155400:03:009:0008, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_15 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,6751 га, з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 12,0000 га, з кадастровими номерами: 3223155400:03:009:0015 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:009:0010 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:009:0009 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:009:0013 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:009:0012 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:009:0017 площа - 2,0000 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року позов прокурора задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської РДА від 21 грудня 2009 року № 1686 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Визнано недійсними одинадцять державних актів на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Витребувано із незаконного володіння вищезазначених осіб на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області спірні земельні ділянки, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року в частині задоволення позову про витребування із незаконного володіння ОСОБА_15 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельної ділянки площею 1,6571 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_16 залишено без задоволення, заочне рішення суду першої інстанції у незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін. Поновлено виконання заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_14 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_14 не є стороною у цій справі, позовні вимоги до неї не пред`являлись.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_14 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Обухівського районного суду Київської області.

20 вересня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27 вересня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

В касаційній скарзі зазначається, що заочним рішенням суду першої інстанції було вирішено про права та законні інтереси ОСОБА_14 без залучення її до участі у справі. Спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 10 серпня 2020 року ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_14 подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області відмовити в повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та порушено права та законні інтереси особи, незалученої до участі у справі.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до вимог частини другої статті 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо, апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту.

Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Таким чином, Київський апеляційний суд у складі судді одноособово помилково постановив ухвалу від 28 серпня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_14 , а тому вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

За таких обставин колегія суддів не оцінює інші доводи касаційної скарги, в тому числі питання того, чи впливає рішення суду першої інстанції на права та законні інтереси ОСОБА_14 , а також додержання апеляційним судом правила, яке передбачене пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, її належить скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_14 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 серпня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. С. Ткачук