Постанова

Іменем України

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 372/2442/21

провадження № 61-16406св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, малолітня ОСОБА_2 в особі матері ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Тригубом Андрієм Юрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі судді Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та судових рішень судів попередніх інстанцій

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, малолітньої

ОСОБА_2 в особі матері ОСОБА_3 , про скасування записів про державну реєстрацію прав, у якому просила скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, внесені державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області Тимченком А. С.: 39519998, 39519628, 39516691, 39516218, 39560197, 39561567, 39561235, 39557710, 39558754, 395559918, 39559918, 39558083, 39558498, 39559187, 39517850.

Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки, кадастрові номери: 3223151000:01:026:0014, 3223151000:01:026:0032, 3223155400:03:024:0637, 3223155400:03:024:0638, 3223151000:01:026:0015, 3223151000:01:009:0028, 3223151000:01:009:0069, 3223151000:01:009:0070, 3223151000:01:009:0072, 3223151000:01:009:0073, 3223151000:01:009:0032, 3223151000:01:009:0071, будівлі першої черги «Риболовно-спортивної бази», реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна: 1284168732231, адреса:

АДРЕСА_1 , житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 802782532231, адреса:

АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки, кадастрові номери: 3223151000:01:026:0014, 3223151000:01:026:0032, 3223155400:03:024:0637, 3223155400:03:024:0638, 3223151000:01:026:0015, 3223151000:01:009:0028, 3223151000:01:009:0069, 3223151000:01:009:0070, 3223151000:01:009:0072, 3223151000:01:009:0073, 3223151000:01:009:0032, 3223151000:01:009:0071; будівлі першої черги «Риболовно-спортивної бази», реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна: 1284168732231, адреса: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 802782532231, адреса: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 .

Ухвала суду першоїінстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а тому ефективним заходом забезпечення позову є накладення арешту на майно.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, адвокат Тригуб А. Ю., в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року

апеляційну скаргу адвоката Тригуба А. Ю., подану в інтересах малолітньої

ОСОБА_2 , на ухвалу Обухівського районного суду Київської області

від 05 липня 2021 року повернуто заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в порушення пункту 1 частини четвертої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за змістом якого до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, адвокат Тригуб А.Ю. на підтвердження повноважень додав ордер на представлення інтересів малолітньої ОСОБА_2 , яка не має права на самостійне укладення договору про надання правової допомоги. Оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не мала на це відповідного права, апеляційний суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, подана адвокатом Тригубом А. Ю. в інтересах ОСОБА_2 , у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру» і адвокатську діяльність». Пунктом 12.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12 квітня 2019 року № 41, передбачено, що в ордері необхідно зазначати прізвище, ім`я та по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога. Малолітня ОСОБА_2 є стороною у справі, і саме їй надавалась правова допомога. Ордер на представництво інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , виданий адвокату Тригубу А. Ю. адвокатським об`єднанням «Скляренко, Сидоренко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги від 10 липня 2017 року, укладений між адвокатським об`єднанням та законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 - її матір`ю ОСОБА_3 , а тому безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала на це відповідного права.

Оскаржувана ухвала в порушення вимог частини п`ятої статті 357 ЦПК України постановлена суддею одноособово, а не колегіально в складі трьох суддів.

Крім того, апеляційний суд не дотримався встановлених процесуальним законом строків при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, а також направлення оскаржуваної ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень та на адресу заявника, що в сукупності свідчить про наявність підстав для постановлення окремої ухвали щодо судді Київського апеляційного суду Лапчевської О. Ф., відповідно до положень статті 420 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона зазначила про необґрунтованість касаційної скарги. Відзив мотивувала тим, що відповідно до частини третьої статті 59 ЦПК України лише законні представники можуть доручити ведення справи в суді іншим особам, а тому, малолітня ОСОБА_2 не могла самостійно доручити ведення її справи в суді адвокату Тригубу А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 , подана адвокатом

Тригубом А. Ю., підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 Глави 1 Розділу V ЦПК України.

ЦПК України, у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було вказано у частині п`ятій статті 297 цього кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює питання відкриття апеляційного провадження по-іншому.

Відповідно до частини першої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою - сьомою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України). Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Отже, ЦПК України, в редакції з 15 грудня 2017 року не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

У постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з нормою вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 2-п-113/2006.

У справі, що переглядається, ухвала Київського апеляційного суду

від 06 вересня 2021 року про повернення апеляційної скарги постановлена суддею апеляційного суду одноособово, а не колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів, визначеною протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, як це передбачено статтями 358 359 ЦПК України.

Зважаючи на те, що апеляційний суд при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги допустив порушення норм процесуального права, не урахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 2-п-113/2006, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що зазначені процесуальні порушення є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Беручи до уваги, що постановою Київського апеляційного суду від 19 січня

2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її законним представником ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не вбачає правових підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для направлення справи для продовження розгляду.

Щодо постановлення окремої ухвали

Відповідно до частини десятої статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

З аналізу зазначеної норми слідує, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Судом касаційної інстанції не встановлено порушень судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали у справі.

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц зазначено, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

З огляду на висновок касаційного суду щодо результатів вирішення касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, належить здійснити суду, який ухвалить остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи, що ухвала Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 рокупро повернення апеляційної скарги в порушення норм процесуального права постановлена суддею одноособово, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись статтями 400 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Тригубом Андрієм Юрійовичем, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року скасувати.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , поданого адвокатом Тригубом Андрієм Юрійовичем, про постановлення окремої ухвали відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко