№ 372/3114/16-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 372/3114/16-ц

провадження № 61-9841св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Красківським Віталієм Петровичем, на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділення в натурі частини житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме: на ј частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме: на ј частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в здійсненні ними права власності на належну їм частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказують, що між позивачами та ОСОБА_3 склались недоброзичливі відносини та постійно виникають спори про порядок користування і володіння будинком, господарськими будівлями, спорудами та присадибною земельною ділянкою. На даний час неможливо досягнути угоди про поділ у натурі між співвласниками вказаного житлового будинку.

На підставі викладеного, уточнивши в подальшому вимоги, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:

a) відповідно до Варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 06 липня 2020 року № 1760/17-42/17137/17138/20-42, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз:

1) виділити ОСОБА_1 у власність 23/100 частки житлового будинку "А" з верандами "а", "а1" та прибудовою "а3", що складається з наступних приміщень (що складає 23/100 частки у праві власності):

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: веранда "1-ІІ", площею 6,4 кв. м;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: коридор "1-1", площею 5,4 кв. м;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: житлова кімната "1-2", площею 18,1 кв. м;

2) виділити ОСОБА_1 в натурі у власність 21/100 частки господарських будівель і споруд, що складається з наступних приміщень:?

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі споруди: 1/2 частина погребу з шийкою "Б";

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі споруди: 1/2 частина гаражу "Г";

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі споруди: 1/3 частина воріт №1;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі споруди: 1/3 частина огорожі №2;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі споруди: 1/3 частина огорожі огорожа №3.

3) з урахуванням вимог частини 3 статті 364 ЦК України припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виділені в натурі у власність ОСОБА_1 частки житлового будинку "А" з верандами "а", "а1" та прибудовою "а3", господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

4) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 4 824 грн за зменшення розміру виділеної в натурі у власність частки у праві власності на житловий будинок "А" з верандами "а", "а1" та прибудовою "а3" ОСОБА_1 порівнянні з ідеальною часткою у праві власності ( ОСОБА_1 - ј ідеальної частки у праві власності);

5) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 28213,92 гривень за зменшення розміру виділеної в натурі у власність частки у праві власності на господарські будівлі і споруди ОСОБА_1 у порівнянні з ідеальною часткою у праві власності ( ОСОБА_1 - ј ідеальної частки у праві власності).

b) згідно Варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 06 липня 2020 року №1760/17-42/17137/17138/20-42, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз:

- виділити ОСОБА_2 в натурі у власність 26/100 частки житлового будинку "А" з верандами "а", "а1" та прибудовою "а3", що складається з наступних приміщень (що складає 26/100 частки у праві власності):

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: житлова кімната "1-3", площею 13,9 кв. м;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: коридор "1-4", площею 4,2 кв. м;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: прихожа "1-5", площею 9,0 кв. м;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: веранда "1-І", площею 7,2 кв. м;

2) виділити ОСОБА_2 в натурі у власність 25/100 частки господарських будівель і споруд, а саме:

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: Ѕ частина погребу з шийкою "Б";

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: Ѕ частина гаражу "Г";

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: 1/3 частина воріт №1;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: 1/3 частина огорожі №2;

- найменування приміщення (№ за схемою поділу в Додатку №1), будівлі, споруди: 1/3 частина огорожі огорожа №3.

3) З урахуванням вимог частини 3 статті 364 ЦК України припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на виділені в натурі у власність ОСОБА_2 частки житлового будинку "А" з верандами "а", "а1" та прибудовою "а3", господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

4) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 2 929,92 грн за зменшення розміру виділеної в натурі у власність частки у праві власності на господарські будівлі і споруди ОСОБА_2 у порівнянні з ідеальною часткою у праві власності ( ОСОБА_2 - ј ідеальної частки у праві власності).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2020 року позов задоволено.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 23/100 частки житлового будинку «А» з верандами «а», «а1» та прибудовою «а3» житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при умові відступу від ідеальних часток, згідно з Варіантом №1 висновку експерта № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року, а саме; веранда «1-II», площею 6,4 кв. м; коридор «1-1», площею 5,4 кв. м; житлова кімната «1-2», площею 18,1 кв. м (за схемою поділу в Додатку № 1).

Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 21/100 частки господарських будівель і споруд, що складається з наступних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Варіантом №1 висновку експерта № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року, а саме: 1/2 частина погребу з шийкою «Б»;1/2 частина гаражу «Г»; 1/3 частина воріт № 1;1/3 частина огорожі № 2; 1/3 частина огорожі огорожа № 3 (за схемою поділу в Додатку № 1).

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виділені в натурі у власність ОСОБА_1 частки житлового будинку «А» з верандами «а», «а1» та прибудовою «а3», господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 33 037,92 грн за зменшення розміру виділеної в натурі у власність частки у праві власності на житловий будинок з прибудовою, господарські будівлі і споруди.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 26/100 частин житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при умові відступу від ідеальних часток, згідно з Варіантом № 1 та схематично зображено на схемі в додатку № 1 до висновку експерта № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року, а саме: житлова кімната «1-3», площею 13,9 кв. м;коридор «1-4», площею 4,2 кв. м; прихожа «1-5», площею 9,0 кв. м; веранда «1-I», площею 7,2 кв. м (за схемою поділу в Додатку № 1).

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 25/100 частин житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при умові відступу від ідеальних часток, згідно з Варіантом № 1 та схематично зображено на схемі в додатку № 1 до висновку експерта № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року, а саме: 1/2 частина погребу з шийкою «Б»; 1/2 частина гаражу «Г»; 1/3 частина воріт № 1; 1/3 частина огорожі № 2; /3 частина огорожі огорожа № 3 (за схемою поділу в Додатку № 1).

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на виділені в натурі у власність ОСОБА_2 частки житлового будинку «А» з верандами «а», «а1» та прибудовою «а3», господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 2 929,92 грн за зменшення розміру виділеної в натурі у власність частки у праві власності на господарські будівлі і споруди.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та проведення експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поділ в натурі житлового будинку за варіантом № 1 висновку експерту є технічно можливим та цей варіант найбільше відповідає розміру ідеальних часток співвласників у домоволодінні, фактичному порядку користування майном та рівним правам співвласників будинку.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд також виходив з того, що позивачами не надано доказів на підтвердження того, що за обраним варіантом поділу домоволодіння проведення необхідних робіт не передбачає втручання в інженерні системи загального користування та не вимагає висновків відповідних органів про допустимість пов`язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Красківського В. П. просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, неналежним чином досліджено докази в їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не враховані існуючі правові позиції Верховного Суду, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення місцевого суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

17 листопада 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме: на ј частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме: на ј частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в здійсненні ними права власності на належну їм частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26 березня 2013 року проведена державна реєстрація права спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, згідно із якою за кожним із позивачів зареєстровано право власності на ј частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності у порядку спадкування за заповітом належить Ѕ вказаного житлового будинку.

Відповідно до Висновку експерта Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України експерта № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, встановлено, що відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, вбачається за можливе технічно розділити (виділити частку) з відхиленням від ідеальних часток співвласників домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, відповідно до висновку комплексної експертизи, для того, щоб здійснити поділ згідно із обраним позивачами варіантом, квартири будинку, які виділяються в ізольоване користування, повинні або можуть бути забезпечені таким інженерним устаткуванням: автономними системами електропостачання та слабких струмів, газопостачання, опалення, водопостачання, водовідведення. Окрім того, передбачається улаштування дверних прорізів.

Експертом вказано, що за відповідним проектом по відокремленню комунікацій співвласникам слід звертатись до проектних установ, що мають відповідну ліцензію.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. При цьому ураховується технічна можливість переобладнання будинку в відокремлені частини із самостійним виходом (ізольовані квартири), які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Таким чином, виділ може мати місце виключно при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Близького за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19).

При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати також інтереси обох сторін та встановлювати, зокрема: чи дійсно є можливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством тощо.

Апеляційним судом установлено, що відповідно до висновку комплексної експертизи № 1760/17-42/17137/17138/20-42 від 06 липня 2020 року, для того, щоб здійснити поділ нерухомого майна згідно із обраним позивачами варіантом, квартири будинку, які виділяються в ізольоване користування, повинні або можуть бути забезпечені таким інженерним устаткуванням: автономними системами електропостачання та слабких струмів, газопостачання, опалення, водопостачання, водовідведення. Окрім того, передбачається улаштування дверних прорізів.

Отже, експертом фактично підтверджена необхідність влаштування співвласниками окремих (автономних) інженерних мереж та системи опалення. Окрім того, експертом зазначено про необхідність улаштування нових дверних прорізів.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виділ позивачам в натурі часток житлового будинку можливий лише за умови перепланування будинку шляхом втручання у несучі конструкції будинку та інженерні мережі загального користування.

Приймаючи до уваги, що позивачами не надано висновків відповідних органів про допустимість пов`язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань та відповідність такого перепланування та переобладнання будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зробив обґрунтований висновок про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому слід ураховувати, що при виділі у власність позивачів частини спірного домоволодіння, суд повинен зазначити в рішенні яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомості майна, який залишається у власності відповідача. Разом із тим, такі позовні вимоги у позовній заяві відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного Верховний Суд не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом розгляду спору у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Красківським Віталієм Петровичем, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов