ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 372/4154/18

провадження № 61-12811св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У грудні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив:

- визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його;

- визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047;

- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Позов мотивований тим, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність

56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

На підставі вказаного вище розпорядження ОСОБА_2 21 травня 2008 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 217228 площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047.

В подальшому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 червня 2008 року № 4571 відчужив цю земельну ділянку на користь ОСОБА_3

04 листопада 2016 року, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 відчужила належну їй земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 на користь ОСОБА_1 .

Прокурор зазначав, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 прийнято всупереч вимог статей 20 59 60 84 118 149 Земельного кодексу України, статей 88 89 Водного кодексу України.

Згідно з інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (далі - ЦГО ім. Бориса Срезневського) від 07 листопада 2018 року за № 17-08/2223 водний об`єкт, розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 3223151000:06:014:0047, - це природний водний об`єкт - затока річки Дніпро, яка утворилась після заповнення Канівського водосховища як затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлової частини річки Стугна.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

На момент відведення у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та на час звернення з цим позовом розпорядником цієї категорії земель була Київська обласна державна адміністрація, а не Обухівська районна державна адміністрація Київської області, яка незаконно, з перевищенням наданих законом повноважень розпорядилася землями водного фонду.

Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2018 році за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій, а саме: листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» (далі - КДП «Київгеоінформатика») від 09 листопада 2018 року № 01-01/268, листа ЦГО ім. Бориса Срезневського від 07 листопада 2018 року № 1708/2223, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21 листопада 2018 року № 10-10-0.332-17721/2-18 та копії розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року за № 506, що підтверджує незаконне вилучення з державної власності земель водного фонду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року у задоволені зазначеного позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора є правомірними і такими, що свідчать про наявність факту порушення інтересів держави в частині розпорядження земельними ресурсами, які відносяться до охоронних об`єктів. Разом з тим, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації пропустив строк позовної давності. При цьому, не встановлено будь-яких обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з указаним позовом.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Київської області задоволено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047.

Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції про сплив позовної давності.

Постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грибов Д. І., задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасовано, прийнято у цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, відмовлено.

В решті постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді витребування земельної ділянки є неефективним, оскільки порушене право має бути захищено у спосіб, передбачений статтею 391 ЦК України.

В іншій частині Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду.

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

27 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Стафійчука В. В., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.

Заява обґрунтована тим, що наразі Обухівським районним судом Київської області розглядається інша справа (№ 372/2036/22) за позовом прокурора щодо повернення земельної ділянки. 31 березня 2023 року адвокат Стафійчук В. В. ознайомився з матеріалами справи № 372/2036/22 та 18 квітня 2023 року отримав копії долучених до неї документів, встановивши наявність нововиявлених обставин, якє істотними для розгляду справи № 372/4154/18.

Так, відповідно до копії заяви № 5323/23 від 06 березня 2023 року та долученої до неї копії повідомлення № 01-12/9 від 05 січня 2021 року, копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03- 2021 від 11 січня 2021 року, копії повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15 лютого 2023 року на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла станом на 01 січня 2021 року), Київською обласною державною адміністрацією листом від 11 січня 2021 року № 11- 21/71/02/31.03-2021, зазначено про необхідність врахування під час розроблення вказаної містобудівної документації переліку державних інтересів, в тому числі, передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об`єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорону від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково входять земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Кодексу.

В листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра № 01-12/9 від 28 грудня 2020 року надавались галузеві пропозиції до вищенаведених державних інтересів, які готувались департаментом, вказано, зокрема, що розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні. Також, у вищезазначеному листі вказано, що значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги річки Стугна, що відповідає положенням статті 4 Кодексу; щодо ширини прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047), зазначеної (за наявності) у затверджених комплексних планах просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планах населених пунктів або проектах комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, проектах генеральних планів населених пунктів, повідомляємо, що інформація про наявність такої містобудівної документації в департаменті відсутня; інформація щодо розроблення зазначеної документації із землеустрою, її затвердження, винесення в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а також щодо доведення до відома населення відомостей про межі прибережної захисної смуги за вказаним місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) в департаменті відсутня; відомості Державного земельного кадастру для фізичних та юридичних осіб у формі витягів з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, зокрема кадастрових планів земельних ділянок, надаються без відомостей про координати поворотних точок меж об`єктів Державного земельного кадастру.

Відповідно до копії повідомлення № 01-12/9 від 05 січня 2021 року Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра вказало згідно публічної кадастрової карти України та наданого викопіювання земельна ділянка розташована вздовж русла р. Стугна значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Стугна та ставу, з яким межує західною стороною; розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні.

Відповідно до копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03-2021 від 11 січня 2021 року Київська обласна державна адміністрація вказала, що «...на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до розпорядження голови Обухівської райдержадміністрації № 397 від 05 вересня 2016 року «Про розроблення детального плану території землекористувачів якої об`єднує обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Обухівщина», що розташована в адміністративних межах Української міської ради (за межами населеного пункту)», Київська обласна державна адміністрація зазначає про необхідність врахування під час розроблення містобудівної документації таких державних інтересів: ... передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об`єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорони від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково попадають земельні ділянки, відповідно до статей 88 89 Водного кодексу України».

Також посилався на те, що відповідно до копії повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15 лютого 2023 року Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації,на замовлення Обухівської районної державної адміністрації Київської області ТОВ Проектно-виробниче підприємство «ТЕРМО» розроблено детальний план території для розміщення обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Обухівщина» на загальній земельній ділянці площею 10,0 га до складу якої увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту); в матеріалах вказаного детального плану території, позначені існуючі планувальні обмеження, зокрема і прибережна захисна смуга р. Стугна, що накладається на кадастрові межі земельних ділянок вздовж берегової лінії річки. Відповідно до положень статті 88 Водного кодексу України, розмір прибережної захисної смуги для малих річок (річка Стугна), струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів становить 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Таким чином, як на підставу для скасування постанови апеляційного суду, заявник посилався на те, що біля спірної земельної ділянки є прибережна зона водного фонду р. Стугна, яка становить 25 метрів (малі річки), а не 100 метрів як рахував суд при ухваленні постанови, ця обставина існувала на час ухвалення постанови, однак не була відома сторонам у справі.

Вважав, що вказані обставини є істотними для розгляду справи, врахування таких обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке прийняте.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року заяву адвоката Стафійчука В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині визнання недійсним розпорядження скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Апеляційну скаргу прокуратури Київської області задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року скасовано в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що відповідно до листа Київської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2023 року спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 є частиною земельної ділянки садового товариства "Обухівщина" площею 10 га, яка у свою чергу, розташована у межах 25-метрової прибережної смуги річки Стугна, є істотною обставиною в даній справі та впливає на висновки суду по суті заявлених вимог, оскільки спростовує надані прокурором до позовної заяви докази, приймаючи до уваги, що прокурор не спростував ту обставину, що навколо річки Стугна встановлюється прибережна захисна смуга шириною не у 100 м, а шириною у 25 м, апеляційний суд дійшов висновку для наявність підстав для скасування постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.

Також суд апеляційної інстанції вважав за можливе апеляційну скаргу прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року задовольнити частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року - скасувати в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року та залишити в силі постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 17 жовтня 2023 року адвокат Стафійчук В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу від 25 жовтня 2023 року адвокат Стафійчук В. В., який діє в інтересах ОСОБА_4 , просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

27 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, щорозпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-м громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_2 площею 0,12 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано йому у власність вказану земельну ділянку.

На підставі цього розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 ОСОБА_2 21 травня 2008 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 217228 площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.

24 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 , відчужив ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р. зареєстровано в реєстрі за № 4571.

04 листопада 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_1 земельну ділянку для індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, кадастровий номер 3223151000:06:014:0047. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстровано в реєстрі за № 1021.

Згідно з інформацією ЦГО ім. Бориса Срезневського від 07 листопада 2018 року № 17-08/2223 водний об`єкт, розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 3223151000:06:014:0047 - це природний водний об`єкт - затока річки Дніпро, яка утворилась після заповнення Канівського водосховища як затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлової частини річки Стугна.

Відповідно до змісту листа КДП «Київгеоінформатика» від 09 листопада 2018 року № 01-01/268 земельні ділянки, в тому числі земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро, яка утворилася в результаті затоплення низинних ділянок заплави річки Дніпро та гирлової частини річки Стугна.

Під час перегляду судом апеляційної інстанції постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлено наступне.

Відповідно до копії заяви № 5323/23 від 06 березня 2023 року та долучених до неї копії повідомлення № 01-12/9 від 05 січня 2021 року, копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03- 2021 від 11 січня 2021 року, копії повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15 лютого 2023 року - на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла станом на 01 січня 2021 року) Київською обласною державною адміністрацією листом № 11- 21/71/02/31.03-2021 від 11 січня 2021року зазначено про необхідність врахування під час розроблення вказаної містобудівної документації переліку державних інтересів, в тому числі, передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об`єктів, зокрема р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорону від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково входять земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Кодексу; в листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 28 грудня 2020 року № 01-12/9 надавались галузеві пропозиції до вищенаведених державних інтересів, які готувались департаментом, зазначено, зокрема, що розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні. Також, у вищезазначеному листі вказано, що значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги річки Стугна, що відповідає положенням статті 4 Кодексу; щодо ширини прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047), зазначеної (за наявності) у затверджених комплексних планах просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планах населених пунктів або проектах комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, проектах генеральних планів населених пунктів, повідомляємо, що інформація про наявність такої містобудівної документації в департаменті відсутня; інформація щодо розроблення зазначеної документації із землеустрою, її затвердження, винесення в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а також щодо доведення до відома населення відомостей про межі прибережної захисної смуги за вказаним місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) в департаменті відсутня; Відомості Державного земельного кадастру для фізичних та юридичних осіб у формі витягів з Державного земельного кадастру, викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, зокрема кадастрових планів земельних ділянок, надаються без відомостей про координати поворотних точок меж об`єктів Державного земельного кадастру.

Відповідно до копії повідомлення № 01-12/9 від 05 січня 2021 року Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра вказало згідно публічної кадастрової карти України та наданого викопіювання земельна ділянка розташована вздовж русла р.Стугна значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Стугна та ставу, з яким межує західною стороною; розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні.

Відповідно до копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03-2021 від 11 січня 2021 року Київська обласна державна адміністрація вказала, що «...на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до розпорядження голови Обухівської райдержадміністрації від 05.09.2016 № 397 «Про розроблення детального плану території землекористувачів якої об`єднує обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Обухівщина», що розташована в адміністративних межах Української міської ради (за межами населеного пункту)», Київська обласна державна адміністрація зазначає про необхідність врахування під час розроблення містобудівної документації таких державних інтересів:... передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об`єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорони від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково попадають земельні ділянки, відповідно до статей 88 89 Водного кодексу України».

Відповідно до копії повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15 лютого 2023 року Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, на замовлення Обухівської районної державної адміністрації Київської області ТОВ Проектно-виробниче підприємство «ТЕРМО» розроблено детальний план території для розміщення обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Обухівщина» на загальній земельній ділянці площею 10,0 га до складу якої увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту); в матеріалах вказаного детального плану території, позначені існуючі планувальні обмеження, зокрема прибережна захисна смуга р. Стугна, що накладається на кадастрові межі земельних ділянок вздовж берегової лінії річки. Відповідно до положень статті 88 Водного кодексу України, розмір прибережної захисної смуги для малих річок (річка Стугна), струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів становить 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh v/ russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах врегулювано главою 3 розділ 5 ЦПК України.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Адвокат Стафійчук В. В., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами посилався на те, що біля спірної земельної ділянки є прибережна зона водного фонду р. Стугна (мала річка), яка становить 25 метрів (малі річки), а не 100 метрів як рахував суд при ухваленні постанови. Стверджував, що на час розгляду справи вказана обставина не могла бути відомою ні заявнику, ні суду, оскільки докази на підтвердження факту належності річки Стугна до малих річок та визначення навколо неї захисної смуги були подані в іншій справі (№ 372/2036/22) за позовом прокурора щодо повернення земельної ділянки. Адвокат Стафійчук В. В. ознайомився з матеріалами справи № 372/2036/22 лише 31 березня 2023 року, отримавши в подальшому докази, які підтверджують, що річка Стугна є окремим водним об`єктом, малою річкою, навколо якої встановлюється прибережна захисна смуга шириною у 25 метрів, зокрема: повідомлення № 01-12/9 від 05 січня 2021 року Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра; повідомлення № 11-21/71/02/31.03-2021 від 11 січня 2021 року Київської обласної державної адміністрації; повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15 лютого 2023 року Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Системний аналіз заяви, доданих до неї документів з огляду на зазначені норми права дає підстави для висновку, що наведені адвокатом Стафійчук В. В., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки:

- вказана інформація є публічною, загальновідомою та розміщеною на офіційних державних онлайн-ресурсах та в широкому колі наукових, картографічних, публіцистичних матеріалів, у зв`язку з чим могла бути відомою усім учасникам справи, зокрема, заявнику;

- зазначені обставини існували на час розгляду справи і заявник, за умови належної реалізації своїх процесуальних прав, в ході розгляду справи не був позбавлений можливості отримати зазначену інформацію;

- обставини, які заявник вважає нововиявленими, могли бути йому відомі під час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року.

Подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 372/4153/18 (провадження № 61-13841св21), від 07 грудня 2022 року у справі № 372/4153/18 (провадження № 61-8078св22).

При таких обставинах передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Разом із тим, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргузаступника керівника Київської обласної прокуратуризадовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов